ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
14.02.2003 N 1-222/863
Про ставки та порядок справляння державного мита
при нотаріальному посвідченні установчих договорів
До Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва надходять численні запити суб'єктів підприємницької діяльності щодо листів Державної податкової адміністрації України про ставки та порядок справляння державного мита при нотаріальному посвідченні установчих договорів від 26.12.2002 р. N 10808/5/17-0516 та від 23.08.2002 р. N 6699/5/17-0516.
Цими листами, які не носять нормативного характеру, керуються нотаріуси при стягненні державного мита у розмірі 1 % від статутного фонду, розмір якого зазначається в установчих договорах.
Згідно з підпунктом "д" пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет) за нотаріальні дії по посвідченню договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито у розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Державна податкова адміністрація України вважає, що якщо установчий договір включає, зокрема, розмір часток кожного із засновників і учасників товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладу до статутного фонду товариства, який може складатись з різного виду майна, інших матеріальних цінностей та майнових прав, перелік яких визначено у статті 13 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), оціненого у гривнях, то державне мито за нотаріальне посвідчення таких договорів має справлятися за ставкою, визначеною у підпункті "д" пункту 3 статті 3 Декрету.
Здійснивши аналіз змісту згаданих норм та юридичної природи статутних документів господарських товариств Держпідприємництва України дійшло висновку, що установчі договори не підлягають оцінці, розмір статутного фонду не є ціною договору. Державне мито за посвідчення установчих договорів справлялося і має справлятися надалі за ставкою, визначеною у підпункті "е" пункту 3 статті 3 Декрету ( 7-93 ), у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, адже змін до чинного законодавства, які б встановлювали новий порядок справляння державного мита, не вносилось. Взагалі сама необхідність нотаріального посвідчення засновницьких договорів пов'язана з вимогою пункту 5 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р. N 740, яким передбачено, що у разі коли власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом. Отже, по суті, посвідчується не договір, а підпис фізичної особи на ньому.
До того ж у листі Державної податкової інспекції України від 10.01.95 р. N 14-417/10-121 зазначалося, що оскільки утворення товариства є об'єднанням грошових коштів і майна засновників, розмір вкладу яких обумовлює засновницький договір, то нотаріальні контори посвідчують факт об'єднання майна (коштів), і держмито стягується у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Установчі договори крім домовленостей сторін відносно формування статутного фонду, який можна оцінити, містять і відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, відповідно до вимог законодавства. А Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ) формування статутного фонду не віднесено до випадків обов'язкової оцінки майна, якщо при його формуванні не використовується державне майно або майно, що є у комунальній власності. Порядок оцінки майна, що вноситься до статутного фонду, визначається в установчих документах товариства. Тому з набранням чинності цим Законом установчі договори не визнаються такими, що підлягають оцінці.
За утворення статутного фонду не треба сплачувати державне мито, а тому посилання Державної податкової адміністрації України на те, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом (стаття 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ), як на підставу для обов'язкової оцінки установчих договорів є помилковим.
Враховуючи вищевикладене, Держпідприємництва України пропонує Державній податковій адміністрації України відкликати листи від 26.12.2002 р. N 10808/5/17-0516 та від 23.08.2002 р. N 6699/5/17-0516 про ставки та порядок справляння державного мита при нотаріальному посвідченні установчих договорів, як такі, що не відповідають чинному законодавству України, та повідомити про прийняте рішення.
Голова О.Кужель