Про біржові угоди з нерухомістю
Генеральна прокуратура повернула легітимність біржовим угодам з нерухомістю, але своє останнє слово Мін'юст ще не сказав
Наказом міністра юстиції України від 10 квітня 1998 року "Про внесення змін та доповнень до Положення про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна" виключено з тексту названого Положення підпункт "а" пункту 6.2, яким передбачено права фізичних та юридичних осіб на отримання довідок з єдиного реєстру щодо майна, яке належить їм за правом власності чи співвласності.
Наказ у цій частині суперечить чинному законодавству на таких підставах.
Закріплене Конституцією України (стаття 41) і Законом України "Про власність" (ст.ст. 2,4), право власності передбачає можливість для власника на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним майном, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідно до ст.ст. 22, 59 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Право громадян на отримання інформації, яка стосується їх особисто, та отримання довідок про вчинені нотаріальні дії (накладання заборони відчуження застосовується нотаріусами) передбачено законами України "Про інформацію", "Про нотаріат".
Беручи до уваги, що відчуження власниками нерухомості допускається лише при відсутності накладених правоохоронними і нотаріальними установами заборон, вільне здійснення права власності без інформації з єдиного реєстру заборон неможливе.
Надання права на отримання довідок з реєстру лише правоохоронним, судовим і нотаріальним органам (п. п. 6.2,6.3 названого Положення) істотно обмежує права власників нерухомого майна, в першу чергу громадян - фізичних осіб.
Керуючись ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", прошу:
Наказ від 10.04.98 р. N 16/5 "Про внесення змін і доповнень до Положення про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна" привести у відповідність з чинним законодавством, передбачивши право фізичних та юридичних осіб на отримання довідок з єдиного реєстру заборон відчуження щодо майна, яке належить їм за правом власності.
Протест зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту у цей же строк повідомити Генеральну прокуратуру України.
Заступник Генерального прокурора України, державний радник юстиції 2 класу О.КОЛІНЬКО
ПРОТЕСТ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ
на роз'яснення Мін'юсту
від 10.04.98 року N 17-24/44
Інформаційним листом від 10.04.98 року N17-12/44 першим заступником міністра юстиції роз'яснено, що угоди про відчуження нерухомого майна, які укладені брокерами за дорученням третіх осіб на товарних біржах, не можуть вважатися біржовими операціями та реєструватися біржами. Крім того, з посиланням на ст. 40 Закону України "Про нотаріат" зазначено, що угоди купівлі-продажу нерухомого майна на товарних біржах не прирівнюються до нотаріально посвідчених, а тому потребують обов'язкового подальшого нотаріального посвідчення і набувають чинності з моменту такого посвідчення.
Роз'яснення суперечить чинному законодавству і підлягає скасуванню на таких підставах.
Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу України громадяни мають право придбати квартиру, в т. ч. і на біржових торгах. Своє право громадяни реалізують як особисто (ст. 41 Конституції України), так і через уповноваженого ними представника (ст. 62 ЦК України). Оскільки, як це передбачено ст. 9 ЖК України, квартири до обігу на біржі не заборонені, кожний громадянин (покупець і продавець) має право на підставі ст. 62 ЦК звернутися до члена біржі як до свого представника, доручивши йому продати або придбати квартиру чи інше, не заборонене до обігу, майно.
Керуючись ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", пропоную:
Роз'яснення першого заступника міністра юстиції, наведені в листі від 10.04.98 р. N 17- 12/44 - скасувати.
Протест зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду в 10-денний строк із дня надходження.
Заступник Генерального прокурора України О.КОЛІНЬКО