Угода
між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки
про охорону і збереження культурної спадщини

Уряд України і Уряд Сполучених Штатів Америки, бажаючи посилити охорону культурної спадщини і забезпечити недискримінаційний доступ до скарбів національної та світової культури, будучи переконаними в тому, що кожна культура має свою гідність і цінність, які мають поважатися і зберігатися, і що всі культури є часткою загальної спадщини, що належить усьому людству, вважаючи, що знищення або руйнування об'єктів культурної спадщини, що належать будь-якій расовій, етнічній або релігійній групі, призводить до непоправного збіднення будь-якої країни і людства в цілому, підтверджуючи їхню рішучість вжити заходів з тим, щоб запобігти спробам тих, хто намагався або намагається знищити культурну спадщину будь-якої групи, прагнучи сприяти поширенню знань і поваги до світової культури і національної спадщини, вважаючи, що охорона культурної спадщини може бути ефективною лише за умови, якщо її забезпечено як на національній, так і на міжнародній основі серед держав, які діють у тісній співпраці, а також прагнучи виробити конкретні заходи з метою подальшого утвердження принципів і цілей Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 року стосовно пам'яток культурної спадщини жертв геноциду періоду Другої світової війни, погодились про таке:

1. Кожна із Сторін вживатиме належних заходів для охорони і збереження культурної спадщини всіх національних, релігійних або етнічних груп (далі іменуються "Групами"), які проживають або проживали на її території і були такими жертвами Другої світової війни.

Поняття "культурна спадщина", що стосується цілей цієї Угоди, означає культові споруди, історичні пам'ятки, пам'ятники, кладовища та меморіали загиблим, а також архівні матеріали, бібліотечні та музейні фонди, які мають до цього відношення.

2. Сторони співробітничатимуть у визначенні списків відповідних об'єктів, які підпадають під дію параграфу 1, особливо тих, що перебувають під загрозою зіпсування або знищення. Такі списки можуть бути опубліковані спільно або однією із Сторін.

3. Кожна Сторона гарантуватиме відсутність дискримінації, формальної або фактичної, стосовно культурної спадщини будь-якої групи або громадян іншої Сторони в тому, що стосується обсягу та застосування її законів та інструкцій щодо:

а) охорони та збереження їхньої культурної спадщини;

б) права сприяти охороні та збеженню їхньої культурної спадщини;

в) доступу до неї громадськості.

4. У випадках, коли власті та зацікавлені організації заявляють, що групи не в змозі самі забезпечити належну охорону та збереження своєї культурної спадщини, кожна із Сторін вживатиме спеціальних заходів з метою забезпечення такої охорони та збереження її на своїй території, а також запрошуватиме до співробітництва іншу Сторону та її громадян там, де є потреба в допомозі з цією метою.

5. Об'єкти культурної спадщини, згадані в параграфі 4, які мають особливу значимість, будуть визначені у списку об'єктів, який буде оприлюднений і переданий відповідним місцевим органам. Всі об'єкти, визначені таким чином, будуть захищені, збережені і позначені спеціальною табличкою. До них буде забезпечено доступ громадськості.

Через Комісію, згадану в параграфі 6, кожна Сторона може в будь-який час вносити до списку зміни, які вона вважатиме доцільними або необхідними, і ці зміни мають передаватися по дипломатичних каналах.

6. а) Для здійснення контролю за виконанням цієї Угоди буде створена Змішана комісія з питань культурної спадщини. Кожна із Сторін призначить одного або більше членів до складу Комісії, якому (яким) можуть допомагати заступники або радники. Рішення Комісії потребуватимуть згоди членів обох Сторін. Сторони співробітничатимуть у забезпеченні доступу Комісії до об'єктів культурної спадщини та інформації, необхідної для виконання її функцій.

б) З боку Сполучених Штатів Америки виконавчим органом, відповідальним за виконання цієї Угоди, буде Комісія з питань збереження спадщини Америки за кордоном. Органи влади та організації, на які, згідно з чинним законодавством України, покладена відповідальність за охорону культурних пам'ятників, забезпечуватимуть виконання цієї Угоди з боку України. Координація їх дій покладається на Міністерство культури України.

Кожна із Сторін, повідомивши по дипломатичних каналах іншу Сторону, може замінити свій виконавчий орган.

7. Ніщо в цій Угоді не може тлумачитись таким чином, що звільняло б іншу Сторону від її зобов'язань за Конвенцією про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 року або за будь-якою іншою угодою щодо охорони культурної спадщини.

8. Ця Угода має регулюватися чинним законодавством обох країн і буде здійснюватись в залежності від наявності фондів.

9. Спори стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди передаватимуться на розгляд органам, згаданим у параграфі 6 (б).

10. Ця Угода набере чинності з моменту підписання і залишатиметься чинною до закінчення одного року після одержання однією із Сторін письмого повідомлення від іншої Сторони про припинення її дії.

11. Вчинено в м.Вашингтоні 4 березня 1994 року у двох примірниках, українською та англійською мовами, при цьому обидва тексти автентичні.

Документи що посилаються на цей