ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
25.03.2010 N 34

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державного комітету фінансового моніторингу України
N 173 від 29.09.20
10)

Про затвердження Методичних рекомендацій
щодо організації фінансового моніторингу суб'єктами
господарювання, які здійснюють діяльність
з випуску та проведення лотерей

На виконання пункту 14 Плану заходів на 2010 рік із запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 N 1119, та з метою надання методичної допомоги суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей щодо організації фінансового моніторингу, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо організації фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей.

2. Департаменту взаємодії та методичного забезпечення системи фінансового моніторингу (Подкоритов А.С.) до 31 березня 2010 року розмістити в установленому порядку Методичні рекомендації щодо організації фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей, на офіційному веб-сайті Державного комітету фінансового моніторингу України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державного комітету фінансового моніторингу України Зубрія В.П.

Голова С.Г.Гуржій

Затверджено
Наказ Державного комітету
фінансового моніторингу
України
25.03.2010 N 34

Методичні рекомендації
щодо організації фінансового моніторингу
суб'єктами господарювання, які здійснюють
діяльність з випуску та проведення лотерей

Загальні положення

1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ), Сорока та Дев'яти Спеціальних рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), з метою надання методичної допомоги суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей, а також їх філіям та представництвам щодо здійснення ними заходів, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2. Основним нормативно-правовим актом, в якому визначено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей суб'єктами первинного фінансового моніторингу (далі - оператор або суб'єкт) та встановлює їх обов'язки є Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) (далі - Закон).

Крім цього, нормативно-правовими актами, які прийняті на виконання Закону ( 249-15 ) та стосуються, зокрема, операторів, у частині організації та здійснення внутрішнього фінансового моніторингу є:

постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 644 "Про затвердження Порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу" (далі - Постанова КМУ N 644);

постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 646 "Про затвердження Порядку взяття на облік Державним комітетом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу";

наказ Держфінмоніторингу від 24.04.2003 N 40 "Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2003 за N 37/7658 (далі - Наказ N 40);

наказ Держфінмоніторингу від 12.05.2003 N 46 "Про затвердження Вимог до кваліфікації працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за N 379/7700 (зі змінами) (далі - Наказ N 46);

наказ Держфінмоніторингу від 13.05.2003 N 48 "Про затвердження деяких форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.05.2003 за N 394/7715 (далі - Наказ N 48);

наказ Держфінмоніторингу від 28.09.2004 N 122 "Про затвердження складу реквізитів та структури файлів інформаційного обміну між Державним комітетом фінансового моніторингу України та суб'єктами первинного фінансового моніторингу, які не є банками", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.10.2004 за N 1304/9903 (далі - Наказ N 122).

3. Заходи, спрямовані на виконання оператором вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму передбачають:

- призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), визначення його прав та обов'язків;

- розробку правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення;

- ідентифікацію та вивчення осіб, що здійснюють фінансові операції, зберігання відповідних документів;

- виявлення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та операцій, які можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму, у тому числі зупинення цих фінансових операцій;

- реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

- подання інформації Держфінмоніторингу про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- підготовку персоналу установи з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

- проведення внутрішніх перевірок з питань дотримання вимог законодавства у зазначеній сфері;

- вжиття інших заходів, направлених на зменшення ризиків оператора бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Призначення відповідального працівника,
визначення його прав та обов'язків

4. Відповідальний працівник є особою, на яку покладається координація діяльності з проведення оператором заходів фінансового моніторингу.

Відповідальний працівник здійснює розробку та постійне оновлення правил фінансового моніторингу і програм його здійснення, забезпечує дотримання всіма працівниками оператора цих правил та програм, забезпечує підготовку та навчання персоналу оператора, надає консультації працівникам оператора щодо виявлених ними підозрілих операцій або незаконних дій, приймає відповідно до законодавства рішення щодо того, про які операції має бути повідомлено Держфінмоніторинг і правоохоронні органи, забезпечує здійснення відповідних повідомлень, забезпечує надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Держфінмоніторингу, сприяє представникам Держфінмоніторингу в проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Відповідальний працівник призначається керівником оператора і є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб'єкта.

Відповідальний працівник призначається за посадою на рівні керівництва суб'єкта (Наказ N 46).

На час відсутності відповідального працівника або неможливості виконання покладених на нього обов'язків (відрядження, хвороба, відпустка тощо) призначається особа, що виконує його обов'язки.

У разі наявності в оператора філій та/або представництв, за поданням керівника філії та/або представництва, керівник оператора призначає відповідального працівника у філії та/або представництві. Відповідальний працівник у філії та/або представництві підзвітний тільки керівнику оператора.

У разі недоцільності введення окремої посади, відповідальним працівником оператора у філії та/або представництві може призначатися керівник філії та/або представництва оператора.

Одна і та сама особа не може бути одночасно призначена відповідальним працівником оператора і філії та/або представництва оператора.

Процедура призначення, права та обов'язки відповідального працівника визначені у Наказі N 40.

5. Відповідальний працівник повинен знати законодавство України та міжнародні стандарти у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Вимоги до ділової репутації та рівня знань відповідального працівника визначені у Наказі N 46.

6. Оператор зобов'язаний повідомляти Держфінмоніторинг про призначення або звільнення відповідального працівника (або особи, що тимчасово виконує його обов'язки) протягом трьох робочих днів з дати настання цієї події за формою N 1-ФМ "Картка реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб", затвердженою Наказом N 48.

Форма 1-ФМ подається до Держфінмоніторингу з метою реєстрації оператора його філій та/або представництв в інформаційно-аналітичній системі Держфінмоніторингу. Дану форму необхідно направити до Держфінмоніторингу до подання оператором першого повідомлення про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу.

Крім цього, форма 1-ФМ подається до Держфінмоніторингу у наступних випадках:

у разі призначення (звільнення) відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу або особи, що тимчасово виконує його обов'язки в суб'єкті, його філіях та/або представництвах;

при зміні загальних та додаткових відомостей про оператора;

при зміні відомостей про філію та/або представництво оператора;

при зміні відомостей про відповідального працівника оператора, його філій та/або представництв, або особи, що тимчасово виконує його обов'язки;

у разі припинення діяльності оператора, його філій та/або представництв.

У разі зміни відомостей про оператора, його філії та/або представництва, суб'єкту повторно, протягом трьох робочих днів з дати настання змін, надсилає до Держфінмоніторингу картку реєстрації.

За результатами обробки зазначеної форми Держфінмоніторинг надсилає оператору повідомлення у вигляді форми N 3-ФМ "Повідомлення про результати обробки картки реєстрації суб'єкта первинного фінансового моніторингу (відокремленого підрозділу) та відповідальних осіб", затвердженою Наказом N 48.

Розробка правил проведення фінансового моніторингу
та програм його здійснення

7. Правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила) є внутрішнім документом оператора, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на запобігання та протидію використанню оператора для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Програма здійснення фінансового моніторингу (далі - Програма) є внутрішнім документом оператора, який містить план запровадження комплексу заходів з організації проведення фінансового моніторингу з урахуванням окремих напрямів діяльності оператора, у тому числі тих, що здійснюються його філіями та/або представництвами, та план проведення перевірок виконання зазначених заходів.

Основними принципами розробки та здійснення правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу і програм здійснення фінансового моніторингу є:

- безпосередня участь кожного працівника оператора в межах його компетенції у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

- неупередженість у здійсненні фінансового моніторингу;

- конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу (у тому числі про факт передачі відомостей про фінансову операцію), та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

- запобігання залученню працівників оператора до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Вимоги до змісту правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення визначені в Наказі N 40.

8. Оператори розробляють та затверджують Правила і Програми протягом трьох робочих днів з дати призначення відповідального працівника, але в будь-якому разі не пізніше моменту здійснення першої фінансової операції.

Правила і Програми затверджуються керівником оператора за поданням відповідального працівника оператора та є документами з обмеженим доступом. Доступ до Правил і Програм надається відповідальному працівнику, керівнику оператора, та іншим працівникам оператора, які задіяні у заходах з фінансового моніторингу.

Відповідальний працівник оператора на постійній основі оновлює Правила і Програми з урахуванням вимог законодавства, нормативних актів Держфінмоніторингу та враховуючи зміни, які відбуваються при провадженні господарської діяльності з випуску та проведення лотерей.

Ідентифікація та вивчення осіб,
що здійснюють фінансові операції,
зберігання відповідних документів

9. Ідентифікація фізичної особи - це встановлення особи на підставі документа, що її посвідчує, та фіксація у письмовій формі прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця реєстрації та/або проживання, номера і дати видачі пред'явленого документа, а також найменування установи, що його видала тощо.

Ідентифікація юридичної особи - це встановлення на підставі документів інформації про юридичну особу та фіксація найменування, юридичної адреси, ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізитів банку, в якому відкрито рахунок, та номера банківського рахунку, а також підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи та інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень).

Відповідно до законодавства, оператор зобов'язаний проводити ідентифікацію особи:

- яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу;

- за наявності підстав вважати, що інформація по ідентифікації потребує уточнення;

- яка діє як представник іншої особи.

Вимоги до Порядку ідентифікації осіб, які необхідно включити у Правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу, визначені у Наказі N 40.

Ідентифікація осіб здійснюється на підставі наданих оригіналів або копій документів, що засвідчені нотаріально чи підприємством (установою, організацією), яке їх видало.

9.1. З метою ідентифікації юридичної особи працівник оператора з'ясовує таку інформацію щодо:

резидентів - найменування (повне та скорочене); юридична адреса; документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо); ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку;

нерезидентів - повне найменування; місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок; номер банківського рахунку; дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченого нотаріально реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.

З метою ідентифікації фізичної особи працівник оператора з'ясовує таку інформацію щодо:

резидентів - прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; серія і номер паспорта громадянина України (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав; місце реєстрації та/або проживання; ідентифікаційний код згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

нерезидентів - прізвище, ім'я та по батькові (у разі його наявності); дата народження; серія і номер паспортного документа (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав; громадянство; місце проживання або тимчасового перебування.

9.2. Перелік документів, на підставі яких здійснюється ідентифікація фізичної особи, включає:

для громадян України, які:

постійно проживають в Україні - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення особи громадянина України;

виїжджають на постійне місце проживання за кордон, - паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне місце проживання за кордон;

постійно проживають за кордоном, - паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

для іноземних громадян, які:

постійно проживають в Україні - паспортний документ з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання;

тимчасово перебувають в Україні - паспортний документ.

Для осіб без громадянства, які:

постійно проживають в Україні - посвідка на постійне місце проживання;

тимчасово перебувають в Україні - паспортний документ або посвідка на тимчасове місце проживання;

для біженців - посвідчення біженця.

9.3. Паспортним документом іноземця та особи без громадянства є документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, дає право виїзду за кордон, визнаний Україною та надає підстави для перебування на території України.

Якщо документи не дають змоги визначити місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, то оператор має право витребувати від клієнта інший документ, який містить таку інформацію, наприклад: довідку з державного органу, що здійснює реєстрацію за місцем проживання, договір оренди житла, інші правовстановлюючі документи на житло тощо.

9.4. Фізичні особи - резиденти, крім паспорта або документа, що його замінює, додатково надають документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного коду платника податків, а у випадку відсутності такого документу - пред'являють паспорт з відміткою про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного коду.

9.5. У разі необхідності отримання додаткової інформації, ідентифікація клієнта може здійснюватись на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб та за результатами проведених заходів щодо збору інформації про клієнта з інших джерел.

9.6. Уповноважена особа оператора, яка проводить ідентифікацію, в присутності фізичної особи може робити копії документів, на підставі яких проводилась ідентифікація. Копії засвідчуються як такі, що відповідають оригіналу, підписами особи, яка проводить ідентифікацію та самою особою.

9.7. Оператори вживають заходи, спрямовані на уточнення інформації щодо ідентифікації у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилася.

9.8. Операторами вживаються заходи, спрямовані на перевірку інформації щодо ідентифікації особи у випадку, якщо у суб'єкта є сумніви щодо її достовірності та адекватності.

10. У разі, коли за результатами ідентифікації особи, яка звернулася за виплатою виграшу, працівником оператора віднесено дану особу до такої, що має високий рівень ризику, оператору рекомендується віднести цю операцію до такої, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, провести більш детальне вивчення особи та, у разі необхідності, направити інформацію про фінансову операцію до Держфінмоніторингу.

11. Операторам рекомендується зберігати документи, які стосуються ідентифікації та вивчення осіб, а також всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років з моменту закінчення ділових відносин з клієнтом.

Виявлення фінансових операцій,
що підлягають фінансовому моніторингу
та які можуть бути пов'язані,
мати відношення або призначатися
для фінансування тероризму

12. У порядку виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та який міститься у Правилах, відповідальний працівник визначає, зокрема:

ознаки операцій, які підлягають обов'язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу, окремо для кожного виду фінансових операцій;

ознаки підозрілих фінансових операцій, які встановлюються відповідно до специфіки та напрямків діяльності оператора;

ознаки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму;

критерії класифікації осіб, опис типів осіб, які характеризуються підвищеним ступенем імовірності здійснення ними операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (загальна характеристика, країна походження, характеристика ділової активності та репутації, наявність кримінального минулого тощо).

13. Фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу можна розділити на такі категорії:

фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

фінансові операції, які пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій (груп);

фінансові операції, учасниками яких є особи з Переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, що формується Держфінмоніторингом.

14. Заходи по виявленню фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, вживаються оператором перед, або не пізніше наступного робочого дня після здійснення фінансової операції.

14.1. Аналіз фінансових операцій на можливість віднесення їх до таких, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, проводиться оператором за ознакою - "виплата особі виграшу в лотерею на суму, яка дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень" (стаття 11 Закону) ( 249-15 ).

14.2. Аналіз фінансових операцій на можливість віднесення їх до таких, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, проводиться:

- за ознаками внутрішнього фінансового моніторингу, визначеними в статті 12 Закону ( 249-15 ), зокрема:

наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми документами суб'єкта;

внесення особою у раніше узгоджену схему проведення операції (операцій) безпосередньо перед початком її реалізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху грошових коштів;

надання особою інформації, яку неможливо перевірити;

відмова в наданні особою (клієнтом) відомостей, передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами суб'єкта;

передавання особою доручення про здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту з суб'єктом;

- за іншими ознаками, які рекомендується розробляти оператору самостійно, виходячи із специфіки діяльності, зокрема, осіб, які:

придбали лотерейний білет через мережу Інтернет, або за допомогою мобільного зв'язку;

мають судимість за предикатні до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, злочини, та про це стало відомо оператору;

не мають адреси, або мають велику кількість адрес та пропонують за різних обставин різні ідентифікаційні дані;

неодноразово змінювали свої доручення щодо способу отримання виграшу;

пропонують сплатити винагороду за виплату виграшу третім особам;

необізнані про обставини, про які вони повинні бути обізнані (наприклад, не знають назви банка в якому відкрито рахунок, чітко не можуть визначити свої особисті дані).

Також внутрішній фінансовий моніторинг рекомендується проводити у разі:

виникнення сумніву у достовірності поданих документів;

наполягання на зміні отримувача виграшу;

використання недійсних адрес (проживання, реєстрації, перебування).

14.3. У випадку, коли у працівника оператора, який здійснює фінансову операцію, виникають мотивовані підозри, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, відповідно до статті 8 Закону ( 249-15 ), оператор зобов'язаний надавати Держфінмоніторингу інформацію про таку операцію.

Внутрішній фінансовий моніторинг здійснюється оператором з використанням критеріїв ризику. Для цього оператор розробляє критерії класифікації осіб, опис типів осіб, які характеризуються підвищеним ступенем ймовірності здійснення ними операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (загальна характеристика, країна походження, характеристика ділової активності та репутації, наявність кримінального минулого тощо).

Ризики можуть бути оцінені за допомогою різних критеріїв. Основні ознаки таких категорій ризику, як "загроза країн", "тип клієнта" і "вид продуктів (товарів, фінансових інструментів та послуг)", можуть бути основою для формування критеріїв ризику. При цьому до критеріїв ризику може бути віднесена, як одна окрема ознака, так і сукупність декількох ознак ризику із різних категорій ризику.

14.4. Враховуючи особливості діяльності у сфері випуску та проведення лотерей, із зазначених ознак категорій ризику операторам найбільшу увагу рекомендується приділяти такій категорії ризику як "ризик клієнта".

Здійснення внутрішнього фінансового моніторингу з використанням критеріїв ризику, зокрема "ризику клієнтів", рекомендується запровадити у всіх структурах оператора, включаючи його представництва та філії. Внутрішній фінансовий моніторинг здійснюється оператором, його філіями та/або представництвами під час виплати виграшу.

З метою визначення рівня ризику осіб, які звернулися за отриманням виграшу, оператор може керуватися орієнтовним переліком критеріїв оцінки ризику проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, який визначений у Наказі N 40, а також ознаками, викладеними нижче.

Високий рівень ризику мають, зокрема, особи, які є резидентами країн (територій), про які з достовірних джерел(1) відомо, що вони:

_______________

(1) Достовірними джерелами вважається інформація, що надається відомими організаціями, які оприлюднюють таку інформацію, що робить її широко доступною. Крім FATF та подібних до неї регіональних організацій, до таких джерел належать Держфінмоніторинг, Егмонтська група підрозділів фінансових розвідок, такі міжнародні організації як, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, а також відповідні національні державні органи та недержавні організації (наведений перелік не є вичерпним). Разом з тим, інформація надана такими достовірними джерелами, не має сили закону або встановленого правила та не має розглядатись як така, що автоматично визначає, що щось має підвищений ступінь ризику.

є виробниками та/або постачальниками наркотичних речовин;

є країнами щодо яких ООН або міжнародними організаціями застосовуються санкції різних видів, зокрема, ембарго;

визначені в Заявах FATF як такі, що мають недосконалий режим протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму, та яким фінансові установи мають приділяти підвищену увагу у ділових відносинах та операціях;

на державному рівні підтримують терористичні (екстремістські) рухи;

є країнами з високим рівнем тероризму;

є країнами, в яких, за даними з достовірних джерел, рівень корупції або інших видів злочинності є високим, включаючи джерела або транзит з країн/територій із високим рівнем злочинності, таких як незаконний оборот наркотиків, торгівля людьми та контрабанда, систематичне шахрайство та незаконні азартні ігри.

Довідка. При здійсненні ідентифікації осіб, та при оцінюванні ризику за категорією "загроза країн", операторам рекомендується враховувати інформацію, яка міститься у заявах FATF. Відповідно до Публічної заяви FATF від 18 лютого 2010 року щодо таких країн, як:

Ісламська Республіка Іран - країна, щодо якої слід застосовувати контрзаходи (обмеження та, в окремих випадках, заборону встановлення ділових відносин або проведення операцій).

Ангола, Народна Демократична Республіка Корея, Еквадор, Ефіопія - країни, які мають стратегічні недоліки в системі боротьби з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму, та які станом на лютий 2010 року не приєдналися до плану дій, розробленого FATF, з метою усунення виявлених недоліків.

Пакистан, Туркменістан, Сан-Томе і Прінсіпі - група країн, які мали стратегічні недоліки в системі боротьби з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму раніше, та які все ще мають бути усунені найближчим часом.

Інформація про країни, які мають ризики відмивання (легалізації) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, які виникають внаслідок недоліків режиму боротьби з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму на постійній основі оновлюється та оприлюднюється у заявах FATF, які можна знайти на офіційному Веб-сайті Держфінмоніторингу.

Високий рівень ризику мають особи, які, зокрема:

включені до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, що формується та затверджується Держфінмоніторингом або іншими міжнародними організаціями та установами;

є виробниками та/або продавцями зброї або посередниками в торгівлі зброєю;

є політичними діячами, або пов'язаними з ними особами;

здійснюють посередницьку та представницьку діяльність, діючи від імені своїх клієнтів;

є особами, щодо яких існують сумніви у достовірності поданих ними документів або раніше наданих ідентифікаційних даних.

14.5. У випадку, коли оператор, при виплаті виграшу підозрює або повинен був би підозрювати, що виплачений виграш може бути використаний особою для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій, оператору, у відповідності до статті 8 Закону ( 249-15 ), необхідно негайно повідомити про таких осіб Держфінмоніторинг та Службу Безпеки України

Довідка. Підставою для виникнення підозр у оператора можуть бути факти звернення до нього за виплатою виграшу осіб, інформація про яких має місце, зокрема, у:

- переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності (за даними офіційного сайту Державного казначейства США (http://www.treas.gov/offices/enforcement/ofac/sdn/index.shtml);

- переліку осіб, на які накладено фінансові санкції (згідно з даними офіційного сайту Ради Європи (http://ec.europa.eu/external_relations/cfsp/sanctions/list/ consol-list.htm);

- переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності згідно з даними офіційного сайту ООН (http://www.un.org/sc/committees/1267/consoltablelist.shtml).

Крім цього, на офіційному сайті Держфінмоніторингу у розділі "Протидія тероризму" розміщені посилання на "Перелік осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, згідно з даними офіційного сайту Державного казначейства США" та на "Перелік осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності, згідно з даними офіційного сайту ООН".

14.6. Відповідно до статті 12-1 Закону ( 249-15 ), суб'єкт зобов'язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, і в той же день повідомити про це Держфінмоніторинг.

Підставою для зупинення фінансової операції є факт її проведення особою, яку внесено до Переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, порядок формування якого визначається Кабінетом Міністрів України та який доводиться до суб'єктів первинного фінансового моніторингу Держфінмоніторингом.

Також, зазначений Перелік можна знайти на офіційному Веб-сайті Держфінмоніторингу у розділі "Протидія тероризму".

Порядок зупинення фінансових операцій визначений у Наказі N 40.

Реєстрація фінансових операцій, що підлягають

фінансовому моніторингу

15. Перед або не пізніше наступного робочого дня після здійснення фінансової операції працівники оператора, що забезпечують здійснення фінансової операції або є відповідальними за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, з'ясовують можливість віднесення її до такої, що відповідно до Закону ( 249-15 ) підлягає фінансовому моніторингу, та у разі виявлення такої фінансової операції того ж дня проводять її реєстрацію (Постанова КМУ N 644).

Реєстрація фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу проводиться в реєстрі фінансових операцій, який ведеться оператором в електронному та/або паперовому вигляді.

Порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, регулюється Постановою КМУ N 644 ( 644-2003-п ).

Форма реєстру фінансових операцій (форма N 2-ФМ) та інші форми обліку чи подання інформації, пов'язані із здійсненням фінансового моніторингу, затверджені Наказом N 48.

16. Операторам, які ведуть реєстр в електронній формі, кожного дня роздруковують всі нові записи в реєстрі чи записи, до яких вносилися зміни протягом попереднього робочого дня. Роздруковані сторінки повинні засвідчуватися підписом керівника або працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу.

До п'ятого числа кожного місяця роздруковані за попередній місяць сторінки необхідно сформувати за датами в брошури (брошури прошнуровуються, засвідчуються підписами керівника оператора або відповідального працівника, та печаткою і зберігаються протягом 5 років). На першій сторінці брошури зазначається кількість сторінок у брошурі, початкову та останню дату внесення записів.

17. До реєстру фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, вносяться, відомості щодо:

встановленої в результаті ідентифікації інформації про особу, яка здійснює фінансову операцію, та у випадках, передбачених законодавством, особу, від імені або за дорученням якої здійснюється фінансова операція, чи яка є вигодоодержувачем;

виду фінансової операції та підстави для її здійснення;

суми, на яку здійснюється фінансова операція;

валюти, в якій здійснюється фінансова операція;

ознак, за якими фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу;

додаткова інформація про мотивовану підозру стосовно того, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (у разі наявності);

дати і часу здійснення або відмови від здійснення фінансової операції.

Кожному запису в реєстрі надається порядковий номер і зазначається час та дата його внесення, а також посада, прізвище, ім'я та по батькові працівника оператора, що вніс запис до реєстру.

Подання інформації про фінансові операції,

що підлягають фінансовому моніторингу, та сприяння

суб'єктам державного фінансового моніторингу

з питань проведення аналізу

таких фінансових операцій

18. Оператори, зобов'язані подавати Держфінмоніторингу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації (стаття 5 Закону) ( 249-15 ).

19. Для подання на паперових носіях інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, оператору необхідно заповнити та надіслати до Держфінмоніторингу повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу (форму N 4-ФМ) та витяг з реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу (форму N 2-ФМ). Вказані форми затверджені Наказом N 48.

При цьому, слід зазначити, що при наданні інформації до Держфінмоніторингу забороняється змінювати формат форм, їх геометричні розміри та розміри полів вводу інформації.

Вказані форми у форматі Excel можна знайти на офіційному Веб-сайті Держфінмоніторингу в розділі "Інформаційна взаємодія".

Відповідно до пункту 4 Інструкції, затвердженої Наказом N 48, операторам дозволено, передавати до Держфінмоніторингу інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, або можуть бути пов'язані з фінансуванням тероризму, на паперових носіях поштою з повідомленням про вручення у разі, якщо оператор подає повідомлення до Держфінмоніторингу несистематично.

Подання повідомлень про фінансові операції вважається несистематичним у тому випадку, коли оператор подає до Держфінмоніторингу повідомлення, які не є пов'язаними між собою, у кількості не більше чотирьох щорічно (протягом календарного року).

У разі необхідності подання п'ятого та наступних повідомлень оператор подає такі повідомлення Держфінмоніторингу на паперових носіях поштою з повідомленням про вручення та в місячний строк з моменту подання п'ятого повідомлення забезпечує подання інформації в електронному вигляді.

Наказом N 122 запроваджено вимоги щодо подання інформації в електронному вигляді суб'єктами, які не є банками.

20. Рішення про передачу інформації до Держфінмоніторингу приймається відповідальним працівником оператора.

У випадку, якщо за результатами додаткового з'ясування суті фінансової операції з ознаками внутрішнього фінансового моніторингу та обставин її здійснення оператором прийнято рішення про недоцільність інформування Держфінмоніторингу про фінансову операцію, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, відповідальному працівнику доцільно скласти довідку з обґрунтуванням прийнятого рішення. Довідка має, зокрема, містити порядковий номер операції в реєстрі, дату її складання, обґрунтування прийнятого рішення та підпис відповідального працівника оператора.

21. У разі ненадходження до оператора відомостей про результати обробки надісланої на адресу Держфінмоніторингу інформації, відповідальному працівнику оператора необхідно з'ясувати причини ненадходження такої інформації.

22. У разі надходження до оператора повідомлення від Держфінмоніторингу про відмову у взятті інформації на облік, у зв'язку з її неналежним оформленням, оператор протягом трьох робочих днів з дати отримання такого повідомлення повторно направити належним чином оформлену інформацію.

23. Оператори, на виконання вимог статті 5 Закону ( 249-15 ), зобов'язані надавати на запит Держфінмоніторингу, додаткову інформацію, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що містить комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту.

Підготовка персоналу установи з метою виявлення
фінансових операцій, що підлягають
фінансовому моніторингу

24. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник оператора, його філій та/або представництв, здійснює підготовку персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону ( 249-15 ), шляхом проведення освітніх та навчально-практичних заходів.

25. Працівники оператора, його філій та/або представництв, що беруть участь у проведенні ідентифікації та вивченні осіб, здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансової операції, ознайомлюються з Правилами та Програмою, а також залучаються до участі у навчальних заходах.

Працівників оператора, що беруть участь у проведенні ідентифікації та вивченні осіб, здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансової операції, необхідно повідомити про відповідальність за порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

26. Навчання працівників оператора, виходячи з їх посадових обов'язків, організовується шляхом проведення навчальних занять щодо:

ознайомлення працівників оператора із законодавством України та міжнародними нормативними актами з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

ознайомлення працівників оператора з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;

здійснення практичних заходів з питань фінансового моніторингу, зокрема:

- ознайомлення із засобами і прийомами вивчення осіб та перевірки інформації щодо їх ідентифікації;

- практичне застосування застережних заходів для зменшення ризику;

- засвоєння способів оцінювання ризику;

вивчення та врахування змін до законодавства.

Проведення внутрішніх перевірок з питань дотримання

вимог законодавства у сфері запобігання

та протидії легалізації (відмиванню) доходів,

одержаних злочинним шляхом

27. Враховуючи те, що ефективність здійснення у оператора внутрішнього фінансового моніторингу напряму залежить від своєчасних, якісних та всебічних заходів ідентифікації, в операторі рекомендується запровадити регулярні перевірки працівників суб'єкта на предмет їх професійної відповідності.

28. Керівнику суб'єкта рекомендується складати графіки та визначити порядок проведення внутрішніх перевірок з питань дотримання працівниками оператора його філій та/або представництв, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (далі - внутрішні перевірки).

Оператору рекомендується не рідше одного разу на рік проводити зазначені перевірки.

29. Проведення внутрішньої перевірки включає в себе:

- перевірку рівня знань працівників оператора у сфері фінансового моніторингу;

- перевірку виконання працівниками оператора Правил внутрішнього фінансового моніторингу і Програм його здійснення.

Метою здійснення внутрішньої перевірки є:

- своєчасне виявлення та виправлення недоліків в діяльності працівників оператора щодо виконання ними законодавства у сфері фінансового моніторингу;

- виявлення напрямів діяльності оператора, які є найбільш ризиковими (створені сприятливі умови для шахрайства, зловживань, незаконного присвоєння коштів тощо);

- ефективне управління ризиками, існуючими в діяльності оператора.

Результатом здійснення внутрішніх перевірок оператором буде оцінка ефективності заходів, що вживаються працівниками суб'єкта для запобігання використанню даного суб'єкта з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

30. За результатами проведення внутрішньої перевірки, перевіряючий аналізує та оцінює достатність та ефективність заходів, що вживаються, готує висновки та надає пропозиції керівнику оператора щодо удосконалення роботи у сфері фінансового моніторингу.

Вжиття інших заходів, направлених на зменшення

ризиків оператора бути використаним

з метою легалізації (відмивання) доходів,

одержаних злочинним шляхом,

або фінансування тероризму

31. В діяльності суб'єкта також можуть виникати ризики бути використаним іншими особами з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, зокрема, ризики персоналу.

32. Суттєвими чинниками ефективного управління ризиками у суб'єктів є високий професійний рівень та належна ділова репутація його керівництва і персоналу. Таким чином, з метою зменшення ризиків персоналу, оператору рекомендується розробити і запровадити вимоги до працівників оператора та заходи внутрішнього контролю, які забезпечували б належне дотримання вимог законодавства, виконання договірних та інших зобов'язань.

33. П'ятнадцята рекомендація FATF зазначає про необхідність провадити процедури контролю з боку керівництва, а також адекватні процедури перевірки персоналу, що приймається на роботу на предмет відповідності встановленим вимогам. Тобто, на рівні оператора, з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами, рекомендується розробити вимоги до посадових осіб, до повноважень яких відносяться питання здійснення внутрішнього фінансового моніторингу. Дані вимоги мають містити рівень освіти, кваліфікаційні та професійні вимоги, вимоги до ділових навичок і вмінь, а також можливість займати дану посаду конкретною особою.

34. Враховуючи те, що розповсюдження лотерейних білетів може здійснюватися багатьма способами, зокрема, це можуть бути пункти продажу лотерейних білетів, прийняття сплат участі в лотереї через електронну систему, або шляхом направлення повідомлення з мобільного телефону, операторам рекомендується вживати заходів обачливості при укладанні договорів з юридичними або фізичними особами на розповсюдження лотерейних білетів.

35. У зв'язку з тим, що розповсюджувач може виплачувати особам виграш (якщо це передбачено умовами договору між оператором та розповсюджувачем), рекомендуємо ознайомлювати розповсюджувачів з вимогами законодавства з фінансового моніторингу, та застосування підходу, заснованому на оцінці ризику, зокрема ризику осіб, які звертаються за отриманням виграшу безпосередньо до розповсюджувача, та повідомляти оператора про всіх підозрілих осіб.

У разі, коли оператор має ще і свою власну мережу розповсюдження лотерейних білетів рекомендуємо проводити навчання розповсюджувачів, відповідно до Наказу N 40, та доводити Правила та Програми до їх відома.

Заступник Директора Департаменту взаємодії та методичного
забезпечення системи фінансового моніторингу Л.М.Підгородецька


Документи що посилаються на цей