КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 11 березня 1993 р. N 172
Київ

Про Державну програму зайнятості
населення на 1993 рік

З метою сприяння зайнятості населення, запобігання масовому безробіттю, забезпечення соціального захисту громадян та розробки механізмів реалізації державної політики щодо регулювання скорочення робочих місць Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Схвалити Державну програму зайнятості населення на 1993 рік, розроблену на основі пропозицій Ради Міністрів Республіки Крим, органів державної виконавчої влади областей, міст Києва та Севастополя, заінтересованих міністерств і відомств та наукових установ, що додається.

2. Міністерству праці разом із Міністерством фінансів, Міністерством економіки та з участю профспілкових об'єднань на основі Державної програми зайнятості населення на 1993 рік розробити проект бюджету загальнодержавної частини державного фонду сприяння зайнятості населення на 1993 рік і одночасно з проектом державного бюджету України на 1993 рік внести до Кабінету Міністрів України цей проект і пропозиції щодо розміру відрахувань до державного фонду сприяння зайнятості населення з фонду оплати праці підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності.

3. Міністерству праці та Міністерству статистики щоквартально інформувати Уряд і населення України про стан виконання Державної програми зайнятості населення на 1993 рік і використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.

Перший віце-прем'єр-міністр України I.ЮХНОВСЬКИЙ

Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ

Схвалена
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 березня 1993 р. N 172

Державна
програма зайнятості населення
на 1993 рік

Зміст

Передумови розробки Державної програми зайнятості населення на 1993 рік

Перелік дій щодо сприяння зайнятості та соціального захисту населення

I. Стабілізація сфери прикладання праці та розвиток малих підприємств

II. Організація оплачуваних громадських робіт

III. Сприяння зайнятості населення, яке проживає у сільській місцевості

IV. Створення робочих місць на територіях пріоритетного розвитку

V. Забезпечення зайнятості окремих категорій громадян

1. Зайнятість жінок

2. Зайнятість молоді

VI. Організація роботи з професійної орієнтації

VII. Професійна підготовка та перепідготовка вивільнюваних працівників і незайнятого населення

VIII. Сприяння зайнятості вивільнюваних у зв'язку з реформуванням військ, розташованих на території України та за її межами, військо- вослужбовців, а також членів їхніх сімей

IX. Сприяння зайнятості працівників підприємств оборонних галузей у зв'язку з конверсією виробництва

X. Сприяння зайнятості шахтарів, у тому числі центрального Донбасу, в разі закриття шахт

XI. Сприяння зайнятості працівників Чорнобильської АЕС та населення міста Славутича у зв'язку із виводом з експлуатації станції

XII. Сприяння зайнятості населення, яке повертається в місця історичного проживання (депортованих народів)

XIII. Надання матеріальної допомоги безробітним і членам сімей, які перебувають на їх утриманні

XIV. Науково-організаційне і ресурсне забезпечення, контроль за виконанням Програми

1. Удосконалення формування інфраструктури ринку праці

2. Удосконалення нормативно-правового забезпечення Програми

3. Наукове забезпечення Програми

4. Фінансове забезпечення Програми

5. Реалізація Програми

Додатки

Передумови розробки Державної програми
зайнятості населення на 1993 рік

В основу Державної програми зайнятості населення на 1993 рік (надалі Програми) покладено основні напрями антикризових заходів Плану дій Уряду України по реалізації та розвитку "Основ національної економічної політики" на 1993 рік, а також враховано прогнозні розрахунки ринку праці та пропозиції Ради Міністрів Республіки Крим, органів державної виконавчої влади областей, міст Києва і Севастополя, заінтересованих міністерств, відомств, Науково-дослідного центру з проблем зайнятості населення та ринку праці Академії наук і Мінпраці, інших наукових установ щодо сприяння зайнятості населення, запобігання масовому безробіттю і забезпечення соціального захисту громадян.

Аналіз зайнятості населення України за останні роки показує, що чисельність трудових ресурсів стабілізувалась у межах 29,5 - 29,8 млн. чоловік. У народному господарстві зайнято 25 млн. чоловік, у т.ч. в галузях матеріального виробництва понад 18 млн. чоловік або майже 73 відсотки. Навчається з відривом від виробництва 1,9 млн. чоловік.

Серед 2,9 млн. чоловік, які не зайняті в суспільному виробництві та не навчаються з відривом від виробництва, є жінки, які займаються домашнім господарством і вихованням дітей; особи, які тимчасово не працюють у зв'язку із зміною місця роботи, неможливістю знайти відповідну роботу, сезонним характером виробництва, а також особи, які звільнилися з місць позбавлення волі й примусового лікування, військовослужбовці та інші категорії.

Найбільш гостро проблема зайнятості населення стоїть на територіях пріоритетного розвитку, де є значна кількість незайнятого населення або очікується збільшення її до обсягів, при яких місцеві органи державної виконавчої влади неспроможні вирішити питання їх працевлаштування без заохочення державою створення нових робочих місць. За розрахунками областей очікувана чисельність незайнятого населення в районах (населених пунктах), віднесених до таких територій, становитиме 320,4 тис. чоловік.

Розвиток процесів на ринку праці свідчить про те, що його обсяги в 1991 - 1992 роках були значно меншими від очікуваних. Це є наслідком затримки реалізації ринкового механізму в економіці та соціальній сфері. Велика кількість підприємств і організацій в поточному році продовжують утримувати надлишкову кількість працюючих навіть при значному спаді виробництва, внаслідок чого в країні вже утворилося значне приховане безробіття.

Певне пожвавлення підприємницької діяльності, збільшення потреби малих підприємств і кооперативів у кваліфікованих працівниках призвело до незначного зростання кількості вакансій і чисельності працевлаштованих у третьому кварталі 1992 року. Незважаючи на це реалізація заходів активної політики зайнятості населення відбувається повільно.

У 1992 році працевлаштовано 193,6 тис. чоловік, що становить 34,7 відсотка загальної кількості незайнятих громадян, які звернулися до державної служби зайнятості, на професійне навчання направлено 8,6 тис. чоловік, або 1,4 відсотка всіх зареєстрованих. Особи, які направлені на громадські роботи, становлять ще меншу частку - близько 1 відсотка. Кількість безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості на початок 1993 року, становила 70,5 тис. чоловік, з яких 52,5 тис. одержували допомогу по безробіттю.

Незначний, порівняно з очікуваним, рівень безробіття та відносно низькі темпи його зростання не дають підстав вважати це явище стійкою тенденцією.

Якщо не вжити енергійних заходів, спрямованих на стимулювання попиту на робочу силу та упередження масового безробіття, чисельність незайнятого працездатного населення значно збільшиться. До загострення ситуації на ринку праці можуть призвести такі обставини:

подальша розбалансованість економіки, спад виробництва, господарські та фінансові труднощі підприємств, скорочення державних дотацій, поширення режимів неповної зайнятості, вимушених відпусток тощо;

достатній розвиток сфери прикладання праці у західних областях, де напруження на ринку праці виникає переважно за рахунок сільського населення, в умовах низького землезабезпечення, що сприяє поширенню участі населення цих регіонів у сезонних роботах, праці за вахтовим методом, а також у щоденних трудових міграціях до міських поселень;

існування переважно на Донбасі та в Придніпров'ї міст із вузькоспеціалізованою структурою зайнятості, де є значні невикористані резерви робочої сили з числа жінок, спеціалістів невиробничої сфери;

можливе закриття шахт центрального Донбасу у зв'язку з відпрацюванням вугільних пластів, що сприятиме зростанню безробіття, рівень якого тут вище, ніж в інших областях України;

повільне вирішення питань працевлаштування у районах розміщення депортованого кримсько-татарського населення, де обсяги фактичного переселення в 4 рази перевищують передбачені;

недостатнє забезпечення робочими місцями мешканців сіл та малих міст на півдні Одеської області, де не працює нині більше третини працездатного населення;

хід конверсії в машинобудівному та військово-промисловому комплексах зумовлює спад виробництва, що призводить до вивільнення робочої сили та зростання безробіття;

припинення експлуатації Чорнобильської АЕС та скорочення зайнятості на об'єктах, які пов'язані з її функціонуванням, насамперед у місті Славутичі, що вимагає розробки та реалізації спеціальної програми зайнятості;

скасування системи державного розподілу молодих спеціалістів, порушення договорів, які укладаються окремими підприємствами на підготовку спеціалістів, що зумовлює появу безробіття серед молоді;

скорочення військового контингенту, що загострює потребу в їхньому працевлаштуванні;

ускладнення вирішення питань з працевлаштуванням у ряді областей в зв'язку з поверненням німців у місця історичного проживання або прибуттям біженців;

можливе збільшення міграційного приросту населення України за рахунок українців, що мешкають у регіонах колишнього СРСР.

Зазначені обставини і активізація процесів роздержавлення та структурної перебудови економіки, земельної реформи, а також вихід із рублевої зони різко прискорять вивільнення працівників і призведуть до утворення значного контингенту тимчасово незайнятого населення.

Динамічність процесів переходу до ринкової економіки та неоднозначність його наслідків вимагають розробки варіантних прогнозів розвитку ситуації на ринку праці.

Результати наукових досліджень, проведених при підготовці цієї Програми, а також підсумки прогнозних розрахунків, здійснених місцевими органами державної виконавчої влади (відповідно до методики, схваленої міжвідомчою радою з проблем зайнятості), дають таку варіантну оцінку кількості незайнятого населення працездатного віку на ринку праці:

Очікувана кількість незайнятого населення
на ринку праці

За оцінкою:

Накреслені основні напрями антикризових заходів Уряду України, що мають припинити неконтрольований спад виробництва до кінця 1993 року, дають підстави передбачати розвиток ситуації на ринку праці за даними першого варіанта (додаток N 1). Згідно з цим варіантом прогнозу, прийнятим за основу, передбачаються напрями залучення незайнятого населення до трудової діяльності й надання йому соціальної підтримки (додаток N 2).

Для реалізації зазначених напрямів зайнятості населення передбачається розробити заходи, спрямовані на досягнення мети Програми на основі врахування пропозиції і попиту на робочу силу.

Разом з тим не можна повністю виключити можливість розвитку ситуації в кризовому напрямі. У цьому випадку чисельність незайнятого населення на ринку праці може досягти більше 2500 тис. чоловік.

На 1993 рік прогнозний баланс ринку праці (пропозиції і попит на робочу силу) характеризується такими даними:

(тис. чоловік)

Фінансові витрати з державного фонду сприяння зайнятості населення на реалізацію передбачених заходів щодо регулювання зайнятості населення становитимуть 170,3 млрд. карбованців (додаток N 3). Вони можуть бути уточнені в ході реалізації цієї Програми.

Перелік дій щодо сприяння зайнятості
та соціального захисту населення

Головний зміст заходів регулювання зайнятості та соціального захисту населення, що включені до Програми, полягає в забезпеченні активної державної політики на ринку праці, а саме:

надання допомоги громадянам в їх працевлаштуванні;

організація роботи щодо професійної перепідготовки кадрів, участь у професійній орієнтації робітників та учнів;

сприяння створенню робочих місць;

організація оплачуваних громадських робіт;

сприяння підприємницькій діяльності;

регулювання трудової міграції та інші.

Значного розвитку має набути сприяння створенню нових робочих місць, зміні їх структури шляхом спрямування інвестицій (за рахунок усіх форм власності, включаючи кошти державного фонду сприяння зайнятості населення) перш за все в перспективні галузі народного господарства та сферу обслуговування населення з урахуванням перспективних структурних змін у народному господарстві України.

При цьому мається на увазі, що визначальним фактором є стан розвитку економіки, від можливостей якої залежить ступінь матеріально-фінансового забезпечення заходів і в цілому успіх функціонування механізму втілення в життя політики зайнятості: перекваліфікація, профконсультування; працевлаштування, створення, удосконалення і розвиток інфраструктури ринку праці; виплата допомоги по безробіттю і надання матеріальної допомоги.

Виходячи із статусу Програми більшість її заходів подані у вигляді загальних напрямів, деталізація яких передбачається на рівні територіальних програм Республіки Крим, областей, міст, районів.

I. Стабілізація сфери прикладання праці та
розвиток малих підприємств

У 1992 році в порівнянні з 1991 роком кількість вільних робочих місць (вакантних посад) зменшилася з 345 до 137 тисяч.

З метою запобігання подальшому скороченню робочих місць та сприяння пріоритетному розвитку окремих галузей економіки передбачається здійснити такі заходи:

розробити перелік об'єктів, що споруджуються і розширюються, визначити строки та кількість новостворюваних робочих місць на підприємствах усіх форм власності, передусім в легкій і харчовій промисловості та у невиробничій сфері, потребу в працівниках на 1993 - 1994 роки у професійно-кваліфікаційному розрізі, джерела їх комплектування, в тому числі за рахунок перепідготовки безробітних, і сприяти введенню таких робочих місць в дію.

Мінпраці, Мінбудархітектури,
Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
державні адміністрації.

I квартал 1993 року;

відповідно до територіальних програм зайнятості населення забезпечити режим найбільшого сприяння створенню малих підприємств для випуску товарів народного споживання на основі переробки місцевої сировини передусім у населених пунктах, де є вільні трудові ресурси.

Держпідприємництво, Рада
Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та
Севастопольська міські
державні адміністрації.

1993 рік.

II. Організація оплачуваних громадських
робіт

Для запобігання наслідків прихованого безробіття поряд з заходами щодо розвитку малих підприємств передбачається організація громадських робіт, на проведення яких виділяються необхідні кошти (додаток N 3). Згідно з прогнозними розрахунками Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя на громадських роботах буде зайнято 106,3 тис. чоловік. Для їх організації необхідно:

визначити перелік найважливіших напрямів робіт, що сприятимуть стабілізації регіонального розвитку і припиненню спаду обсягів виробництва, щодо можливості їх виконання за рахунок проведення громадських робіт.

Мінекономіки, Науково-
дослідний центр з проблем
зайнятості населення та ринку
праці Академії наук і
Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

I квартал 1993 року;

організувати в разі необхідності місця (приміщення) для тимчасового розселення зайнятих на громадських роботах осіб, які не мають постійного місця проживання.

Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські дер-
жавні адміністрації.

1993 рік;

розробити та затвердити методичні рекомендації з питань раціональної організації та створення системи стимулювання безробітних до участі в оплачуваних громадських роботах.

Мінпраці, Мінфін, Мінекономі-
ки, Науково-дослідний центр з
проблем зайнятості населення
та ринку праці Академії наук
і Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

Травень 1993 року.

III. Сприяння зайнятості населення, яке
проживає у сільській місцевості

У межах стабілізації агропромислового комплексу з метою сприяння зайнятості населення у сільській місцевості передбачається:

здійснити комплекс заходів для подання практичної допомоги вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню, яке проживає у сільській місцевості, у розвитку сімейного та індивідуального підряду, селянських (фермерських) господарств, сільськогосподарських кооперативів, підсобних виробництв колгоспів і радгоспів, виробничої кооперації сільськогосподарських і промислових виробництв.

Мінсільгосппрод,Мінекономіки,
Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

1993 рік;

вивчити і проінформувати органи державної виконавчої влади про можливість залучення працівників трудонадлишкових населених пунктів на сезонні сільськогосподарські роботи в трудонедостатніх населених пунктах і до участі в громадських роботах.

Мінпраці, Мінсільгосппрод,
Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські
державні адміністрації

I квартал 1993 року;

сприяти поверненню з міст громадян, перш за все вивільнюваних із міських підприємств працівників, які мають необхідні для села спеціальності.

Мінсільгосппрод, Мінпраці,
обласні, Київська та Севас-
топольська міські державні
адміністрації.

1993 рік;

сприяти створенню нових робочих місць за рахунок організації переробних підприємств (цехів) сільськогосподарської продукції та торговельних об'єктів, у тому числі для потреб фермерських господарств.

Обласні, Київська та Севасто-
польська міські державні
адміністрації, Мінмашпром,
Мінбудархітектури, Мінсіль-
госппрод, МЗЕЗ, ДКНТ.

1993 рік.

IV. Створення робочих місць на територіях
пріоритетного розвитку

Нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів, диспропорції в розміщенні продуктивних сил, особливості відтворення населення та інші причини призводять в окремих населених пунктах (районах) до різкого перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї і викликають необхідність виділення територій пріоритетного розвитку, в межах яких створення робочих місць заохочується державою з урахуванням структурної перебудови їх економіки (додаток N 4). Для вирішення питань зайнятості населення, яке проживає на цих територіях, необхідно здійснити такі заходи:

надати організаційну, а в разі необхідності фінансову допомогу в створенні на територіях пріоритетного розвитку в 1993 - 1995 роках 174 тис. робочих місць у перспективних галузях народного господарства та сфері обслуговування населення, в тому числі:

у трудонадлишкових сільських і гірських районах західного регіону та південно-західних районах Одеської області - 80,3 тис. робочих місць;

у районах (населених пунктах), де передбачається скорочення обсягів виробництва в зв'язку з вичерпанням сировинних ресурсів, закриттям (ліквідацією) народногосподарських об'єктів, структурними змінами у виробництві, - 25 тис. робочих місць, у тому числі у вугледобувних областях Донецько-Придніпровського регіону - 2,9 тис. робочих місць;

у районах (населених пунктах) з переважним розвитком однієї-двох галузей, де існує диспропорція у сфері прикладання чоловічої і жіночої праці, - 37 тис. робочих місць;

у районах (населених пунктах), визначених для розміщення переселенців із зони Чорнобильської АЕС, депортованих народів, - 22,3 тис. робочих місць;

у районах (населених пунктах) розташування військових гарнізонів - 9,4 тис. робочих місць.

Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські,
районні державні адміністрації, Мінпраці.

1993 рік;

визначити в територіальних програмах зайнятості перелік діючих підприємств, які створюватимуть додаткові робочі місця, а також нових підприємств усіх форм власності, що передбачається створити на територіях пріоритетного розвитку, кількість робочих місць в них, строки їх введення, потребу в трудових ресурсах.

Рада Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

I квартал 1993 року;

розробити і подати до Кабінету Міністрів України проект Положення про надання підприємствам, які створюють на територіях пріоритетного розвитку робочі місця, податкового кредиту за рахунок сум податку, що зараховуються до державного бюджету України.

Мінфін, Мінекономіки, Мін-
праці.

Квітень 1993 року.

V. Забезпечення зайнятості окремих
категорій громадян

У 1993 році кількість громадян, які потребують соціального захисту, становитиме 345,8 тис. чоловік. Найбільше серед них молоді (129,8 тис. чоловік) та жінок з малолітніми дітьми (91,4 тис. чоловік). Особи, які мають тривалу перерву в роботі, становлять 18,8 відсотка, а особи передпенсійного віку - 15 відсотків.

З метою їх працевлаштування передбачається:

забронювати на підприємствах і в організаціях для громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці, 304,9 тис. робочих місць.

Рада Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, Мінпраці.

I квартал 1993 року;

надати згідно з діючими рекомендаціями Мінпраці організаційну та фінансову допомогу в створенні на підприємствах і в організаціях 53,8 тис. додаткових робочих місць, що разом з використанням заброньованих робочих місць дасть можливість працевлаштувати майже 360 тис. громадян, які потребують соціального захисту.

Державна служба зайнятості.

1993 рік;

розробити Положення про порядок і взаємодію органів державної виконавчої влади, підприємств, організацій та установ щодо бронювання робочих місць для громадян, які потребують соціального захисту.

Мінпраці, Мінсоцзахист, Фонд
соціального захисту інвалідів.

Травень 1993 року.

1. Зайнятість жінок

Згідно з розрахунками і пропозиціями Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій загальна кількість жінок, які потребують сприяння у працевлаштуванні, становитиме 835,3 тис. чоловік, у тому числі тих, які вивільняються з виробництва, - 364,3 тис. чоловік. Для надання їм соціальної підтримки необхідно:

забезпечити підвищення кваліфікації та перепідготовку 63,8 тис. жінок, на що спрямувати необхідні кошти з державного фонду сприяння зайнятості населення.

Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

1993 рік;

здійснити заходи для профорієнтації жінок з урахуванням їх психофізіологічних особливостей, покликання та здібностей, поширюючи їх орієнтацію на перспективні професії висококваліфікованої праці.

Мінпраці, державна служба
зайнятості, Міносвіти.

1993 рік;

визначити (і періодично переглядати) перелік професій в пріоритетних галузях народного господарства, які доцільно рекомендувати жінкам для опанування ними в системі вищої та середньої освіти.

Мінпраці, Міносвіти.

I півріччя 1993 року.

2. Зайнятість молоді

Розробити і затвердити механізм заохочення підприємств у прийомі та професійній підготовці молоді на виробництві, враховуючи необхідність працевлаштувати в 1993 році 322,3 тис. чоловік.

Мінпраці, Мінфін, Міносвіти,
Фонд соціальної адаптації
молоді, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

I півріччя 1993 року.

Забезпечити професійну підготовку та наступне працевлаштування 50,1 тис. юнаків та дівчат віком до 21 року, які ще не працювали і не мають професії.

Мінпраці, Фонд соціальної
адаптації молоді, Рада
Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та
Севастопольська міські
державні адміністрації.

1993 рік.

Розробити спеціальні молодіжні програми громадських робіт та сприяти залученню молоді до участі в них у поєднанні з професійною підготовкою.

Фонд соціальної адаптації
молоді, Міносвіти, Мінпраці,
Науково-дослідний центр з
проблем зайнятості населення
Академії наук і Мінпраці,
Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські дер-
жавні адміністрації.

I півріччя 1993 року.

Створити в місті Києві центр професійної підготовки та орієнтації молоді. Визначитися щодо необхідності створення таких центрів у регіонах України.

Фонд соціальної адаптації
молоді, Київська державна
адміністрація, Мінпраці,
Міносвіти.

I півріччя 1993 року.

VI. Організація роботи з професійної
орієнтації

Сучасні засоби надання допомоги в зайнятості вивільнюваних громадян та незайнятого населення зумовлюють такі важливі напрями роботи, як набуття безробітними нових професій, професійна підготовка та перепідготовка. Цій роботі передує профорієнтаційне консультування, що забезпечує добір кандидатів для професій відповідно до їх інтересів, бажань і здібностей, а також потреб суспільства. Для виконання її на сучасному науково-технічному та методичному рівні необхідно:

розробити та подати до Кабінету Міністрів України проект концепції державної системи професійної орієнтації населення.

Мінпраці, Міносвіти, МОЗ,
Мінмолодьспорт, Фонд соціаль-
ної адаптації молоді,
Науково-дослідний центр з
проблем зайнятості населення
та ринку праці Академії наук
і Мінпраці.

Жовтень 1993 року;

відкрити на базі профільних вищих навчальних закладів України мережу спецфакультетів для підготовки психологів державної служби зайнятості.

Міносвіти, Мінпраці.

1993 рік;

розробити і подати до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо регламентації взаємодії державної служби зайнятості з органами охорони здоров'я та освіти в галузі професійної орієнтації молоді та дорослого населення.

Мінпраці, Міносвіти, МОЗ,
Мінмолодьспорт, Фонд соціаль-
ної адаптації молоді.

Травень 1993 року.

VII. Професійна підготовка та перепідготовка
вивільнюваних працівників і незайнятого
населення

При вирішенні питань організації професійної підготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення в першу чергу братимуться до уваги можливості подальшого їх працевлаштування. Їх навчання здійснюватиметься за професіями і спеціальностями, які найбільше користуватимуться попитом на ринку праці.

Враховуючи потребу технічного розвитку підприємств, раціонального використання наявного виробничого потенціалу та забезпечення їх кадрами необхідних професій, передбачається:

забезпечити підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації вивільнюваних працівників і незайнятого населення та зареєстрованих у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, за укладеними договорами у вищих, професійно-технічних, інших навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях та спеціально створених навчальних центрах державної служби зайнятості. В основу цієї роботи покласти принцип відповідності перепідготовки робочої сили наявним робочим місцям.

Мінпраці, Міносвіти.

1993 рік;

Виділити на оплату вартості навчання 137,1 тис. чоловік необхідні кошти з місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення.

Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

I квартал 1993 року;

продовжити створення та укомплектування спеціалістами обласних навчальних центрів державної служби зайнятості для професійного навчання незайнятого населення та забезпечити їх необхідним обладнанням.

Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

1993 рік;

забезпечити систематичне підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів обласних навчальних центрів професійного навчання та працівників центрів зайнятості населення, які займаються цими питаннями.

Мінпраці.

1993 рік;

розробити (і періодично переглядати) перелік основних укрупнених груп професій і спеціальностей, за якими буде здійснюватися професійне навчання вивільнювальних працівників і незайнятого населення.

Мінпраці, Міносвіти.

I півріччя 1993 року;

організувати курси підвищення кваліфікації викладачів, майстрів (інструкторів) виробничого навчання, які залучаються для підготовки та перепідготовки вивільнюваних працівників та інших категорій незайнятого населення.

Міносвіти, Мінпраці.

I півріччя 1993 року.

VIII. Сприяння зайнятості вивільнюваних у зв'язку
з реформуванням військ, розташованих на те-
риторії України та за її межами, військово-
службовців, а також членів їх сімей

У зв'язку з реформуванням і скороченням військових структур гостро постає проблема соціальної і професійної адаптації вивільнюваних офіцерів і прапорщиків, чисельність яких може досягти 33 тис. чоловік. З урахуванням членів їхніх сімей ринок праці у 1993 році поповнять не менш як 46 тис. чоловік.

З метою вирішення питань зайнятості цієї категорії населення передбачається:

визначити на 1993 - 1995 роки потребу (в місцях дислокації військових частин) в створенні центрів соціальної адаптації, мережі центрів і курсів професійної підготовки та перепідготовки військовослужбовців та членів їхніх сімей з метою оволодіння ними перспективними професіями відповідно до потреб народного господарства. Розпочати організацію таких центрів і курсів.

Міноборони, Комітет з питань
соціального захисту військо-
вослужбовців при Кабінеті
Міністрів України, Міносвіти,
Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністра-
ції, військові комісаріати
Республіки Крим, областей,
міст Києва та Севастополя.

I півріччя 1993 року;

створити в місті Києві навчальний центр професійної перепідготовки звільнюваних у запас та відставку військовослужбовців, а також членів їхніх сімей, що прибувають в Україну. Визначитися щодо необхідності створення таких центрів в інших регіонах України.

Мінпраці, Міносвіти, Мінобо-
рони, Київська міська
державна адміністрація.

I півріччя 1993 року;

розробити для навчальних центрів, що займатимуться перепідготовкою військовослужбовців, необхідні навчальні плани і комп'ютерні програми, забезпечити їх методичною літературою згідно з переліком професій, за якими буде проводиться підготовка і перепідготовка. Залучити до цього висококваліфікованих викладачів, які володіють сучасними методами навчання.

Мінпраці, Міносвіти, Міноборони.

III квартал 1993 року;

встановити порядок професійного добору і направлення для перепідготовки і підвищення кваліфікації вивільнюваних військовослужбовців у навчальні центри, заклади та підрозділи підвищення кваліфікації системи загальної і вищої освіти України.

Міноборони, Міносвіти, війсь-
кові комісаріати Республіки
Крим, областей, міст Києва та
Севастополя, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

II квартал 1993 року;

забезпечити у разі необхідності підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів вивільнюваних військовослужбовців, а також членів їхніх сімей, які мають вищу освіту, в навчальних закладах і підрозділах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів системи вищої освіти.

Міносвіти, Мінпраці.

1993 рік;

розробити пропозиції та затвердити нормативні акти щодо створення робочих місць для вивільнюваних військовослужбовців, а також членів їхніх сімей шляхом створення малих, акціонерних виробничих і комерційних підприємств на базі вивільнюваної військової техніки, об'єктів та іншого майна.

Міноборони, Мінюст, Мінфін,
Мінпраці, Комітет з питань
соціального захисту військо-
вослужбовців при Кабінеті
Міністрів України.

I півріччя 1993 року;

надати організаційну, а в разі необхідності фінансову допомогу в створенні додаткових робочих місць згідно з кількістю і професійним складом вивільнюваних військовослужбовців.

Мінпраці, Міноборони, Рада
Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та Севасто-
польська міські державні
адміністрації, військові ко-
місаріати Республіки Крим,
областей, міст Києва та
Севастополя.

1993 рік;

визначити на 1994 рік реальну кількість звільнюваних у запас та відставку військовослужбовців, а також членів їхніх сімей, встановити перелік професій, за якими здійснюватиметься перепідготовка.

Міноборони, Мінпраці, Міносвіти.

Листопад 1993 року.

IX. Сприяння зайнятості працівників оборонних
галузей у зв'язку з конверсією виробництва

Здійснення конверсії у військово-промисловому комплексі викличе протягом 1993 року вивільнення майже 43 тис. чоловік. Для захисту їх від безробіття необхідно:

створити банк даних по Республіці Крим, областях, містах, районах про кількість і професійно-кваліфікаційний склад працівників оборонного комплексу, вивільнюваних у зв'язку з конверсією виробництва, які потребуватимуть допомоги державної служби зайнятості.

Мінмашпром, Мінпраці, Рада
Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та Севасто-
польська міські державні
адміністрації.

I квартал 1993 року;

організувати на навчальній базі Мінмашпрому мережу спеціалізованих центрів перепідготовки та розробити відповідні навчальні програми щодо перепідготовки вивільнюваних працівників оборонних підприємств для реалізації програм конверсії.

Мінмашпром, Міносвіти, Мін-
праці, Рада Міністрів Респуб-
ліки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські
державні адміністрації.

1993 рік;

передбачити в програмах конверсії окремий розділ щодо вирішення проблем зайнятості та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Мінмашпром, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністра-
ції, підприємства, організації та установи.

1993 рік;

розробити і подати до Кабінету Міністрів України перелік міст і селищ, більше 20 відсотків зайнятого населення яких вивільнюється в результаті конверсії, для включення їх до територій пріоритетного розвитку на 1994 рік.

Мінпраці, Мінекономіки, Рада
Міністрів Республіки Крим,
обласні, Київська та Севасто-
польська міські державні
адміністрації.

IV квартал 1993 року.

X. Сприяння зайнятості шахтарів, у тому
числі центрального Донбасу, в разі
закриття шахт

Згідно із концепцією розвитку вугільної промисловості проблема працевлаштування вивільнюваних працівників може загостритися після 1996 року. В 1993 році ринок праці із підприємств галузі поповнять майже 3 тис. чоловік. Тому в Програмі передбачаються такі попереджувальні заходи:

уточнити календарні графіки закриття неперспективних шахт і вивільнення у зв'язку з цим працівників. Намітити черговість введення нових та реконструйованих шахт одночасно із соціальною інфраструктурою, враховуючи паливно-енергетичний баланс України.

Держвуглепром, Мінекономіки,
Донецька, Луганська, Дніпро-
петровська, Кіровоградська
обласні державні адміністра-
ції, Інститут економіки про-
мисловості Академії наук.

I квартал 1993 року;

передбачити на шахтах, закриття яких планується, зменшення набору нових працівників, введення та поширення нетрадиційних форм зайнятості; переведення шахтарів на інші роботи у межах шахти або об'єднання, а також на інші шахти у межах регіону.

Держвуглепром, Мінпраці, До-
нецька, Луганська, Кірово-
градська, Дніпропетровська
обласні державні адміністрації.

1993 рік;

визначити можливу чисельність, обсяги фінансового та матеріально-технічного забезпечення переведення шахтарів із шахт, що закриваються, для роботи на шахтах інших населених пунктів, у тому числі за межами областей.

Держвуглепром, Мінпраці, До-
нецька, Луганська, Кірово-
градська, Дніпропетровська
обласні державні адміністрації.

I квартал 1993 року;

визначити можливі обсяги створення нових робочих місць у галузі переробки відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення для працевлаштування вивільнюваних шахтарів на основі ділового співробітництва з іноземними фірмами.

Держвуглепром, Мінекономіки,
Мінбудархітектури, Мінпром,
ДКНТ, Донецька, Луганська,
Дніпропетровська, Кірово-
градська обласні державні
адміністрації, виробничі
об'єднання Держвуглепрому.

I квартал 1993 року;

передбачити в Комплексній програмі соціально-економічного розвитку Донбасу розробку розділу щодо стабілізації і розширення сфери прикладання праці за рахунок розвитку наукоємних виробництв, прискорення створення потужностей для зберігання і переробки сільгосппродукції, виробництва товарів народного споживання, збільшення обсягів сфери платних послуг.

Мінекономіки, Донецький полі-
технічний інститут, Інститут
економіки промисловості Ака-
демії наук, Донецька,
Луганська, Дніпропетровська
обласні державні адміністрації.

I квартал 1993 року.

XI. Сприяння зайнятості працівників Чорнобильської
АЕС та населення міста Славутича у зв'язку з
виведенням станції з експлуатації

У 1993 році не передбачається одноразового значного скорочення чисельності працівників Чорнобильської АЕС.

З метою регулювання процесу вивільнення працівників і забезпечення соціального захисту незайнятого населення міста Славутича необхідно:

розробити зведений графік вивільнення працівників ВО "Чорнобильська АЕС".

Держкоматом, Київська обласна
державна адміністрація.

Березень 1993 року;

на основі результатів соціологічного обстеження визначити можливі напрями зайнятості вивільнюваних працівників і незайнятого населення міста Славутича.

Мінпраці, Укратоменергопром,
Київська обласна державна
адміністрація, Рада по
вивченню продуктивних сил
України Академії наук.

II квартал 1993 року;

визначити потребу в створенні нових робочих місць та галузевий характер підприємств (підприємства) відповідно до професійної орієнтації вивільнюваних працівників і незайнятого населення.

Держкоматом, Мінпраці, Київ-
ська обласна державна адмі-
ністрація , Рада по вивченню
продуктивних сил України Ака-
демії наук.

I півріччя 1993 року;

визначити обсяги територіально-галузевого перерозподілу вивільнюваних працівників.

Держкоматом, Мінпраці, Київ-
ська обласна державна адмі-
ністрація , Рада по вивченню
продуктивних сил України Ака-
демії наук.

II квартал 1993 року;

розглянути питання щодо забезпечення позачергового виділення в 1993 1995 роках земельних ділянок вивільнюваним працівникам Чорнобильської АЕС для ведення селянського (фермерського) господарства або заняття підприємницькою діяльністю.

Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні державні
адміністрації.

1993 рік.

XII. Сприяння зайнятості населення, яке повертається
в місця історичного проживання (депортованих
народів)

Повернення депортованих народів у місця історичного проживання ускладнює в окремих регіонах ситуацію на ринку праці. З метою вирішення питань працевлаштування населення, яке повертається в ці регіони, необхідно:

розробити та затвердити нормативні акти щодо фінансування і матеріально-технічного забезпечення створення для депортованих народів нових робочих місць, їх професійної перепідготовки і перекваліфікації та інших видів соціальної підтримки в сфері зайнятості населення.

Комітет у справах національ-
ностей при Кабінеті Міністрів
України, Мінпраці, Українсь-
ко-німецький фонд, Мінюст,
Мінекономіки, Держкомресур-
сів, Мінфін, Фонд депортова-
них народів Криму, Науково-
дослідний центр з проблем
зайнятості населення Академії
наук і Мінпраці, Рада
Міністрів Республіки Крим,
Запорізька, Дніпропетровська,
Донецька, Миколаївська,
Одеська, Херсонська обласні
державні адміністрації.

I півріччя 1993 року;

розробити і подати Кабінету Міністрів України перелік регіонів (населених пунктів) масового розселення депортованих народів для надання їм статусу територій пріоритетного розвитку на 1994 рік.

Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, Миколаївсь-
ка, Одеська, Херсонська, За-
порізька, Донецька та Дніпро-
петровська обласні державні
адміністрації.

IV квартал 1993 року.

XIII. Надання матеріальної допомоги безробітним
і членам сімей, які перебувають на їх
утриманні

Спрямуванти на виплату допомоги по безробіттю особам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні, а також членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних, та громадянам, які втратили право на допомогу по безробіттю у зв'язку із закінченням установленого строку її виплати, необхідні кошти з місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення.

Мінпраці, Рада Міністрів
Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

1993 рік;

передбачити в загальнодержавній частині державного фонду сприяння зайнятості населення резерв коштів для надання соціальної підтримки незайнятому населенню - на перепідготовку кадрів, професійну переорієнтацію, організацію оплачуваних громадських робіт, допомогу по безробіттю.

Мінпраці, Мінфін.

I квартал 1993 року.

XIV. Науково-організаційне і ресурсне забезпечення,
контроль за виконанням Програми

1. Удосконалення формування
інфраструктури ринку праці

Завершити формування органів державної служби зайнятості всіх рівнів.

Мінпраці, Рада Міністрів Рес-
публіки Крим, обласні, Київ-
ська та Севастопольська місь-
кі державні адміністрації.

1993 рік.

Забезпечити підготовку спеціалістів вищої кваліфікації, таких як психологи, профконсультанти, юристи з питань трудового права, економісти та інші, для укомплектування підрозділів державної служби зайнятості на замовлення Мінпраці.

Міносвіти, Мінпраці.

I півріччя 1993 року.

Продовжити роботу щодо створення Української інформаційно-довідкової системи зайнятості населення. Виділити на ці цілі у 1993 році 8500 млн. карбованців.

Мінпраці, Мінфін, Мінекономіки.

1993 рік.

Розширити мережу центрів профорієнтації та їх відділень у містах і районах України.

Мінпраці, Фонд соціальної
адаптації молоді, Рада Міні-
стрів Республіки Крим, облас-
ні, Київська та Севастополь-
ська міські державні адміні-
страції.

1993 рік.

Удосконалити статистичну звітність про стан ринку праці, враховуючи особливості його формування на місцях.

Мінстат, Мінпраці.

1993 рік.

2. Удосконалення нормативно-правового
забезпечення Програми

Для спрямування впливу податкової політики на раціональне розміщення продуктивних сил, економічне заохочення підприємств у створенні додаткових робочих місць, а також вирішення питань соціальної підтримки безробітних, працевлаштування громадян України за кордоном і захисту національного ринку праці необхідно:

внести до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо стимулювання створення робочих місць у сфері малого бізнесу та проведення підготовки і перепідготовки кадрів підприємствами за рахунок власних коштів.

Мінпраці, Мінфін, Мінеконо-
міки, Держпідприємництво,
Український науково-дослідний
інститут праці Мінпраці, На-
уково-дослідний центр з
проблем зайнятості населення
та ринку праці Академії наук
і Мінпраці.

1993 рік;

розробити і затвердити Положення про фінансування з державного фонду сприяння зайнятості населення створення додаткових робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності насамперед на територіях пріоритетного розвитку і у сфері послуг.

Мінпраці, Мінфін.

I квартал 1993 року;

завершити розробку розділу "Про страхування громадян на випадок втрати роботи" проекту Закону України "Про Державне соціальне страхування".

Мінпраці, Мінфін, Мінюст.

I квартал 1993 року;

завершити доопрацювання таких проектів законів України: "Про імміграцію", "Про біженців". Підготувати відповідну нормативну базу для реалізації цих законів.

МВС, Мінпраці, МЗС, Держком-
кордон, Мінекономіки, Мінсоц-
захист, Мінюст, Пенсійний
фонд.

I півріччя 1993 року;

провести переговори з компетентними органами Німеччини, Польщі, Бельгії, В'єтнаму та інших країн з питань укладення міжурядових угод щодо працевлаштування громадян України за кордоном та соціального захисту їх прав відповідно до стану національного ринку праці, встановити квоти на залучення іноземної робочої сили для роботи в Україні.

Мінпраці, МЗС, Мінсоцзахист,
Мінюст, Пенсійний фонд.

1993 рік.

3. Наукове забезпечення Програми

Забезпечити виконання науково-дослідних робіт з проблем зайнятості та ринку праці згідно з координаційним планом науководослідних робіт.

Передбачити на виконання цих робіт 120 млн. карбованців.

Мінпраці, Мінфін, Науково-
дослідний центр з проблем
зайнятості населення та ринку
праці Академії наук і
Мінпраці.

1993 рік.

4. Фінансове забезпечення Програми

Установити контроль за формуванням, раціональним і ефективним використанням коштів державного фонду сприяння зайнятості населення відповідно до напрямів, передбачених Програмою.

Мінпраці, Мінфін, Республі-
канський центр зайнятості,
Кримський республіканський,
обласні, Київський та Севас-
топольський міські центри
зайнятості.

1993 рік.

Внести до Кабінету Міністрів України пропозиції про формування та витрачання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення на 1994 рік.

Мінпраці, Мінфін.

Листопад 1993 року.

5. Реалізація Програми

Реалізація Програми покладається на Мінпраці, державну службу зайнятості, Раду Міністрів Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, відповідні міністерства і відомства. Механізм управління виконанням Програми передбачає здійснення таких заходів:

забезпечити щоквартальну оцінку стану ринку праці та розробку прогнозу на наступний період. На основі економіко-статистичного аналізу систематично проводити підготовку для Кабінету Міністрів України, а також Уряду Республіки Крим і місцевих державних адміністрацій пропозицій і рекомендацій щодо регулювання зайнятості населення в межах Програми.

Мінпраці, Мінюст, Кримський
республіканський, обласні,
Київський та Севастопольський
міські центри зайнятості.

Щоквартально;

забезпечити підготовку для Уряду України та висвітлення у засобах масової інформації відомостей про хід реалізації основних заходів Програми. У разі необхідності вносити пропозиції щодо коригування Програми і усунення відхилень від передбачених заходів.

Мінпраці, Мінюст, Мінфін,
Рада Міністрів Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські дер-
жавні адміністрації, мініс-
терства і відомства.

Щоквартально;

організувати співробітництво між Українським та обласними, Київським і Севастопольським міськими координаційними комітетами сприяння зайнятості населення щодо підготовки рекомендацій для реалізації передбачених Програмою заходів.

Мінпраці, Український коорди-
наційний комітет сприяння
зайнятості населення.

Починаючи з
I кварталу 1993 року.

Додаток N 1
до Програми

Формування ринку праці України на 1993 рік

(тис. чоловік)

Додаток N 2
до Програми

Основні напрями сприяння зайнятості
населення в Україні на 1993 рік

(тис. чоловік)

Додаток N 3
до Програми

Витрати*
на реалізацію заходів, передбачених Програмою

(млн. крб.)

* Витрати можуть бути уточнені в ході реалізації передбачених заходів.

Додаток N 4
до Програми

Перелік
територій пріоритетного розвитку (районів
і населених пунктів України, перспективних
для створення нових робочих місць на
пільгових умовах) у 1993 - 1995 роках

Документи що посилаються на цей