Надання відпусток

При визначенні тривалості щорічних відпусток слід враховувати, що календарні дні включають робочі й вихідні, святкові та неробочі дні

Статтею 6 Закону України від 15 листопада 1996 р. N504/96-ВР "Про відпустки" передбачено, що щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Відповідно до статті 5 цього Закону святкові та неробочі дні при визначенні тривалості відпусток не враховуються. Згідно зі статтею 73 Кодексу законів про працю України (з урахуванням внесених змін і доповнень) до святкових днів належать: 1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня - День Перемоги; 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День Незалежності; 7 і 8 листопада - річниця Жовтневої революції. До неробочих днів належать: один день (неділя) - Пасха (Великдень) і один день (неділя) - Трійця.

Отже, якщо відпустка надається в період, коли припадають вищевказані дні, то її тривалість продовжується на ці дні. На вихідні дні тривалість відпустки не продовжується.

Щодо оплати щорічних відпусток, то слід керуватись статтею 21 Закону "Про відпустки" та п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1993 р. N100 (24 лютого 1997 р. з цього приводу Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова N185, текст якої буде опублікований в одному з наступних номерів нашого тижневика, передбачений п. 7 Постанови N100 порядок нарахування виплат за час відпусток Постановою N195 не змінено). Цим пунктом встановлено, що при наданні щорічних і додаткових відпусток у календарних днях нарахування виплат проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів відпустки.

На святкові і неробочі дні, які припадають на період відпустки, збільшується її тривалість, але ці дні не оплачуются.

У читачів виникає також питання щодо порядку надання й оплати відпусток особам, які працюють за сумісництвом.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від З квітня 1993 р. N245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" (п. 3) відпустка по роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем праці. Якщо тривалість відпустки за основним місцем праці перевищує її тривалість по роботі за сумісництвом, то сумісникам в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (стаття 25, п. 14 Закону України "Про відпустки").

Щодо оплати періоду відпустки по роботі за сумісництвом, то слід керуватися вищевказаним Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМ України від 8 лютого 1995 р. N100 (розділ III п. 4 "ї"), де вказано, що заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством) не враховується. Отже, державними підприємствами і організаціями та підприємствами недержавної форми власності згідно з чинним законодавством відпустка сумісникам надається без оплати. Оплачувана відпустка їм за розпорядженням керівника може бути надана лише за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств або фондів.

Збереження середньої заробітної плати за час відпустки по роботі за сумісництвом в межах дозволеного обсягу надання цієї роботи передбачене Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. N43 (п. 10) лише наступній категорії працівників:

- вчителям та викладачам, які працюють у дошкільних, середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них по оплаті праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в декількох);

- медичним і фармацевтичним працівникам лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ охорони здоров'я, аптек, установ соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітейсиріт, а також дітей, які мають вади у фізичному та розумовому розвитку, дитячих дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи; сестрам милосердя товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця України.

Якщо ж, наприклад, медичні чи педагогічні працівники за сумісництвом працюють на підприємстві недержавної форми власності, то передбачений п. 4 розділу III Постанови N100 Порядок обчислення середньої заробітної плати за час відпустки на них не розповсюджується, і оплачувана відпустка по роботі за сумісництвом їм може бути надана лише за рахунок власного прибутку підприємства чи фондів.