ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.10.2010 N П-196/10
Про визнання незаконною Постанову Верховної Ради України
від 3 червня 2010 року N 2316-VI в частині звільнення
А.Л.О. з посади судді Червонозаводського районного
суду м. Харкова за порушення присяги судді
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого, судді - Черпака Ю.К. (доповідач), суддів: Головчук С.В., Рецебуринського Ю.Й., Розваляєвої Т.С., Ханової Р.Ф., при секретарі Фурдичку Б.М., за участю представників: позивача - М.С.І., відповідача - П.-Ш.К.Ю., третьої особи - М.В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом А.Л.О. до Верховної Ради України (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вищої ради юстиції) про визнання частково незаконною Постанови Верховної Ради України ( 2316-17 ), ВСТАНОВИВ:
19 серпня 2010 року А.Л.О. звернулася в суд з позовом про визнання незаконною Постанови Верховної Ради України від 3 червня 2010 року N 2316-VI в частині звільнення її з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова за порушення присяги судді.
В позовній заяві та в уточненні до адміністративного позову зазначила, що рішення Вищої ради юстиції від 15 листопада 2006 року N 571 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення А.Л.О. з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова за порушення присяги" прийнято у зв'язку з розглядом скарги голови правління сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Зоря", спільної скарги керівників державного підприємства "Київський ремонтний завод" і сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ірен-Агронатурпродукт". Однак її професійна діяльність судді і прийняті судові рішення не стосуються прав та інтересів ДП "Київський ремонтний завод" і СВК "Агрофірма "Зоря", оскільки справи за участю вказаних підприємств нею не розглядались. Стосовно скарги підприємства "Ірен-Агронатурпродукт", то ухвалою про забезпечення позову Л.Ю.Л. також не заподіяно шкоди правам та інтересам цієї юридичної особи і не завдано будь-яких негативних наслідків. На порушення вимог Закону України "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР ), статті 97 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) і параграфу 1.2 Регламенту Вищої ради юстиції видача доручення на перевірку 9 червня 2005 року та перевірка даних про дисциплінарний проступок проведені членом Вищої ради юстиції С.С.Ф. після відкликання скарги керівником СТОВ "Ірен-Агронатурпродукт" 30 травня 2005 року. Вважає, що звільнення з посади судді є мірою дисциплінарної відповідальності, яка застосовується не пізніше шести місяців після виявлення дисциплінарного проступку. Цей строк сплинув у грудні 2005 року. Пропозиція Вищої ради юстиції щодо застосування найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади судді не відповідає задачам і принципам Законів України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), "Про статус суддів" ( 2862-12 ). При прийнятті постанови про звільнення з посади судді Верховна Рада України не врахувала положення статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР ) в редакції від 13 травня 2010 року N 2181-VI, в якій визначено, що є порушенням присяги судді, та те, що в своєму рішенні Вища рада юстиції не навела ознак порушення присяги судді.
Постанова Верховної Ради України ( 2316-17 ) про звільнення з посади судді прийнята з порушенням процедури розгляду даного питання, оскільки А.Л.О. не була завчасно повідомлена про час пленарного засідання Верховної Ради України, з 1 червня 2010 року перебувала на лікарняному, тому участі в пленарному засіданні Верховної Ради України не брала і оскаржувана постанова ( 2316-17 ) прийнята без врахування її права давати пояснення з приводу незгоди з поданням про звільнення, передбаченого частиною 2 статті 23 Закону України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" ( 1625-15 ) (а.с. 2 - 3, 100).
В запереченні на позовну заяву і додаткових письмових поясненнях Верховна Рада України просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що при прийнятті постанови про звільнення А.Л.О. з посади судді Верховна Рада України діяла в межах повноважень та з дотриманням процедури, передбаченої Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" ( 1625-15 ); постанова про звільнення з посади судді прийнята на підставі подання Вищої ради юстиції, якою встановлено факт порушення суддею присяги (а. с. 55 - 58, 141 - 145).
В судовому засіданні представники позивача і відповідача підтримали доводи сторін. Представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю.
Заслухавши пояснення сторін і третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
А.Л.О. призначена Указом Президента України від 4 травня 1998 року ( 402/98 ) на посаду судді Червонозаводського районного суду м. Харкова строком на п'ять років, а Постановою Верховної Ради України від 9 липня 2003 року ( 1072-15 ) обрана суддею цього ж суду безстроково. 10 липня 1998 року суддя А.Л.О. прийняла присягу (а. с. 6 - 18, 59).
На підставі довідки члена Вищої ради юстиції С.С.Ф. від 22 вересня 2005 року Вищою радою юстиції прийнято рішення від 15 листопада 2006 року N 571 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення А.Л.О. з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова за порушення присяги і внесено до Верховної Ради України відповідне подання від 30 грудня 2008 року N 55/0/12-08 (а. с. 34 - 43, 61 - 63, 147 - 149).
Постановою Верховної Ради України від 3 червня 2010 року N 2316-VI А.Л.О. звільнено з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова за порушення присяги судді (а. с. 44, 89 - 91).
Ця Постанова ( 2316-17 ) ґрунтується на висновках Вищої ради юстиції, наведених в її рішенні від 15 листопада 2006 року N 571 та поданні від 30 грудня 2008 року N 55/0/12-08.
Як в рішенні, так і в поданні, які є ідентичними за змістом, наведено обставини, що свідчать про порушення суддею А.Л.О. присяги судді при розгляді справи за позовом Л.Ю.Л. до АКБ "Європейський", третя особа - відділ Державної виконавчої служби Червонозаводського районного управління юстиції у м. Харкові про визнання неправомірними дій АКБ "Європейський", пов'язаних з ухиленням від виконання своїх обов'язків з представництва інтересів банка в судах. В позовній заяві Л.Ю.Л. просив також зобов'язати АКБ "Європейський" вчинити відповідні заходи із забезпечення обов'язкової участі повноважних представників банку в судових засіданнях під час розгляду справи N 22-33/26-04-1986, відділ Державної виконавчої служби Червонозаводського районного управління юстиції у м. Харкові - не накладати арешт на кошти та майно АКБ "Європейський" та зупинити виконавче провадження, порушене за наказом господарського суду Одеської області від 16 лютого 2005 року, виданим на підставі рішення суду в справі N 22-33/26-04-1986, до закінчення розгляду справи у касаційній інстанції та прийняття остаточного рішення.
Ухвалою суду, постановленою 18 квітня 2005 року під головуванням судді А.Л.О., забезпечено позов шляхом заборони виконувати зазначений наказ господарського суду Одеської області.
4 травня 2005 року ухвалою цього ж суду, прийнятою під головуванням судді А.Л.О., відмовлено в прийнятті позовної заяви та скасовано заходи забезпечення позову.
За висновками Вищої ради юстиції, суддя А.Л.О. порушила вимоги Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ), оскільки постановила ухвалу про відмову в прийнятті позовної заяви після того, як позов вже було забезпечено, та незаконно, всупереч частині 5 статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) і статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), зупинила виконання рішення господарського суду. Такі дії А.Л.О. при здійсненні правосуддя підривають авторитет судочинства і судової влади, тому розцінені як порушення присяги судді.
Законність рішення Вищої ради юстиції від 15 листопада 2006 року перевірена в судовому порядку. Так, постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2008 року, відмовлено в задоволенні позову А.Л.О. до Вищої ради юстиції, третя особа - територіальне управління Державної судової адміністрації в Харківській області про визнання незаконним рішення Вищої ради юстиції від 15 листопада 2006 року щодо внесення подання Верховній Раді Україні про звільнення з посади Червонозаводського районного суду м. Харкова за особливими обставинами - порушення присяги судді.
За приписами частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У зв'язку з цим Вищий адміністративний суд України не надає повторної правової оцінки рішенню Вищої ради юстиції від 15 листопада 2006 року N 571 та обставинам, пов'язаним з процедурою його прийняття, про які йдеться в позовній заяві А.Л.О.
Зважаючи на те, що постанова Верховної Ради України є похідною від рішення (подання) Вищої ради юстиції, суд оцінює законність Постанови Верховної Ради України від 3 червня 2010 року N 2316-VI в частині звільнення А.Л.О. з посади судді лише щодо процедури її прийняття.
На момент звільнення А.Л.О. з посади судді діяв Закон України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" ( 1625-15 ).
Відповідно до статті 3 вказаного Закону ( 1625-15 ) після подання Вищою радою юстиції до Верховної Ради України матеріалів про звільнення судді, обраного безстроково, відповідний Комітет Верховної Ради України розглядає це подання і приймає рішення по його суті. Далі відбувається розгляд подання Вищої ради юстиції та висновку Комітету Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України і прийняття Верховною Радою України рішення стосовно звільнення судді з посади.
Частиною 2 статті 20 Закону ( 1625-15 ) передбачена обов'язкова участь судді, щодо якого розглядається подання про звільнення з посади з підстав, визначених пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (у разі порушення суддею присяги), у засіданні Комітету Верховної Ради України.
Згідно з частиною 3 статті 20 Закону ( 1625-15 ) у разі повторної неявки без поважних причин судді, стосовно якого розглядається подання про звільнення його з посади, з установленням Комітетом Верховної Ради України факту отримання цією особою повідомлення про час і місце засідання розгляд питання щодо цього судді проводиться за його відсутності. Комітет Верховної Ради України надає оцінку поважності причин неявки.
Частиною 2 статті 22, частинами 1 і 2 статті 23 Закону ( 1625-15 ) встановлено порядок запрошення осіб для розгляду питання про звільнення судді, обраного безстроково, та порядок розгляду даного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Відповідно до вказаних норм Закону ( 1625-15 ) присутність судді на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді питання про його звільнення з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України ( 254к/96-ВР ), є обов'язковою. Неявка на засідання не є перешкодою для вирішення питання по суті. Кожна кандидатура для звільнення з посади судді, обраного безстроково, персонально представляється на пленарному засіданні Верховної Ради України представником Комітету Верховної Ради України. У разі якщо суддя не згоден з поданням про звільнення, його пояснення заслуховуються обов'язково.
Таким чином, для Верховної Ради України є обов'язковою присутність судді на пленарному засіданні у разі його незгоди зі звільненням за порушення присяги, за умови, що суддя бажає надати пояснення з цього приводу.
Матеріали справи свідчать про такі фактичні обставини в цій частині.
Голова Червонозаводського районного суду м. Харкова повідомив Голову Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя К.С.В. про неможливість вручення А.Л.О. телеграми про її явку на засідання Комітету 8 липня 2009 року, оскільки за наказом від 10 червня 2009 року вона перебуває у щорічній відпустці з 6 липня по 1 серпня 2009 року.
На 14 квітня 2010 року призначено засідання Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя щодо розгляду подання Вищої ради юстиції про звільнення А.Л.О. з посади судді. Урядова телеграма з інформацією про цю обставину надіслана 13 квітня 2010 року в Червонозаводський районний суд м. Харкова і вручена особі, уповноваженій на приймання кореспонденції (а.с. 101, 102).
В телеграмі від 14 квітня 2010 року на ім'я голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя К.С.В. А.Л.О. просила відкласти розгляд подання про її звільнення у зв'язку з перебуванням на лікарняному, надавши можливість підготувати письмові пояснення з порушеного питання (а. с. 103, 151). Згідно з листком непрацездатності, виданим Харківською міською дитячою клінічною лікарнею N 24, і табелем обліку робочого часу в Червонозаводському районному суді м. Харкова А.Л.О. перебувала на лікуванні в умовах денного стаціонару з 13 по 16 квітня 2010 року (а.с. 104, 111, 164).
В письмовому поясненні від 14 квітня 2010 року на ім'я Голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя А.Л.О. висловила свою незгоду з рішенням Вищої ради юстиції від 15 листопада 2006 року N 571, вважала ухвалу суду про забезпечення позову Л.Ю.Л. правильною (а.с. 153 - 156).
Наступне засідання Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя призначено на 2 червня 2010 року.
А.Л.О. звернулася до Голови вказаного Комітету телеграмою від 2 червня 2010 року, в якій просила перенести розгляд подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді на інший час та не розглядати це питання без її участі, оскільки вона перебуває на лікарняному у зв'язку з гіпертонічним кризом, тому не може з'явитися на засідання Комітету (а. с. 107, 136 - 138, 157, 158, 159).
З тексту стенограми засідання Комітету з питань правосуддя від 2 червня 2010 року видно, що подання стосовно звільнення А.Л.О. з посади судді розглянуто за її відсутності, так як телеграма про хворобу нічим не підтверджена (а.с. 160 - 162).
Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя в листі від 2 червня 2010 року за N 04-30/4 рекомендував Верховній Раді Україні звільнити, зокрема, А.Л.О. з посади судді за порушення присяги (а.с. 64).
Пленарне засідання Верховної Ради України призначено на 3 червня 2010 року, про час проведення якого надіслано урядову телеграму за місцем роботи А.Л.О. (а.с. 105, 106). Згідно з журналом вхідної кореспонденції Червонозаводського районного суду м. Харкова та повідомленням відділення зв'язку ця телеграма отримана судом 3 червня 2010 року о 17 годині 40 хвилин (а.с. 110, 157).
3 червня 2010 року А.Л.О. в телеграмі на ім'я Голови Верховної Ради України Литвина В.М. просила розгляд питання про звільнення її з посади судді перенести у зв'язку з хворобою (а.с. 158).
На пленарному засіданні Верховної Ради України 3 червня 2010 року без участі А.Л.О. проголосовано за її звільнення з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова у зв'язку з порушенням присяги (а.с. 44, 89). При цьому, як вбачається з протоколу пленарного засідання Верховної Ради України від 3 червня 2010 року, депутати виходили з того, що ця суддя без поважних причин не з'являлася на засідання Комітету (а. с. 65 - 88).
Листок непрацездатності, виданий Харківською міською клінічною лікарнею N 11, засвідчує перебування А.Л.О. на амбулаторному лікуванні з приводу кризи гіпертонічної хвороби з 1 по 5 червня 2010 року (а. с. 108, 165). За табелем обліку робочого часу в Червонозаводському районному суді м. Харкова за червень 2010 року А.Л.О. не була на роботі у зв'язку із захворюванням 2, 3 і 4 червня 2010 року (5 червня - вихідний день).
Отже, листками непрацездатності, які А.Л.О. надіслала до Верховної Ради України з листом від 4 червня 2010 року, підтверджуються факти неможливості її явки на засідання Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя 14 квітня і 2 червня 2010 року та на пленарне засідання Верховної Ради України 3 червня 2010 року з поважних причин (а. с. 163, 167). Окрім того, А.Л.О. фізично не могла прибути на пленарне засідання Верховної Ради України 3 червня 2010 року, оскільки телеграма про виклик надійшла за місцем роботи судді в день цього засідання.
У зв'язку з цим, А.Л.О. була позбавлена можливості надати свої пояснення і заперечення проти звільнення її з посади судді.
Таким чином, оскільки при вирішенні Верховною Радою України питання стосовно А.Л.О. не забезпечена важлива процедурна гарантія щодо права судді бути присутнім на пленарному засіданні Верховної Ради України і надавати свої пояснення, то постанову про її звільнення за наведених обставин не можна визнати законною.
Відповідно до приписів статті 94 КАС України ( 2747-15 ) на користь позивача необхідно присудити документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України ( 2154-17 ) (а. с. 4).
Керуючись статтями 160, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Позов А.Л.О. задовольнити повністю.
Визнати незаконною Постанову Верховної Ради України від 3 червня 2010 року N 2316-VI в частині звільнення А.Л.О. з посади судді Червонозаводського районного суду м. Харкова за порушення присяги судді.
Стягнути з Державного бюджету України ( 2154-17 ) на користь А.Л.О. 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.