ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
4 грудня 2007 року N 07/155
м. Київ
Про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: К.,
Суддів: Г., М., П., Т., Т.,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФТІ” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу в м. Кривому Розі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – за скаргою заступника Генерального прокурора України про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2007 року, – встановила:
У вересні 2006 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.
Господарський суд Дніпропетровської області постановою від 28 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року, позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 травня 2007 року касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на зазначені судові рішення залишив без розгляду.
У скарзі про перегляд цієї ухвали за винятковими обставинами – у зв’язку з неоднаковим застосуванням судом частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) – заступник Генерального прокурора України просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до суду касаційної інстанції для вирішення питання щодо прийняття касаційної скарги. На обґрунтування своєї скарги він посилається на те, що при вирішенні справи за позовом Приватного підприємства “Плутон” до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України по-іншому застосувала вказану норму права.
Скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
При ухваленні оскаржуваного судового рішення касаційний суд виходив з того, що скаржник пропустив процесуальний строк для подачі касаційної скарги, а із заявою про його поновлення він не звертався.
Така позиція суду є підставною і правильною виходячи з нижченаведеного.
Згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п’ять днів із дня закінчення розгляду справи.
Із матеріалів справи видно, що її апеляційний розгляд і проголошення вступної та резолютивної частин оскаржуваної ухвали мали місце 28 лютого 2007 року. Повний текст судового рішення був виготовлений із порушенням вимог наведеної норми закону – 28 березня 2007 року. Проте ця обставина не давала підстав уважати касаційну скаргу, подану 19 квітня 2007 року, тобто поза межами встановленого статтями 160, 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку, такою, що надійшла вчасно. Зазначений факт, за наявності відповідного клопотання, був лише підставою для його поновлення.
Керуючись статтями 241 –244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, – постановила:
У задоволенні скарги заступника Генерального прокурора України про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2007 року відмовити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2007 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді