Податок на промисел. Ресурсні платежі.
Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів.
Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товару за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної податкової інспекції по району (місту) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, за місцем продажу.
Не декларується продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві продукції.
Ставка податку на промисел встановлюється в розмірі 10 відсотків указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох днів, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У разі збільшення терміну продажу товарів до семи днів ставка податку подвоюється.
Порядок сплати та зарахування податку
Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума податку за невикористаним патентом поверненню не підлягає. Мінімальний термін дії одноразового патенту - три, максимальний - сім днів.
Податок на промисел зараховується до місцевих бюджетів за місцем придбання.
Громадяни, які продають товари, повинні пред'явити на вимогу посадових осіб державних податкових інспекцій та органів внутрішніх справ одноразові патенти.
Міра відповідальності платників
На громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених в деклараціях, начальниками державних податкових інспекцій та їх заступниками накладаються адміністративні штрафи від одного до десяти розмірів установленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення, від десяти до двадцяти розмірів установленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць.
Протоколи про адміністративні правопорушення складаються посадовими особами державних податкових інспекцій.
Виконавчі комітети Рад народних депутатів інформують населення про порядок продажу товарів за одноразовими патентами, визначають місця та створюють належні умови для його здійснення.
Контроль за додержанням Декрету покладається на державні податкові інспекції та органи внутрішніх справ.
Плата за спеціальне використання надр
при видобуванні корисних копалин
Плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин введена на підставі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про підприємництво" Кодексу України про надра та постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 85 "Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин" з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральну сировині, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природнього середовища.
Платниками за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобуток корисних копалин.
Об'єктом справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин є обсяг погашених балансових запасів (для нафти, конденсату, газу, торфу та гідромінеральних ресурсів обсяг видобутих) корисних копалин.
Плату за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення вносить суб'єкти підприємницької діяльності, що видобувають та реалізують мінеральну сировину, і суб'єкти підприємницької діяльності, до складу яких входить структурний підрозділ (шахта, рудник, кар'єр тощо), що займається видобутком корисних копалин і передає їх для подальшої переробки в його межах.
Розмір плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин обчислюється платниками самостійно, виходячи з обсягу погашених балансових запасів (для нафти, конденсату, газу, торфу та гідромінеральних ресурсів обсягу видобутку), ціни реалізації одиниці видобутої мінеральної сировини, нормативу плати та коригуючого коефіцієнта.
Для суб'єкта підприємницької діяльності встановлено єдиний норматив плати за кожну одиницю погашених (для нафти, газу, торфу, конденсату та гідромінеральних ресурсів видобутих) балансових запасів корисних копалин в розмірі 1 відсотка ціни реалізації одиниці видобутої мінеральної сировини без врахування податку на добавлену вартість.
Для підприємства вугільної промисловості до нормативу плати застосовується коригуючий коефіцієнт 0,5.
Для суб'єкта підприємницької діяльності, до складу якого входить структурний підрозділ, що займається видобутком корисних копалин (шахта, кар'єр, рудник тощо) і передає їх для переробки в межах цього суб'єкта за собівартістю, при обчисленні плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин, замість ціни, приймається собівартість у межах підрозділу (цеху), збільшена на коригуючий коефіцієнт 1,1.
Плата обчислюється щокварталу за наростаючим підсумком з початку року. При видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення плата за спеціальне використання надр в розмірі 40 відсотків перераховується до державного бюджету і 60 відсотків до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя на розділ 16 Класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів, символ звітності банку по державному бюджету 53.
При видобуванні корисних копалин місцевого значення плата перераховується до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя на розділ 16 Класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів. Сума платежу відноситься на витрати виробництва.
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати платежу за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин здійснюється державними податковими інспекціями за місцезнаходженням родовища корисної копалини.
Плата за спеціальне використання лісових ресурсів
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцезнаходженням виконують переважно екологічні, естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку і охороні. Усі ліси України є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує свої повноваження щодо розпорядження лісами відповідним Радам народних депутатів.
Ради народних депутатів у межах своєї компетенції надають земельні ділянки Лісового фонду у постійне або тимчасове користування.
З метою раціонального і бережливого користування лісовими ресурсами Лісовим кодексом України введена плата за спеціальне використання лісових ресурсів.
До лісових ресурсів належать: деревина технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.
Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення.
До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.
До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.
Дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів державного і місцевого значення є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток.
Лісорубний квиток видається на заготівлю живиці, заготівлю деревини при рубках головного користування, лісовідводних рубках, рубках догляду за лісом, санітарних та інших рубках, пов'язаних з проведенням лісогосподарських заходів і у випадках розчищення лісових земель у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.
Лісовий квиток видається на сінокосіння, випасання худоби, розміщення вуликів і пасік, заготовлю дикорослих плодів, ягід, грибів, с горіхів, лікарських рослин і технічної сировини, очерету, лісової підстилки, використання лісових ділянок у науково-дослідницьких цілях (без права рубки дерев), тимчасове використання земель лісового фонду для сільськогосподарського виробництва, крім сільськогосподарських угідь, що входять до складу земель лісового фонду, а також на використання лісових ресурсів для потреб мисливського господарства, розміщення туристських таборів, баз відпочинку або інших подібних об'єктів із спорудженням будівель некапітального типу строком до одного року.
Платниками плати за спеціальне використання лісових ресурсів є усі лісокористувачі. Об'єктом справляння вказаної плати є деревина лісових порід, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матервали (пень, луб, кора, деревна зелень), побічні лісові користування.
До побічних лісових користувань належать: випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і техгічної сировини, лісової підстилки тощо.
Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення в розмірі 80 відсотків зараховуються до Державного бюджету і 20 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджета областей.
Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів
Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів введена постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 р. N 75 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне використання".
Плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів вносять усі суб'єкти підприємницької діяльності водокористувачі незалежно від форм власності, в тому числі підприємства гідроенергетики та водного транспорту.
Розмір платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів, крім тих, що використовуються підприємствами гідроенергетики і водного транспорту, встановлюється відповідно до тимчасових нормативів плати, обсягів використання води та лімітів її використання.
За понадлімітне використання прісних водних ресурсів плата обчислюється у п'ятикратному розмірі.
Зазначені платежі у межах встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне їх використання стягуються з доходу (прибутку), що залишається в розпорядженні суб'єктів підприємницької діяльності.
Окремим категоріям суб'єктів підприємницької діяльності встановлюються пільгові коефіцієнти до тимчасових нормативів плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів.
Сума платежу обчислюється платниками самостійно з урахуванням пільгових коефіцієнтів.
Платежі сплачуються платниками щокварталу. Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів загальнодержавного значення перераховується в розмірі 80 відсотків до Державного бюджету України і 20 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей. Плата за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення до місцевих бюджетів відповідних Рад народних депутатів. Плата за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту сплачується до Державного бюджету України. Плата за понадлімітне використання прісних водних ресурсів зараховується до Державного бюджету України, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за умовами, передбаченими для внесення плати за використання прісних водних ресурсів у межах ліміту.
Контроль за спеціальним використанням прісних водних ресурсів, обліком його обсягів покладено на відповідні органи Мінекобезпеки України. Контроль за правильністю і своєчасністю сплати платежів до бюджетів здійснюється державними податковими інспекціями.