Пеня стягується за прострочення поставки,
а не за прострочення митного оформлення

Припустимо, підприємство уклало контракт на поставку товарів з іншої країни і здійснило авансовий платіж нерезиденту. Базисні умови поставки товарів (ТСА - франко-перевізник (... місце зазначене) були визначені згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС" (редакція 1993 року).*

/ * Міжнародні правила тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС" (редакція 1990 р.) обов'язкові, для використання згідно з Указом Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" N 567 від 4 жовтня 1994 року./

Також відомо, що ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлена відповідальність за перевищення терміну здійснення поставки - стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті. Ваш постачальник виконав умови контракту і вчасно здійснив поставку, відвантаживши товар залізничним транспортом, - умова "франко-перевізник" означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару під відповідальність перевізника. З цього моменту покупець стає власником товару (ст. 128 Цивільного кодексу України).

Припустимо, що минуло 17 днів з моменту здійснення платежу, і, нарешті, товар прибув в Україну але не в Київ, де розташоване ваше підприємство, а, наприклад, на станцію Бахмач, що підтверджується дорожньою вантажобагажною відомістю. Вантаж перевірив працівник Чернігівської митниці і штампом зробив позначку про дату цієї операції. У той же день товар був доставлений у Київ для подальшого митного оформлення. На жаль, митний інспектор у Бахмачі припустився помилки при оформленні вантажу, і повне митне оформлення відбулося лише через 98 днів після здійснення авансового платежу. Податковий інспектор при перевірці розцінив прострочення з митним оформленням як порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і, не зважаючи на пояснення та представлені документи, які свідчать про дату фактичного переміщення вантажу через кордон України, з підприємства стягнули пеню. Аргументи податківців такі: "Датою фактичного надходження ** продукції в Україну є проставлення митницею, що розташована у пропускному пункті на кордоні, штампа "Під митним контролем (імпорт)" на товаросупроводжувальних документах".

/** Під ввезенням в Україну (пункт 1 статті 15 Митного кодексу України) мається на увазі фактичне переміщення через митний кордон товарів та інших предметів./

Як бачимо, не враховується те положення, яке передбачає стягнення пені за прострочення поставки (!) продукції (ст. ст. 2,4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"), а не за прострочення митного оформлення. Це при тому, що Закон УРСР "Про зовнішньоекономічну діяльність" (ст. 1) чітко визначає момент здійснення імпорту як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно зі ст. 37 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється для забезпечення митного контролю під час ввезення в Україну та вивезення за її межі товарів та інших предметів. Відповідно до статті 81 Кодексу товари та інші предмети, щодо яких митне оформлення не завершено, можуть перевозитися з однієї митниці в іншу під відповідальність підприємства, що прийняло такі товари та інші предмети для перевезення. Підприємство має право (але не зобов'язане!) не приймати для перевезення між митницями товари та інщі предмети у разі оформлення митних і транспортних документів з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, податкова адміністрація не тільки об'єднує терміни "момент здійснення поставки" та "момент здійснення імпорту" з терміном "ввезення в Україну та вивезення з України", але й покладає на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності обов'язки (в наведеному прикладі - мати відбиток штампа "Під митним контролем (імпорт)") не передбачені законодавством України. Реальна можливість скасування протиправного рішення про стягнення пені слабо втішає - при відмові органів Державної податкової адміністрації України скасувати рішення процедура оскарження, враховуючи судовий розгляд, може затягнутися на чотири місяці і більше. Податківці теж не можуть тішитися довгою процедурою оскарження: у разі, коли їх дії завдали хоча б істотної шкоди (85 гривень) підприємству їх може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 167 Кримінального кодексу України.