ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
16 жовтня 2007 року N 07/137
м. Київ
Про визнання недійсними установчих документів
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: К.,
Суддів: Г., М., П., С., Т., Т.,
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Приватного підприємства “ХМ” (далі – ПП “ХМ”) справу за позовом Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції до гр. П та ПП “ХМ” про визнання недійсними установчих документів і свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, –
встановила:
У серпні 2005 року Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до суду із зазначеним позовом, пославшись на те, що, реєструючи підприємство, гр. П не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність.
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 3 листопада 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 17 січня 2006 року, позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПП “ХМ” оскаржило їх у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, яка супровідним листом від 13 липня 2006 року на підставі пункту 10 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), що набрав чинності 1 вересня 2005 року, направила касаційну скаргу разом зі справою до Вищого адміністративного суду України для розгляду по суті.
Вищий адміністративний суд України, розглянувши справу в касаційному порядку, ухвалою від 9 листопада 2006 року залишив рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
ПП “ХМ” звернулося до Верховного Суду України зі скаргою про скасування всіх ухвалених у справі судових рішень з підстав неоднакового, порівняно з іншими рішеннями, застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що в цій справі неправильно застосовані положення статті 210 КАС.
Згідно із зазначеною статтею судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.
Статтею 5 КАС установлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а провадження в адміністративних справах - відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що до юрисдикції суду касаційної інстанції належить перегляд судових рішень у справах, розглянутих у період дії КАС за встановленими ним правилами. Отже, Вищий адміністративний суд України не може переглядати рішення у справах, які розглянуто не за правилами цього Кодексу.
Справа, що розглядається, вирішена судами першої та апеляційної інстанцій у порядку цивільного судочинства.
Неправильне застосування Вищим адміністративним судом України наведених норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим оскаржувана ухвала Вищого адміністративного суду України підлягає скасуванню. Справа має бути направлена на новий розгляд до належного суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 241 – 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, –
постановила:
Скаргу Приватного підприємства “ХМ” частково задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2006 року скасувати, справу направити на розгляд до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді