Облік оборотних активів і витрат майбутніх періодів

Початок. Продовження див. в консультаціях
від 02.10.2006 р., 20.11.2006 р., 27.11.2006 р.

Усі активи підприємства поділяються на необоротні та оборотні. Оборотні активи - це велика кількість об'єктів обліку на будь-якому підприємстві. Головна їх подібність у тім, що вони постійно переміщуються. Оборотний актив надходить на підприємство, замінюючи собою інший оборотний актив, і йде, на заміну залишаючи третій актив, який, у свою чергу, також довго не затримується. Гроші перетворюються в дебіторську заборгованість, та - у ТМЦ. ТМЦ в інші ТМЦ. Потім знову дебіторська заборгованість. І знову гроші. Ось так і обертаються. А бухгалтер повинен усе це враховувати.

Щоб розібратися в усьому, почнемо з класифікації (Зі схемою класифікації можна ознайомитись: розділ “Довідники”, підрозділ “Додатки до документів”, папка “Консультації”).

Запаси.
Сировина і матеріали.
Готова продукція. Товари. МШП

П(С)БО 9 “Запаси” п. 4

Запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (інакше кажучи, товари);

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (ТМЦ у виробництві та готовій продукції);

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством (сировина і матеріали для використання в процесі виробництва).

Класифікація запасів:

П(С)БО “Запаси” п. 6.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб (рахунок 20, 25, рядок балансу 100);

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу (рахунок 23, рядок балансу 120);

- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом (рахунок 26, 27, рядок балансу 130);

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу (рахунок 28, рядок балансу 140);

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року (рахунок 22, рядок балансу 100);

- поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за чинним Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання (рахунок 21, рядок балансу 110).

Визнання та оцінка

Щоб будь-який актив потрапив до балансу, його потрібно визнати активом і оцінити.

Первинний документ, за яким прибуткуються запаси, - це накладна. Приклад накладної.

Організація ТОВ “ Колобок”_________________________________________________________

Підприємство _____________________________________________________________________

Накладна витрат № 323 від 12 квітня 2006 р.

Кому : ТОВ ” Кішкін Дім “___________________________________________________________

Підстава : Довіреність СА № 123456 від 11.04.2006______________________________________

через Петренко І.І. за договором № 15 від_01.02.2006____________________________________

№ з/п  Найменування товару, матеріалу,тари, артикул  Одиниця виміру  Кількість  Ціна  Сума 
1  Тканина ситець  Метр  100  20  2000 
2  Тканина вовна  Метр  200  40  8000 
3  Стрічка  Метр  20  0,50  10 
4  Гудзики  шт  2500  0,10  250 
  Разом        10260 
  ПДВ – 20 %        2052 
  Разом з ПДВ        12312 
Видав: __________________ Отримав: _____________________ 

П(С)БО 9 “Запаси” п. 5.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Запаси потрапляють на підприємство різними способами, і не завжди відразу можна сказати, яка ціна того чи іншого запасу; крім того, з часом їх оцінка може змінюватися. Вони можуть бути переоцінені, тому потрібно розуміти, як запас оцінений, і відрізняти різні методи оцінки.

Запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка залежить від способу надходження запасу.

Спосіб надходження запасу на підприємство, який найбільш часто зустрічається, - це його купівля. Тобто за гроші. Сплачена сума грошей і відображає первісну вартість запасу.

За гроші

П(С)БО 9 “Запаси” п. 9.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до вибулих запасів, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості вибулих запасів, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця та транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені у додатку до Положення (стандарту) 9;

- інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Розглянемо приклад:

Дата   Зміст господарської операції   Сума   Д-т   К-т  
1  2  3  4  5  
02 02 2006  Отримано матеріал (тканину) від постачальника на суму 1200 грн , у тому числі ПДВ - 20 %   1000   201/тканина   63  
02 02 2006   Відображений податковий кредит з ПДВ до ПНВ не включається, тому що цей податок відшкодовується підприємству   200   641/ПДВ   63  
02 02 2006   Нараховано зарплату (далі ЗП) вантажникам, експедитору   100   201/тканина   66  
02 02 2006   Нараховані фонди по ЗП   38   201/тканина   65  
02 02 2006   Віднесені транспортно-заготівельні витрати (далі - ТЗВ), якщо вони враховуються прямим способом   120   201/тканина   68  

ПНВ = 1000 + 100 + 38 + 120 = 1258

Якщо на певний вид запасу неможливо визначити точну суму ТЗВ, то ТЗВ можна враховувати розподільним способом, тобто протягом місяця збирати суми ТЗВ на окремому субрахунку і наприкінці місяця розподіляти за видами запасів, до яких вони відносилися.

Розглянемо на прикладі розрахунок ТЗВ розподільним способом і проводки.

Дата   Зміст господарської операції   Сума   Д-т   К-т  
02.02 2006   Ціна постачальника без ПДВ   100   201  63  
02.02.2006   ТЗВ   25   201/1   68  
15.02.2006  Ціна постачальника без ПДВ   200   201   63  
15.02.2006  ТЗВ  25   201/1   68  
30.02 2006  ТЗВ наприкінці місяця   67   201   201/1  

Розрахунок суми ТЗВ, які потрібно віднести до первісної вартості запасу

Приклад з додатка до П(С)БО 9

Зміст   Вартість запасів, рахунок 201 (або за кожним з рахунків 20, 22, 28 окремо)   ТЗВ на окремому субрахунку 201 : 1 (або 20/1, 22/1, 28/1 окремо до кожного рахунка)  
1. Залишок на початок місяця   150   25  
2. Надійшло за місяць   300   50  
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано, інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо.)   400   (25+50)/(150+300) х 400 = 67 
4. Залишок на кінець місяця (рядок 1 + рядок 2 - рядок 3)   50   25 + 50 - 67 = 8  

Список використаних нормативно-правових актів

П(С)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246 (у редакції від 14.12.2005 р. № 868).

“Консультант бухгалтера” № 35 (367) 28 серпня 2006 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)


Документи що посилаються на цей