ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19 грудня 2011 року
м. Київ
Справа N 36/368-9/63
Про припинення права користування
земельною ділянкою
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Шевчук С.Р.
суддів Воліка І.М.,
Кролевець О.А.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 р. у справі N 36/368-9/63 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1"
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
про припинення права користування земельною ділянкою
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача - ОСОБА_1 дов. б/н від 29.08.11 р.
- відповідача - не з'явились
- третьої особи-1 - не з'явились
- третьої особи-2 - ОСОБА_2. дов. N 06-34/31089 від 28.10.10 р.
встановив:
У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1", Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про припинення правовідношення за договором оренди земельної ділянки, загальною площею 0,1439 га (з урахуванням уточнень позовних вимог).
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. (суддя Трофименко Т.Ю.) у справі N 36/368 позовні вимоги задоволено повністю. Припинено правовідношення за договором оренди земельної ділянки 24.10.2003 року N 91-6-00181 у книзі записів реєстрації договорів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" та Київською міською радою. Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" 85,00 грн. Державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 р. (судді: Новіков М.М. - головуючий, Мартинюк А.І., Зарубець Л.П.) рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 року у справі N 36/368 скасовано, у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011 р. вказані судові рішення у справі N 36/368 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
На новому розгляді, рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2011 р. (суддя Бондаренко Г.П.) у справі N 36/368-9/63 позов задоволено повністю. Припинено правовідношення за договором оренди земельної ділянки, загальною площею 0,1439 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:79:032:0008 зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 24.10.2003 року N 91-6-00181 у книзі записів реєстрації договорів, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий центр "ТОР" (м. Київ, вул.. Анрі Барбюса, 5-в, сек.. 3, код 13671204) та Київською міською радою (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141). Стягнуто з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий центр "ТОР"(м. Київ, вул.. Анрі Барбюса, 5-в, сек.. 3, код 13671204) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 р. (у складі головуючого Мальченко А.О., суддів Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М.) рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2011 року у справі N 36/368-9/63 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Відповідач та третя особа-1 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Заявлене Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради у судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою відповідача та неможливістю розгляду справи без його участі колегією суддів відхилено, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду касаційної скарги і в нього було достатньо часу для вирішення питання щодо забезпечення явки у судове засідання свого представника, враховуючи строк розгляду касаційної скарги, встановлений статтею 111-8 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що явка у судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Розпорядженням секретаря судової палати від 15.12.2011 р. склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого Шевчук С.Р., суддів Воліка І.М. та Кролевець О.А. для розгляду касаційної скарги у справі N 36/368-9/63 господарського суду міста Києва.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 18.09.2003 року між Київською міською радою (відповідачем; орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" (позивачем; орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами п.1 якого, відповідач, на підставі рішення Київської міської ради від 26.09.2002 року N 19/179 передав, а позивач прийняв у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва загальною площею 0,1439 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземною автомобільною стоянкою.
24.10.2003 року договір був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у книзі записів державної реєстрації договорів за N 91-6-00181.
Пунктом 14 сторони передбачили підстави припинення дії договору у випадках:
- закінчення терміну, на який укладено договір;
- одержання орендарем земельної ділянки у власність;
- дострокового розірвання цього договору за згодою сторін;
- примусового вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, визначеному законодавством України;
- ліквідації юридичної особи орендаря;
- дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: а) неналежного виконання іншою стороною умов цього договору; б) випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням; в) з інших підстав, визначених законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що прийняття в експлуатацію житлового будинку з підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 в м. Києві відбулось 18.08.2003 року, про що свідчить акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, зареєстрований управлінням Держархбудконтролю м. Києва за N 185.
Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 19.12.2003 року N 1906 "Про присвоєння поштової адреси житловому будинку на АДРЕСА_2" житловому будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_2.
Вказаний житловий будинок побудовано за рахунок внесків фізичних та юридичних осіб інвесторів. Так, право власності на 100% квартир та нежилих приміщень вищевказаного будинку належить інвесторам, що підтверджується свідоцтвами про право власності, виданими Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.
Зі статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1" вбачається, що останнє створене рішенням установчих зборів співвласників житлового будинку N 31/11 по АДРЕСА_2 в м. Києві. Реєстрація такого об’єднання була проведена Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 24.11.2005 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО N 037534.
01.12.2008 року позивач на підставі акту прийому-передачі житлового комплексу передав на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1" (третьої особи) житловий будинок N 31/11 по АДРЕСА_2 в м. Києві.
Оскільки будинок з підземною автостоянкою, як цілісний майновий комплекс, знаходиться на орендованій позивачем земельній ділянці та перебуває у власності іншої юридичної особи, позивач ініціював питання про припинення права користування земельною ділянкою шляхом укладення додаткової угоди, направивши відповідачу відповідне клопотання (вх. N 28535 від 28.07.2010 р.).
У відповідь, 19.08.2010 р. відповідач повідомив, що розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.10.2003 року можливе лише за умови прийняття відповідачем рішення про передачу земельної ділянки об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1".
Відсутність дій щодо припинення договору оренди земельної ділянки зі сторони відповідних органів і стало підставою для звернення позивача з даною позовною вимогою про припинення правовідношення за договором оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 31 цього Закону).
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.
Згідно з приписами ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до п. "е" ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відповідно до умов спірного договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 розірвання та припинення договору оренди оформлюється рішенням Київської міської ради.
Судом першої інстанції встановлено, що рішення Київської міської ради про надання згоди на припинення договору оренди земельної ділянки між відповідачем та позивачем, а також рішення щодо надання в користування чи володіння земельної ділянки по АДРЕСА_2 у Печерському районі третій особі, не приймалось.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок переходу до третьої особи права власності на об’єкт нерухомого майна, який знаходиться на земельній ділянці, що передана в оренду за спірним договором, право користування нею переходить до цієї особи, а у позивача таке право припиняється незалежно від того чи приймалось відповідне рішення органом місцевого самоврядування.
Натомість, апеляційний господарський суд не погодившись із таким висновком суду першої інстанції, зазначив, що при відчуженні нерухомості до її набувача права користування земельною ділянкою не може бути передане за цивільно-правовими угодами одночасно з об’єктом нерухомості, а визначається згідно з договором оренди, за письмовою згодою орендодавця, тобто автоматичного переходу права користування земельною ділянкою до іншої особи не відбувається.
Крім того, оскільки питання про припинення договору оренди земельної ділянки та її передачу об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1" Київською міською радою не розглядалось, а доказів на підтвердження протилежного, позивач не надав, суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновку місцевого господарського суду про доведеність вимог позивача.
Однак, виходячи з юридичної оцінки встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку, оскільки з аналізу ст. 31 Закону України "Про оренду землі", ч. 2 ст. 120, п. "е" ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України слідує, що у зв’язку з переходом права власності на об’єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу права власності або права користування.
Враховуючи вказані норми матеріального права в редакції на момент звернення позивача до відповідача з пропозицією про припинення договору оренди землі та зважаючи на те, що позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, оскільки фактичне користування земельною ділянкою і будівлею на ній здійснює інша особа (новий власник будівлі), а не позивач, колегія вважає наведене законною підставою для припинення земельних відносин сторін за спірним договором оренди, про що місцевим господарським судом і було постановлено законне та обґрунтоване рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дав невірну юридичну оцінку обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, а тому у нього не було правових підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва, яке є законним та обґрунтованим та відповідає Роз'ясненню ВАСУ "Про судове рішення" N 02-5/422 від 10.12.1996 р.
За таких обставин, враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 р. у справі N 36/368-9/63 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2011 р. у справі N 36/368-9/63 залишити в силі.
Головуючий
Судді