КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24.04.2014 р.
Справа N 826/6774/13-а
Про визнання незаконним та нечинним наказу
від 05 листопада 2012 року N 1009
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого, судді Бужак Н. П., суддів: Костюк Л. О., Троян Н. М., за участю секретаря: Савін І. В., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року (Постанова N 826/6774/13-а) в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Департамент Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, про визнання незаконним та нечинним наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2012 року N 1009 в частині, встановив:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справі України про визнання незаконним та нечинним наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2012 року N 1009 "Про затвердження Змін до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" в частині пункту 3 Змін до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС.
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року (Постанова N 826/6774/13-а) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2012 року N 1009, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за N 1992/22304, "Про затвердження змін до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" відповідно до Законів України "Про міліцію", "Про дорожній рух", Закону України від 05 липня 2011 року N 3565-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху затверджені зміни до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27 березня 2009 року N 111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за N 576/16592 (із змінами), що додаються (п. 1 Наказу) (далі - Зміни).
Зокрема пунктом третім Змін передбачено виключення слова "Державтоінспекції МВС" у підпункті 15.1.2 пункту 15.1 глави 15.
Вказані зміни набрали чинності з 14 грудня 2012 року, тобто з дня офіційного опублікування (п. 5 Змін) у Офіційному віснику України, 2012, N 93 (від 14.12.2012 року).
Внесення вказаних змін до п. 15.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за N 576/16592 (далі - Інструкція), був викладений в наступній редакції:
"15.1. При порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник підрозділу ДПС:
15.1.1. Уживає заходів щодо припинення адміністративного правопорушення;
15.1.2. Проводить заходи по тимчасовому затриманню транспортного засобу, у випадках, передбачених чинним законодавством, шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку Державтоінспекції МВС".
Після набрання чинності змін п. 15.1 вказаної Інструкції має наступну редакцію:
"15.1. При порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник підрозділу ДПС:
15.1.1. Уживає заходів щодо припинення адміністративного правопорушення;
15.1.2. Проводить заходи по тимчасовому затриманню транспортного засобу, у випадках, передбачених чинним законодавством, шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку".
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 265-2 Кодексу про адміністративні правопорушення (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного Наказу) у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121-1, 122-5, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках" відповідно до статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" Кабінетом Міністрів України вирішено затвердити Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, що додається.
Міністерству внутрішніх справ забезпечити функціонування спеціальних майданчиків і стоянок Державної автомобільної інспекції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Дозволити підрозділам Державної автомобільної інспекції для доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів укладати договори з державними підприємствами, які належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ. У разі потреби зазначені державні підприємства залучають на конкурсних засадах підприємства, установи та організації недержавної форми власності для надання окремих видів таких послуг.
В силу п. 2 зазначеного Порядку (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного Наказу) тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
Частиною ст. 52-1 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353-XII (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного Наказу) Міністерство внутрішніх справ України також здійснює контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, виконанням установлених Кабінетом Міністрів України правил паркування транспортних засобів, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує і доставляє транспортний засіб, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів (коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), на спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання, відповідно до закону тимчасово вилучає посвідчення водія, а також ліцензійну картку на транспортний засіб.
Таким чином, вище перелічені нормативно-правові акти містять такі поняття як "спеціальний майданчик" та "стоянка" без відношення їх до Державтоінспекції МВС, а тому колегія суддів не вбачає підстав для висновків щодо незаконності та невідповідності Змін до Інструкції закону та правовим актам вищої юридичної сили.
Крім того, в силу ст. 52-1 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353-XII (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного Наказу) до повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать, зокрема участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, підготовка проектів законів та інших нормативно-правових актів, у тому числі правил, норм та стандартів, державних і регіональних програм стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху та його учасників.
Згідно з п. 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 383/2011 (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного Наказу), МВС України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти МВС України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Отже, суд приходить до висновку, що вказані Зміни до Інструкції були прийняті відповідачем в межах наданих йому повноважень, у спосіб, визначений законом, також з метою приведення наказу у відповідність до вимог чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року (Постанова N 826/6774/13-а) - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст виготовлено: 25 червня 2014 року.
Головуючий, суддя Н. П. Бужак
Судді: Л. О. Костюк
Н. М. Троян