Зміни до правил реєстрації актів
цивільного стану в Україні
Частина II. Частину I, III див. в консультаціях від 31.01.2008 р., 08.02.2008 р.
ПИТАННЯ: 4. Що таке реєстрація окремих актів цивільного стану? Ким та на яких підставах здійснюється реєстрація народження та визначення походження дитини?
5. На яких підставах відбувається реєстрація смерті?
6. Як відбувається реєстрація шлюбу?
7. Як реєструється розірвання шлюбу?
ВІДПОВІДІ:
4.
Реєстрація народження знайденої дитини, батьки якої невідомі, провадиться за письмовою заявою представника органу опіки і піклування, адміністрації закладу охорони здоров’я, куди влаштована дитина, органів внутрішніх справ або особи, у якої перебуває дитина, не пізніше трьох діб з часу виявлення дитини. Одночасно із заявою про реєстрацію народження дитини до органів реєстрації актів цивільного стану подаються рішення органу опіки та піклування, а також довідка закладу охорони здоров’я про вік дитини. Прізвище, власне ім’я, по батькові знайденої дитини записуються згідно з даними, зазначеними в рішенні органу опіки та піклування.
У графі “Для відміток” зазначається “Дитина знайдена, батьки невідомі, відомості про них унесені згідно з рішенням органу опіки та піклування”, а також указуються назва та адреса дитячого закладу, де перебуває дитина, або прізвище, власне ім’я, по батькові та адреса особи або установи, де дитина тимчасово перебуватиме до прийняття рішення її подальшого влаштування.
У графі “Місце народження” зазначається місце реєстрації народження дитини.
Якщо закладом охорони здоров’я установлено, що вік знайденої дитини становить більше одного року, то реєстрація здійснюється у книзі реєстрації поновлених актових записів про народження як первинна, але після порядкового номера зазначається “Реєстрація з пропуском строку”.
Реєстрація знайдених дітей, яким не виповнився один рік, провадиться на загальних підставах у книзі поточної реєстрації актів про народження на підставі зазначених вище документів.
При реєстрації народження дітей, народжених при багатоплідних пологах, про кожного з них складається окремий актовий запис про народження і видається окреме свідоцтво про народження.
Дитина, яка народилася мертвою, записується в книзі реєстрації актів про народження на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть форми № 106-2/о. У графі актового запису про народження “живонароджена чи мертвонароджена” зазначається “мертвонароджена”. Свідоцтво про народження у цьому разі не видається.
У тих випадках, коли смерть дитини настала на першому тижні життя (навіть якщо вона прожила хоч декілька хвилин), складаються два записи: про народження і смерть, але видається тільки свідоцтво про смерть. У цьому разі підставою для реєстрації народження є медичне свідоцтво про народження форми № 103/о, а для реєстрації смерті - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/о.
Якщо батькам необхідно одержати документ, що підтверджує народження дитини (мертвої або живої, але померлої на першому тижні життя), то орган реєстрації актів цивільного стану видає довідку про народження з указівкою про мертвонародження або про те, що дитина померла.
Після реєстрації народження батькам дитини видається довідка для виплати допомоги, про що робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника (додаток 9).
У разі народження мертвої дитини довідка для виплати допомоги не видається.
У тих випадках, коли батьки або один з них відмовились від дитини і передали її на повне державне утримання, довідка для виплати допомоги не видається.
Якщо при реєстрації народження дитини відомості про батька внесені в порядку, передбаченому абз.1 п.17 гл.1 розд. III Правил, то разом із свідоцтвом про народження дитини видається довідка за встановленою формою для отримання відповідної допомоги згідно з чинним законодавством (додаток 8). Про видачу довідки робиться відмітка в графі “Для відміток” обох примірників актового запису про народження і проставляється підпис заявника.
На прохання батьків громадян України до їх паспортів або паспортних документів державні органи реєстрації актів цивільного стану уносять відомості про дітей: їх прізвище, власне ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження.
Відомості про дітей, батьками яких є громадянин України та іноземець або особа без громадянства, уносяться на прохання одного з батьків лише до паспорта або паспортного документа громадянина України.
На підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав, що набрало чинності, у графі “Для відміток” актового запису зазначається: “Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення (назва суду), № справи ___ від “ ______”. Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках відомості про батьків з актового запису не виключаються, а тому одному з батьків, кого позбавлено батьківських прав, повторне свідоцтво про народження дитини не видається.
При поновленні в батьківських правах на підставі рішення суду, що набрало чинності, в актовому записі про народження робиться відмітка: “Батьки (батько, мати) поновлені в батьківських правах на підставі рішення (назва суду), № справи ___ від “ _______”. Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу реєстрації актів цивільного стану.
5.
Підставою для реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть форми № 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України № 545 від 08.08.2006 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі - форма № 106/о);
б) фельдшерська довідка про смерть форми № 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України № 545 від 08.08.2006 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі - форма № 106-1/о);
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України № 545 від 08.08.2006 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі - форма № 106-2/о);
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Реєстрація смерті провадиться в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Смерть особи, яка померла в дорозі (у потягу, на судні, у літаку та ін.), може бути зареєстрована в найближчому органі реєстрації актів цивільного стану.
Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, а також факту смерті, установленого в судовому порядку, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
Реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи, про що робиться відмітка в графі “Для відміток”. В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть.
Реєстрація смерті провадиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій або інших осіб чи за повідомленням адміністрації закладу охорони здоров’я, де сталася смерть.
Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред’явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі “Для відміток” актового запису про смерть.
Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть форми № 106/о, фельдшерської довідки про смерть форми № 106-1/о чи висновку судово-медичної експертизи, прокурора - не пізніше п’яти діб.
Якщо заява про реєстрацію смерті надійшла після закінчення року з дня настання смерті, то реєстрація провадиться за місцем проживання заявника за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми в книзі реєстрації поновлених актових записів про смерть на загальних підставах як первинна, без складання висновку, але після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, провадиться у книгах поновлених актових записів про смерть. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду.
Реєстрація факту смерті особи, встановленого в судовому порядку, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, провадиться у книгах актових записів про смерть як первинна, а якщо минуло більше року, - у книгах поновлених актових записів.
Реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану в книгах поновлених актових записів про смерть за поточний рік. В актовому записі графи “Причина смерті” та “Місце смерті” заповнюються відповідно до повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо причина та місце смерті невідомі, то у відповідних графах записується “Не встановлено”.
Реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі “Причина смерті” лікарського свідоцтва про смерть.
При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.
При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа.
Запис у графі “Причина смерті” повинен відповідати пп. І-г п.11 лікарського свідоцтва про смерть, якщо заповнені всі чотири підпункти, пп.І-в, якщо заповнені три підпункти, або пп. І-б, якщо заповнені два підпункти, та пп. І-а, якщо заповнений тільки цей пункт.
Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і на першій сторінці цих документів проставляє штамп “Власник помер ____________ 200__ року. Актовий запис про смерть № ___ від _________ 200__ року”. Паспорти, паспортні документи померлих осіб, а також військово-облікові документи та пільгові посвідчення призовників або військовозобов’язаних у семиденний строк передаються за списком до органів внутрішніх справ та військових комісаріатів за місцем реєстрації смерті (додаток 10).
Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для реєстрації смерті. Про їх непередачу орган реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний у тижневий термін повідомити органи внутрішніх справ та військові комісаріати за місцем реєстрації смерті, про що робиться відмітка в актовому записі в графі “Для відміток”.
Реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства України. У цих випадках паспорти або паспортні документи померлого невідкладно надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи, про що в графі “Для відміток” робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом цієї особи.
Про реєстрацію смерті іноземця відділ реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на підставі повідомлення відділу реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано смерть, невідкладно інформує Міністерство закордонних справ України.
На підставі актового запису про смерть орган реєстрації актів цивільного стану видає довідку про смерть для одержання допомоги на поховання, про що в графу “Для відміток” актового запису про смерть уноситься відповідна інформація, яка засвідчується підписом заявника (додаток 11).
Щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, інформація про померлих громадян подається відділами реєстрації актів цивільного стану державним податковим інспекціям (додаток 13), органам праці та соціального захисту населення (додаток 13-а) у встановленому законодавством порядку.
Органи реєстрації актів цивільного стану протягом десяти робочих днів з дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду України. У разі смерті дитини державний орган реєстрації актів цивільного стану подає протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації відповідні відомості за формою, наведеною в додатку 12 Правил.
Якщо при реєстрації смерті стане відомо про дітей, які позбавлені батьківського піклування, то орган реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний в той самий день письмово повідомити про це орган опіки та піклування за місцезнаходженням дітей.
6.
Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають письмову заяву про реєстрацію шлюбу за встановленою формою до будь-якого органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором (додаток 14).
Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.
Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
При поданні заяви про реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред’являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ.
Заяви про реєстрацію шлюбу від громадян України, які постійно проживають за кордоном, приймаються за паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Заяви про реєстрацію шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану України громадян України, які тимчасово проживають за кордоном, приймаються при пред’явленні паспорта громадянина України.
Заяви громадян України, які оформили виїзд на постійне місце проживання до іншої країни, але ще не виїхали за кордон, приймаються відділами реєстрації актів цивільного стану на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон за наявності довідки про сімейний стан заявника, виданої уповноваженим органом, якому було здано паспорт громадянина України.
Особи, які відбувають у закордонне плавання і мають посвідчення особи моряка, при поданні заяви про реєстрацію шлюбу повинні пред’явити до органу реєстрації актів цивільного стану паспорт громадянина України.
Іноземці та особи без громадянства для реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити національний паспорт або паспортний документ з відміткою про реєстрацію уповноваженого органу щодо законності їх перебування в Україні, якщо інше не передбачене чинним законодавством України.
Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб тільки при пред’явленні документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення або висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу недійсним).
Для громадян України, шлюб яких припинено за кордоном, а також іноземців та осіб без громадянства таким документом може бути рішення суду про розірвання шлюбу, якщо за законодавством іноземної держави воно є остаточним, свідоцтво про розірвання шлюбу або смерть другого з подружжя чи інші документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави, видані компетентним органом та відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У заяві про реєстрацію шлюбу, а також у графі “Для відміток” актового запису про шлюб зазначається документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу.
Якщо в паспортах або паспортних документах іноземців та осіб без громадянства відсутні відомості про сімейний стан, то вони повинні одночасно подати документ про те, що не перебувають у шлюбі, виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання та належним чином легалізований (легалізація консульською установою або дипломатичним представництвом України в цій країні, проставлення апостилю), якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Зазначені документи можуть бути також видані або легалізовані консульською установою або дипломатичним представництвом цієї країни в Україні та надалі легалізовані Міністерством закордонних справ України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Якщо в паспортах або паспортних документах є відмітка про припинення шлюбу зазначених вище осіб, документ про те, що особа не перебуває в шлюбі, повинен бути пред’явлений за період після розірвання шлюбу.
У разі відсутності в країні походження документів дипломатичного представництва або консульської установи України документи можуть бути легалізовані в найближчому дипломатичному представництві чи консульській установі України, повноваження якої офіційно поширюються на територію країни походження документів. Документи, що посвідчують сімейний стан цієї категорії осіб, можуть бути видані або легалізовані консульською установою країни їх громадянства або країни постійного проживання в тій країні, де одночасно присутнє дипломатичне представництво або консульська установа України, у якій ці документи легалізуються для використання в Україні.
Громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, для підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі подають заяву, засвідчену нотаріально, у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те, що вона раніше перебувала у шлюбі, але зараз її шлюб припинено, та належним чином легалізовану, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Громадяни України, які проживають за кордоном, для реєстрації шлюбу та підтвердження сімейного стану подають аналогічну заяву, засвідчену дипломатичним представництвом чи консульською установою України, нотаріусом, або документ про те, що особа не перебуває в шлюбі, виданий компетентними органами країни проживання, який повинен бути належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Якщо документи громадян України, іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складені іноземною мовою, до них обов’язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного проживання особи без громадянства), Міністерством закордонних справ, іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.
Якщо до органів реєстрації актів цивільного стану подається переклад документів, вірність якого засвідчено згідно з законодавством іноземної країни, у якій їх видано, то він повинен бути легалізований у встановленому порядку.
Переклад паспорта або паспортного документа іноземців та осіб без громадянства може бути зроблений також позаштатним перекладачем органів юстиції, у цьому разі його вірність засвідчує керівник відділу реєстрації актів цивільного стану.
Оригінал документа про сімейний стан разом з перекладами всіх зазначених вище документів залишаються у справах відділу реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву та зареєстрував шлюб.
Документ про сімейний стан дійсний протягом шести місяців з дня його видачі або засвідчення (якщо в ньому не встановлено інший термін).
Про представлений документ робиться відмітка в графі “Для відміток” актового запису про шлюб (назва органу, який видав документ, номер та дата видачі).
Державний орган реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, повинен ознайомити наречених з їх обов’язком повідомити один одного про стан свого здоров’я, з умовами і порядком реєстрації шлюбу, а також роз’яснити їм права й обов’язки як майбутнього подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.
Державний орган реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про реєстрацію шлюбу інформує наречених про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я.
Про видачу направлення або про відмову наречених від його отримання працівниками державного органу реєстрації актів цивільного стану робиться запис в заяві про реєстрацію шлюбу та актовому записі про шлюб в графі “Для відміток”, який скріплюється підписами наречених.
За погодженням з нареченими орган реєстрації актів цивільного стану призначає день і час реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених ст. 32 Сімейного кодексу України.
Шлюб реєструється в органах реєстрації актів цивільного стану після спливу одного місяця від дня подання нареченими заяви про реєстрацію шлюбу.
У виняткових випадках цей строк може бути скорочений керівником державного відділу реєстрації актів цивільного стану на підставі спільної заяви наречених та документів, які підтверджують наявність поважної причини для його скорочення.
У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, за наявності документів, що підтверджують викладені факти, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.
Якщо до державного органу реєстрації актів цивільного стану надійде письмова інформація про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, передбачених законодавством, то його реєстрація відкладається, і в цьому разі заявникові, який про це повідомив, пропонується у термін не більше ніж три місяці подати відповідні докази.
Про відстрочку реєстрації шлюбу повідомляються наречені.
Рішення про таке відкладення реєстрації шлюбу може бути оскаржене в судовому порядку.
Орган реєстрації актів цивільного стану може на прохання зацікавлених осіб або зі своєї ініціативи провести необхідну перевірку. За наявності передбачених законодавством перешкод для реєстрації шлюбу орган реєстрації актів цивільного стану відмовляє в його реєстрації і видає письмове роз’яснення. Якщо відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження, то реєстрація шлюбу провадиться на загальних підставах.
Якщо наречені не можуть з’явитися з поважних причин до органу реєстрації актів цивільного стану в установлений їм день, то строк реєстрації шлюбу за їх письмовою заявою переноситься згідно з їхнім бажанням на інший день, про що робиться відмітка на заяві про реєстрацію шлюбу та в журналі обліку заяв про шлюб.
У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.
Якщо наречені не з’явилися до органу реєстрації актів цивільного стану протягом тримісячного строку від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу і не повідомили про причину неявки, то заява втрачає чинність.
Реєстрація шлюбу через представника не допускається. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою.
Реєстрація шлюбу провадиться у приміщенні органу реєстрації актів цивільного стану.
За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально.
Про реєстрацію шлюбу в лікарні, удома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної причини, зазначається в графі “Для відміток” актового запису про шлюб.
За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці. Про таке бажання наречені зазначають у заяві про реєстрацію шлюбу.
Реєстрація шлюбу з особою, якій відповідно до Сімейного кодексу України знижено шлюбний вік, провадиться на загальних підставах.
У цьому випадку особа, яка не досягла шлюбного віку, при поданні заяви про реєстрацію шлюбу пред’являє свідоцтво про народження (у разі, якщо нею ще не отримано паспорт громадянина України) та копію рішення суду про надання права на шлюб.
У такому випадку в графі “Для відміток” актового запису про шлюб зазначаються назва суду, яким постановлене дане рішення, номер та дата його постановлення, а в свідоцтві про народження робиться запис про проведену реєстрацію.
Факт реєстрації шлюбу на судні засвідчується актом, який складається капітаном судна в присутності двох свідків та підлягає поданню до державного відділу реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про шлюб.
У цьому випадку державним відділом реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя про реєстрацію шлюбу встановленої форми та на підставі акта, складеного капітаном судна, у присутності обох з подружжя провадиться запис про реєстрацію шлюбу в книзі поновлених актових записів про шлюб.
В актовому записі про шлюб проставляються підписи осіб, які зареєстрували шлюб, а також дані їх паспортів або паспортних документів, а в графі “Для відміток” зазначаються підстави його складання: місце, дата складання акта, а також прізвище посадової особи, яка його склала.
На підставі складеного поновленого актового запису про шлюб у день реєстрації державним відділом реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво про шлюб із штампом “Поновлено”.
У таких випадках у графі “Для відміток” актового запису та у графі “Зареєстрували шлюб” свідоцтва про шлюб дата реєстрації шлюбу зазначається відповідно до дати складання акта капітаном судна.
Якщо на день звернення до відділу реєстрації актів цивільного стану одна з осіб, з якою було зареєстровано шлюб на судні, померла, то друга особа має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу.
У цьому разі реєстрація шлюбу провадиться у відділі реєстрації актів цивільного стану на підставі копії рішення суду про встановлення факту реєстрації шлюбу.
Реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на загальних підставах, передбачених законодавством України.
Особа, яка бажає зареєструвати шлюб із засудженим, заповнює заяву про реєстрацію шлюбу за встановленою формою (у частині, яка торкається її) і представляє її до відділу реєстрації актів цивільного стану.
Відділ реєстрації актів цивільного стану звіряє зазначені в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який посвідчує особу заявника, засвідчує його підпис та правильність зазначених у заяві відомостей і повертає заяву заявнику, який направляє її адміністрації установи виконання покарань для передачі засудженому.
При надходженні заяви про реєстрацію шлюбу адміністрація установи виконання покарань передає її засудженому для заповнення тієї частини, яка торкається його. Правильність зазначених у заяві відомостей та підпис засудженого перевіряються та засвідчуються підписом начальника і гербовою печаткою установи виконання покарань, у якій засуджений відбуває покарання, після чого заява надсилається до органу реєстрації актів цивільного стану, який проводитиме реєстрацію шлюбу.
Якщо питання про реєстрацію шлюбу ініціює засуджений, то адміністрація установи виконання покарань забезпечує його бланком заяви про реєстрацію шлюбу встановленої форми. Після заповнення засудженим тієї частини заяви, яка торкається його, адміністрація установи виконання покарань звіряє вказані в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який міститься в особовій справі засудженого, засвідчує його підпис і правильність указаних у заяві відомостей та направляє цю заяву особі, з якою засуджений бажає зареєструвати шлюб. Одночасно цій особі повідомляються найменування та адреса відділу реєстрації актів цивільного стану, у якому може бути проведена реєстрація шлюбу.
При погодженні на реєстрацію шлюбу із засудженим особа, яка отримала таку заяву, заповнює її в тій частині, яка торкається її, та передає до відділу реєстрації актів цивільного стану для засвідчення підпису та відомостей, указаних у заяві, після чого направляє заяву до відділу реєстрації актів цивільного стану, який зазначено в повідомленні установи виконання покарань.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який отримав спільну заяву про реєстрацію шлюбу, призначає дату та час реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє наречених, а також адміністрацію установи виконання покарань, у якій утримується засуджена особа, яка бажає зареєструвати шлюб.
Реєстрація шлюбу провадиться у присутності нареченого та нареченої у приміщенні, визначеному адміністрацією установи виконання покарань.
Реєстрація шлюбу з особами, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, здійснюється відділом реєстрації актів цивільного стану в слідчих ізоляторах лише з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, у провадженні яких знаходиться справа, у тому самому порядку і за тими самими правилами, які встановлені для реєстрації шлюбу в установах виконання покарань.
Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої).
Якщо наречені бажають мати подвійне прізвище, то за їх спільною заявою визначається, з якого прізвища починатиметься обране ними прізвище, про що робиться відповідна відмітка в графі “Для відміток” актового запису про шлюб.
Складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.
Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої (нареченого) вже є подвійним, вона (він) має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про реєстрацію шлюбу та проставляється відповідна відмітка в графі “Для відміток”.
У паспортах або паспортних документах осіб, які зареєстрували шлюб, на відповідній сторінці проставляється штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові і року народження другого з подружжя, місця і часу реєстрації шлюбу.
Якщо особа під час реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта або паспортного документа проставляється штамп про те, що він підлягає обміну в місячний строк у зв’язку зі зміною прізвища при реєстрації шлюбу.
Аналогічні штампи проставляються в паспорти або паспортні документи осіб при реєстрації шлюбу із засудженою особою.
У паспорти або паспортні документи іноземців та осіб без громадянства зазначений штамп проставляється в графі “Примітки”, а в разі відсутності такої графи штамп проставляється на будь-якій вільній від записів сторінці паспорта або паспортного документа.
Якщо іноземець або особа без громадянства отримали дозвіл на постійне проживання в Україні, що підтверджується посвідкою, виданою уповноваженим органом, то штамп про реєстрацію шлюбу проставляється в обидва документи.
Державний орган реєстрації актів цивільного стану зобов’язаний в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про зміну військовозобов’язаними і призовниками прізвища у зв’язку з реєстрацією шлюбу (додаток 15).
7.
Підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу є:
рішення суду про розірвання шлюбу, що набуло чинності;
спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей;
заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним або вирок суду про засудження другого з подружжя за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше як три роки.
Реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них.
Відділ реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації розірвання шлюбу, якщо один з подружжя звернувся із заявою про реєстрацію розірвання шлюбу до відділу реєстрації актів цивільного стану не за своїм місцем проживання, а за місцем проживання другого з подружжя. У цьому разі місце проживання другого з подружжя підтверджується його паспортом або паспортним документом з відміткою про його проживання чи відповідною довідкою, виданою компетентними органами, про що робиться відмітка в актовому записі про розірвання шлюбу в графі “Для відміток”.
Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка.
У цьому разі шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Реєстрація розірвання шлюбу може провадитись незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності, або винесення постанови про розірвання шлюбу.
Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за письмовою заявою подружжя або одного з них по пред’явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало чинності, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита (додаток 17).
Якщо один з подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва провадиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, про що повинна заявити письмово державному відділу реєстрації актів цивільного стану при поданні заяви про реєстрацію розірвання шлюбу.
При одержанні заяви про реєстрацію розірвання шлюбу та після реєстрації її в спеціальному журналі відділ реєстрації актів цивільного стану одночасно з’ясовує, чи не було зареєстровано розірвання шлюбу у відділі реєстрації актів цивільного стану України за заявою другого з подружжя. Тому з подружжя, хто подав заяву, роз’яснюється, що розірвання шлюбу буде зареєстровано після одержання відповіді з відділу реєстрації актів цивільного стану України за місцем зберігання актового запису про шлюб.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який одержав такий запит, повинен не пізніше тижневого строку повідомити, коли і яким органом реєстрації актів цивільного стану було зареєстровано розірвання шлюбу другим з подружжя або про відсутність відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який одержав повідомлення про відсутність відмітки про розірвання шлюбу, у десятиденний термін запрошує заявника для реєстрації розірвання шлюбу і в його присутності реєструє розірвання шлюбу.
Якщо розірвання шлюбу реєструється одним з подружжя, то при складанні актового запису до нього вносяться всі необхідні відомості щодо цієї особи. Щодо другого з подружжя зазначаються лише прізвище до розірвання шлюбу, власне ім’я, по батькові і сума державного мита, яку він має сплатити відповідно до рішення суду.
У цьому разі в свідоцтві про розірвання шлюбу зазначається прізвище, присвоєне після розірвання шлюбу лише тому з подружжя, який зареєстрував розірвання шлюбу.
Якщо відділу реєстрації актів цивільного стану відомо, що другий з подружжя вже зареєстрував розірвання шлюбу, то заяву, що надійшла, разом з копією рішення суду і квитанцією про сплату державного мита вказаний відділ надсилає до відділу реєстрації актів цивільного стану України за місцезнаходженням актового запису про розірвання шлюбу для доповнення його відсутніми відомостями.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який одержав такі матеріали, зобов’язаний у десятиденний строк доповнити актовий запис про розірвання шлюбу і надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника для вручення, зазначивши в ньому ту саму дату реєстрації розірвання шлюбу, що й першому з подружжя.
Після доповнення актового запису відділ реєстрації актів цивільного стану повинен у тижневий термін надіслати повідомлення про це відділу за місцезнаходженням другого примірника актового запису про розірвання шлюбу (додаток 18).
Василь Мороз,
юрист
Газета “Юрист консультує”, 7/2008, 01.02.2008
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”