ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
РІШЕННЯ
Справа "Веніосов проти України"
Заява N 30634/05
від 15 грудня 2011 року
Стислий виклад рішення
В лютому 2005 року прокуратурою Автономної Республіки Крим щодо заявника було порушено кримінальну справу та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого неодноразово подовжувався Центральним районним судом м. Сімферополя, востаннє до 26 червня 2005 року.
26 червня 2005 року заявнику було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення його з-під варти у зв'язку із закінчення строку тримання.
Під час провадження заявник тримався під вартою у різних установах, в тому числі у ізоляторі тимчасового тримання Феодосійського MB ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (далі - Феодосійське ІТТ).
4 січня 2006 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим визнав заявника винним у вчиненні злочину та призначив покарання у вигляді позбавлення волі.
До Європейського суду заявник скаржився за ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо поганих умов тримання під вартою у Феодосійському ІТТ та за п. 1 ст. 5 Конвенції на незаконність тримання під вартою у період з 27 червня 2005 року до 4 січня 2006 року. Також заявник стверджував про інші порушення.
Європейський суд встановив порушення ст. 3 Конвенції у зв'язку з тим, що побутові умови тримання заявника під вартою в Феодосійському ІТТ були такими, що принижують гідність.
З огляду на прецедентну практику 8 аналогічних справах Європейський суд встановив порушення підп. "с" п. 1 ст. 5 Конвенції у зв'язку з тим, що тримання заявника під вартою було незаконним, оскільки, протягом певного періоду він тримався під вартою без будь-якого рішення суду та, оскільки, рішення суду щодо продовження тримання заявника під вартою не містили підстав та визначених строків такого тримання.
Розглянувши справу, Європейський Суд одноголосно:
"1. Оголошує скарги за статтею 3 Конвенції (щодо побутових умов тримання заявника під вартою в Феодосійському ІТТ) та підпунктом "с" пункту 1 статті 5 Конвенції (щодо законності тримання заявника під вартою у період з 27 червня 2005 року до 4 січня 2006 року) прийнятими, а решту скраг у заяві - неприйнятими;
Постановляє, що у цій справі мало місце порушення статті 3 Конвенції;
Постановляє, що у цій справі мало місце порушення підпункту "c" пункту 1 статті 5 Конвенції;
Постановляє, що:
(a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення набуде статусу остаточного у відповідності з пунктом 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна сплатити заявнику 6000 (шість тисяч) євро відшкодування моральної шкоди, які мають бути конвертовані в національну валюту України за курсом на день здійснення платежу, плюс будь-який податок, який може бути нараховано на цю суму;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на вищезазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсоткові пункти."