ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21.08.2014 р. N К/800/28942/14
Про визнання дій протиправними
та зобов'язання вчинити певні дії
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого, судді - Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів: Васильченко Н. В., Гончар Л. Я., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, встановив:
ОСОБА_5 звернувся з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії за Списком N 2; зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком N 2, період роботи з 22 серпня 1992 року по 05 квітня 1999 року та зобов'язання відповідача призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком N 2 з 30 травня 2013 року.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі від 22 листопада 2013 року в призначенні ОСОБА_5 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язано відповідача зарахувати до стажу роботи ОСОБА_5, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком N 2, період роботи з 22 серпня 1992 року по 05 квітня 1999 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.
Заперечень на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що, досягнувши п'ятдесятип'ятирічного віку (29.05.2013), 28 серпня 2013 року позивач звернувся до пенсійного органу за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком N 2.
Листом Управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі від 27 листопада 2013 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки до пільгового стажу роботи зараховано 10 років 11 місяців 18 днів - стаж роботи на посадах електрогазозварювальника. Позивачу не було зараховано до стажу роботи електрогазозварником, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, час роботи з 22 серпня 1992 року по 05 квітня 1999 року на ПАТ "Модуль" через не проведення атестації робочого місця позивача.
Не погоджуючись з цими діями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду.
Задовольнивши позов частково, суду першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками судів.
Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки: - працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки по досягненні 55-річного віку, при наявності загального стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно Списків N 1 та N 2 деталізоване у Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383.
Згідно із цим Порядком під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів N 162 від 11 березня 1994 року посади електрогазозварників, зайнятих на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу, відносяться до робіт і професій, що дають право на пільгову пенсію за Списком N 2.
Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, у яких має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їхні номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку, - що передбачено п. 20 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. N 637 (зі змінами, внесеними постановою від 05.07.2006 р. N 920).
Крім довідки, додається копія (копії) наказу (наказів) підприємства про результати атестації робочих місць з додатком, у якому зазначено перелік робочих місць та їхнє право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком N 1 чи N 2.
Відповідно до п. п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форми власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здоров'я й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно із пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 року N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому неналежне та не своєчасне проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсій за віком.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 22 червня 2011 року в справі N 6-57227св10.
Судами встановлено, що відповідно до довідки ПАТ "Модуль" N 03 від 29 червня 2011 року, вперше атестація робочих місць на товаристві проведена 17 серпня 1999 року, наступна в 2006 році, при цьому умови праці не змінювались.
Враховуючи, що проведення атестації робочих місць є обов'язком керівника підприємства, а позивач з 22 серпня 1992 року по 05 квітня 1999 року працював на ПАТ "Модуль" на посаді електрогазозварника, яка віднесена до Списку N 2, що підтверджується довідкою про уточнюючий характер роботи позивача, колегія суддів погоджується з висновками судів, що цей позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області відхилити, а постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: