ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21.01.2014
N К/9991/27828/11
Про визнання протиправним та скасування наказу,
поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку
за час вимушеного прогулу
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Заїки М. М., суддів - Стародуба О. П., Черпака Ю. К., розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановила:
У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 10 серпня 2010 року N 1546-к в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_2 і звільнення його з посади інспектора відділу митного оформлення N 1 митного поста "Мостиська" Львівської митниці. Поновлено позивача на посаді інспектора відділу митного оформлення N 1 митного поста "Мостиська" Львівської митниці. Зобов'язано Державну митну службу України виплатити ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 10 серпня 2010 року. Постанову суду в частині поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання.
У касаційних скаргах Державна митна служба України та Львівська митниця просять постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року скасувати, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційних скарг, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач із травня 2010 року працював на посаді інспектора відділу митного оформлення N 1 митного поста "Мостиська" Львівської митниці.
Пунктом 1 наказу Державної митної служби України від 10 серпня 2010 року N 1546-к "По особовому складу митних органів" за порушення присяги державного службовця, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов'язків, на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" припинено перебування на державній службі в митних органах і звільнено із займаної посади ОСОБА_2 з 10 серпня 2010 року. Як зазначено в цьому наказі, підставою для винесення цього наказу є подання начальника Львівської митниці від 10 серпня 2010 року про припинення перебування на державній службі інспектора відділу митного оформлення N 1 митного поста "Мостиська" ОСОБА_2.
11 серпня 2010 року на виконання зазначеного наказу Державної митної служби України було видано наказ Львівської митниці "Про оголошення наказу Державної митної служби України N 1546-к від 10 серпня 2010 року" N 757-к.
Судами також було встановлено, що по факту в'їзду на територію України транспортного засобу марки Івеко р. н. ВС8893ВВ/07-739 ТН без проведеного митного оформлення проведено службове розслідування.
Згідно акту службового розслідування N 10/2010 року від 18 серпня 2010 року позивачем не забезпечено належне виконання п. 3.1.1.24 Технологічної схеми, п. 1.8 наказу Львівської митниці N 404 від 27 травня 2010 року та п. 2.2, 2.22, 2.23 посадової інструкції інспектора митного оформлення N 1 митного поста "Мостиська", а саме внесення даних у модуль "Диспетчер ЗМК" про статус транспортного засобу на "виїзд із ЗМК".
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи характер правопорушення та обставини, за яких його вчинено, відповідачами правомірно було застосовано до ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді припинення перебування на державній службі відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги державних службовців.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що видаючи оскаржувані накази, відповідачі діяли не на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а упереджено та нерозсудливо, що є підставою для визнання протиправними та скасування спірних наказів в частині щодо припинення перебування позивача на державній службі, та поновлення його на державній службі в митних органах на займаній посаді.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ними не регулюється, - Законом України "Про державну службу". Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Дисциплінарного статуту митної служби України. Норми Закону України "Про державну службу" можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту, оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 зазначеного Закону є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу повинно бути мотивованим. Розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Також необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 21 травня 2013 року у справі N 21-403а12.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці не підлягають задоволенню. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року необхідно залишити без змін, оскільки вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя М. М. Заїка
Судді:
О. П. Стародуб
Ю. К. Черпак