Лист Закону не Указ. Навіть, якщо дуже хочеться
Коментар до листа Державного митного комітету України
"Про допущення до перевезень вантажів, що знаходяться під
митним контролем" від 11 вересня 1996 р. N11/6-6742
Відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" в Україні здійснюється державна реєстрація нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Порядок реєстрації викладений у Положенні, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 (Зібрання постанов Уряду України, 1993 р., N1-2, Ст.28). Вказаний лист Держмиткому містить правову норму, яка має міжвідомчий характер, тобто є обов'язковою для інших міністерств, органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативний акт. Таким чином, відповідно до підпункту б) пункту 4 зазначеного вище Положення він підлягає обов'язковій державній реєстрації. На жаль, відомості про державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України цього нормативного акта Держмиткому в Головному об'єднанні правової інформації та пропаганди правових знань Мінюсту України відсутні (об'єднання отримує всі нормативні акти для створення банку даних нормативних актів). Слід мати на увазі, що зареєстровані нормативні акти набирають чинності через десять днів з моменту їх реєстрації. Крім того, при розсипці і опублікуванні нормативного акта посилання на номер і дату державної реєстрації є обов'язковим. Але навіть зареєстровані нормативні акти не можуть набирати чинності до їх офіційної публікації, якщо вони регулюють відносини, які прямо чи побічно стосуються зовнішньоекономічної діяльності (а саме такі відносини регулює акт, поширений листом Держмиткому).
Право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на своєчасне ознайомлення з офіційними текстами законів та інших нормативних актів ( з наступною інформацією про зміни в них) з питань зовнішньоекономічної діяльності закріплено в статті 23 Закону УРСР "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Умови про допущення до перевезень вантажів, що знаходяться під митним контролем, зазначені в листі, дійсно передбачені Положенням про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП (затверджено наказом Державного митного Комітету України від 6 березня 1996 р. N 82, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 1995 р. за N 80/616, офіційно опубліковано в Інформаційному бюлетені нормативних актів міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України, 1996 р., випуск 9, стор.21-30), але це положення стосується тільки тих транспортних засобів, які здійснюють перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.
/Під операцією МДП мається на увазі перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з додержанням так званої процедури МДП, встановленої Конвенцією МДП 1975 року (Конвенція є обов'язковою для України відповідно до Закону України "Про участь України у Митній конвенцї і про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП 1975 року)" від 15 липня 1994 року N 117/94-ВР./
Таким чином, лист Державного митного комітету України "Про допущення до перевезень вантажів, шо знаходяться піл митним контролем" від 11 вересня 1996 року N11/6-6742 не може застосовуватись до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності через відсутність відомостей про державну реєстрацію та офіційну публікацію.
Під офіційною публікацією слід розуміти публікацію в офіційних друкованих виданнях (газети "Голос України", "Урядовий кур'єр"; журнали Відомості Верховної Ради України, Зібрання постанов Уряду України, Бюлетень нормативних актів міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України).
Відповідно до статті 34 Закону УРСР "Про зовнішньоекономічну діяльність" Україна як держава несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності за всі свої дії, що суперечать чинним законам України і спричиняють збитки (прямі, побічні), моральну шкоду цим суб'єктам та призводять до втрати ними вигоди, а також за інші свої дії, в тому числі й ті, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність і прямо не передбачені в цьому Законі, що спричиняють зазначені збитки (шкоду) та призводять до втрати вигоди, крім випадків, коли такі дії зумовлені неправомірними діями зазначених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Україна як держава відповідає за дії, зазначені в цій статті, всім своїм майном.
Дії державних органів та офіційних службових осіб цих органів вважаються діями України як держави в цілому. Держава несе за них відповідальність, як зазначено у цій статті. Будь який суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право подати позов до України як держави.
Зазначений позов подається суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності за місцем їх постійного знаходження або проживання, Іноземними суб'єктами господарської діяльності - за місцезнаходженням державного органу та/або службової особи, що вчинили дії, позначені у цій статті.
Позов подається у загальному порядку, визначеному цивільно-процесуальним законодавством України. Від імені України як держави в процесі виступають державний орган та/або службова особа, вказані у позові, та/або один з прокурорів України.
Україна як держава ще право на регресне відшкодування своїх збитків, що виникли у результаті задоволення зазначеного позову з боку державних органів та/ або службових осіб за рахунок їх майна (відповідно балансового або власного).