ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
Затверджено
Наказ Держфінмоніторингу
України
04.07.2008 N 157
(Наказ скасовано на підставі Наказу
Державного комітету фінансового моніторингу України
N 142 від 09.10.2009)
Методичні рекомендації
суб'єктам первинного фінансового моніторингу
"Управління ризиками щодо відмивання злочинних
доходів та фінансування тероризму"
1. Загальні положення
Методичні рекомендації "Управління ризиками щодо відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму" розроблені з метою надання допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) щодо визначення критеріїв класифікації та типів осіб, які характеризуються підвищеним ступенем імовірності здійснення ними фінансових операцій з легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму, та критеріїв оцінки ризику проведення клієнтом таких фінансових операцій.
Методичні рекомендації розроблено на виконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ), наказу Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України від 24 квітня 2003 року N 40 "Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму" та з урахуванням сучасних стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), стандартів Базельського комітету банківського нагляду та Директиви 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.
У цих рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:
Ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) в діяльності СПФМ бути використаними з метою відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму.
Управління ризиками - цілеспрямований вплив СПФМ на ризики, який полягає у їх визначенні, оцінці та розробці і впровадженні заходів, направлених на їх зменшення.
Оцінка ризику (ступінь ризику) вимірює рівень вірогідності відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (дуже високий, високий, середній, низький).
Ознака ризику - показники, за якими можна визначити ризик.
Категорія - група осіб, продуктів, країн, які мають певні спільні ознаки.
Критерій ризику - мірило оцінки ризику, яке базується на ознаках, покладених у класифікацію ризиків.
2. Переваги підходу, що базується на управлінні ризиками щодо відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму
З метою зменшення можливих втрат (погіршення іміджу, ділової репутації, матеріальні збитки) СПФМ має забезпечувати управління ризиками щодо легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму та включати відповідні процедури до правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення.
Підхід, що базується на ризиках, не змінює і не пом'якшує вимог чинного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих, злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а направлений на виявлення тих осіб, які намагаються легалізувати злочинні доходи чи фінансувати тероризм через СПФМ, і запобігти їх діяльності.
Зазначений підхід має наступні переваги:
- дозволяє СПФМ виявляти клієнтів, ризик відмивання коштів або фінансування тероризму якими є високим, ще до проведення ними фінансових операцій, та відмовляти їм в обслуговуванні, а отже, оперативно запобігати відмиванню злочинних доходів або фінансуванню тероризму;
- розширює перелік ознак легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму та дозволяє оперативно доповнювати та оптимізувати цей перелік на підставі отриманого СПФМ досвіду;
- дозволяє систематизувати процес вивчення клієнтів та дослідження їх діяльності, внаслідок чого всі клієнти СПФМ підлягатимуть аналізу відповідно до ступеню їх ризику;
- забезпечує володіння СПФМ цілісним масивом інформації про діяльність окремого клієнта, що може бути пов'язана з відмиванням злочинних доходів або фінансуванням тероризму;
- забезпечує уникнення надання СПФМ інформації, що не пов'язана з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму;
- може бути використаний для протидії іншим злочинам, в тому числі і фінансовим махінаціям, учасником яких виступає сам СПФМ.
Застосування ознак ризику забезпечує стратегію управління ризиками, що зобов'язує СПФМ реалізовувати заходи по додатковому контролю та перевірці клієнта.
3. Класифікація ознак ризиків за категоріями
Ризики відмивання коштів та фінансування тероризму можуть бути визначені за допомогою різних ознак, які можливо класифікувати за категоріями. Найбільш розповсюдженими категоріями ознак ризику є: загрози країн, тип клієнта, вид продуктів (товарів, фінансових операцій чи послуг). Важливість, яку відіграють ці ознаки ризику (окремо чи разом) в загальній оцінці ризику, може відрізнятися залежно від сфери діяльності СПФМ та обставин при яких здійснюються фінансові операції. Таким чином, СПФМ має самостійно приймати рішення щодо важливості тієї чи іншої ознаки ризику.
Оцінка ризику повинна здійснюватись за критеріями, до складу яких можуть входити як окремі ознаки категорій, так і їх сукупність.
Результатом загальної оцінки СПФМ ризику, (що базується на аналізі кожного клієнта за визначеними критеріями на підставі ознак ризику за їх категоріями), є визначення ступеню ризику.
Графічне зображення оцінки ризику може виглядати наступним чином:
| СТУПІНЬ
| (рівень) ^
| РИЗИКУ | |Критерій 4
------------------+------------------------------------------
Дуже |
------------ високий| |Критерій 3
|Підвищений|-> ------+------------------------------------------
------------ |
Високий| |Критерій 2
------+------------------------------------------
|
|
Середній -+----------------------------------------->
| | ОЗНАКИ
| |Критерій 1 | РИЗИКУ
------+--------------------------------+---------
Низький|
|
Визначення ризику СПФМ слід забезпечувати як на етапі встановлення ділових відносин з клієнтом, так і в процесі їх розвитку до самого завершення.
СПФМ слід розробити чіткі процедури роботи з клієнтами, в тому числі опис типів клієнтів, які характеризуються підвищеним ступенем ризику для СПФМ. Під час розробки процедур слід вивчити такі показники як загальний профіль діяльності клієнта; країна походження та реєстрації його та продуктів, що він пропонує; соціальний статус або стосунки з органами державної влади; пов'язані з ним рахунки, ділова активність та інші показники, що можуть бути використані для визначення ознак ризику.
3.1 Загрози країн
Ознаки, які свідчать про те, що загрози країни становлять підвищений ступінь ризику (дуже високий, високий), включають країни (території), про які відомо, що вони:
- не дотримуються загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- не виконують рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
- є офшорними зонами;
- не беруть участь в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
- мають значний рівень корупції та злочинності;
- мають законодавство, яке не передбачає розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій, у тому числі, компетентним органам;
- є країнами, у яких відбуваються військові дії;
- є виробниками та/або постачальниками наркотичних речовин;
- є постачальниками зброї;
- є країнами, до яких ООН застосовуються санкції чи накладаються ембарго;
- є виробниками, дилерами або посередниками у торгівлі зброєю;
- на державному рівні підтримують терористичні (екстремістські) рухи.
3.2. Тип клієнта
В основу класифікації осіб, які характеризуються підвищеним ступенем ризику, можуть бути покладені їх типи.
До клієнтів, чия діяльність може становити підвищений ступінь ризику, повинні включатись, зокрема, наступні типи осіб, які:
1. є (були) політичними діячами, або пов'язаними з ними особами;
Політичні діячі - вищі посадові особи держав, які забезпечують формування та реалізацію державної політики, зокрема глави держав та урядів, керівники центральних органів державної влади, особи які є керівниками політичних партій, керівники державних підприємств (організацій), що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
Пов'язаними з політичними діячами особами є члени сім'ї та інші близькі родичі політичних діячів:
a) чоловік або дружина;
b) діти або їхні чоловіки чи дружини;
c) батьки;
d) брати та сестри;
e) бабусі та дідусі;
f) онуки;
2. є клієнтами-нерезидентами;
3. є клієнтами, які працюють тільки через представників;
4. є новими клієнтами, період діяльності яких не перевищує трьох місяців з дня їх державної реєстрації;
5. є неприбутковими організаціями (крім організацій, що діють під егідою відомих міжнародних організацій);
6. не є фінансовими установами, але займаються грошовими переказами, операціями з оплати чеків готівкою тощо;
7. є гральними закладами (казино, тоталізатори та інші гральні заклади);
8. юридичними особами, які проводять будь-які лотереї;
9. не мають великого обороту коштів, але оперують значною кількістю готівки у певних операціях;
10. здійснюють посередницьку та представницьку діяльність, діючи від імені своїх клієнтів;
11. мають організацію або відносини, структура та природа яких ускладнює процес ідентифікації справжнього власника чи вигодоодержувача;
12. є акціонерними товариствами, які здійснили випуск цінних паперів на пред'явника;
13. є виробниками та/або продавцями зброї;
14. включені до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності, що формується та затверджується Держфінмоніторингом України;
15. здійснюють грошові операції (наприклад, пункти переказу коштів, пункти обміну валюти, агенти з переказу коштів, торговці банкнотами та інші установи, які надають послуги з переказу коштів;
16. є фізичними особами, вік та/або фізичний стан яких може свідчити про неможливість активної підприємницької діяльності;
17. є клієнтами, щодо яких існують сумніви у достовірності поданих ними документів або раніше поданих ідентифікаційних даних;
18. не відповідають вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів, що встановлюються Держфінпослуг;
19. є контрагентами клієнтів, які є резидентами країн, що становлять підвищений ступінь ризику (дуже високий, високий);
20. є контрагентами клієнтів, які є туроператорами та надають готельні послуги.
3.3. Вид продуктів (товарів, фінансових операцій та послуг)
Загальна оцінка ризику повинна також включати визначення ступеню ризику за видом продуктів (товарів, фінансових операцій та послуг), що пропонує клієнт. Процес визначення ризику, пов'язаного з продуктами може включати такі ознаки, як:
- міжнародні кореспондентські банківські послуги, включаючи такі операції, як комерційні платежі для не безпосередніх клієнтів (наприклад, для банка-посередника);
- міжнародні комерційні банківські послуги;
- послуги, які включають торгівлю та доставку банкнот і дорогоцінних металів;
- послуги, які по суті забезпечують анонімність, чи передбачають перетин кордону, (наприклад, банківські послуги в режимі он-лайн, послуги з картками, міжнародні перекази та послуги приватним інвестиційним компаніям і трастам);
- складні, незвично великі операції;
- фінансові операції, які не відповідають діяльності юридичної особи, що встановлена статутними документами цієї особи;
- фінансові операції з незвичними схемами здійснення;
- операції, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;
- операції, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених Законом ( 249-15 );
- переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону;
- купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;
- переказ коштів (або зняття з рахунку коштів), якщо йому передувало зарахування на цей же рахунок готівкових коштів на суму, що дорівнює або більша за 80 000 грн., у той самий або попередній операційний день;
- зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;
- відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;
- переказ особою, за відсутності зовнішньоекономічного контракту, коштів за кордон;
- обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;
- фінансові операції з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях;
- настання страхового випадку в короткий строк після укладення договору страхування;
- набуття права власності на пакет цінних паперів, сумарна номінальна вартість яких перевищує 80 000 грн., за договорами дарування або міни.
- операції з векселями, у тому числі з індосаментом на пред'явника або бланковим індосаментом.
- зовнішньоекономічні операції;
- одержання фінансової допомоги від нерезидентів чи надання фінансової допомоги нерезидентам;
- операції з готівкою чи засобами, еквівалентними готівці;
- операції з цінними папери з розрахунками готівкою на значну суму;
- купівля-продаж без участі торговця цінними паперами пакета цінних паперів, сумарна вартість якого дорівнює чи перевищує 80 000 грн.;
- купівля-продаж зброї;
- операції з наркотичними засобами та прекурсорами;
- здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, який не передбачає фактичної поставки на митну територію України товарів, робіт, послуг;
- здійснення операції з активами, які розміщені (емітовані, зареєстровані, обліковуються, надаються, виконуються або використовуються) чи будуть розміщені (будуть емітовані, зареєстровані, обліковуватися, надаватися, виконуватися або використовуватися), в результаті здійснення операції за межами митної території України, у разі, коли не надано зовнішньоекономічний контракт.
- а також інші ознаки фінансових операцій, зокрема ті, що передбачені наказом Держфінмоніторингу від 31.07.2006 N 145.
4. Додаткові застережні заходи щодо клієнтів з підвищеним ступенем ризику
Розробка та здійснення СПФМ заходів, направлених на зменшення виявлених ризиків, передбачає вжиття СПФМ додаткових застережних заходів до клієнтів з підвищеним ступенем ризику, які можуть включати наступні:
- встановлення вимог надання клієнтом додаткових документів для його ідентифікації інших ніж ті, що передбачені для клієнтів з низьким ступенем ризику;
- встановлення мети та характеру ділових відносин з клієнтом;
- перевірку особи клієнта та осіб, які володіють, контролюють або спрямовують діяльність цих клієнтів;
- збір достатньої інформації про таких клієнтів, їх репутацію, а також про те, чи було прийняте відносно цього клієнта судове рішення за фактами протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
- вжиття заходів для з'ясовування джерел походження коштів клієнта;
- оцінювання ефективності заходів контролю, що здійснюються клієнтом - нерезидентом у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів та фінансуванню тероризму;
- моніторинг та оновлення на постійній основі інформації про суть діяльності клієнта та його фінансовий стан;
- моніторинг фінансових операцій клієнта певний проміжок часу;
- аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про суть його діяльності та його фінансовий стан;
- забезпечення здійснення першого безпосереднього контакту з клієнтом;
- надання письмового дозволу керівництва на встановлення ділових стосунків з клієнтами з високим ступенем ризику;
- вивчення підстав та мети укладання угод на проведення фінансових операцій, що не мають явної економічної мети;
- зупинення проведення фінансової операції клієнта;
- відмова від встановлення або продовження ділових відносин з клієнтом.
Застосування СПФМ застережних заходів може здійснюватися також і у інших випадках ніж при вищенаведених ознаках ризику.
Опис та перелік застережних заходів стосовно клієнтів з підвищеним ступенем ризику повинен міститись в Правилах здійснення фінансового моніторингу СПФМ.
5. Приклади оцінки ризику
Оцінки ризику можуть здійснюватись СПФМ з використанням різних методів (зокрема, сценарний, бальний методи та інші).
Критерії оцінки ризику повинні визначатись СПФМ самостійно, виходячи з особливостей здійснення його діяльності та конкретних умов і обставин здійснення окремої фінансової операції. Критерії можуть базуватись як на окремій ознаці ризику або сукупності ознак, так і на прогнозах, що базуються на аналізі діяльності окремого клієнта.
Критерієм ризику є умова, за якою СПФМ визначає рівень легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму.
Сценарний метод аналізу характеризується описом або визначенням умов, за яких відбувається розвиток та оцінка певних подій, тобто сценарій передбачає опис послідовності певних подій за певний період часу.
У випадку оцінювання ризику в якості сценарію можливо використовувати типології легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму, що щорічно розробляються та видаються FATF та Держфінмоніторингом України, та виявлених СПФМ самостійно.
У сценарії слід передбачити переліки критеріїв, показників, ознак ризику та послідовність вірогідних дій та їх взаємозв'язки.
Приклади таких сценаріїв зображені на малюнках (Приклад 2, 3).
Приклад 1 (з використанням бального методу оцінки ризику).
Нерезидент - фізична особа прибув в Україну із Бахрейну та зупинився у готелі. Готель застрахував свою відповідальність перед клієнтами у страховій компанії за шкоду, яка може бути заподіяна їх життю, здоров'ю та майну під час перебування у готелі, здійснив виплату цій страховій компанії страхової премії на рахунок в банку "А". Через три дні стався страховий випадок (були вкрадені речі громадянина із Бахрейну). Громадянин Бахрейну не дочекався виплати страховою компанією страхового відшкодування та повернувся на батьківщину. Через місяць страхова компанія перерахувала через банк "А" страхове відшкодування на суму 500 тис.дол. США в Бахрейн з метою виплати громадянину Бахрейну.
-------------- страхове відшкодування -------------
| |
| v
------------ страхова ------------- -----------------
| Страхова | премія | | |Вигодоодержувач|
| компанія |<-----------| Готель | | (громадянин |
|(резидент)| | | | Бахрейну) |
------------ ------------- -----------------
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу - банк "А" класифікував ознаки ризику за такими категоріями: типами загроз країн (територій), типами клієнтів та видами продуктів (товарів, фінансових операцій та послуг), з якими пов'язана його діяльність, та визначив критерії оцінювання ризиків з використанням бального методу.
Значення присвоєних балів для критеріїв ризику банк "А" встановив:
- низький ступінь ризику - 1 бал;
- середній ступінь ризику - 2 бали;
- високий ступінь ризику - 3 бали;
- дуже високий ризику - 4 бали.
Розрахунок сукупної оцінки ризику в балах,
виходячи з визначених критеріїв
------------------------------------------------------------------
| N | Типи, види | Ситуація | Критерій | Оцінка за |
|п/п| ознак ризиків| | | критерієм |
|---+--------------+-------------+-------------------+-----------|
| 1 |країна |Бахрейн |офшорна зона | 4 |
|---+--------------+-------------+-------------------+-----------|
| 2 |тип клієнта |страхова |резидент | 1 |
| | |компанія | | |
|---+--------------+-------------+-------------------+-----------|
| 3 |вид продукту |страхове |настання страхового| 4 |
| | |відшкодування|випадку в короткий | |
| | | |строк після | |
| | | |укладення договору | |
------------------------------------------------------------------
Сукупна оцінка ризику визначається СПФМ як середньозважена: (4 + 1 + 4) / 3 = 3
Оцінка ризику 3 бали при встановленому банком "А" значенні критеріїв свідчить про високий ступінь ризику.
Для зменшення таких ризиків банк "А" передбачив здійснення наступних застережних заходів:
- встановив вимоги надання клієнтом додаткової інформації у формі запитальника про клієнта та його засновників;
- встановив мету та характер ділових відносин клієнта з вигодоодержувачем;
- перевірив осіб, які володіють, контролюють або спрямовують діяльність клієнта;
- зібрав інформацію про репутацію клієнта;
- вжив заходів для з'ясовування джерел походження коштів клієнта;
- здійснив моніторинг фінансових операцій клієнта протягом 3 місяців.
У результаті банком "А" було з'ясовано, що через місяць після виплати страхового відшкодування громадянину Бахрейну страхова компанія - резидент України отримала від нього інвестиції.
-------------- страхове відшкодування -------------
| |
| v
------------ страхова ------------- -----------------
| Страхова | премія | | |Вигодоодержувач|
| компанія |<-----------| Готель | | (громадянин |
|(резидент)| | | | Бахрейну) |
------------ ------------- -----------------
^ |
| |
-------------------- інвестиції -------------------
Приклад 2 (з використанням сценарного методу оцінки ризику).
Торговець цінними паперами за дорученням клієнта придбав у продавця прості акції на пред'явника за низькою ціною. Через три місяці клієнт доручив продати ці ж акції торговцю цінними паперами за ціною, що значно перевищує вартість їх придбання. Отримані за цінні папери кошти були перераховані на рахунок торговця цінними паперами в банк "Б".
СПФМ для оцінки ризику описав алгоритм послідовності вищенаведених подій та визначив критерій ризику, який базується на наступних ознаках:
- вид продукту (прості акції на пред'явника);
- придбання цінних паперів - номінальна та ринкова вартість суттєво відрізняються;
- короткий термін (3 місяці) купівлі - продажу цих акцій.
Графічно схема виглядає наступним чином:
акції за
завищеною
ціною
------------
| Покупець |
------------<----------------------------------------------
|
|
"дешеві" |
акції |
------------------------------------------------- |
| v |
| ------------- -------------------
------------- | Торгівець | | Фізична юридична|
| Продавець |<----------| цінними |<---------| особа - власник |
------------- оплата | паперами | готівка | брудних коштів |
------------- -------------------
У наведеному випадку СПФМ використав у якості сценарію типологію легалізації злочинних доходів, що розроблена та видана Держфінмоніторингом України (посібник "Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспект" С.Г.Гуржій, О.Л.Копиленко, Я.В.Янушевич та ін. К.: Парлам. вид-во, 2005 - 216 с.)
Легалізація злочинних доходів відбувається шляхом здійснення спекулятивних операцій з цінними паперами (так звані "сміттєві акції").
Приклад 3 (з використанням сценарного методу оцінки ризику).
Банк "В" надав кредит під проценти фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності. Ця особа надала юридичній особі - суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності матеріальну допомогу (без %). Зазначена юридична особа розрахувалась за надання юридичних послуг з юридичною компанією. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності достроково повернула кредит.
матеріальна розрахунок за
кредит під % допомога без % юридичні послуги
----------------- --------------------
------------ |фізична особа -| | юридична особа - | ----------
| Банк |------->| суб'єкт |--------->|суб'єкт зовнішньо-|------>|Юридична|
| "В" |<-------|підприємницької| | економічної | |компанія|
------------ | діяльності | | діяльності | ----------
----------------- --------------------
дострокове
погашення
кредиту
Банк "В", здійснивши моніторинг проведених клієнтом фінансових операцій виявив, що фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності достроково погасив кредит. При подальшому аналізі банком з'ясовано, що засновник юридичної особи - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - був громадянином України та політичною особою. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності є сином засновника юридичної особи - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, а в юридичній компанії засновником є особа, яка була дружиною засновника юридичної особи - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
У наведеному випадку СПФМ у якості сценарію використав самостійно виявлену схему.
СПФМ для оцінки ризику описав алгоритм послідовності вищенаведених подій та визначив критерій ризику, який базується на наступних ознаках:
- тип клієнта (один із учасників фінансової операції є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності - був громадянином України та політичною особою, два інші учасники операції є пов'язаними із зазначеною особою);
- дострокове погашення кредиту.
Графічно схема виглядає наступним чином:
Матеріальна розрахунок
кредит допомога за юридичні
під % без % послуги
-------- --------------------- ------------------------- ----------
| |----->| фізична особа - | | юридична особа - | |юридична|
| Банк | | суб'єкт підприєм- |------>| суб'єкт зовнішньо- |------>|компанія|
| |<-----| ницької діяльності| | економічної діяльності| | |
-------- --------------------- ------------------------- ----------
дострокове | | |
погашення | | |
кредиту | -------------------------- |
------------------| пов'язана особа - |------------
| власник брудних коштів |
--------------------------
6. Необхідність навчання та внутрішнього аудиту
Всі процеси з управління ризиками, у тому числі ознаки, критерії та методи оцінювання ризиків, повинні бути відображені в правилах та програмах, розроблених та впроваджених СПФМ.
Для того, щоб суб'єкти забезпечували ефективний підхід до процесу управління ризиками, він має бути включений у програму внутрішнього аудиту СПФМ.
З метою підвищення кваліфікації співробітників СПФМ та належного використання ними порядку та інструментів управління ризиками, вони мають проходити регулярне навчання. При цьому СПФМ необхідно застосовувати з певною періодичністю різні методи навчання щодо управління ризиками.
Також СПФМ необхідно з певною періодичністю переглядати підходи, методи та ефективність внутрішнього аудиту, заснованого на оцінці ризику, та у разі необхідності змінювати їх.
Директор Департаменту взаємодії та методичного
забезпечення системи фінансового моніторингу А.С.Подкоритов