ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17 липня 2007 року
м. Київ
Справа N К-5543/07/К-7347/07
(Постанову скасовано на підставі
Постанови Верховного Суду України від 20.11.2007)
Про визнання нечиним наказу
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Б.,
Суддів: Г., Г., К., Л.,
при секретарі: Б.,
за участю представників: Міністерства оборони України – Обслуговуючого кооперативу “Батіліман” - ТОВ “Севастопольмарінсервіс” -
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами обслуговуючого кооперативу “Батіліман”, товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольмарінсервіс” на постанову господарського суду м. Севастополя від 18 грудня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 березня 2007 року у справі N 20-5/311 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу “Металіст” до Міністерства оборони України, треті особи: державне підприємство Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод”, товариство з обмеженою відповідальністю “Об’єднання Технохімкомплект”, обслуговуючий кооператив “Батіліман”, ТОВ “Севастопольмарінсервіс”, за участю військового прокурора Військово-Морських Сил України, про визнання нечиним наказу Міністерства оборони України та спонукання до вчинення дії ,-
встановила:
16 жовтня 2006 року ТОВ “Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу “Металіст” звернулось до суду з позовом до Міністерства оборони України та третьої особи на стороні відповідача - державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” про визнання нечинним наказу Міністерства оборони України від 13 листопада 2003 року N 387 “Про реорганізацію державного підприємства “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” як відособленого підрозділу”, та спонукання державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” повернути державному підприємству Міністерства оборони України “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” майно згідно акту прийому-передачі від 02.12.2003 р.
Позивач позовні вимоги обґрунтовував тим, що Міністерством оборони України зазначений наказ прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки цей наказ порушує право позивача на передачу йому в оренду цілісного майнового комплексу підприємства.
Судом залучено до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача державне підприємство Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод”, ТОВ “Об’єднання Технохімкомплект”, обслуговуючий кооператив “Батіліман”, ТОВ “Севастопольмарінсервіс”.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 18 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастополького апеляційного господарського суду від 15 березня 2007 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано нечинним наказ Міністерства оборони України N 387 від 13.11. 2003 року з моменту його видання, та повернуто сторони в первинне положення. Зобов'язано державне підприємство Міністерства оборони України “Феодосійський судно механічний завод” повернути державному підприємству Міністерства оборони України “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” майно згідно акту прийому-передачі від 02.12.2003 р.
В касаційних скаргах обслуговуючий кооператив “Батіліман” та ТОВ “Севастопольмарінсервіс” просять скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове рішення, яким ТОВ “Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу “Металіст” в позові відмовити. Свої вимоги обґрунтовують тим, що Міністерством оборони України спірний наказ прийнято відповідно до закону і на підставі повноважень, наданих зазначеному міністерству як органу виконавчої влади. Посилаються на відсутність порушень прав позивача прийняттям даного наказу, та на пропуск позивачем без поважної причини терміну позовної давності на звернення в суд. Вказують, що судами першої та апеляційної інстанцій дано невірну правову оцінку наявним у справі доказам, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги обслуговуючого кооперативу “Батіліман”, ТОВ “Севастопольмарінсервіс підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позов та визнаючи недійсним наказ Міністерства оборони України від 11. 2003 р. N 387 суди попередніх інстанцій виходили з того, що у Міністерства оборони України відсутні повноваження на реорганізацію державного підприємства “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст”, оскільки відповідно до п. 4 “Плану заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення і подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки”, затвердженому Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 р. N 594-р., такі повноваження покладені на Севастопольську міську державну адміністрацію спільно з Міністерством оборони України.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що державне підприємство “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” засновано на майні Збройних сил України, є загальнодержавною власністю, це підприємство було створене Міністерством оборони України і підпорядковувалось йому. Дана обставина стверджується Статутом Державного підприємства “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст”, затвердженого Міністром оборони України 09.02.1996 р.( т.1, а.с.28-40).
Згідно п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 21.08.1997 р. N 888, управління військовим майном і майном підприємств, установ і організацій, що входять в сферу управління Міністерства оборони України, покладено на дане Міністерство.
Тобто, органом управління державного підприємства “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” являлося Міністерство оборони України.
Відповідно до ст. 34 Закону України “Про підприємства в Україні” (в редакції, яка діяла на час прийняття Міністерством оборони України спірного наказу) реорганізація підприємства здійснюється за рішенням власника, і лише у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника і з участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, або за рішенням суду.
Отже, оскільки Міністерством оборони України зазначене вище державне підприємство засноване на майні Збройних сил України, яке є загальнодержавною власністю, тому трудовий колектив цього підприємства не був уповноважений приймати рішення про проведення чи не проведення реорганізації цього підприємства.
Крім того, на час прийняття Міністерством оборони України вищезазначеного спірного наказу був чинним Декрет Кабінету Міністрів України N 8-92 від 15.12.1992 р. “Про управління майном, що знаходиться в загальнодержавній власності”, відповідно до якого прийняття рішень про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, відносилося до повноважень міністерств і інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.10. 2003 р. N 594-р, затверджено “План заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення і подальшого економічного, соціального і культурного розвитку Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки”.
Пунктом 4 зазначеного вище Плану заходів передбачалося перебазування з Балаклавської бухти плавучого дока, плавучої майстерні, стендів і спеціального устаткування Державного підприємства “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст”, що відноситься до сфери управління Міністерства оборони України, з реорганізацією підприємства шляхом приєднання до Державного підприємства “Феодосійський судномеханічний завод”, а на Міністерство оборони України і Севастопольську міську державну адміністрацію покладалося лише виконання доручення Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” до повноважень місцевої державної адміністрації відноситься, зокрема, здійснення на відповідній території управління тільки тими об'єктами, які знаходяться в державній власності і передані в сферу управління адміністрації; ухвалення рішень про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ і організацій, віднесених до сфери управління адміністрації; здійснення делегованих відповідною радою функцій управління майном, що знаходиться в спільної власності територіальних громад.
Таким чином, доведеним є те, що Державне підприємство “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” Міністерства оборони України не знаходилося у сфері управління Севастопольської міської державної адміністрацію, та зазначена обставина ніким зі сторін не оспорюється.
На виконання Розпорядження КМУ від 02.10. 2003 р. N 594-р. Міністерством оборони України було видано наказ від 13.11. 2003 р. N 387 “Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст”, згідно якого реорганізовано ДП Міністерства оборони України “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст”, припинено його діяльність як юридичної особи шляхом приєднання як відособленого підрозділу до державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод”, та правонаступником всіх майнових прав і обов'язків ДП “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” визначено ДП “Феодосійський судномеханічний завод”. Основні фонди і оборотні кошти, інші цінності реорганізованого державного підприємства Міністерства оборони України “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” закріплені за державним підприємством Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” на праві повного господарського відання згідно затверджених актів прийому-передачі майна.
На час прийняття Міністерством оборони України спірного наказу вичерпний перелік повноважень трудового колективу підприємства був встановлений ч. 2 ст. 15 Закону України “Про підприємства в Україні” та не передбачав повноваження трудового колективу державного підприємства на безпосередню участь в вирішенні питання про реорганізацію підприємства.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку, що Міністерство оборони України не мало права на реорганізацію підприємства, що входить в сферу його управління, без згоди трудового колективу.
Крім того, згідно чинного законодавства юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Однак, судами попередніх інстанцій не дано належної правової оцінки тому факту, що Міністерство оборони України спірний наказ прийняло 13 листопада 2003 року, а Статут товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу “Металіст” зареєстровано державним реєстратором 25 вересня 2006 року. Тобто, оскаржуваний наказ Міністерства оборони України ніяким чином не міг порушувати які-небудь права і інтереси позивача, оскільки його на той час не існувало.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що Міністерство оборони України приймаючи наказ від 13.11.2003 р. N 387 діяло в межах наданих йому законодавством України повноважень, при цьому права трудового колективу державного підприємства Міністерства оборони України “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” порушені не були, тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановлені повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Зазначена обставина відповідно до ст.229 КАС України є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового судового рішення.
Керуючись статтями 220, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
постановила:
Касаційні скарги обслуговуючого кооперативу “Батіліман”, товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольмарінсервіс” - задовольнити.
Постанову господарського суду м. Севастополя від 18 грудня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 березня 2007 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу “Металіст” до Міністерства оборони України, треті особи на стороні відповідача державне підприємство Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод”, товариство з обмеженою відповідальністю “Об’єднання Технохімкомплект”, обслуговуючий кооператив “Батіліман”, товариство з обмеженою відповідальністю “Севастопольмарінсервіс”, про визнання нечинним наказу Міністерства оборони України від 13 листопада 2003 року N 387 “Про реорганізацію державного підприємства “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України “Феодосійський судномеханічний завод” як відособленого підрозділу” та спонукання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий
Судді