ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
РІШЕННЯ
Справа "Циганков проти України"
Заява N 27552/08
від 10 травня 2012 року
Стислий виклад рішення
16 липня 2001 року заявник подав до Київського районного суду м. Сімферополя (далі - суд першої інстанції) три позови до підприємства "К", вимагаючи визнання права на гаражні будови та певних компенсаційних виплат. Позов заявника щодо компенсаційних виплат (перше провадження) розглядався окремо, а позови заявника щодо визнання права на гаражні будови було об'єднано (друге провадження).
Справа у першому провадженні розглядалась також апеляційним судом Автономної Республіки Крим та Верховним Судом України, який 6 грудня 2007 року ухвалив остаточне рішення у справі. Про це рішення заявника було повідомлено 27 грудня 2007 року. Таким чином, загальна тривалість першою провадження склала шість років та п'ять місяців у судах трьох інстанцій.
Справа у другому провадженні також розглядалась апеляційним судом Ав тономної Республіки Крим та апеляційним судом Запорізької області, який, діючи як суд касаційної інстанції, 22 червня 2007 року ухвалив остаточне рішення у справі, 17 липня 2008 року заявник отримав копію цього рішення. Таким чином, загальна тривалість другого провадження становила сім років у судах трьох інстанцій.
До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявник скаржився за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на несумісність тривалості першого та другого проваджень з вимогою "розумного" строку. Заявник також подавав інші скарги за Конвенцією.
З огляду на обставини справи, а саме тривалість повторного розгляду справи судом першої інстанції в першому провадженні та тривалість розгляду касаційної скарги заявника апеляційним судом Запорізької області в другому провадженні, Європейський суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв'язку з незабезпеченням національними органами розгляду справи впродовж розумного строку.
Розглянувши справу, Європейський Суд одноголосно:
"1. Оголошує скаргу заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції стосовно надмірної тривалості першого та другого проваджень прийнятною, а решту скарг у заяві - неприйнятними;
2. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції."