ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12.11.2003
Справа N 2-8/6627-2003
( Скасовано постановою Верховного суду України
від 13.04.2004 р.)
Про визнання права власності
та договорів оренди недійсними
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді, суддів;
розглянувши у відкритому засіданні матеріали касаційної скарги виконавчого комітету Н-ської міської ради, м. Н-ськ (далі - виконком Н-ської міськради), на ухвалу Ч-ського апеляційного господарського суду від 01.08.2003 р. у справі господарського суду Р-ської обл. № X3 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "XXX", м. Н-ськ (далі - ТОВ "XXX") до Н-ської міської ради, виконком Н-ської міськради, управлінню житлово - комунального господарства Н-ської міської ради, м. Н-ськ (далі - управління ЖКГ Н-ської міськради) управління економіки Н-ської міської ради про визнання права власності, визнання рішення Н-ської міської ради від 19.03.2003 р. та договорів оренди недійсними
У відкритому судовому засіданні брали участь представники сторін: від позивача - присутній, від відповідача - присутній.
встановив:
Господарський суд Р-ської обл. рішенням від 18-21.04.2003 (суддя А.А.А.) позов задовольнив.
Ч-ський апеляційний господарський суд ухвалою від 01.08.2003 (судді: Б.Б.Б., В.В.В., Г.Г.Г.) повернув апеляційну скаргу на рішення на підставі пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Ухвала мотивована тим, що до апеляційної скарги додана ксерокопія платіжного доручення, що є порушенням Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита.
Виконком Євпаторійської міськради вважає, що судом повинен бути застосований Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, а не Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита.
Крім того, заявник звертає увагу на те, що, при поверненні вперше апеляційної скарги, суд повернув її, у зв'язку з тим, що державне мито не сплачено у встановленому розмірі та відсутні докази направлення апеляційної скарги іншій стороні.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою від 01.08.2003 апеляційна скарга на рішення повернута, оскільки Н-ська міськрада додала до апеляційної скарги ксерокопію платіжного доручення № 126 від 27.06.2003 про сплату державного мита.
Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 № 15 встановлено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету----------грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Заявником до апеляційної скарги додана ксерокопія платіжного доручення, а не оригінал.
Посилання заявника на те, що повинен бути застосований Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, а не Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита безпідставні, оскільки саме зазначеною інструкцією встановлений порядок сплати державного мита.
Крім того, при поданні касаційної скарги до апеляційної скарги додані ксерокопії платіжних доручень щодо сплати державного мита.
Посилання заявника на те, що суд повинен був при поверненні вперше апеляційної скарги вказати порядок сплати державного мита, не заслуговує на увагу, оскільки вперше апеляційна скарга поверталася з інших підстав, а саме:
Ч-ський апеляційний господарський суд ухвалою від 02.06.2003 залишив апеляційну скаргу на рішення господарського суду Р-ської обл. від 18-21.04.2003 без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Ухвала мотивована тим, що апеляційну скаргу подали спільно Н-ська міська рада та виконком Н-ської міськради і сплатили мито у розмірі 43 грн., однак кожний з заявників має самостійний процесуальний статус і повинен був сплачувати мито самостійно.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача просив відкласти розгляд справи, оскільки на його адресу відповідачами не була направлена копія апеляційної скарги.
Заявниками до апеляційної скарги доданий фінансовий чек і з його змісту неможливо прийти до безспірного висновку про направлення копії апеляційної скарги саме позивачу.
В разі виявлення судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги підстав для повернення на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) суд вимагає заявника докази відсилки копії апеляційної скарги стороні(сторонам) та сплати державного мита, а в разі не надання таких доказів скарга залишається без розглянута підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
У зв'язку з викладеним апеляційна інстанція обгрунтовано повернула апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41, 22, 111-5, 111-7-111-9, 111-11-111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
постановив:
Ухвалу Ч-ського апеляційного господарського суду від 01.08.2003 у справі господарського суду Р-ської обл. № X3. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.