Оподаткування прибутку підприємств
Зменшення
оподатковуваного прибутку
ПИТАННЯ: 1.Підприємство при передачі нежилих приміщень в оренду крім орендної плати, вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат стягує з орендарів ще й плату за землю, яку вносить до бюджету. Хто має право орендодавець чи підприємство-орендар - зменшити оподатковуваний прибуток на суму плати за землю?
2.Чи повинно підприємство робити відрахування до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи з фонду оплати праці працівників підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що перебувають на його балансі? За рахунок якого джерела підприємство здійснює такі відрахування?
3.Чи належить до рекламних або представницьких витрат, що списуються на витрати виробництва, вартість розданих безоплатно зразків товарів? Контракти і угоди при цьому не укладалися, бо такі зразки було роздано потенційним покупцям для ознайомлення з асортиментом продукції.
4.Чи оподатковується прибуток міжгосподарської насінневої станції?
5.Підприемство-боржник запропонувало підприємству-постачальнику частково розрахуватися за надані послуги продукцією власного виробництва (обидва підприємства є резидентами). Чи підпадає ця операція під термін "товарообмінна операція"? Як при цьому буде вираховуватись прибуток?
6.3гідно з рішенням загальних зборів мале підприємство весь свій прибуток перераховує на розрахунковий рахукок міського товариства інвалідів. Чи слід оподатковувати цей прибуток?
7.Бюджетна організація реалізувала автомобіль. Як вираховується при цьому податок на прибуток?
8.Мале підприємство розрахувалося з приватним підприємцем за надані транспортні послуги, перерахувавши кошти на його розрахунковий рахунок. Чи повинно мале підприємство провадити відрахування в Фонд Чорнобиля з цих коштів?
9.Підприємство придбало тепловий лічильник, що за своєю вартістю відноситься до основних засобів. Чи не суперечить діючому законодавству віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) витрат на його установку та утримання?
10.На підставі чого складає акт перевірки податковий інспектор?
ВІДПОВІДЬ: 1.Стаття 1 Закону України від 03.07.92 р. "Про плату за землю" визначає, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості й місцерозташування земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель. При цьому власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
У випадках, коли підприємства, установи, організації надають в оренду належні їм будівлі, приміщення, підвали тощо, то за земельні ділянки, які зайняті цими будівлями, і за ділянки, що їх обслуговують, земельний податок перераховують до бюджету підприємства, організації, яким ці ділянки виділені у постійне або тимчасове користування.
Виходячи з наведеного, перерахування плати за землю в бюджет у наведеному випадку провадить підприємство-орендодавець.
Відповідно до п. 10 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27.06.95 р. N 247/95-ВР, з метою оподаткування прибуток підприємства зменшується на суму плати за землю, що використовується у сільськогосподарському або виробничому обороті, яка сплачується до бюджету згідно з чинним законодавством.
Таким чином, оподатковуваний прибуток підприємства-орендодавця з метою оподаткування повинен зменшуватись на суму плати за землю, яка включає і кошти, одержані від підприємств-орендарів.
Що стосується підприємств-орендарів, то сплачена ними орендодавцю плата за землю відноситься на собівартість продукції (робіт, послуг) на підставі підпункту 9.5.12 пункту 9.5 статті 9 Закону України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств".
2.Відповідно до п. 2 наказу Мінчорнобиля та Мінфіну України від 30.04.96 р. N 57/87 (зареєстровано в Мінюсті України 27.05.96 р. за N 251/1276)"Про внесення змін до Положення про порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого наказом Мінчорнобиля та Мінфіну України від 02.12.94 р. N 184/121", до складу коштів, з яких нараховуються внески до Фонду, починаючи з 1 січня 1996 року належать витрати на оплату праці, передбачені пунк тами 2.1 - 2.40 Інструкції зі статистики заробітної плати, що затверджена наказом Мінстату України від 11.12.95 р. N 323.
Відповідно до підпункту "ж" пункту 1.3 Положення про порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого наказом Мінчорнобиля та Мінфіну України від 02.12.94 р. N 184/121, від сплати внесків до зазначеного Фонду звільняються соціально-культурні заклади, які утримуються за рахунок відрахувань від прибутку організацій, на балансі яких вони перебувають.
Що стосується вирахувань від фонду оплати праці персоналу підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв, то такі відрахування провадяться у загальноестановленому порядку.
Згідно з підпунктом 9.5.12 пункту 9.5 етапі 9 Закону України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати підприємств на зазначені вище відрахування виносяться на собівартість продукції (робіт, послуг).
3.Відповідно до пп. "з" п. 25 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27.06.95 р. N 247/95-ВР, вищевказані витрати не забороняється відносити на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) у складі інших витрат.
При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) вартість безоплатно переданих зразків і моделей, а також витрати на участь у виставках, ярмарках, на представницькі цілі вносяться у розмірі, що не перевищує двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік.
4. Згідно з п. 5.2 статі 5 Закону України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 35 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27.06.95 р. N 247/95-ВР, прибуток підприємств і організацій агропромислового комплексу по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва оподатковується за ставкою 15 відсотків. Дія цього пункту поширюється на підприємства і організації незалежно від форм власності та підпорядкування.
Відповідно до Закону України від 15.12.93 р. "Про насіння" система насінництва - комплекс взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіннєвого і садивного матеріалу сільськогосподарських, декоративних, лікарських та лісових рослин.
Цей комплекс заходів поширюється на діяльність міжгосподарських насіннєвих станцій щодо надання послуг сільськогосподарським підприємствам по доведенню насіння однорічних та багаторічних трав, а також зернових культур до рівня Держстандарту України, тобто впливає на розмноження насіння високопродуктивних сортів, збереження і поліпшення їх чистосортності, біологічних і урожайних властивостей.
Враховуючи наведене, діяльність міжгосподарських насіннєвих станцій щодо надання послуг сільськогосподарським підприємствам по доведенню насіння однорічних та багаторічних трав, а також зернових культур до рівня Держстандарту виноситься до послуг по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва, а прибуток, отриманий від цієї діяльності, оподатковується за ставкою 15 відсотків.
5.Поняття товарообмінної (бартерної) операції визначено пунктом 1.18 ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств". Згідно з цим пунктом такою операцією вважається господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає розрахунок за реалізовану продукцію (роботи, послуги) інший, ніжу грошовій формі, включаючи будьякі види погашення (заліку) взаємозаборгованості між сторонами господарчої операції без проведення грошових розрахунків, за винятком випадків міждержавного клірингу, що провадиться за рішенням Президента України або Кабінету Міністрів України.
Виходячи з цього, наведена в запитанні операція належить до товарообмінних (бартерних) операцій суб'єктів підприємницької діяльності в межах України.
Згідно з п. 9 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27.06.95 р. N 247/95-ВР, прибуток від здійснення такої операції визначається як різниця між вартістю наданих в рахунок одержаної продукції послуг за цінами, передбаченими контрактом, та фактичною їх собівартістю.
У разі, якщо контрактна ціна послуги нижча за звичайну ціну, виручка від надання послуг в межах товарообмінної операції буде визначатися виходячи із звичайної ціни, тобто ціни, не меншої від середньозваженої ціни реалізації аналогічної послуги за будь-якими угодами купівлі-продажу, укладеними з будь-якою третьою стороною протягом 30 календарних днів, що передували даті реалізації. При цьому одержані підприємством-постачальником збитки від здійснення товарообмінної операції збільшують його загальний оподатковуваний прибуток
6.Відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. З Закону України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" балансовий прибуток платника податку з метою оподаткування зменшується на суму грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, перерахованих (переданих) до фондів, установ, закладів, громадських та релігійних організацій, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, але не більше чотирьох відсотків балансового прибутку.
Виходячи з наведеного, прибуток малого підприємства, що вирішило допомогти міському товариству інвалідів, підлягає оподаткуванню, але після зменшення його на суму перерахованих товариству коштів (до чотирьох відсотків балансового прибутку).
Якщо сума перерахованих коштів становить більше чотирьох відсотків балансового прибутку, то джерелом перерахування цього перевищення є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.
7.Відповідно до п. 46 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 250, у разі реалізації основних засобів фінансовий результат визначається виходячи з їх продажної вартості, зменшеної на залишкову вартість і суму податку на добавлену вартість, з урахуванням витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів.
Згідно з пп. 3.8 розділу 3 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом Мінфіну України ви 18.08.95 р. N 139 та зареєстрованої в Мінюсті України 01.09.95 р. за N 321/856, фінансовий результат від реалізації основних фондів відображається у статті "Результат від іншої реалізації" (рядок 060) Звіту про фінансові результати та їх використання (форма N2).
Фінансовий результат від іншої реалізації (прибуток або збиток) відображається у рядку 08 Декларації про прибуток підприємства і враховується при визначенні балансового прибутку або збитку.
8.Відповідно до п. 27 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. N 323 (зареєстровано в Мінюсті України 21.12.95 р. за N 465/1001), до фонду оплати праці підприємства (а саме до фонду оплати праці працівників позаспискового складу) включаються кошти на оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу провадяться безпосередньо цим підприємством. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці цих працівників, визначається виходячи з кошторису на виконання робіт (послуг) за договором і платіжних документів.
Згідно з п. 2 наказу Мінчорнобиля та Мінфіну України від 30.04.96 р. N 57/87 (зареєстровано в Мінюсті України 27.05.96 р. за N 251/1276) "Про внесення змін до Положення про порядок надходження 1 використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого наказом Мінчорнобиля та Мінфіну України від 02.12.94 р. N 184/121" з зазначених вище коштів провадяться вирахування до Фонду у загальновстановленому порядку.
Таким чином, якщо підприємство скористувалося послугами приватного підприємця на зазначених умовах, з коштів, сплачених йому, провадяться відрахування до Фонду Чорнобиля у загальновстановленому порядку.
9.Відповідно до п. 43 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 250, з урахуванням змін і доповнень, витрати на придбання, доставку і встановлення, спорудження, виготовлення і державну реєстрацію основних засобів підприємства складають їх балансову, первинну вартість, за якою основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку та звітності. Таким чином, витрати на встановлення такого лічильника включаються до складу балансової, первинної вартості і покриваються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, або інших фондів цільового призначення.
Що стосується витрат на подальше утримання основних фондів, то пп. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 Закону України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" не забороняє віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) витрат на проведення їх поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування, за винятком реконструкції і модернізації.
10.Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України від 24.12.93 р. "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" працівникам державних податкових інспекцій надано право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів до бюджетів, внесків до державних цільових фондів, наявності посвідчень про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів) на її здійснення, а також одержувати від службових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок.
Залежно від досвіду і навиків фахівець податкової інспекції може .застосовувати різні методи виявлення порушень податкового законодавства. Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ГДПІ України від 20.04.95 р. N 8, факти порушень податкового законодавства службова особа державної податкової інспекції оформляє актом документальної перевірки, в якому чітко викладається їх зміст з посиланням на норми порушених законодавчих актів.
Порядок оскарження дій службових осіб державних податкових інспекцій докладно викладено в статті 14 вищезазначеного Закону.