ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
N 2-222/2992 від 31.05.2002
Щодо плати за землю підприємством - платником єдиного
податку зі ставкою 10 %
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 25.04.2002 р. N 20 щодо плати за землю підприємством - платником єдиного податку зі ставкою 10 % і повідомляє.
Справляння плати за землю в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 19.09.96 р. N 378/96-ВР "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями), яким установлені ставки земельного податку, порядок його стягнення і пільги щодо оподаткування землі.
Згідно зі статтею 2 цього Закону ( 378/96-ВР ) плата за землю стягується у вигляді земельного податку чи орендної плати.
Статтею 5 цього ж Закону ( 378/96-ВР ) встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, передана у власність чи надана у користування, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за землю (платниками) є власники і землекористувачі, у тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні чи фізичні особи, яким земля передана у власність чи надана в користування, у тому числі на умовах оренди.
Власники землі і землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, стягується орендна плата. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України від 06.10.98 р. N 161-XIV "Про оренду землі", відповідно до якого орендодавцями землі в Україні можуть виступати сільські, селищні, міські, районні ради і власники землі (стаття 5 зазначеного Закону ( 161-14 ).
Договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, визначені статтями 22 - 24 зазначеного Закону ( 161-14 ), відповідно до яких орендодавець за плату передає орендарю у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором термін.
Орендна плата за землю - це платіж, внесений орендарем орендодавцю за користування земельною ділянкою.
У випадку, якщо орендодавцем виступає власник землі, то орендар, уклавши при цьому договір на оренду землі з власником, сплачує власнику орендну плату за землю, а власник, у свою чергу, сплачує на рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка, земельний податок.
У випадку, якщо орендодавцем землі виступає відповідна місцева рада, орендар, уклавши з нею договір на оренду землі, самостійно сплачує орендну плату за землю на рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка. При цьому договір на оренду землі є підставою для сплати орендної плати за землю.
Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 установлено, що суб'єкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не сплачує ряд податків і зборів (обов'язкових платежів), які стягуються на території України. При цьому варто додати, що згідно зі статтею 4 названого Указу ( 727/98 ) спрощена система оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд із діючою системою оподаткування, обліку і звітності, передбаченою чинним законодавством України, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Статтею 6 названого Указу ( 727/98 ) визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю. У зв'язку з численними запитами щодо плати за землю при переході суб'єкта підприємницької діяльності на спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 Державна податкова адміністрація України у листі від 27.10.2000 р. N 14312/7/18-0617 повідомляє:
"Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. N 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727" суб'єкт малого підприємництва, що перейшов на спрощену систему оподаткування і не є платником земельного податку, звільняється від його сплати тільки за земельні ділянки, що він використовує для здійснення підприємницької діяльності. При передачі цих земельних ділянок під будинками, спорудженнями, їхніми частинами іншим суб'єктам, які у свою чергу використовують їх для здійснення своєї підприємницької діяльності, земельний податок він сплачує на загальних підставах". Тобто право суб'єкта малого підприємництва, який перейшов на спрощену систему оподаткування, не сплачувати земельний податок при передачі земельної ділянки в оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності, в разі реалізації одного із видів своєї підприємницької діяльності, прямо передбачено чинним законодавством України.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вважає, що у разі передачі земельної ділянки в оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності, реалізуючи цим один із видів своєї підприємницької діяльності (здавання в оренду приміщень) підприємство не повинне сплачувати земельний податок. Але має бути записано в статуті, що здавання в оренду приміщень є одним із видів підприємницької діяльності, на основі якої буде внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Якщо ж підприємство - платник єдиного податку за ставкою 10 % використовує земельну ділянку для інших потреб, то земельний податок сплачується на загальних підставах.
Т.в.о. Голови В.Загородній