КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
02.10.2014 р.
Справа N 875/123/14
Про визнання протиправним, скасування рішення в
частині та зобов'язання вчинити певні дії
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. (доповідач), суддів: Межевича М. В., Сорочко Є. О., за участю секретаря Тищенко Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним, скасування рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії N 1275 від 28.09.2014 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2" у частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 200;
- зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 200.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час подання документів на реєстрацію кандидатом у народні депутати ним усі виконані вимоги ч. 2 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", тому підстав для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати, на день прийняття рішення Центральною виборчою комісією України не було.
В судовому засіданні позивач та його представники вимоги позовної заяви підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належними чином, причин неявки суду не надано. Витребувані судом документи надані відповідачем через канцелярію суду.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення даного спору, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Судом встановлено, що 23 вересня 2014 року позивачем - ОСОБА_2 подано до Центральної виборчої комісії України заяву про реєстрацію його кандидатом в народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України, що призначені на 26 жовтня 2014 року, в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі N 200 (а. с. 32).
Постановою Центральної виборчої комісії України N 1275 від 28 вересня 2014 року "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2", позивачу відмовлено у реєстрації кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі N 200 (а. с. 31).
Зазначена постанова відповідача в частині відмови в реєстрації позивачу мотивована тим, що заява про самовисування ОСОБА_2 суперечить вимогам пункту 1 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", а саме: не містить зобов'язання у разі обрання депутатом скласти представницький мандат, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата України.
З огляду на зазначені обставини, відповідач дійшов висновку про відсутність заяви про самовисування та наявність підстав для відмови в реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України відповідно до п. 1 частини 2 статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Колегія суддів не погоджується з висновком відповідача зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 Конституції України, порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Організація і порядок проведення виборів народних депутатів України визначені Законом України від 17 листопада 2011 року N 4061-VI "Про вибори народних депутатів України" (із змінами і доповненнями).
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон) Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:
1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);
2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;
4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;
5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;
6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.
На виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року про витребування доказів відповідачем надано належним чином завірену копію заяви позивача про самовисування та інші подані позивачем документи.
Так, з заяви про самовисування вбачається, 23 вересня 2014 року позивач - ОСОБА_2 подав до Центральної виборчої комісії заяву про самовисування наступного змісту: "Я, ОСОБА_2, заявляю про самовисування та прошу зареєструвати мене кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 200 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
У зв'язку з участю у виборах даю згоду на оприлюднення моїх біографічних відомостей.
Зобов'язуюсь у разі обрання мене народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та Законів України несумісна з мандатом народного депутата України.
Належних мені підприємств та корпоративних прав не маю".
При цьому у заяві про самовисування позивачем дійсно не зазначено про зобов'язання у разі обрання депутатом скласти представницький мандат, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата України.
Проте, як вбачається з поданої позивачем автобіографії, він не має іншого представницького мандата, який несумісний з мандатом народного депутата, і при цьому зобов'язався в заяві припинити лише діяльність.
Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.
Між тим, Європейський суд з прав людини у виборчих справах щодо інших країн, зокрема, у рішенні "Краснов та Скуратов проти Російської Федерації" від 19.07.2007 року визначає поняття "надмірного формалізму", коли в документі відсутня якась назва або реквізит, це вважається органами влади не помилкою (неточністю), а відсутністю самого документу. Таким чином, Європейський суд з прав людини вважає хибною практикою факт позбавлення органами виконавчої влади заявника можливості приймати участь в виборах у зв'язку з можливим неподанням заявником інформації, через що в подібних правових ситуаціях суд вважає відсутнім розумне співвідношення пропорційності між застосованим заходом і законною метою.
Системний аналіз положень частини другої статті 55, пункту 2 частини першої статті 60, частини третьої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" свідчить про те, що однією з обставин, з якою закон пов'язує наявність підстав для відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України, є неподання визначених законом документів; у випадку ж наявності помилки і неточності у змісті поданого документа зазначене може бути усунено шляхом внесення відповідних виправлень та не може бути підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.
Таким чином, підставою для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати міг бути факт неподання заяви про самовисування, а не недоліки її оформлення, що, на думку відповідача, є порушенням вимог пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо зазначення зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27.09.2014 року у справі за N 875/66/14, якою було скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року про відмову в задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК N 1128 від 24 вересня 2014 року, де зазначено, що відсутність у заяві про самовисування зобов'язання припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, є лише порушенням в оформленні такої заяви та не може бути підставою для відмови в реєстрації в кандидати в народні депутати.
Крім того, аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України у 2012 році, зокрема, в постанові від 21 серпня 2012 року у справі N А/9991/37/12.
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, виходячи з необґрунтованості відмови Центральної виборчої комісії у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 з мотивів, викладених у постанові від 28.09.2014 N 1275, колегія суддів дійшла висновку про протиправність постанови Центральної виборчої комісії від 28.09.2014 N 1275 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2" в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 200 як такої, що прийнята за відсутності передбачених законом підстав та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування у відповідній частині.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Центральної виборчої комісії негайно після набрання законної сили рішення суду прийняти постанову про реєстрацію кандидата у народні депутати України позивача в одномандатному виборчому окрузі N 200 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Колегія суддів звертає увагу, що прийняття рішень про реєстрацію кандидата у народні депутати відноситься до компетенції Центральної виборчої комісії як колегіального органу.
Проте, враховуючи швидкоплинність виборчого процесу, ту обставину, що реєстрація кандидатів у народні депутати України закінчилася 30 вересня 2014 року, та відсутність в постанові ЦВК інших підстав для відмови у реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про зобов'язання Центральної виборчої комісії зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 200.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року N 1275 в частині відмови в реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі N 200 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року та зобов'язати Центральну виборчу комісію негайно після набрання законної сили рішення суду зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 200 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 60, Закону України "Про вибори народних депутатів України", ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та ст. ст. 3, 6, 11, 41, 71, 72, 86, 137, 160, 163, 172, 177, 179 КАС України, колегія суддів постановила:
Адміністративний позов кандидата в народні депутати України ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року N 1275 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2" в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 у одномандатному виборчому окрузі N 200.
Зобов'язати Центральну виборчу комісію негайно після набрання законної сили рішення суду зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі N 200 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вищого адміністративного суду України у дводенний строк з дня її проголошення.
Головуючий, суддя Г. В. Земляна
Судді:
М. В. Межевич
Є. О. Сорочко