КОНСУЛЬТУЄ ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
О трудовом законодательстве и оплате труда
ЗАПИТАННЯ: 1. Яким категоріям громадян надається допомога по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% заробітку незалежно від стажу роботи?
2. Працюючий пенсіонер звільнився з роботи за власним бажанням і через тиждень захворів. Хто повинен оплачувати листок непрацездатності і на підставі яких нормативних документів?
3. За який період обчислюється середній заробіток для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності?
4. У квітні 1991 року робітниця звільнилась з роботи за власним бажанням у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею 14 років, а в червні 1992 року знову стала до роботи. Якою повинна бути тривалість перерви в роботі, щоб не перервався трудовий стаж?
5. Працівник був прийнятий на роботу за направленням центру зайнятості. Через два місяці він захворів. У лікарняному листку вказано, що враховується стаж роботи на даному підприємстві на момент хвороби. Як обчислюється безперервний трудовий стаж у такому випадку?
6. Як враховується надбавка за вислугу років у заробіток для розрахунку лікарняного листка, якщо вона виплачується не один раз за рік, а щомісячно?
7. Моя 16-річна дочка постраждала в автомобільній катастрофі, і я три місяці перебувала з нею в лікарні,однак у лікарняному листку мені відмовили. Чи правильно це?
8. Як оплачуються лікарняні листки, якщо працівник, що працює за вахтовим методом, захворів в період щорічної відпустки?
9. Як включаються в заробіток для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності місячні премії, що виплачуються із затримкою?
10. Працівник був тимчасово непрацездатний з 7 липня по 30 жовтня. Увесь червень був у щорічній відпустці, а в травні відпрацював 20 днів. Як нараховується допомога по лікарняному листку у даному випадку?
11. Як перерахувати розміри втраченого заробітку потерпілим на виробництві, яким втрата професійної працездатності встановлена до 1992 року?
12. Яке підприємство зобов'язане відшкодувати потерпілому шкоду, заподіяну йому внаслідок професійного захворювання, і з якого заробітку, якщо потерпілий працював на декількох підприємствах до встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності?
ВІДПОВІДЬ: 1. Усім категоріям працюючих, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
В інших випадках допомога у розмірі 100% заробітку незалежно від стажу роботи надається:
- ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- дружинам (чоловікам) військовослужбовців відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- особам, що віднесені до 1-ї,2-ї, 3-ї та 4-ї категорій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС";
- донорам, які протягом року здали безплатно кров у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимальним дозам (допомога надається у вказаному розмірі протягом року після здачі крові відповідно до Закону України "Про донорство крові та її компонентів");
- особам, які утримують трьох і більше дітей до 16 (учні - 18) років. Це не поширюється на осіб, у яких безперервний трудовий стаж не зберігся у зв'язку із звільненням протягом останніх 8 років з роботи на підставах, перерахованих у підпунктах "а"-"з" пункту 7 Правил обчислення безперервного трудового стажу.
2. Відповідно до пункту 3 Положення про порядок забезпечення допомогою по державному соціальному страхуванню допомога по тимчасовій непрацездатності надається, якщо право на її отримання припадає на період роботи (включаючи час випробування і день звільнення).
В окремих випадках президії центральних галузевих або обласних профспілкових органів можуть дозволити виплату допомоги працівникам, у яких тимчасова непрацездатність, що триває більше місяця, настала протягом місячного строку після звільнення з роботи з поважних причин.
Це питання вирішується при наявності клопотання профкому за місцем останньої роботи працівника з урахуванням його відношення до праці, складу і матеріального стану сім'ї, причини звільнення.
На підприємстві призупинено випуск продукції. Частину працівників з ініціативи адміністрації відправлено у відпустки без збереження заробітної плати, а окремі підрозділи заводоуправління продовжують функціонувати. Під час такої відпустки працівник захворів. Чи повинні йому оплатити лікарняний листок, оскільки він перебував у відпустці не за власним бажанням?
У даному випадку йдеться про тимчасову призупинку роботи. Згідно з трудовим законодавством, час простою не з вини працівника підлягає оплаті у розмірі не менше 2/3 тарифної ставки, посадового окладу. Отже, адміністрація грубо порушує трудове законодавство, відправляючи працівників у такі відпустки.
Щодо оплати лікарняних листків, то при настанні тимчасової непрацездатності в період простою допомога не надається.
3. Періоди, за які обчислюється середній заробіток, визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95р. N 100. 3гідно з пунктом 2 вказаного нормативного документа,середня заробітна плата для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому настала непрацездатність.
Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання заробітної плати, протягом року середній заробіток може обчислюватись із виплат за 12 календарних місяців.
4. Постановою Верховної Ради СРСР "Про невідкладні заходи по поліпшенню стану жінок,охороні материнства і дитинства,зміцненню сім'ї" від 10.04.90 р. N 1420-1 передбачено зберігати жінкам безперервний трудовий стаж для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадку розірвання трудового договору у зв'язку з доглядом за дитиною у віці до 14 років або дитиною інвалідом у віці до 16 років за умови виходу на роботу до досягнення дитиною вказаного віку.
Щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, то відповідно до пункту 82 Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми її розмір визначається залежно від загального трудового стажу.
5. Згідно з п. 4 ст. 29 Закону України "Про зайнятість населення", на період отримання громадянином допомоги по безробіттю за ним зберігається безперервний трудовий стаж. Отже, в трудовий стаж необхідно включати період роботи не лише на даному підприємстві, а й той, який він мав за попереднім місцем роботи за умови, що перерва в роботі не перевищувала строки, встановлені Правилами обчислення безперервного трудового стажу.
6. Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, щомісячні виплати включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають, згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
7. Чинним законодавством передбачено допомогу по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, що не досягла 14 років. У даному випадку листок непрацездатності не видається.
8. У випадку настання тимчасової непрацездатності під час щорічної відпустки у працівника, який виконує роботу за вахтовим методом або за встановленим йому окремим графіком, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за робочі дні (дні вахти), в які працівник повинен був працювати згідно з графіком роботи, що припадають на період відпустки. За дні відпочинку, що припадають на період відпустки, допомога не надається.
9. Премії, які виплачуються із затримкою, при обчисленні середньої заробітної плати включаються в заробіток того місяця, в якому вони були нараховані і проведені в бухгалтерських документах по заробітній платі.
Якщо на розрахунковий період,за який обчислюється середній заробіток, припадає більше двох місячних премій, то в заробіток включаються дві останні.
10. Оскільки при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час щорічної і додаткової відпусток, допомога по тимчасовій непрацездатності повинна нараховуватись із заробітної плати за травень.
11. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.92 р. N 276 з 1 травня 1992 року перерахування розміру відшкодування шкоди для цієї категорії потерпілих провадиться із середньомісячної заробітної плати за січень-квітень 1992 року для професії відповідного розгляду (посади) по виробничому підрозділу (дільниці, цеху), де потерпілий ушкодив своє здоров'я, відкоригованої на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Визначений таким чином розмір відшкодування шкоди є базовим для подальших перерахунків, які повинні провадитись на підставі постанов Уряду України від 03.12.92 р. N 676, 26.01.93 р. N 46, 02.06.93 р. N 392, 30.08.93 р. N 671,02.12.93 р. N 974, 04.07.94 р. N,449, 20.10.94 р. N 720 та 08.02.95 р. N 102. Згідно з зазначеними постановами, починаючи з 1 листопада 1992 року перерахування необхідно здійснювати шляхом збільшення розміру відшкодування шкоди, що склався на час чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), на коефіцієнти їх фактичного підвищення. Госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей, самостійно визначають зростання (коефіцієнт) тарифних ставок (посадових окладів) та строки їх введення.
Відповідно до п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. N 472, однією з підстав обов'язкового проведення перерахування розміру відшкодування шкоди є також підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємства.
У випадках, коли на підприємстві відсутня професія, посада, робота потерпілого, середньомісячний заробіток за 12 місяців, що передували ушкодженню здоров'я, збільшується на перевідний коефіцієнт відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.91 р. N 369.
Одержаний таким чином на кінець 1991 року середньомісячний заробіток потрібно послідовно збільшувати на коефіцієнти зростання тарифних ставок і посадових окладів працівників підприємства. Виходячи із скоригованого в вищенаведеному порядку середньомісячного заробітку, визначаються розміри втраченого заробітку.
При перерахуванні слід дотримуватися вимог абз. 6 п. 28 Правил,який внесено до них постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.97 р. N 1100, а саме: розмір відшкодування шкоди у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після проведення підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця роботи або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
12. Відповідно до п. 3.7 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.95 р. N 212, рішення МСЕК про причинний зв'язок професійного захворювання з конкретною професією (посадою), яка сприяла розвитку захворювання, та терміном його настання, приймається на підставі висновку спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу і це зазначається в довідці про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Згідно з таким записом, у довідці МСЕК визначається підприємство, яке повинно відшкодувати шкоду потерпілому. Середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування шкоди визначається за професією (посадою), на якій потерпілий ушкодив своє здоров'я, цього підприємства.
Відповідно до п. 22 "Правил відшкодування...", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. N 472 (із змінами та доповненнями до них від 18.07.94 р. N 492 та 03.10.97 р. N 1100), при професійному захворюванні середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку визначається, за бажанням потерпілого, за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи до встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності.
У разі, коли працівникові встановлено професійне захворювання після переходу (звільнення) його з роботи, з якою пов'язане це ушкодження здоров'я, середньомісячний заробіток береться за 12 або, за бажанням потерпілого, за останні повні 3 календарні місяці до часу переходу (звільнення) з цієї роботи.
Валентина Данилова,
державний інспектор праці,головний спеціаліст відділу по контролю за додержанням
законодавства по соціальному захисту потерпілих на виробництві