ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
01.03.2017 N 53
(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державної служби статистики України
N 169 від 14.07.2017)
Про затвердження Антикорупційної програми
Державної служби статистики України на 2017 рік
Відповідно до статті 19 Закону України "Про запобігання корупції" та пункту 9 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року N 481, наказую:
1. Затвердити Антикорупційну програму Державної служби статистики України на 2017 рік, що додається.
2. Головному спеціалісту з питань запобігання та виявлення корупції Сошенку Ю. Д. направити на погодження до Національного агентства з питань запобігання корупції Антикорупційну програму Державної служби статистики України на 2017 рік, затверджену цим наказом.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова І. Є. Вернер
Затверджено
Наказ Державної служби статистики України
01.03.2017 N 53
Антикорупційна програма
Державної служби статистики України на 2017 рік
I. Загальні положення
Антикорупційна програма Державної служби статистики України на 2017 рік (далі - Антикорупційна програма) розроблена відповідно до вимог частини другої статті 19 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року N 1700-VII, Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року N 265.
II. Основні засади відомчої політики
щодо запобігання та протидії корупції
Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є вдосконалення та розвиток системи запобігання і виявлення корупції. Досягнення успіху в цьому процесі є передумовою для формування у суспільства довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Запорукою успішного виконання завдання зі зменшення проявів корупції є забезпечення належного рівня знань антикорупційного законодавства як працівниками державних органів та органів місцевого самоврядування, так і суспільством у цілому. З одного боку, це сприяє ефективній дії встановлених законодавством превентивних антикорупційних механізмів, а з іншого - підвищує рівень правової обізнаності громадян, що зменшує ризик порушення їхніх основних прав і свобод у повсякденному житті, а також сприяє формуванню в населення нетерпимого ставлення до проявів корупції.
Правовою основою державної статистичної діяльності є Конституція України, Закон України "Про державну статистику" та нормативно-правові акти, які регулюють відносини в галузі статистики, інформації, стандартизації, а також міжнародні договори України у сфері статистики, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, основні засади загальної політики органів державної статистики щодо запобігання та протидії корупції ґрунтуються на:
верховенстві права;
доброчесності на публічній службі;
формуванні негативного ставлення до корупції;
ефективності та законності використання бюджетних коштів;
прозорості та відкритості діяльності, участі громадськості в заходах щодо запобігання корупції.
Таким чином, заходами з реалізації загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції є:
1) заходи щодо виявлення конфлікту інтересів та його усунення, здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, а також виявлення передумов для вчинення корупційних правопорушень, ризиків у діяльності працівників Держстату, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;
2) здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства шляхом опрацювання проектів нормативно-правових актів Держстату щодо наявності корупційних ризиків та відповідності законодавству;
3) здійснення контролю за дотриманням державними службовцями органів державної статистики під час виконання посадових обов'язків антикорупційного законодавства та загальноетичних норм поведінки, ввічливості у стосунках із громадянами, керівниками, колегами та підлеглими;
4) забезпечення створення механізму повідомлень про порушення антикорупційного законодавства у Держстаті;
5) забезпечення прозорості діяльності органів державної статистики з питань запобігання корупції;
6) забезпечення доступу громадськості до обговорення проектів нормативно-правових актів органів державної статистики;
7) забезпечення контролю своєчасного подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
8) зменшення корупційних чинників у процедурах закупівель;
9) забезпечення проведення навчання з питань запобігання і протидії корупції.
Крім того, Держстат, відповідно до компетенції, забезпечує реалізацію заходів із виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року N 265 (додаток 1).
III. Оцінка корупційних ризиків
Відповідно до пункту 3 наказу Держстату від 08 лютого 2017 року N 34 "Про утворення Комісії з оцінки корупційних ризиків у Державній службі статистики України та затвердження Положення про Комісію з оцінки корупційних ризиків у Державній службі статистики України" та керуючись Методологією оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженою рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 грудня 2016 року N 126, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016 року за N 1718/29848, Комісією з оцінки корупційних ризиків у Державній службі статистики України було проведено оцінку корупційних ризиків.
За результатами оцінки корупційних ризиків Комісія з оцінки корупційних ризиків у Державній службі статистики України 20 лютого 2017 року ухвалила звіт та подала на затвердження Голові Держстату (далі - Звіт).
Зазначений Звіт затверджено Головою Держстату 24 лютого 2017 року.
Згідно зі Звітом у Держстаті виявлені такі ризики:
1) відсутність дієвого інституціонального механізму запобігання корупції;
2) корупційні чинники в процедурах державних закупівель;
3) недосконалість проведення аудиту та оцінки якості результатів роботи територіальних органів Держстату;
4) розголошення конфіденційної інформації з метою одержання неправомірної вигоди;
5) одержання неправомірної вигоди або подарунків, порушення обмежень сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;
6) порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
IV. Заходи щодо усунення
виявлених корупційних ризиків
За результатами виявлених корупційних ризиків Комісія з оцінки корупційних ризиків у Державній службі статистики України надала пропозиції щодо заходів із усунення (зменшення) рівня виявлених корупційних ризиків (додаток 2).
V. Навчання та заходи з поширення інформації
щодо програм антикорупційного спрямування
Інформаційно-роз'яснювальна робота має носити системний характер і спрямовуватись на забезпечення належного знання та розуміння працівниками Держстату положень антикорупційного законодавства.
Однією з поширених форм здійснення такої діяльності є проведення з працівниками занять і семінарів на відповідну тематику. У рамках організації цієї роботи, з метою забезпечення ефективності цього інструменту, необхідно планувати проведення відповідних заходів з урахуванням рівня поширеності корупційних проявів серед працівників, характеру вчинюваних корупційних правопорушень, а також проблемних питань, які виникають при застосуванні положень антикорупційного законодавства.
Національне агентство рішенням від 15 грудня 2016 року N 160 схвалило Програму тренінгового курсу для працівників державних органів та посадових осіб місцевого самоврядування "Правові засади та практичні аспекти запобіганню корупції".
Мета програми тренінгового начального курсу оволодіння слухачами основними знаннями про антикорупційне законодавство, систему антикорупційних органів України; механізми запобігання вчиненню корупційних діянь і протидії корупції, шляхи усунення наслідків правопорушень, пов'язаних з корупцією; формування і закріплення у слухачів відповідних навиків та умінь самостійного вивчення й аналізу законодавства України у сфері запобігання корупції, правозастосовної практики та шляхи вдосконалення законодавства в цій сфері.
Уключення та частота проведення відповідних заходів визначається з урахуванням потреб на основі опитувань або іншого збору інформації, а також ураховуючи чисельність апарату Держстату.
Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції має право ініціювати перед керівництвом Держстату проведення семінарів, зустрічей та інших заходів з метою роз'яснення змісту антикорупційного законодавства працівникам апарату Держстату.
VI. Моніторинг, оцінка та перегляд
Антикорупційної програми
Організація здійснення моніторингу результатів упровадження заходів, передбачених антикорупційною програмою, покладається на головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Держстату.
Для здійснення моніторингу головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції має право отримувати у письмовій формі інформацію від посадових осіб апарату Держстату про результати реалізації визначених антикорупційною програмою заходів.
Забезпечення періодичної оцінки корупційних ризиків, розроблення заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції, покладається на Комісію з оцінки корупційних ризиків у Держстаті.
Комісія з оцінки корупційних ризиків у Держстаті веде облік і аналіз інформації, яка отримана під час заходів моніторингу, її узагальнення, а також за його результатами щоквартально оформлює звіт.
Антикорупційна програма підлягає перегляду з урахуванням результатів оцінки стану її виконання, змін антикорупційного законодавства, а також у разі надання Національним агентством з питань запобігання корупції відповідних пропозицій.
VII. Інші, спрямовані на запобігання корупційним
та пов'язаним з корупцією правопорушенням, заходи
1. Взаємодія та контроль з боку Держстату
за здійсненням заходів із запобігання та виявлення корупції
в територіальних органах Держстату, підприємствах, установах
і організаціях, що належать до сфери управління Держстату
Територіальні органи Держстату, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Держстату, забезпечують:
1) регулярну оцінку корупційних ризиків у своїй діяльності та здійснюють відповідні антикорупційні заходи;
2) оприлюднення на офіційних веб-сайтах планів здійснення антикорупційних заходів;
3) щоквартальне звітування Держстату про здійснення антикорупційних заходів та розміщення відповідних звітів на офіційних веб-сайтах.
2. Умови конфіденційності інформування працівниками
про факт підбурення їх до вчинення корупційного правопорушення
або про вчинення іншими працівниками чи особами корупційних
або пов'язаних із корупцією правопорушень
Про можливі порушення антикорупційного законодавства в самостійних структурних підрозділах апарату Держстату та про факти підбурення до вчинення корупційних чи пов'язаних із корупцією правопорушень працівники апарату Держстату можуть повідомляти керівництво Держстату або головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Держстату в письмовому вигляді за особистим підписом.
З метою інформування про випадки корупційних правопорушень Держстат забезпечує умови для надання повідомлень через телефонні лінії, офіційний веб-сайт та засобами електронного зв'язку.
Анонімне повідомлення про порушення вимог антикорупційного законодавства підлягає розгляду, якщо наведена інформація стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Для перевірки викладеної в повідомленні інформації проводиться службове розслідування. У разі підтвердження викладеної в повідомленні інформації про порушення антикорупційного законодавства керівництво Держстату вживає заходи відповідно до чинного законодавства.
Не підлягає розголошенню інформація, отримана від працівників апарату Держстату відповідно до цього пункту антикорупційної програми, крім випадків, визначених законодавством.
3. Процедури захисту працівників,
які повідомили інформацію про корупційне
або пов'язане з корупцією правопорушення
Держстат забезпечує визначені законодавством умови для захисту працівників апарату Держстату, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції в діяльності Держстату.
Працівник апарату Держстату, який надає допомогу в запобіганні та протидії корупції (далі - викривач), або члени його сім'ї не можуть бути звільнені чи примушені до звільнення, притягнуті до дисциплінарної відповідальності чи піддані з боку керівництва іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог антикорупційного законодавства іншою особою.
Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, установлених законодавством.
У разі наявності загрози життю, житлу, здоров'ю та майну викривача або його близьких осіб, у зв'язку зі здійсненим повідомленням про порушення вимог антикорупційного законодавства, викривач може:
1) повідомити головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції для подальшого інформування Голови Держстату або правоохоронних органів згідно з чинним законодавством;
2) інформувати правоохоронні органи для вжиття ними заходів, передбачених Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".
4. Процедура інформування головного спеціаліста
з питань запобігання та виявлення корупції про виникнення реального,
потенційного конфлікту інтересів, а також порядок
урегулювання виявленого конфлікту інтересів
Працівники апарату Держстату зобов'язані:
1) уживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів;
2) письмово повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, свого безпосереднього керівника та головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Безпосередній керівник особи, до повноважень якого належить звільнення чи ініціювання звільнення з посади, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглого йому працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу та головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції.
Безпосередній керівник, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглого йому працівника, зобов'язаний ужити передбачених законодавством заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такого працівника, у тому числі в разі самостійного виявлення наявного конфлікту інтересів у підлеглого йому працівника без подання ним відповідного повідомлення.
У разі існування в працівника сумнівів щодо наявності в нього конфлікту інтересів він зобов'язаний звернутися за роз'ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції.
Про направлення звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції працівник не пізніше наступного робочого дня зобов'язаний письмово повідомити головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції.
Якщо працівник отримав підтвердження про наявність конфлікту інтересів, він звільняється від відповідальності, якщо в діях, щодо яких він звертався за роз'ясненням, пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
1) усунення працівника від виконання завдання, вчення дій, прийняття рішень чи участі в їх прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
2) застосування зовнішнього контролю за виконанням працівником відповідного завдання, вчинення ним певних дій чи прийняття рішень;
3) обмеження доступу працівника до певної інформації;
4) перегляду обсягу службових повноважень працівника;
5) переведення працівника на іншу посаду;
6) звільнення працівника.
5. Порядок проведення індивідуального консультування
головним спеціалістом з питань запобігання та виявлення корупції
з питань застосування антикорупційного законодавства
При виникненні проблем із застосуванням розуміння змісту чи процедури виконання окремих норм антикорупційного законодавства працівники апарату Держстату мають право звернутись за отриманням усного чи письмового роз'яснення до головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції.
Письмовий запит може оформлятися одним із таких способів:
1) листом у довільній формі, що підписує працівник із зазначенням дати та направляє головному спеціалісту з питань запобігання та виявлення корупції;
2) службовою запискою за підписом керівника самостійного структурного підрозділу апарату Держстату, у якому працює працівник, що реєструється та направляється головному спеціалісту з питань запобігання та виявлення корупції.
Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції надає роз'яснення не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (листа).
6. Порядок ужиття заходів реагування
щодо виявлених корупційних або пов'язаних із корупцією
правопорушень, зокрема інформування спеціальних суб'єктів
у сфері протидії корупції, проведення внутрішнього розслідування
У разі виявлення фактів чи отримання інформації про факти підбурення працівників апарату Держстату до вчинення корупційного правопорушення або вчинення працівниками Держстату корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції вживає таких заходів:
1) доповідає про це Голові Держстату;
2) ініціює в установленому порядку проведення перевірки та службового розслідування для дослідження фактів з метою підтвердження чи спростування інформації про ймовірне порушення антикорупційного законодавства працівником апарату Держстату;
3) інформує в установленому порядку спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про виявлені порушення для вжиття ними заходів, передбачених законодавством.
Головний спеціаліст з питань запобігання
та виявлення корупції Ю. Д. Сошенко
Додаток 1
до Антикорупційної програми
(розділ II)
Завдання та заходи
із забезпечення виконання Державної програми щодо реалізації засад
державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії)
на 2015 - 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 2015 року N 265
| N п/п |
Визначення заходу | Строк виконання | Відповідальні за виконання | Індикатор виконання |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Забезпечення укладення договорів про забезпечення доступу Агентства до інформаційних баз даних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (підпункт м) пункту 1) завдання 1 розділу I Завдань та заходів з виконання Програми) | Протягом року | Департамент інформаційного забезпечення | Договір укладено |
| 2. | Забезпечення прямого доступу Агентства до інформаційних баз даних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (підпункт н) пункту 1) завдання 1 розділу I Завдань та заходів з виконання Програми) | Протягом року | Департамент інформаційного забезпечення | Доступ забезпечено |
| 3. | Підвищення ефективності роботи уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, зокрема, проведення аналізу роботи уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) та на його основі забезпечення проведення тренінгів для працівників уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) не рідше ніж двічі на рік (підпункт б) пункту 2) завдання 1 розділу I Завдань та заходів з виконання Програми) | Відповідно до строків, визначених Агентством | Департамент кадрово-організаційного забезпечення | Тренінги проведено |
| 4. | Забезпечення на основі результатів аналізу корупційних ризиків проведення моніторингу дотримання законодавства щодо конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності осіб, винних у його порушенні, а також відшкодування шкоди, заподіяної рішенням, прийнятим в умовах конфлікту інтересів, або діями, вчиненими в таких умовах (підпункт 5) пункту 1) завдання 8 розділу II Завдань та заходів з виконання Програми) | Протягом року | Комісія з оцінки корупційних ризиків у Державній службі статистики України | Підготовлено аналітичні дані |
| 5. | Забезпечення затвердження антикорупційних програм у центральних та місцевих органах виконавчої влади (підпункт б) пункту 1) завдання 14 розділу II Завдань та заходів з виконання Програми) | Щороку до 1 березня | Комісія з оцінки корупційних ризиків у Державній службі статистики України Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції |
Антикорупційна програм затверджена |
Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Ю. Д. Сошенко
Додаток 2
до Антикорупційної програми
(розділ IV)
Таблиця
оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення
| N п/п |
Корупційний ризик | Пріоритетність корупційного ризику (низька/середня/висока) | Заходи щодо усунення корупційного ризику | Особа (особи), відповідальна(і) за виконання заходу | Строк виконання заходів щодо усунення корупційного ризику | Ресурси для впровадження заходів | Очікувані результати |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1. | Відсутність дієвого інституціонального механізму запобігання корупції в Держстаті | Низька | 1. Забезпечення регулярної оцінки корупційних ризиків, розроблення необхідних та обґрунтованих заходів для запобігання і протидії корупції | Члени Комісії з оцінки корупційних ризиків у Держстаті | Постійно | Не потребує додаткових ресурсів | Виявлення та оцінка корупційних ризиків |
| 2. Оцінювання стану роботи з виконання антикорупційної програми (антикорупційних заходів) | Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції | Щокварталу | Не потребує додаткових ресурсів | Звіт про стан виконання антикорупційної програми | |||
| 2. | Корупційні чинники в процедурах державних закупівель | Низька | 1. Забезпечення ефективної роботи тендерного комітету із використанням "Електронних закупівель" за системою "ProZorro" з метою уникнення зловживань у державних закупівлях та заощадження державних коштів | Тендерний комітет | Постійно | Не потребує додаткових ресурсів | Мінімізація корупційних ризиків |
| 2. Виключення випадків закупівлі товарів, робіт та послуг без належного обґрунтування необхідності зазначених закупівель | Тендерний комітет | Постійно | Не потребує додаткових ресурсів | Мінімізація корупційних ризиків | |||
| 3. Недопущення вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників | Тендерний комітет | Постійно | Не потребує додаткових ресурсів | Мінімізація корупційних ризиків | |||
| 4. Здійснення претензійно-позовної роботи щодо витребування (у тому числі у судовому порядку) відшкодування збитків, завданих невиконанням умов укладення договорів (контрактів, угод тощо), а також недопущення змови учасників процесу закупівель з комерційними структурами - постачальниками товарів, робіт та послуг з метою отримання неправомірної вигоди | Тендерний комітет | Постійно | Не потребує додаткових ресурсів | Мінімізація корупційних ризиків | |||
| 3. | Недосконалість проведення аудиту та оцінки якості результатів роботи територіальних органів | Низька | Удосконалення проведення дистанційного методу аудиту та оцінки якості роботи територіальних органів із застосуванням засобів відеоконференцій та електронного зв'язку | Самостійні структурні підрозділи апарату Держстату відповідно до повноважень | Постійно | Не потребує додаткових ресурсів | Мінімізація корупційних ризиків |
| 4. | Розголошення конфіденційної інформації з метою одержання неправомірної вигоди | Низька | Запровадження методологічних положень щодо забезпечення статистичної конфіденційності в органах державної статистики, розробка необхідних розпорядчих документів щодо правил поводження з конфіденційними статистичними даними в органах державної статистики | Члени Комісії з питань забезпечення конфіденційності статистичної інформації, самостійні структурні підрозділи апарату Держстату | 2017 рік | Не потребує додаткових ресурсів | Мінімізація корупційних ризиків |
| 5. | Одержання неправомірної вигоди або подарунків, порушення обмежень сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності | Низька | Здійснення заходів з підвищення рівня інформованості працівників щодо одержання подарунків, неправомірної вигоди, порушення обмежень сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності | Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції | Постійно | Не потребує додаткових ресурсів | Мінімізація корупційних ризиків |
| 6. | Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів | Низька | Проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо визначення поняття "конфлікт інтересів", шляхів і способів його врегулювання | Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення | Постійно | Не потребує додаткових ресурсів | Мінімізація корупційних ризиків |
Головний спеціаліст з питань запобігання
та виявлення корупції Ю. Д. Сошенко