Визначте облікову політику свого підприємства
У процесі вибору принципів, методів та організаційних особливостей ведення бухгалтерського обліку підприємство тим самим розробляє так звану облікову політику.
Термін "облікова політика" не визначений законодавством України і є вільним перекладом англійського терміну accounting policy
Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є наказ керівника підприємства, який складається на кожний наступний звітний рік. Складання наказу, що затверджує на поточний рік прийняту методологію відображення окремих господарських операцій, вимагається п. 1 документа (2).
Перелік нормативних документів, які регламентують принципи облікової політики підприємства, наведений нижче.
1. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Затверджене ПКМУ від 3.04.93 р. N 250 (із змінами і доповненнями) ("ГК" N 19/96).
2. Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні. Затверджені наказом Мінфіну України від 7.05.93 р. N 25 ("ГК" N 19/96).
3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. N 88 ("ГК" N19/96).
4. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. Затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. N 69 ("ГК" N19/96).
5. Положення про порядок бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з продажем товарів. В редакції листа Мінфіну України від 10.12.93 р. N 18-4170 ("ГК" N19/96).
5а. Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, Затверджене наказом Мінфіну України від 14.02.96 р. N 29 ("ГК" N 19/96).
6. Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу). Затверджене ПКМУ від 6.09.96 р. N 1075.
6а. Положення про застосування норм прискореної амортизації активної частини (маши1н, обладнання, транспортних засобів) основних виробничих фондів. Затверджено наказом Мінфіну та Мінекономіки України від 6.06.94 р. N48/59.
7. Порядок відображення у бухгалтерському обліку і звітності збільшення балансової вартості основних фондів на суму затрат, пов'язаних із закінченим капітальним ремонтом. Затверджений наказом Мінфіну України від 14.06.96 р. N120.
8. Вказівки про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами. Затверджені наказом Мінфіну України від 31.05.96 р. N112.
9. Інструкція по застосуванню єдиної журнально-ордерної форми рахівництва. Затверджена наказом Мінфіну СРСР від 08.03.60 р. N 63.
10. Інструкція по застосуванню скороченої журнально-ордерної форми рахівництва. Затверджена наказом Мінфіну СРСР від 06.06.60 р. N 176.
11. Інструкція по застосуванню спрощеної журнально-ордерної форми рахівництва для підприємств торгівлі та громадського харчування. Затверджена наказом Мінторгу СРСР від 14.07.86 р. N168 (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з наказом Мінторгу СРСР від 05.02.91 р. N 7).
12. Наказ Мінторгу СРСР від 6.06.88 р. N 108 (із змінами, внесеними згідно з наказом Мінторгу СРСР від 5.02.91 р. N 7).
13. Методичні вказівки щодо організації бухгалтерського обліку з використанням обчислювальної техніки. Додаток до листа Мінфіну СРСР та ЦСУ СРСР від 20.02.81 р. N 35/34-Р/426.
14. Основні положення по обліку матеріалів на підприємствах та будівництвах. Додаток до листа Мінфіну СРСР від 30.04.74 р. N 103.
15. Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства. Затверджена наказом Мінфіну України від 8.08.95 р. N 139. Зі змінами та доповненнями, внесеними згідно знаказом Мінфіну України від 28.10.96 р. N231.
16. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств". Затверджений ПВРУ від 28.12.94 р. N335/94-ВР ("ГК" N6/95).
Наказ про облікову політику - це документ внутрішнього та зовнішнього користування; підписується особами, що мають право першого та другого підпису (традиційно - директором та головним бухгалтером).
При складанні наказу, крім факторів нормативно-правового характеру, необхідно також враховувати такі фактори, як: юридичний статус підприємства (форма власності та організаційно-правова форма), галузева специфіка підприємства, наявність кваліфікованих бухгалтерських кадрів тощо. Сам наказ повинен повно відображати особливості організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Внесення змін до наказу про облікову політику протягом поточного року не допускається (2, п. 1); зміна положень облікової-політики на наступний звітний рік повинна бути відображена у пояснювальній записці до річного звіту підприємства (15, п. 1.16). Розглянемо приклад складання наказу про облікову політику
Наказ по підприємству
про облікову політику на_________ 199____р
1. Методичні принципи бухгалтерського обліку
1.1. Строк служби нематеріальних активів (не більше 10 років або терміну діяльності підприємства)* (1, п.49; 2, п. 15).
___________________________
* - тут і надалі не вважається текстом наказу.
1.2. Знос основних засобів нараховується:
(варіанти)*
а) із застосуванням звичайних річних норм амортизаційних відрахувань;
б) із застосуванням прискореної амортизації (6а; 16, п.9.4.1.)
(додатково вказуються реквізити наказу керівника про застосування прискореної амортизації).
Після відновлення дії Положення (6) зазначені варіанти нарахування зносу матимуть вигляд:
а) із застоюванням звичайних річних норм амортизаційних відрахувань до основних засобів всіх груп;
б) із застосуванням звичайних річних норм амортизаційних відрахувань до основних засобів групи 1 та групи 2 та із застосуванням прискореної амортизації до основних засобів групи 3 (6).*
1.3. Витрати по ремонту основних засобів приєднуються до їх балансової вартості в момент фактичного виникнення без створення резерву на ремонт основних засобів (7).
1.4. Сировина, матеріали, готова продукція відображаються в обліку і звітності за їх фактичною собівартістю (1, п.51-52).
Транспортно-заготівельні витрати, що входять до складу собівартості матеріалів, відображаються:
(варіанти)*
а) на відповідному субрахунку рах. 05 "Матеріали";
б) на рахунку 16 "Транспортно-заготівельні витрати" (рахунок 16 традиційно використовується підприємствами, що заготовляють сільськогосподарську продукцію і застосовують цей рахунок для обліку затрат по заготівлі).
Матеріали відпускаються у виробництво:
а) виходячи із середньозваженої собівартості матеріальних запасів за місяць (14, п.16);
б) за методом "FIFO";
в) за методом "LIFO".
Методи "FIFO" та "LIFO" не визначені в законодавстві України, втім і не заборонені, отже їх застосування і включення до наказу про облікову політику є питанням риторичним. Однак застосування того чи іншого методу може мати вагомий вплив на собівартість продукції (робіт, послуг) в цілому та на періодичність дооцінки матеріальних запасів на складі. Зазначені методи особливо важливі для матеріаломістких виробництв. До речі, метод "LIFO" не визнається Управлінням податкових зборів Великобританії.
Нижче наводяться варіанти пункту 1.5. цього наказу для підприємств роздрібної та гуртової торгівлі.*
1.5. Бухгалтерський облік товарів ведеться за продажними цінами із застосуванням рахунка 42 "Торговельну націнка" (5)
(для підприємств роздрібної торгівлі).*
1.5. Бухгалтерський облік товарів ведеться:
(варіанти для підприємств гуртової торгівлі)*
а) закупівельними цінами;
б) за продажними цінами із застосуванням рахунка 42 "Торговельна націнка" та відображенням різниці між покупною вартістю і вартістю за продажними цінами в звітності окремою статтею (5; 1, п.53).
Наступні пункти 1.6. та 1.7. включаються до цього наказу на виробничих підприємствах.*
1.6. Облік загальновиробничих витрат ведеться:
(варіанти нарахування та списання)*
а) на рахунку 20 "Основне виробництво" разом з основними виробничими витратами з наступним списанням за результатами звітного місяця на рахунок 46 "Реалізація"
(при обранні варіанту а п. 1.6. та 1.7. для малих підприємств, що застосовують просту форму бухгалтерського обліку п.1.6. та п.1.7, необхідно об'єднати і викласти аналогічно підпункту 22. документа (8);*
б) на рахунку 25 "Загальновиробничі витрати" з наступним списанням на рахунок 20 "Основне виробництво";
1.7. Облік загальногосподарських витрат ведеться
(варіанти нарахування та списання)*
а) аналогічно пункту 1.6.
(для малих підприємств);*
б) на рахунку 26 "Загальногосподарські витрати" з наступним списанням на рахунок 20 "Основне виробництво".
Довідка: Для розподілення загальновиробничих та загальногосподарських витрат між видами продукції (роботами, послугами) необхідно обрати відповідний метод розподілення і вказати його в наказі про облікову політику:
а) пропорційно вартості використаних матеріалів;
б) пропорційно заробітній платі виробничого персоналу.
Дане доповнення необхідне, якщо облік по рахунках 25 та 26 ведеться згідно з варіантом б.*
1.8. Вартість МШП, що перебувають в експлуатації, погашається шляхом нарахування зносу:
(варіанти) (1, п.48)*
а) виходячи з терміну їх служби;
б) у розмірі 50 відсотків вартості при передачі їх із складів в експлуатацію тав розмірі решти 50 відсотків при вибутті за їх непридатністю;
в) в розмірі 100 відсотків при передачі вказаних предметів в експлуатацію.
1.9. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається:
а) по відвантаженню продукції (товарів) та пред'явленню покупцю (замовнику) розрахункових документів;
б) по поступленню грошових коштів на розрахунковий (валютний) рахунок підприємства в банку, в касу підприємства.
1.10. На підприємстві створюються резерви:
(можливі резерви) (1, п.68)*
а) на наступну оплату відпусток та виплату винагород за вислугу років працівникам;
б) на виробничі затрати для підготовчих робіт
(цей резерв створюється на підприємствах з сезонним виробництвом)*;
в) наступних затрат для ремонту предметів прокату
Інші резерви створюються за погодженням Мінфіну і відповідних міністерств та відомств.*
1.11. Курсові різниці за операціями в іноземних валютах визначаються як різниця між оцінкою валютних активів та пасивів на дату реєстрації їх у бухгалтерському обліку і на дату фактичного здійснення розрахунку (надходження або сплати коштів) за курсом Національного банку і відображаються окремо (1, п.73)
(окремі особливості відображення курсових різниць слід додатково викласти в цьому пункті з врахуванням вимог Положення (5а)).*
2. Технічна організація обліку
2.1. Робочий план рахунків складається з наступних рахунків:
01 "Основні засоби"
02 "Знос (амортизація) майна"
(а також інші рахунки залежно від типу підприємства та виду діяльності. Особливості плану рахунків для торговельних підприємств викладені в наказі (12), а для малих підприємств, що застосовують просту форму бухгалтерського обліку, док. (8,п.22.)).*
2.2. Бухгалтерський облік здійснюється із застосуванням:
(варіанти)*
а) простої форми бухгалтерського обліку (8);
б) реєстрів обліку майна підприємств (8);
в) меморіально-ордерної форми рахівництва;
г) журнально-ордерної форми рахівництва (9);
д) скороченої журнально-ордерної форми рахівництва (10);
е) спрощеної журнально-ордерної форми рахівництва (11)
(застосовується в торговельних підприємствах та на підприємствах громадського харчування);*
є) обчислювальної техніки та машинозчитувальних носіїв інформації (13).
2.3. Аналітичний облік основних засобів та товарно-матеріальних цінностей ведеться: по основних засобах:
(варіанти)*
а) в інвентарних картках;
б) в інвентарних книгах;
в) в обігових відомостях;
по матеріалах, товарах:
(варіанти)*
а) в інвентарних книгах за натурально-вартісною формою;
б) у відомостях за оперативно-бухгалтерською (сальдовою) формою.
2.4. В даному пункті повинні бути викладені принципи побудови внутрішнього (оперативного) обліку з урахуванням організаційної структури підприємства.
До таких принципів можуть бути віднесені такі:
- система взаємовідносин підприємства зі своїми філіями, окремими структурними підрозділами, що знаходяться на його балансі;
- форма організації контролю за рухом МШП в експлуатації при обранні варіанту в пункту 1.8. даного наказу;.
- варіанти ведення обліку витрат, виробництва:
- за елементами витрат (витрати на оплату праці, матеріали, амортизація та ін);
- за видами продукції (робіт, послуг);
- у розрізі виробничих підрозділів (цехів, дільниць) тощо.
При побудові внутрішнього обліку витрат виробництвія слід керуватись Типовими положеннями з планування обліку і калькулювання собівартості у відповіднім галузях.
система внутрішньовиробничої звітності та контролю;
організація документообігу на підприємстві (це один з найважливіших аспектів побудови внутрішнього обліку. При організації документообігу необхідно керуватись п.5.1- 5.5 документа (3)).*
2.5. Інвентаризація майна, коштів і фінансових зобов'язань підприємства проводиться:
а) щомісячно;
б) щоквартально;
в) один раз на рік
(даний пункт наказу необхідно розширити із зазначенням конкретних термінів (та об'єктів інвентаризації залежно від особливостей функціонування підприємства) (1, п.18-19; 4, п.1-2).*
2.6. Підприємство складає та подає бухгалтерську звітність у відповідності з діючим законодавством
(особливості подання звітності необхідно відобразити в цьому пункті згідно з організаційно-правовою формою підприємства та док. (1, п.76-86)).*
3. Організація бухгалтерського обліку.
3.1. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник підприємства.
3.2.Головний бухгалтер підприємства призначається або звільняється з посади керівником і безпосередньо йому підпорядковується.
3.3. Головний бухгалтер несе відповідальність за достовірність облікових даних, повноту відображення господарських операцій, правильність складання та своєчасність подання бухгалтерської звітності відповідним органам згідно з діючим законодавством.
3.4. Головний бухгалтер визначає організаційну структуру бухгалтерської служби (кількість працівників зайнятих обліком, коло їх обов'язків та відповідальність).
3.5. Бухгалтерський облік на підприємстві може здійснюватись власником або керівником.
(Розділ 3 даного наказу викладається у відповідності з док.(1, п.22-26); п.3.5. включається до наказу на малих підприємствах).*
Як ми бачимо, облікова політика є гнучким інструментом впливу нелишена форми та методи ведення бухгалтерського обліку; а й на такі важливі категорії, як собівартість, фінансові результати, податки. Вдала, попередньо глибоко проаналізована комбінація можливих варіантів облікової політики дозволяє підприємству достатньо ефективно здійснювати свою господарську діяльність.
Зрозуміло, що при сучасній системі оподаткування досить складно однією обліковою політикою набагато зменшити податковий тиск, однак в деякій мірі вона все ж таки дозволяє це зробити.
Лише всебічне обгрунтування обраної підприємством облікової політики забезпечує економічний захист його інтересів в умовах сучасного законодавства.