Стандартизація бухгалтерського обліку і звітності
На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку з урахуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. N 1706, Міністерство фінансів України затвердило 1 грудня 1998 р. Перелік та терміни затвердження і запровадження у практику положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - ПБО). На час розгляду і схвалення Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України до Переліку увійшло 24 ПБО.
За змістом питань, які регулюються ПБО, їх можна об'єднати у чотири групи:
I група спрямована на врегулювання питань складання фінансової звітності і передбачає прийняття у першому півріччі 1999 р. семи ПБО та їх застосування з 2000 року;
II група орієнтована на прийняття п'яти ПБО, якими з 2000 року передбачається керуватися підприємствам при веденні бухгалтерського обліку його майна і зобов'язань - основних засобів, нематеріальних активів, їх амортизації та оренди, товарно-матеріальних запасів, зобов'язань по кредитах, позиках, боргах постачальникам, підрядчикам тощо;
III група підпорядкована завданню врегулювати облікові процедури з формування доходів, витрат і фінансових результатів. ПБО з цих питань належить прийняти у вересні-жовтні поточного року і запровадити з 2000 року;
IV групою передбачається зафіксувати правила обліку інвестицій, податків, дивідендів, фінансових інструментів (контрактів, які призводять до створення фінансового активу одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструменту іншого підприємства) впливу змін валютних курсів, цін та інфляції. Передбачається, що ПБО цієї групи буде затверджено у 2000-2001 роках і введено в дію через 3 - 6 місяців після затвердження.
При опрацюванні українських ПБО буде дотримано вимоги використання міжнародних стандартів фінансової звітності як базисної основи. Але оскільки міжнародні стандарти не домінують над українським законодавством, то економіко-правовий стан і традиції нашої країни також використовуються розробниками ПБО.
Робота з обговорення перших п'яти ПБО з першої першочергової групи здійснювалася Методологічної радою одночасно з просуванням роботи над Планом рахунків бухгалтерського обліку. Хоча міжнародні стандарти фінансової звітності не передбачають конкретного формату (з набором показників і послідовністю їх розміщення) звітності, було визнано доцільним впровадження ПБО в Україні здійснювати разом із затвердженням формату фінансової звітності. Показники звітності, які щонайменше випливають з рекомендацій міжнародних стандартів, у максимально можливій формі збігаються з назвою і змістом операцій рахунків бухгалтерського обліку майбутнього Плану рахунків бухгалтерського обліку в Україні.
ПБО не розраховані на бюджетні та банківські установи, але, безперечно, деякі їх складові є характерними і можуть застосовуватися у вказаних установах.
Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 затверджені такі п'ять ПБО:
ПБО 1. "Загальні вимоги до фінансової звітності"
ПБО 2 "Баланс"
ПБО 3 "Звіт про фінансові результати"
ПБО 4 "Звіт про рух грошових коштів"
ПБО 5 "Звіт про власний капітал".
Кожне ПБО розпочинається тлумаченням термінів, що наводяться у ньому, і це робить документ більш однозначно зрозумілим.
Бухгалтерською звітністю вважається звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Бухгалтерську звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період, визнано фінансовою звітністю, а порядок її складання викладається у ПБО 2, ПБО 3, ПБО 4, ПБО 5 та в деяких інших, які мають бути затверджені також у цьому році.
До фінансової звітності в Україні включені Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки і пояснення.
Фінансова звітність підприємства включає також показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства, що свідчить про наступність сучасної методологічної бази. Збережені попередні традиції щодо звітного періоду, за який складається фінансова звітність підприємства, у тому числі новоствореного підприємства. Звіти за ПБО 3, ПБО 4 і ПБО 5 передбачають наведення даних за аналогічний період минулого року.
Більшість принципів і характеристик, яким повинна відповідати фінансова звітність, викладені у ПБО 1 і сприймаються без особливих питань тому, що вони у повному чи меншому обсязі притаманні сучасній методологічній базі достовірність, послідовність, зіставність, повне висвітлення, періодичність, єдиний грошовий вимірник, обачність, історична (фактична) собівартість, нарахування. Па даний час ці принципи і характеристики запроваджені:
Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні (пункти 5, 6, 10, 16, 43, 49, 51, 68, 72), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 250;
Вказівками щодо організації бухгалтерського обліку (пункти 1, 3, 5), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 р. N 25 (в редакції наказу від 15 січня 1998 р. N 10);
Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства (пункти 1.3, 1.16,3.1), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18 серпня 1995 р. N 139, та іншими нормативно-правовими актами.
Застосування в деякій мірі принципу повного висвітлення, за яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки операцій та подій, що може вплинути на прийняття рішення, в Україні нормативне закріплено для складання бухгалтерського звіту за 1998 рік. У пояснювальній записці, яка є складовою частиною бухгалтерського звіту, від підприємств вимагалося висвітити без записів у системі рахунків бухгалтерського обліку відомості про доходи, витрати і зобов'язання, що мають суттєвий вплив на отримання об'єктивної оцінки (картини) про фінансово-майновий стан підприємства і виникли або виявлені після закінчення року, але до подання звіту. Проте міжнародний стандарт фінансової звітності N 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу" передбачає не тільки розкриття такої інформації у примітках до звіту, а й відповідне коригування активів і зобов'язань щодо подій, які відбулися після дати, на яку складається баланс, тобто відображення оціненої події в системі рахунків бухгалтерського обліку. Таке коригування, наприклад, має здійснюватися списанням з рахунків бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, якщо після дати балансу отримані документальні відомості про банкрутство (ліквідацію) дебітора. Реалізація цього принципу повинна знайти відображення, зокрема, в Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку.
Деякі принципи, які викладено у ПБО 1, до цього часу в нормативно-правових актах прямо не знайшли відображення. Проте це не означає, що в дещо іншій або такій самій формі за змістом вони не використовувалися у діючій методологічній базі. Отже, можна вважати, що вони знайдуть й подальше правильне і повне застосування на практиці. Так, принципу автономності з ПБО 1, за якою особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства, в принциповому плані відповідають пункти 5 і 9 Положення про організацію бухгалтерського обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 250, в яких підкреслюється, що "підприємство веде бухгалтерський облік результатів своєї роботи". Результатом своєї роботи можуть бути майно і зобов'язання підприємства.
Ще більш наближено до ПБО 1 звучить норма, зокрема, пунктів 2.3 і 2.4 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, за якими в балансі відображаються власні основні фонди та вартість належних підприємству нематеріальних активів. Існуюча система позабалансових рахунків бухгалтерського обліку, які призначені для обліку майна, що не належить на правах власності цьому підприємству, і дані яких не відображаються в балансі підприємства, також підтверджує фактичне застосування в даний час цього принципу.
Застосування принципа превалювання змісту над формою, за яким облік операцій повинен вестися відповідно до їх сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з юридичної форми, практикам-бухгалтерам ще потрібно приділити належну увагу. Лише в деякій мірі можна говорити про застосування цього принципу у діючій методологічній базі. Так, взяті в оренду цілісні майнові комплекси та у фінансову оренду основні засоби відображаються на балансі (звітності) орендаря, тобто за змістом як власне майно, хоча за юридичною формою вони не перейшли у власність орендаря, але ним фактично прийняті на себе усі ризики та вигоди, які пов'язані з правом власності на об'єкт лізингу.
Принципи підготовки фінансової звітності повинні застосовуватися тільки разом, а не вибірково. Розробка інших українських ПБО згідно з раніше наведеними переліком і термінами дасть змогу дати цим принципам і характеристикам більшого змісту і зрозуміння користувачам, а також зробить нашу систему бухгалтерського обліку гармонізованою з міжнародними стандартами фінансової звітності. Через прийняття і запровадження ПБО 7 "Основні засоби", ПБО 8 "Нематеріальні активи", ПБО 9 "Запаси", ПБО 13 "Фінансові інвестиції", ПБО 14 "Оренда", ПБО 15 "Дохід", ПБО 16 "Витрати" та інших до більшої синхронізації з міжнародними стандартами наблизиться в нашій методологічній базі і складанні фінансової звітності застосування таких принципів, як обачність, нарахування та відповідність доходів і витрат, безперервність діяльності, повне висвітлення, послідовність.
ПБО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" потребує розкривати інформацію про зміни в обліковій політиці, припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності, обмеження щодо володіння активами підприємства, участь у спільних підприємствах, виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування, переоцінку статей фінансової звітності та іншу інформацію, необхідну для зрозумілості та доречності фінансової звітності.
Для складання фінансової звітності звітною датою вважається останній календарний день звітного періоду.
ПБО 2 "Баланс" містить безпосередньо форму балансу. Його статті в активі розміщено за принципом зростання ліквідності і поділом на оборотні та необоротні активи. Як такі, що є суттєвою інформацією, в балансі наводяться дані про первісну вартість і суму зносу основних фондів і нематеріальних активів, хоча до підсумку в балансі включається їх залишкова вартість. Товари відображаються у балансі за вартістю придбання, хоча в аналітичному обліку на окремому субрахунку забезпечуватиметься можливість ведення обліку товарних (торговельних) надбавок.
ПБО 2 не припускає заліку між статтями активів і зобов'язань, крім випадків, коли такий залік (згортання статей) передбачено іншими правилами, положеннями. Активом вважаються ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких призведе до економічних вигод у майбутньому. Зобов'язаннями вважається заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Так, не припускається проводити згортання дебіторської і кредиторської заборгованості, хоча ці види заборгованості можуть бути відображені на одному рахунку бухгалтерського обліку, згортати суми іншого операційного доходу та інших операційних витрат, суми штрафів що належать до сплати й отримання.
Для обліку предметів, що мають ознаки малоцінності або швидкозношуваності, у проекті Плану рахунків передбачається рахунок "Інші необоротні матеріальні активи" для обліку інструменту, спецоснастки, предметів прокату, тимчасових (нетитульних) споруд тощо, вартість та знос яких за ПБО 2 відображається у статті "Основні засоби" розділу "Необоротні активи".
Запаси (сировина, паливо, тварини на вирощуванні, незавершене виробництво, готова продукція, товари), розрахункові і грошові статті об'єднані в один розділ II "Оборотні активи". Витрати і доходи майбутніх періодів виділено в окремі останні розділи відповідно активу і пасиву балансу. У складі оборотних активів виділена стаття "Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів", в якій відображається сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті, що підлягають отриманню підприємством.
Порядок визначення даних про відстрочені податкові активи і зобов'язання буде врегульовано ПБО 17 "Податок на прибуток".
У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" заслуговує на увагу те, що грошові кошти, які не можуть бути використані протягом 12 місяців з дати, на яку складено баланс, внаслідок обмежень (наприклад, заблокування рахунку), не включаються до складу оборотних активів (розділ II активу балансу) і відображаються як інші необоротні активи (розділ I).
Від'ємні показники у пасиві балансу про неоплачений та вилучений капітал наводяться у дужках і вираховуються з підсумку.
Стаття з новою назвою "Дебіторська (кредиторська) заборгованість із внутрішніх розрахунків" призначена, як і зараз, для висвітлення заборгованості про внутрішньовідомчі розрахунки та пов'язаним сторонам, тобто підприємств, відносини між якими дають змогу одній стороні контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття рішень з діяльності підприємства іншою стороною. З чинної зараз єдиної статті "Додатковий капітал" відокремлено за змістом статтю "Додатковий вкладений капітал", яка ідентифікаційна поняттю "Емісійний дохід" або сумі перевищення вартості реалізації емітованих акцій їх номінальній вартості.
У складі оборотних активів відображається дебіторська заборгованість, пов'язана з продажем продукції, робіт, послуг (незалежно від строку погашення), і дебіторська заборгованість, яка творилася не за операціями і в період придбання виробничих запасів і реалізації виробленої з них готової продукції, робіт, послуг (операційний цикл) і термін погашення якої не перевищує 12 місяців від дати, на яку складається баланс. Тобто, якщо продано майно, що амортизується (основні засоби, нематеріальні активи), то дебіторська заборгованість з терміном погашення до 12 місяців має відображатися у розділі II "Оборотні активи" балансу, в іншому випадку - у розділі I "Необоротні активи". Такий самий підхід застосовується до кредиторської заборгованості постачальникам, підрядчикам та іншим кредиторам за сировину, матеріали, послуги, устаткування та інші об'єкти основних засобів і нематеріальних активів.
У зв'язку із розбіжностями структури, номенклатури та змісту статей балансу за ПБО 2 і зараз чинної форми балансу перед датою запровадження ПБО 2 з урахуванням затвердження Плану рахунків потрібно видавати методичні рекомендації про порядок зарахування показників балансу за 1999 рік до статей балансу у 2000 році.
ПБО 3 "Звіт про фінансові результати" визначає зміст і формат традиційної за назвою звітності про фінансові результати підприємства. Цей звіт дає можливість користувачам, зокрема інвесторам, оцінити результати минулої діяльності підприємства, його прибутковість, здатність ефективно використовувати ресурси або ступінь ризику недосягнення очікуваної рентабельної діяльності. Звіт передбачає подання також всіх показників за минулий звітний період, але без конкретної методики приведення показників минулого періоду до умов звітного періоду потрібної зіставності досягнути проблематично.
Формат Звіту про фінансові результати побудовано за функціональним групуванням доходів і витрат (виробництво, управління виробництвом, збут продукції та ін.), що дає змогу оцінити рівень і вартість кожної функції.
Фінансові результати у звіті визначаються та відображаються в розрізі звичайної і надзвичайної діяльності. У свою чергу, доходи, витрати і фінансові результати від звичайної діяльності складаються на основі цих показників від основної діяльності та інших доходів і витрат і податку на прибуток.
Звичайною діяльністю за ПБО 3 вважається будь-яка діяльність, що здійснюється підприємством за його статутом. Звичайна діяльність складається з операцій основної діяльності (виробництво та/або реалізація продукції, товарів, робіт, послуг) та інших операцій (продаж і оренда осповних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів, купівля і продаж цінних паперів, курсові різниці тощо), які безпосередньо не пов'язані з основною діяльністю (предметом діяльності) підприємства.
Надзвичайна діяльність у вигляді подій та операцій не може передбачатися у рамках звичайної діяльності і відбувається без участі підприємства і нерегулярно (повені, зсуви, землетруси, пожежі, техногенні аварії).
Показники виручки від реалізації продукції, робіт, послуг і товарів, податку на додану вартість, акцизний збір та інші вирахування з доходів знайомі за своїм змістом за теперішнім звітом про фінансові результати (рядки 010, 015, 020, 025, 030).
Доход, зокрема виручка від реалізації, включають до звіту, якщо одночасно виникає зростання майбутніх економічних вигод, пов'язаних із збільшенням активу (грошові кошти, дебіторська заборгованість) або зі зменшенням зобов'язання (погашення раніше одержаної попередньої плати авансу) і його можна достовірно виміряти (наприклад, в розрахунково-платіжно-відвантажувальних документах). Більш детальні пояснення підходів до визначення доходу будуть викладені в ПБО 15 "Доходи", яке має бути прийнято також у цьому році.
Витрати включаються до звіту про фінансові результати одночасно із збільшенням зобов'язань (нарахування заробітної плати, обов'язкових відрахувань і податків, акцептування рахунку на послуги тощо) або зменшенням активів (споживання виробничих запасів, амортизація майна тощо).
Помилки минулих років, що впливають на фінансові результати, до Звіту про фінансові результати звітного періоду для неприпущення відображення в одному звітному періоді доходів і витрат (фінансових результатів) за різні звітні періоди не включаються, а відображаються зміною нерозподіленого прибутку минулих років.
Згортання доходів і витрат, як правило, не припускається.
Показники рядків 035, 050, 055, 100, 105, 170, 175, 190, 195, 220, 225 є розрахунковими від складання і вирахування попередніх показників Звіту про фінансові результати, про що дані відповідні пояснення у пунктах 18, 20, 25, 32, 35, 37 ПБО 3. Показники цих рядків не є об'єктом (продуктом) обліку на рахунках бухгалтерського обліку.
Всі інші показники будуть продуктом (оборотами) на рахунках з аналогічною назвою того Плану рахунків, що перебуває на стадії розробки та має бути затверджено до початку застосування ПБО.
Собівартість реалізованої продукції представляє всі виробничі витрати підприємства, крім загальногосподарських витрат і витрат на збут, тобто до показника собівартості реалізованої проекції включаються ті витрати, які за діючим Планом рахунків відображаються на рахунках 20 "Основне виробництво", 21 "Напівфабрикати", 23 "Допоміжні виробництва", 24 "Витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування", 25 "Загальновиробничі витрати". Собівартість реалізованої продукції визначається розподілом собівартості готової продукції на складі і тієї, що відвантажена. Торговельні організації у цьому рядку відображають купівельну вартість реалізованих товарів.
Витрати, пов'язані з організацією загального управління і обслуговування підприємства (загальногосподарські витрати), включатимуться як витрати періоду повністю (без розподілу між реалізованими і нереалізованими) до статті "Адміністративні витрати". За діючим Планом рахунків така інформація збирається підприємством на рахунку 26 "Загальногосподарські витрати", торговельними організаціями - частина оборотів нд рахунку 44 "Витрати обігу". Всі інші витрати обігу у торгівлі будуть включатися до статті "Витрати на збут". У цю статтю промислові та інші підприємства включатимуть витрати, пов'язані зі збутом готової продукції (упакування, реклама тощо), які за теперішнім Планом рахунків узагальнюються на рахунку 43 "Позавиробничі витрати". Проте нагадую, що в проекті Плану рахунків передбачені рахунки "Адміністративні витрати" та "Витрати на збут", що забезпечить нескладне та оперативне отримання таких даних.
Другий розділ Звіту про фінансові результати "Елементи операційних витрат" збережено і введено для цілей статистичних розрахунків системи національних рахунків і не потребує особливих коментарів, оскільки повністю збігається з сучасною звітністю.
Третій розділ "Розрахунок показників прибутковості акцій" буде заповнюватися тільки відкритими акціонерними товариствах після затвердження ПБО 24 "Прибуток на акцію".
Звіт про рух грошових коштів має надавати користувачам для прийняття рішень інформацію про спроможність підприємства, наприклад, як суб'єкта інвестування або кредитування генерувати (заробляти, заплати) грошові кошти, про рух грошових потоків, про зміни у їх складі. Важливість такої інформації, очевидно, підтверджується тим, що за міжнародним стандартом фінансової звітності (IAS 7) подання такого звіту вимагається від усіх підприємств за кожний період подання фінансової звітності.
ПБО 4 "Звіт про рух грошових коштів" наводить гармонізовану з міжнародними стандартами термінологію.
Грошові потоки означають надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Переміщення грошей з каси в банк, або навпаки, розміщення вільних коштів через придбання депозитних сертифікатів не включаються до цього звіту.
Грошові кошти - це готівка в основній і операційних касах підприємства, кошти на його рахунках в установах банків та депозити до запитання.
Еквівалентами грошових коштів визнано короткострокові високоліквідні фінансові вкладення (інвестиції), які вільно перетворюються (трансформуються) у належну суму грошових коштів, характерною рисою яких є незначний ризик зміни вартості.
Обороти за негрошовими операціями (бартерні операції, вартість активів, одержаних за фінансовою орендою або шляхом емісії акцій) до звіту про рух грошових коштів не включаються.
ПБО 4 передбачає складання звіту про рух грошових коштів в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Під операційною діяльністю у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку розуміється основна діяльність підприємства, яка приносить доход, а також інші види діяльності (операції), які не відносяться до інвестиційної або фінансової діяльності.
До інвестиційної діяльності відносяться операції з придбання (спорудження, виготовлення) і продажу майна, що амортизується, - основних фондів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, а також короткострокових (або, як вони названі у Балансі, поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
Фінансова діяльність охоплює операції, які призводять до зміни розміру і складу власного капіталу та позик підприємства.
Як відомо, міжнародний стандарт фінансової звітності (IAS 7) пропонує два методи визначення обсягу руху грошових коштів від операційної діяльності.
За прямим методом безпосередньо з первинних облікових документів, рахунків і регістрів бухгалтерського обліку набираються обороти по всіх основних класах (статтях) надходжень та вибуття (виплат) грошових коштів, різниця між ними показує достатність або недостатність грошових коштів для діяльності підприємства. Цей метод, як бачимо, вимагає постійного накопичення даних про обороти (надходження і вибуття) грошових коштів за напрямами (статтями).
Тому при опрацюванні формату і ПБО 4 для підготовки даних про рух грошових коштів було обрано більш простіший у застосуванні непрямий метод. За цим методом чистий рух грошових коштів від операційної діяльності є результатом коригування всієї суми прибутку (збитку) підприємства за звітний період до оподаткування (рядок 170 або 175 Звіту про фінансові результати) на зміни на початок і кінець звітного період залишків виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованість, що утворилась за операціями операційної діяльності, доходів і витрат майбутніх періодів, резерву (забезпечення) майбутніх витрат і платежів, а також на обороти негрошових статей (амортизація необоротних активів, курсові різниці) та інших статей фінансової звітності, пов'язаних з рухом коштів від інвестиційної та фінансової діяльності.
Складання звіту про рух грошових коштів непрямим методом побудовано на максимальному використанні вже підготовлених показників з Балансу та Звіту про фінансові результати та мінімальній потребі підготовки даних безпосередньо з первинних документів, регістрів і рахунків бухгалтерського обліку.
Розглянемо деякі найбільш суттєві аспекти складання Звіту про рух грошових коштів згідно з ПБО 4.
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у графі "Надходження", а збиток у графі "Видаток" рядка 010 ф. N 3 заповнюється на підставі даних рядка 170 або 175 Звіту про фінансові результати (ф. N 2).
Дані про нараховану амортизацію (рядок 020) використовуються з рядка 260 Звіту про фінансові результати.
Дані про суму дисконту або премії в боргові цінні папери (векселі) потрібно взяти з аналітичного обліку на рахунках фінансових результатів.
Інформація для заповнення рядка 030 може бути одержана з даних рядків 400 і 410 Балансу (ф. N 1).
Дані про фінансові результати від неопераційної (тобто від інвестиційної та фінансової) діяльності підприємства для заповнення рядка 060 Звіту про рух грошових коштів використовуються безпосередньо з рядків 110, 120, 140 і 150 та вибірково з регістрів і рахунків бухгалтерського обліку щодо інших доходів і витрат у рядках 130 і 160 Звіту про фінансові результати. Дані про фінансові результати, які не пов'язані з основною (випуск і реалізація продукції) діяльністю, можна отримати за даними аналітичного обліку прибутку або збитку від реалізації необоротних активів, які комплексно показуються у рядку 130 або 160 Звітую про фінансові результати.
Дані про суму нарахованих до сплати відсотків за користування кредитами банків та іншими позиками (рядок 070), про суму фактично витрачених грошових коштів на оплату відсотків за користування кредитами банків та іншими позиковими коштами (рядок 140), фінансові результати від перерахунку статей Балансу, утворених операціями в іноземній валюті (рядок 050), сплачені суми податку з прибутку можна одержати систематизацією відповідних даних з первинних документів і аналітичного обліку. Показники рядків 090, 100, 110, 120, 420 Звіту про рух грошових коштів отримують безпосередньо як відповідні показники Балансу (ф. N 1) та внаслідок деякої вибірки даних з регістрів аналітичного обліку.
Для виключення помилок у непотрібних для заповнення графах передбачено закреслення знаком "X".
Дані про рух грошових коштів при здійсненні підприємством інвестиційної та фінансової діяльності заповнюють прямим методом шляхом узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку.
Методики аналізу даних Звіту про рух грошових коштів, що будуть запропоновані аналітиками, вченими та іншими фахівцями, допоможуть підприємствам найкраще прогнозувати грошові потоки, підвищувати спроможність підприємства погасити зобов'язання перед працівниками і кредиторами, сплатити дивіденди та збільшити капітал інвесторів.
ПБО 4 передбачає розкривати у примітках до фінансового звіту інформацію про склад грошових коштів, негрошових операцій, суму недоступних для використання грошових коштів, вартості придбання або продажу майнового комплексу (підприємства або його відокремленого підрозділу), сплачених або отриманих від цього грошових коштів та грошових коштів, які були на балансі придбаного чи проданого майнового комплексу.
ПБО 5 "Звіт про власний капітал" надає узагальнену за звітний рік інформацію про зміни (збільшення, зменшення) статутного капіталу, пайового капіталу (у кооперативних організаціях), додаткового, резервного, несплаченого і вилученого капіталу, а також про нерозподілений прибуток. Всі ці елементи власного капіталу передбачається обліковувати на окремому синтетичному рахунку, тому відповідна аналітика на них, а також настанови ПБО 2 "Баланс" і ПБО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" та Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку дозволяють сподіватися на транспарентність цього звіту.
Додаткова інформація, розкриття якої у поясненнях до звіту вимагається ПБО 5, висвітить призначення та умови використання всіх елементів власного капіталу, питання емісії та дивідендів на підприємстві.