ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від 30.12.94
(Додатково див. Постанову ВАСУ N 04-1/ЦА-142/9-15/13
від 18.04.95)
За позовом
банку "Відродження"
до відповідача
фірми "Август",
банку "Юніверс"
Про стягнення 916263703 крб.
Справа N 142/9
Суть спору: в листопаді 1994 р. Український банк "Відродження" звернувся до суду з позовом про стягнення з фірми "Август", банку "Юніверс" 916263703 крб., які були незаконно списані з його рахунку останнім у беззаперечному порядку.
Фірма "Август" відзив на позов не подала; її представник у судове засідання не з'явився.
Банк "Юніверс" проти позову заперечує, посилаючись на законність своїх дій і недотримання позивачем доарбітражного порядку врегулювання спору.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що спірна сума підлягає стягненню з банку "Юніверс", виходячи з такого.
Знаявних у справі матеріалів випливає, що 22.09.93 банк "Юніверс" уклав з фірмою "Август" договір N 59 про надання останній 500 млн. крб. кредиту на строк до 22.12.93; пл. дорученням від 29.09.93 сума кредиту перерахована позичальнику.
Але в обумовлений договором строк фірма "Август" кредит і плату за користування ним не повернула, і 14.02.94 банк "Юніверс" на підставі листа позивача від 27.09.93 про поруку перед кредитором за виконання позичальником своїх договірних зобов'язань списав з рахунку останнього в беззаперечному порядку 916263703 крб.
Таке беззаперечне стягнення коштів з позивача здійснене банком "Юніверс" незаконно, оскільки Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затверджене рішенням Правління Національного банку України від 24.05.93, не передбачає права на беззаперечне стягнення коштів за гарантіями та іншими банківськими зобов'язаннями, що й було підтверджено листом Національного банку України від 08.02.94 N 17003/214-633.
Спір про стягнення з відповідача спірної суми на підставі листа від 27.09.93 (а про його наявність і невизнання позивачем своїх зобов'язань перед кредитором фірми свідчать неодноразові, починаючи з листопада 1993 р., списання цієї суми з рахунків банків) повинен був вирішуватись у судовому порядку, а тому як безпідставно стягнута вона повинна бути повернена позивачеві.
Посилання ж представників банку "Юніверс" на недотримання позивачем порядку доарбітражного врегулювання спору, на відсутність у керівника філії банку повноважень щодо подання позову, на необхідність припинення провадження у справі у зв'язку з порушенням кримінальної справи за фактом видачі листа-поруки, на визнання позивачем своїх зобов'язань (оскільки після стягнення з його рахунку 23.11.93 202122962 крб. він протягом 20 днів не оспорював правомірність списання спірної суми, як це передбачено Правилами ведення бухгалтерського обліку та звітності в установах банків надумані і не можуть бути взяті до уваги.
Так, повноваження посадової особи, що підписала позовну заяву, підтверджуються наявним у справі дорученням (а.с. 21); письмова вимога про добровільне повернення спірної суми (а.с. 6-7), яка за своїми формою та змістом відповідає вимогам ст. 6 АПК України ( 1798-12 ), направлялась банку "Юніверс", про що свідчить не тільки поштовий реєстр, а й письмові пояснення відповідача: порушення кримінальної справи за фактом видачі листа від 27.09.93 не є перешкодою у вирішенні даного спору, який стосується суми, стягнутої в лютому 1994 р., а не в листопаді 1993 р.
Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 82-84 АПК України ( 1798-12 ), суд ВИРІШИВ:
стягнути з банку "Юніверс" на користь Українського банку "Відродження" 916263703 крб. та 91626370 крб. на відшкодування витрат зі сплати мита, а всього 1007890073 крб.
У позові банку "Відродження" до фірми "Август" про стягнення 916263703 крб. відмовити.
Надруковано: "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого
арбітражного суду України", N 1, 1996 р.