КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
29.09.2014 р.
Справа N 875/71/14
Про визнання протиправною
та скасування постанови N 1161 від 25.09.2014
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кучми А. Ю., суддів - Аліменка В. О., Безименної Н. В. (за участю секретаря Козлової І. І.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії України про визнання протиправною та скасування постанови N 1161 від 25.09.2014 в частині та зобов'язання вчинити дії, встановив:
27.09.2014 ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ЦВК про визнання постанови N 1161 від 25.09.2014 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4" в частині відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 протиправною та її скасування, зобов'язання зареєструвати ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 197 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.09.2014.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що під час подання документів на реєстрацію кандидатом у народні депутати ним виконані всі вимоги ч. 2 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" N 4061-VI від 17.11.2011 (далі - Закон України N 4061-VI від 17.11.2011), подано всі передбачені цим Законом документи, що підтверджується Довідкою про прийняття документів від 20.09.2014. ОСОБА_2 вважає, що вказана довідка про прийняття документів підтверджує той факт, що пакет документів, який був поданий для реєстрації позивача кандидатом в народні депутати України - в тому числі містив автобіографію. Позивач також вважає, що відповідач позбавив його права на виправлення виявлених помилок і неточностей у біографії. Крім того, на думку позивача, спірна постанова прийнята ЦВК з порушенням строків, передбачених частиною шостою ст. 59 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011, оскільки документи позивача на реєстрацію у кандидати в народні депутати прийняла 20.09.2014, а постанову N 1161 - 25.09.2014.
ОСОБА_2, вважаючи, що зазначена вище постанова ЦВК прийнята з порушенням вимог Закону звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала посилаючись на його необґрунтованість, зазначила, що подані документи були оформлені без дотримання вимог, встановлених ст. 55 Закону, тому позивачу було відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України. З огляду на цю обставину просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення даного спору, суд знаходить, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Так, згідно виданої ОСОБА_2 Довідки про прийняття документів від 20.09.2014 останній об 11 годині 10 хвилин для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному окрузі N 197 відповідно до частини другої ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" пред'явлено паспорт та подано, а ЦВК прийнято документи:
- заява про самовисування кандидатом у народні депутати України;
- автобіографія кандидата в депутати (на паперовому носії, в електронному вигляді);
- документ про внесення грошової застави N 267;
- фотографії кандидата у депутати 4 х 6 см (на паперовому носії, в електронному вигляді);
- ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата у депутати;
- передвиборна програма кандидата у депутати (на паперовому носії, в електронному вигляді).
Однак, 25.09.2014 ЦВК прийнято постанову N 1161 від 25.09.2014 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4", яка є предметом судового розгляду.
Підставою для прийняття спірної постанови про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 слугувало не зазначення останнім в автобіографії відомостей щодо часу його проживання на території України, громадської роботи (у тому числі на виборних посадах), посади (заняття), місця роботи.
Колегія суддів критично ставиться до тверджень представника ЦВК про те, що позивачем взагалі не подано автобіографію кандидата в депутати, оскільки згідно довідки про прийняття документів від 20.09.2014 уповноваженим ЦВК - Л. Г. К. прийнято всі документи, передбачені ч. 2 ст. 55 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011, в тому числі автобіографію.
Однак, проаналізувавши зміст автобіографії ОСОБА_2 колегія суддів вважає, що вона не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 55 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011, зокрема в автобіографії не зазначено часу проживання на території України, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 55 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011 "Про вибори народних депутатів України" автобіографія кандидата в депутати обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.
Тобто в Законі N 4061-VI від 17.11.2011 визначено обов'язкові вимоги до автобіографії кандидата в депутати, які ОСОБА_2 не дотримано.
Колегія суддів вважає, що не зазначення в автобіографії таких обов'язкових реквізитів, як громадянство із зазначенням часу проживання на території України, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах) не може вважатись помилкою чи неточністю в розумінні частини третьої ст. 60 Закону N 4061-VI від 17.11.2011, оскільки ці вимоги прямо передбачені законом і обов'язок їх внесення до біографії покладено на особу, яка подає документи щодо реєстрації кандидатом у депутати.
Тому, аргументи представника позивача про наявність обов'язку ЦВК за аналогією закону (ч. 7 ст. 27 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011) про інформування позивача про виявленні неточності у біографії та можливість їх виправлення та уточнення є безпідставними.
Твердження представника позивача про те, що копія паспорта позивача, подана до ЦВК разом з іншими документами підтверджує дотримання кандидатом в депутати вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011 не відповідає дійсності, так як подано лише копії 1 - 2 сторінки паспорту, які не містять інформації щодо часу проживання позивача на території України та перебування його певний час на реєстраційному обліку на території України.
Позиція представника позивача про порушення ЦВК строків при прийнятті спірної постанови, передбачених ч. 6 ст. 59 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011 спростовується змістом ч. 2 ст. 17 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011, згідно з яким першим днем строку, який відповідно до цього Закону має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події.
Тобто, відповідачем прийнято постанову N 1161 від 25.09.2014 з чітким дотриманням вимог ч. 6 ст. 59 Закону України N 4061-VI від 17.11.2011.
Колегія суддів вважає, що ЦВК правомірно відмовила позивачу в реєстрації кандидатом у народні депутати України відповідно до ст. 55 Закону, а тому підстави для визнання протиправним скасування оскаржуваної постанови в частині відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 відсутні.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 197 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014 то вона не підлягає задоволенню, оскільки вирішення питання щодо реєстрації кандидатів відноситься до виключної компетенції ЦВК, передбаченої розділом VII "Висування і реєстрація кандидатів у депутати" Закону України N 4061-VI від 17.11.2011, а суд не може перебирати на себе повноваження відповідного органу.
Крім того, оскільки ЦВК відмовила в реєстрації позивача кандидатом у народні депутати і це рішення судом визнається законним та обґрунтованим, вимога про зобов'язання зареєструвати позивача кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі не може бути задоволеною.
Таким чином, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про вибори народних депутатів України", Законом України "Центральну виборчу комісію", ст. ст. 122, 158 - 163, 167, 172, 174 - 177 КАС України, суд постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії України про визнання протиправною та скасування постанови N 1161 від 25.09.2014 в частині та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку у дводенний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий, суддя А. Ю. Кучма
Судді:
В. О. Аліменко
Н. В. Безименна