ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РОЗ'ЯСНЕННЯ
03.07.2007 N 9
Щодо порядку застосування статті 6 Закону України
"Про цінні папери та фондовий ринок" стосовно права
власника арештованих акцій брати участь в управлінні
товариством шляхом голосування на загальних зборах
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 23 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) роз'яснює питання щодо права власника арештованих акцій брати участь у загальних зборах акціонерних товариств, відповідно до статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" ( 3480-15 ).
Частина 6 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" ( 3480-15 ) передбачає, що прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Частина 7 передбачає, що привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору.
Відповідно до статей 316-317 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Питання накладення арешту на майно врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ). Зокрема, відповідно до статті 55 згаданого Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Арешт застосовується;
- для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
- для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
- при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Ця ж стаття ( 606-14 ) передбачає, що арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Порядку накладення арешту на цінні папери, затвердженого постановою КМУ від 22.09.1999 р. N 1744, іменні цінні папери у документарній формі обмежуються в обігу шляхом їх блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника невідкладно після отримання копії відповідної постанови державного виконавця. Блокування полягає в припиненні реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями.
Відповідно до пункту 1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 17 жовтня 2006 року N 1000, блокування іменних цінних паперів - операція реєстроутримувача щодо припинення реєстрації переходу права власності на цінні папери, обтяжені зобов'язаннями, що обмежують їх обіг на визначений строк та/або до настання певної події.
Згідно з пунктом 8 вищезгаданого Порядку цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та знерухомлені цінні папери, на які накладено арешт, обмежуються в обігу шляхом здійснення облікової операції невідкладно після отримання копії постанови державного виконавця. У цьому разі частина або вся кількість цінних паперів на рахунку власника обмежується в обігу шляхом виконання відповідного облікового запису.
Пункт 3.2. Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Комісії від 17 жовтня 2006 року N 999, визначає, що облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу, а також зміна місця зберігання (знаходження) депозитарних активів.
Обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів (стаття 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" ( 3480-15 ).
Таким чином, до вирішення справи у судовому порядку щодо позбавлення акціонера права власності на акції власник акцій має право на участь у загальних зборах. Оскільки такі дії власника не є діями щодо відчуження акцій та не призводять до переходу прав власності на акції до іншої особи.
Голова Комісії А.Балюк