ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27 листопада 2007 року N 07/150
м. Київ
Про визнання недійсним податкового повідомлення рішення
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України у складі:
Головуючого: К.,
Суддів: Г., М., П., С., Т., Т.,
розглянувши у порядку письмового провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі – ДПІ) про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2006 року справу за позовом Приватного підприємства “Амадей” (далі – ПП “Амадей”) до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, – встановила:
У жовтні 2004 року ПП “Амадей” звернулося до суду з позовом до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17 березня 2004 року N 0000232302/0 про нарахування податкових зобов’язань у сумі 88479,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість – 58986,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 29493,00 грн.).
Господарський суд Запорізької області рішенням від 27 грудня 2004 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27 липня 2005 року, позов задовольнив частково: визнав спірне податкове повідомлення-рішення недійсним у частині стягнення суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 56939,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 28470,00 грн., а в частині податкових зобов’язань зі сплати цього податку у сумі 2047,00 грн. і штрафних санкцій у сумі 1023,00 грн. залишив у силі.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ДПІ подала касаційну скаргу, а також заяву про поновлення строку касаційного оскарження, пославшись на те, що його пропущеного з поважних причин.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 липня 2006 року у задоволенні заяви ДПІ про поновлення зазначеного строку відмовив і касаційну скаргу залишив без розгляду.
У скарзі про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції за винятковими обставинами ДПІ просить скасувати зазначену ухвалу і передати справу до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання про прийняття касаційної скарги, посилаючись на ухвалу цього суду від 3 травня 2006 року у справі N К-12030/06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Профтаксі 1” до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якій по іншому застосовано відповідну норму процесуального права.
Скарга ДПІ підлягає задоволенню з таких підстав.
Вищий адміністративний суд України відмовив у поновленні строку касаційного оскарження судових рішень у справі з тих мотивів, що встановлений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк для подання касаційної скарги пропущено без поважних причин.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Судом касаційної інстанції встановлено, що вступну та резолютивну частину оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції оголошено судом 27 липня 2005 року, а касаційну скаргу ДПІ здала на пошту (згідно зі штампом на конверті) 8 вересня 2005 року, а не 8 жовтня 2005 року, як зазначено в ухвалі касаційного суду.
Відповідно до частини другої статті 212 Кодекс у адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення постанови у повному обсязі.
Згідно з частиною четвертою статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції надсилається сторонам у справі в п’ятиденний строк з дня її прийняття.
27 липня 2005 року апеляційним судом було складено і проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, і даних про строк, на який було відкладено складення постанови у повному обсязі, немає. Як видно з матеріалів справи, ця постанова направлена сторонам 2 вересня 2005 року. За викладених обставин сторони у справі були позбавлені можливості своєчасно оскаржити судові рішення у касаційному порядку.
Оскільки наведене свідчить про те, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2006 року не ґрунтується на вимогах процесуального закону – вона підлягає скасуванню, а справа – направленню до того ж суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
Керуючись статтями 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, – постановила:
Скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2006 року скасувати, справу направити до цього суду для вирішення питання прийняття касаційної скарги.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді