ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14 березня 2012 року
м. Київ
Справа N 6-3цс12
Про стягнення недоплаченої суми страхових виплат
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Онопенка В.В., Патрюка М.В., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_5 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Першотравенську про стягнення недоплаченої суми страхових виплат,
встановила:
У березні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості він захворів на професійне захворювання, що було встановлено рішенням комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 4 січня 2005 року, проте в порушенням вимог закону страхові виплати були призначені йому відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петропавлівському районі не з дати встановлення професійного захворювання, а лише з 9 березня 2005 року, внаслідок чого він недоотримав страхові виплати в сумі 1 853 грн. 08 коп.
Позивач просив встановити датою початку сплати страхових виплат 4 січня 2005 року та стягнути з відповідача 1 853 грн. 08 коп.
Рішенням Першотравенського міського суду від 14 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2011 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_5 на зазначені судові рішення на підставі пункту 5 частини третьої статті 328 ЦПК України.
У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2011 року і справу передати на новий касаційний розгляд, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
У заяві, як на підставу перегляду судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, ОСОБА_5 наводить ухвалу судді Верховного Суду України від 20 жовтня 2010 року.
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2012 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно частини другої статті 360-4 ЦПК України судове рішення, яке переглядається, підлягає повному або частковому скасуванню, якщо судом буде встановлено, що воно є незаконним.
Судами установлено, що 4 січня 2005 року рішенням лікарської комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини у позивача було встановлено професійне захворювання, про що було направлено відповідне повідомлення до установи державної санітарно-епідеміологічної служби. 27 січня 2005 року комісією Першотравенської міської СЕС було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4. 23 березня 2005 року ОСОБА_5 був оглянутий Дніпропетровською обласною МСЕК N 2, яка встановила у нього 50% втрати професійної працездатності та інвалідність третьої групи у зв’язку з професійним захворюванням з 9 березня 2005 року безстроково. Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську від 22 квітня 2005 року позивачеві було призначено щомісячні страхові виплати в розмірі 857 грн. 32 коп. на період з 9 березня 2005 року безстроково.
Відповідно до статті 28 Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон N 1105-XIV) страховими виплатами є грошові суми, які згідно із Законом Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Статтею 30 Закону N 1105-XIV передбачено, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я.
Відповідно до частин другої, третьої статті 40 Закону N 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв’язку із страховим випадком; зазначений строк встановлюється МСЕК.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, і правильно застосували норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини.
Доводи ОСОБА_5 про неправильне застосування судами норми частини першої статті 40 Закону N 1105-XIV, не можна визнати обґрунтованими, оскільки при вирішенні питання про право потерпілого на отримання страхових виплат слід виходити із вимог статей 21, 28, 30, 34, 35, 40 Закону N 1105-XIV в їх сукупності, які передбачають, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Відповідно до статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
Керуючись статтею 360-3 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
постановила:
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_5 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Першотравенську про стягнення недоплаченої суми страхових виплат відмовити.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.
Головуючий
Судді