Відповідальність за невиконання плану
і перевезень автотранспортом
ПИТАННЯ: Наше підприємство уклало договір з приводу перевезення вантажів автотранспортним підприємством терміном на три місяці. Але автотранспортне підприємство згідно договору своїх обов'язків не виконало. Яку відповідальність воно несе перед нашим підприємством, окрім вимог викладених у договорі? Розкажіть про особливості відповідальності автотранспортного експедиційного підприємства за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором на централізоване завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць.
ВІДПОВІДЬ: Як було викладено у вашому питанні вами було визначено місячний обсяг, належного до перевезення вантажу, шляхом поділу квартального плану рівними частками на три місяці.
Відповідно до ст. 128 Статуту автомобільного транспорту УРСР, відповідальність автотранспортних підприємств встановлена за невиконання місячних обсягів перевезень вантажів. На підставі ст.Зб Статуту та Типового договору на перевезення вантажів автотранспортом УРСР, відповідно до річних договорів і в межах квартального плану, перевізник і замовник за десять днів до початку кварталу визначають конкретні місячні обсяги. Нормативними актами, що регулюють вказані відносини, не передбачено загального принципу виконання квартального плану перевезень рівномірно по місяцях і тому не має підстав при вирішенні спору, пов'язаного зі стягненням штрафу за невиконання плану перевезень, для механічного поділу квартального плану на три місяці.
Таким чином, оскільки відповідальність за невиконання плану перевезень грунтується на місячних обсягах, за відсутності в договорі цих обсягів жодна із сторін не має права претендувати на одержання штрафу, встановленого ст. 128 Статуту автотранспорту УРСР.
Дійсно, відносини перевізника і замовника по перевезенню вантажів регулюються цим Статутом автомобільного транспорту УРСР, відповідно до якого транспортно-експедиційні підприємства несуть взаємну матеріальну відповідальність у межах, передбачених Статутом.
Відносини між автотранспортним підприємством і замовником виникають на підставі зобов'язань, пов'язаних з централізованим завезенням (вивезенням) вантажів на залізничну станцію та транспортно-експедиційним обслуговуванням. Тому необхідно керуватися не лише нормами Статуту, але і Типовим договором на централізоване завезення (вивезення) вантажів на залізничні станції, в порти (на пристані), аеропорти: виконання міжміських перевезень вантажів і транспортно-експедиційне обслуговування автотранспортними підприємствами й організаціями автомобільного транспорту загального користування. Відповідно до п.15, вказаного договору, перевізник несе перед замовником матеріальну відповідальність у розмірі фактичної шкоди у разі недодержання умов підпункту "1" пункту 7 договору, тобто за невиконання зобов'язань по витребуванню від залізничних станцій, порту (пристані), аеропорту комерційнихта інших актів у випадках нестачі або пошкодження вантажу, а також оскарження відмови від складання таких актів. Таким чином, якщо автотранспортне підприємство у встановленому порядку не прийняло вантаж від залізниці, воно має нести перед замовником матеріальну відповідальність у вигляді відшкодування фактичної шкоди, викликаної невиконанням зазначених експедиційних зобов'язань.