КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент
Контракт - особлива форма трудового договору
(Частина II. Частину I див. в консультацiї вiд 09.11.2016 р.)
Зміст контракту
Зміст контракту - це взаємні права та обов'язки працівника і власника або уповноваженого ним органу. У контракті непотрібно повторювати права та обов'язки, передбачені в посадових інструкціях, а має бути зазначено основні обов'язки сторін, очікувані результати праці, за які відповідно буде виплачуватися обумовлена винагорода. У контракті доцільно обумовити режим робочого часу, тривалість відпустки працівника тощо.
Основні вимоги щодо змісту трудового контракту, що укладається із широким колом працівників, визначено в Положенні № 170.
Залежно від категорії працівників, з якими укладається контракт, особливі вимоги щодо змісту трудового контракту містяться в спеціальних нормативних актах, зокрема в Положенні № 203.
Під час укладання контракту, як і під час укладання трудового договору, важливою умовою вважається домовленість його сторін про сам факт прийняття на роботу, місце роботи, встановлення трудової функції, розмір оплати праці, час початку роботи, термін чинності контракту.
У контракті слід зазначити: предмет контракту, права/обов'язки сторін, умови організації праці та матеріального забезпечення працівника, умови та підстави розірвання, відповідальність сторін, соціально-побутові умови тощо.
Контракт складається насамперед із загальних умов, за відсутності яких він буде вважатися недійсним.
До загальних умов контракту належать:
- трудова функція, яка визначається через установлення в контракті конкретної професії, спеціальності, кваліфікації та може бути змінена за взаємної згоди сторін трудового договору;
- місце роботи (конкретний підрозділ підприємства, установи, організації, філія, відділ, або інше робоче місце, де працівник буде здійснювати свою трудову діяльність);
- термін трудових відносин, тобто певний термін, який установлюється угодою сторін або на час виконання певної роботи; проте законодавством може бути встановлено обмеження щодо строків контракту;
- оплата праці, тобто умови оплати праці та матеріального забезпечення працівника, з яким укладається контракт, установлені угодою сторін, за якою можуть також установлюватися умови підвищення або зниження розміру оплати праці; додаткові доплати, надбавки, премії, винагороди за підсумками річної праці.
Основні вимоги щодо загальних умов, без наявності яких контракт не може бути укладений, доповнюються факультативними умовами, які погоджуються сторонами і контракту та мають аналогічне значення, як і загальні і умови.
До додаткових умов контракту можна віднести:
- режим робочого часу та час відпочинку (режим робочого часу визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком змінності та поширюється на всіх працівників, але в певних випадках може виникнути потреба в конкретизації режиму робочого часу й угодою сторін може бути встановлено відпустку більшої тривалості);
- переїзд працівника на роботу в іншу місцевість у разі потреби (працівник та власник або уповноважений ним орган повинні визначити умови, гарантії та компенсації такого переїзду, забезпечити працівника та членів його сім'ї житловою площею або оплатити витрати за найм (піднайм) житлового приміщення чи користування готелем);
- додаткові гарантії, пільги та компенсації, не передбачені законодавством;
- установлення випробувального терміну під час приймання на роботу;
- соціально-побутові умови (надання житлового приміщення, службового автомобіля, виплата компенсації за використання особистого автомобіля в службових цілях);
- додаткові підстави розірвання контракту;
- компенсація власником або уповноваженим ним органом моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові в разі дострокового розірвання контракту;
- додаткова відповідальність сторін.
Додаткові умови можуть стосуватися лише питань, не врегульованих законодавством, або питань, які законодавством залишені на розсуд сторін контракту.
Умови контракту на відміну від звичайного трудового договору мають певні особливості.
Як виняткова підстава виникнення трудових правовідносин, контракт, особлива форма трудового договору, має спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативи та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей й професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін; правову і соціальну захищеність працівника.
Так, відповідно до п. 10 Положення № 170 у контракті передбачаються обсяги запропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк чинності контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення .і розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, потрібні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей і фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи власника або уповноваженого ним органу.
Покладення на працівника контрактом додаткової відповідальності за виконання дорученої роботи, встановлення додаткових підстав для дострокового його розірвання за ініціативою власника або уповноваженого ним органу та інші обставини, які погіршують правове становище такого працівника, мають бути відповідно компенсовані більш високими матеріальними і моральними стимулами (більшим розміром заробітної плати, наданням додаткової відпустки, наданням збільшеного розміру вихідної допомоги в разі звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу тощо).
Умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами й колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.
У контракті можуть також визначатися умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період, участі у прибутках підприємства, установи, організації (якщо це передбачено чинним законодавством та їхніми статутами) чи громадянина-підприємця.
У контракті може бути зафіксовано особливі умови праці за окремими професіями і видами робіт з урахуванням їхньої специфіки, професійних особливостей.
Пунктом 13 Положення № 170 передбачено, що за рахунок власних коштів власником або уповноваженим ним органом може бути передбачено додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством.
Якщо умови контракту передбачають переїзд працівника на роботу в іншу місцевість, сторони визначають у контракті умови, гарантії та компенсації такого переїзду та умови забезпечення працівника (а в разі потреби і членів його сім'ї) житловою площею або оплату витрат за найм (піднайм) житлового приміщення чи користування готелем.
Контрактом визначаються режим роботи та час відпочинку працівника.
Тривалість відпустки працівника не може бути меншою від установленої законодавством для цієї категорії працівників.
Якщо для службових поїздок працівник використовуватиме власний автомобіль, сторони передбачають умови виплати відповідної компенсації.
Таким чином, у контракті має бути передбачено:
- термін чинності контракту;
- обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і термінів її виконання;
- права/обов'язки сторін контракту;
- умови оплати й організації праці;
- підстави припинення та розірвання контракту;
- відповідальність сторін контракту;
- інші умови.
За угодою сторін у контракті може бути визначено й інші умови організації праці, потрібні для виконання зобов'язань, узятих на себе сторонами.
Термін контракту визначається за угодою сторін. Отже, сторони трудових правовідносин можуть передбачити будь-яку тривалість трудових відносин, ураховуючи автоматичну пролонгацію його на наступний термін, якщо жодна із сторін не виявить бажання припинити контракт за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП після закінчення терміну.
Проте для окремих категорій працівників законодавством зазначається конкретний строк, на який може бути укладено контракт.
Відповідно до п. 3 Положення № 203 контракт з керівниками підприємств, що є у державній власності, може бути укладений на термін від одного до п'яти років.
Крім керівників підприємств, що є у державній власності, відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту» контракт може бути укладено з керівником вищого навчального закладу строком на п'ять років.
Також відповідно до ст. 15 Закону України «Про залізничний транспорт» працівники залізничного транспорту» загального користування, які обслуговують пасажирів, працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору.
Перелік категорій та посад працівників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Цим переліком передбачено, що контракт укладається, зокрема, з начальником вокзалу, начальником об'єднаного бюро залізниці з розподілу місць у поїздах, начальником лінійного бюро з розподілу місць у поїздах, завідувачем квиткової каси, начальником пасажирського поїзда.
Або, наприклад, ст. 102 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що на службу цивільного захисту приймаються за конкурсом та контрактом громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати свій службовий обов'язок.
Статтею 103 цього Кодексу визначено, що під час проходження служби цивільного захисту може бути укладено такі контракти:
- про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту;
- про навчання (проходження служби цивільного захисту) - з особою, зарахованою до навчального закладу цивільного захисту;
- про перебування в резерві служби цивільного захисту - з особою, зарахованою до резерву служби цивільного захисту.
Контракт щодо проходження служби цивільного захисту укладається на такий строк:
- від трьох до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу;
- від трьох до 10 років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами середнього, старшого і вищого начальницького складу;
- на період навчання - з особами, зарахованими до вищих навчальних закладів цивільного захисту;
- на п'ять років - з особами, які зараховуються до резерву служби цивільного захисту.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Умови контракту мають конфіденційний характер.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту.
Особи, які за своїми службовими обов'язками мають доступ до інформації, зафіксованої в контракті, не мають права розголошувати її.
Вимоги конфіденційності не поширюються на умови контракту, які регулюються чинним законодавством, та щодо органів, які здійснюють контроль за їхнім додержанням.
Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.
Контрактом не може бути змінено порядок розгляду індивідуальних трудових спорів, а також запроваджено щодо працівника повної матеріальної відповідальності, крім випадків, передбачених ст. 134 КЗпП.
Продовження, переукладення контракту
Пунктом 24 Положення № 170 передбачено, що за два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.
Це означає, що працівник та власник або уповноважений ним орган за два місяці до закінчення чинності контракту повинні спільно ухвалити рішення про те, чи будуть вони продовжувати трудові відносини.
Уразі такого продовження трудових відносин можливо:
- продовжити чинний контракт.
Ця умова має бути зафіксована в контракті.
У разі продовження чинного контракту раніше укладений контракт залишається чинним, але при цьому строк його дії продовжується.
Продовжують контракт, як правило, на такий самий термін, на який його було укладено раніше.
Під час продовження контракту власник або уповноважений ним орган має оформити додаткову угоду до контракту, в якій слід зазначити, що контракт продовжується із зазначенням конкретного терміну.
Згода працівника на продовження контракту фіксується його підписом на зазначеній угоді.
Крім цього, власник або уповноважений ним орган повинен видати наказ (розпорядження) про продовження контракту та ознайомити з таким наказом (розпорядженням) працівника.
У разі продовження контракту трудові відносини між працівником і власником або уповноваженим ним органом продовжуються, такі відносини не припиняються;
- переукласти контракт на новий строк.
Якщо контракт закінчив свою дію - укладається новий контракт зазвичай вже наступного дня після втрати чинності попереднім.
Переукладають контракт на новий строк, як правило, тоді, якщо до положень чинного контракту потрібно внести уточнення, зміни.
Після закінчення терміну попереднього контракту трудові відносини між працівником та власником або уповноваженим ним органом припиняються.
У разі переукладення контракту на новий термін працівник звільняється та приймається на роботу заново.
Переукладаючи контракт на новий строк, власник або уповноважений ним орган повинен видати наказ (розпорядження) про припинення контракту, провести остаточний розрахунок із працівником, про що вноситься відповідний запис до трудової книжки працівника.
Також власникові або уповноваженому ним органу потрібно видати наказ (розпорядження) про прийняття на роботу за контрактом працівника та внести відповідний запис до його трудової книжки.
За частиною 2 ст. 39-1 КЗпП, якщо після закінчення строку трудового договору (пп. 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їхнього припинення, чинність цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП, вважаються укладеними на невизначений строк.
Ураховуючи зазначене, трудові договори у вигляді контракту, що укладається на визначений строк за погодженням сторін, які переукладалися кілька разів на новий термін, не можуть вважатися укладеними на невизначений термін, оскільки їхнє застосування підпадає під норми ч. 2 ст. 23 КЗпП.
Порядок розірвання контракту
Контракт може бути припинено з підстав, передбачених трудовим законодавством, а також з підстав, передбачених безпосередньо контрактом.
Однією з найпоширеніших підстав припинення контракту є закінчення строку, на який його було укладено.
Контракт може бути розірваний і достроково за наявності інших підстав, визначених чинним законодавством (ст. 36, 39, 40 і 41 КЗпП).
Так, наприклад, контракт може бути припинено достроково за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). За такого звільнення потрібна обов'язкова згода як працівника, так і власника або уповноваженого ним органу (в угоді можуть визначатися конкретні умови, за яких може бути припинено контракт), незалежно від того, хто був ініціатором дострокового припинення контракту.
Контракт може бути розірвано достроково на вимогу працівника. Так, контракт підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за контрактом, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов'язань, передбачених контрактом, та з інших поважних причин. Це зазначено п. 23 Положення № 170. Звільнення працівника в цьому разі проводиться відповідно до ст. 39 КЗпП.
Загальні підстави дострокового розірвання контракту за ініціативою власника або уповноваженого ним органу зазначені ст. 40 КЗпП. Додаткові підстави розірвання трудового контракту з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов зазначені ст. 41 КЗпП.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП) або перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Правила про неприпустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосуються як передбачених ст. 40 і 41 КЗпП, так і інших випадків, коли розірвання контракту відповідно до чинного законодавства відбувається за ініціативою власника або уповноваженого ним органу.
Звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку контракту допускається як в період тимчасової непрацездатності, так і в період перебування його у відпустці, оскільки таке звільнення працівника не є ініціативою власника або уповноваженого ним органу, а є лише наслідком закінчення терміну чинності контракту.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язково працевлаштовують таких жінок також у випадках їхнього звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більш як три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.
Контракт може бути розірвано з ініціативи третіх осіб, які не є сторонами контракту, а саме:
- у разі призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
- на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (ст. 45 КЗпП);
- на вимогу батьків, усиновителів і піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, які мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (ст. 199 КЗпП).
Контракт може бути розірвано достроково з інших підстав, передбачених трудовим законодавством.
За частиною 3 ст. 21 КЗпП угодою сторін у самому контракті можуть передбачатися умови розірвання договору, в тому числі дострокового.
У пункті 17 Положення № 170 передбачено, що в контракті можуть визначатися додаткові, крім установлених чинним законодавством, підстави для його розірвання.
У разі розірвання контракту, що відбувається з будь-яких підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП. з урахуванням гарантій, установлених чинним законодавством та контрактом, на що слід посилатися в наказі (розпорядженні) про звільнення, а також у записі про звільнення в трудовій книжці працівника.
Крім того, відповідно до п. 18 Положення № 170 контракт має передбачати зобов'язання власника або уповноваженого ним органу щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові в разі його дострокового розірвання:
працівником - з причин невиконання чи неналежного виконання власником або уповноваженим ним органом зобов'язань, передбачених контрактом;
власником або уповноваженим ним органом - з підстав, не передбачених чинним законодавством та контрактом.
Контрактом може бути встановлено додаткові гарантії працівникові на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин.
Відповідно до п. 22 Положення № 170 у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
Оформлення наказу (розпорядження)
під час розірвання контракту
У разі припинення контракту незалежно від підстав власник або уповноважений ним орган оформлює відповідний наказ (розпорядження).
У наказі (розпорядженні) про звільнення зазначається прізвище, ім'я, по батькові працівника, його посада, дата та підстава припинення контракту відповідно до формулювання законодавства про працю з конкретним посиланням на статтю, пункт закону (наприклад «звільнений за угодою сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України»).
Якщо контракт припиняється з ініціативи працівника за наявності для цього певних поважних причин, то така причина також зазначається в наказі (розпорядженні).
Власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працівника із наказом (розпорядженням) під підпис. Крім того, на вимогу працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати йому копію наказу (розпорядження).
Якщо в останній день роботи працівник відсутній, то все одно видається наказ (розпорядження) про звільнення.
Контракт має бути розірваний з моменту фактичного припинення роботи працівником, а не з дня видавання власником або уповноваженим ним органом відповідного наказу (розпорядження).
Проведення розрахунку з
працівником під час звільнення
Відповідно до ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 КЗпП.
Повний розрахунок означає виплату працівникові:
- заробітної плати, що йому належить (ураховуючи день звільнення, оскільки він є останнім робочим днем);
- грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, якщо працівник має на неї право;
- вихідної допомоги (ст. 44 КЗпП) у певних випадках.
Виплата всіх сум від підприємства, установи, організації, що належать працівникові під час звільнення, провадиться в день його звільнення.
Якщо працівник у день звільнення не працював, то такі суми мають бути виплачені не пізніше від наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові під час звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою цих сум.
Відповідно до ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їхній розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Видача трудової книжки під
час припинення контракту
Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58 (зі змінами), зареєстрованим у Мін'юсті України 17.08.93 р. за № 110 (далі - Інструкція), під час влаштування на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені із Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав - учасниць СНД, пред'являють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення.
Запис до трудової книжки, який має точно відповідати тексту наказу (розпорядження), про укладення контракту з працівником робить власник або уповноважений ним орган на підставі наказу (розпорядження) по підприємству, установі, організації, але не пізніше від тижневого строку.
Пунктом 2.5 Інструкції визначено, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити, працівника під підпис в особовій картці.
Під час прийняття на роботу за контрактом запис до трудової книжки працівника має бути зроблений власником або уповноваженим ним органом вчасно, а працівникові потрібно ознайомитися з наказом (розпорядженням) про приймання на роботу.
У разі припинення контракту власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові його трудову книжку з унесеним до неї відповідним записом.
Пунктом 2.3 Інструкції передбачено, що записи в трудовій книжці під час звільнення мають провадитися у точній відповідності до формулювання чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
За пунктом 2.4 Інструкції всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видавання наказу (розпорядження), але не пізніше від тижневого строку, а в разі звільнення - в день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Із записом про звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний під підпис ознайомити працівника.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції в разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, внесені до трудової книжки за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
У разі затримання видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ (розпорядження) і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому п. 2.10 Інструкції.
Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про потребу отримати трудову книжку.
Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмової згоди працівника (п. 4.2 Інструкції).
У разі продовження контракту запис до трудової книжки працівника не вноситься.
Під час переукладання контракту на новий строк до трудової книжки працівника треба внести спочатку запис про звільнення: «Звільнено у зв'язку із закінченням строку контракту, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України», а потім, наприклад: «Прийнято на посаду директора за контрактом», із зазначенням відповідних дат про звільнення/прийняття та наказів (розпоряджень).
Під час припинення контракту до трудової книжки працівника слід внести, наприклад, такі записи: «Звільнено у зв'язку із закінченням строку контракту, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України»; «Звільнено за угодою сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України»; «Звільнено у зв'язку з хворобою, ст. 39 КЗпП України».
Головний спеціаліст,
Ігор БИЦЬ
"Праця i зарплата" N 43 (1007), 23 листопада 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214