Туристична діяльність: облік, податки
Туристична діяльність підприємства може здійснюватися лише за наявності ліцензії та при дотриманні вимог Закону України від 15.09.95 р. N 324/95-ВР "Про туризм"
На туристичне обслуговування між туристичним підприємством та туристом має укладатися договір, який повинен містити інформацію про туристичну поїздку, умови оплати та обов'язки туристичного підприємства.
До такої інформації належить:
- країна, місце призначення поїздки;
- дата початку і кінця поїздки;
- транспортні засоби, які будуть використані для поїздки, їх клас і комфортність;
-назва готелю, в якому будуть розміщені туристи, його місцезнаходження, класність, категорія номерів з переліком послуг;
- система харчування (повний пансіон, напівпансіон, "шведський стіл" або тільки сніданок);
- перелік послуг які будуть надаватися туристу (пляж, басейн, сауна тощо);
- ціна туристичної поїздки в гривнях та іноземній валюті;
- маршрут та програма екскурсій по кожному дню з визначенням їх терміну та тематики;
- транспортно-візові та медичні вимоги в країні перебування для іноземних громадян;
- інші умови договірних сторін.
Перевезення туристів та їх обслуговування транспортними організаціями регламентується інструкцією "Про умови і правила здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг, і контролю за їх дотриманням", затвердженою наказом Ліцензійної палати при Міністерстві економіки України та Державним комітетом України з туризму від 17.05.96 р. NЛП-12/26.
Бухгалтерський облік фінансових господарських операцій у підприємствах, які надають туристичні послуги, ведеться відповідно до вимог Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N250 (із змінами та доповненнями) та Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 р. N25.
Витрати по туристичному обслуговуванню відносяться на собівартість послуг (рахунок 20), виходячи з вимог, викладених у Правилах застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також виходячи з умов виконання договірних зобов'язань по туристичному обслуговуванню.
Придбання та використання валюти для проведення розрахунків з іноземними партнерами відображається по бухгалтерському обліку згідно з Положенням з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, затвердженим наказом Мінфіну України від 14.02.96 р. N29.
Згідно з п. 11.2 цього Положення перевищення еквіваленту придбаної іноземної валюти в українській валюті над сумою усіх витрат на її придбання зараховується до складу прибутків, а результат зворотного алгоритму списують у дебет рахунка 81 "Використання прибутку".
На одержану від туристів плату за туристичну поїздку робиться бухгалтерський запис по дебету рахунка 50 "Каса" або 51 "Розрахунковий рахунок" в кореспонденції з рахунком 61 "Розрахунки по авансах".
Після виконання робіт (закінчення поїздки) обліковані на рахунку 20 витрати по цьому туру списуються у дебет рахунка 46 "Реалізація", а отримані за туристичну поїздку суми списуються з рахунка 61 в кредит рахунка 46 "Реалізація".
Надання туристичних послуг може здійснюватися шляхом реалізації путівок.
Придбані туристичні путівки обліковуються на рахунку 56 субрахунок 2 "Грошові документи" за ціною придбання. Реалізація путівок відображається записами по дебету рахунка 50 "Каса" або 51 "Розрахунковий рахунок" в кореспонденції з рахунком 46 "Реалізація" за продажною ціною та дебету рахунка 46 "Реалізація" в кореспонденції з кредитом рахунка 56/2- за ціною придбання.
При вирішенні питання оподаткування туристичних послуг податком на добавлену вартість слід керуватися п. 7 "г", ЗІ "р" та п. 101 інструкції "Про порядок обчислення і ти податку на добавлену вартість", затвер дженої наказом ГДПІвщ 10.02.93 р. N3.
Пункт 7 "г" цієї інструкції визначає, що об'єктом оподаткування є надання оздоровчих та туристично-екскурсійних послуг.
Пунктом 31 "р" передбачено, що від податку на добавлену вартість звільняються путівки на санаторно-курортне лікування, а також путівки для відпочинку дітей (крім міжнародних).
Пунктом 101 інструкції визначено, що при реалізації путівок (крім путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей (крім міжнародних) податок на добавлену вартість обчислюються виходячи з їх вартості множенням на 20% і діленням на 120%.
Таким чином, якщо туристичні послуги надаються громадянам України за національну валюту, то незалежно від місця їх надання, вартість таких послуг підлягає обкладанню податком на добавлену вартість. При цьому оподатковуваний оборот з реалізованих туристичних послуг обчислюється виходячи з їх вартості за вільними цінами, що включають податок на добавлену вартість. Сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержаного від покупців за реалізовані туристичні послуги, і сумами податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на собівартість туристичних послуг.
Відповідно до п. 30 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 р. N247/95-ВР, прибуток підприємств, які надають туристичні послуги, обкладається податком на прибуток за базовою ставкою 30 відсотків.