Суд прийняв рішення. Коли воно стає законом?
Визначення моменту, з якого рішення суду прийнято і з якого воно набрало законної сили, тобто підлягає виконанню, має винятково важливе значення
// Не оголошенне рішення не може вважатися прийнятим
Рішення вважається постановленим (прийнятим) з моменту його проголошення (оголошення). Не проголошене (не оголошене) рішення не може вважатися постановленим (прийнятим). Різна термінологія - в судах загальної юрисдикції рішення постановлюється (ст.209 ЦПК) і проголошується (ст.212 ЦПК), а в арбітражних судах рішення приймається (ухвалюється - ст.82, ст.84 АПК) і оголошується (ст.85 АПК) - не змінює суті.
Існує суттєва різниця, яка має відношення до "проголошення","оголошення" рішення - це ознайомлення зі змістом рішення. //
Саме з цього моменту виникають процесуальні права й обов'язки сторін, мають бути виконані певні дії, передбачені рішенням, а в арбітражному процесі починається виконання рішення (ст.115 АПК). Саме з цього моменту виникає й право на його касаційне оскарження, в арбітражному процесі подання заяви про перевірку законності та обгрунтованості рішення, і починається відлік строку на подання касаційної скарги.
Згідно з ЦПК (частина четверта ст.209) сторони можуть ознайомитися з рішенням, суд надсилає копію рішення лише тим учасникам процесу, які не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи (ст.216).
Згідно з ЦПК проголошене рішення не набирає законної сили з моменту його проголошення, воно набирає законної сили, якщо закінчився строк касаційного оскарження і воно не було оскаржене чи опротестовано (ст.231 ЦПК).
Підкреслимо, що з моментом проголошення (оголошення), тобто постановленням (ухваленням) рішення пов'язано виникнення права на касаційне оскарження рішення (ст.289 ЦПК) і право на подання заяви про перевірку законності і обгрунтованості рішення (ст.91 АПК).
Згідно з АПК (ст.87) рішення розсилаються сторонам, які брали участь (не обов'язково були присутніми чи не були присутніми) в арбітражному процесі не пізніше п'яти днів після прийняття рішення.
Згідно з АПК оголошене рішення набирає сили негайно після його прийняття (ст.115 АПК).
Згідно з ЦПК це право виникає з наступного дня після проголошення рішення, а у випадках, коли проголошена була лише резолютивна частина рішення (частина четверта ст.209 ЦПК), з дня наступного після того, який призначено судом для ознайомлення з мотивованим рішенням. Згідно з АПК право на подання заяви про перевірку законності і обгрунтованості рішення виникає в день прийняття рішення (ст.102), незважаючи на те, що написаною і підписаною в цей момент може бути лише резолютивна частина рішення. В АПК відсутнє передбачене ст.209 ЦПК правило, згідно з яким "складання мотивованого рішення може бути відкладено на строк не більше трьох днів", і одночасно, з проголошенням резолютивної частини рішення суд "оголошує день, в який особи, які брали участь у справі, можуть ознайомитись з мотивованим рішенням".В арбітражному процесі діє правило, згідно з яким рішення розсилається сторонам, які брали участь, не пізніше п'яти днів після його прийняття. Отже, від дня оголошення резолютивної частини рішення у судді арбітражного суду є також три дні на написання повного тексту рішення, не рахуючи дня засідання і дня висилання рішення.
В інформаційному листі ВАС України від 10.03.98 р. N 01-8/91 міститься роз'яснення щодо порядку оголошення резолютивної частини рішення та процесуальних наслідків застосування ст. 85 АПК. Відповідно до ст.85 АПК в редакції закону N 251/97-ВР від 13.05.97 р. прийняте рішення оголошується суддею в засіданні після закінчення розгляду справи. Суддя має право оголосити лише резолютивну частину рішення, яка повинна бути викладена в письмовій формі, підписана суддею (суддями) і приєднана до справи. ВАС України вважає, що в цьому випадку відкладається не прийняття рішення, а викладення його мотивувальної частини. Резолютивна частина рішення - окремий процесуальний документ, в якому повинні бути всі реквізити вступної частини рішення відповідно до вимог п. 1 ст. 84 АПК: найменування арбітражного суду номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвища судді (суддів), представників сторін, а також вирішені всі питання, пов'язані з прийняттям рішення (п.4 ст.84 АПК).
Строк закінчення підготовки мотивованого рішення, не повинен перевищувати п'яти днів. Одночасно з об'явленням резолютивної частини суддя (головуючий) визначає і відповідну дату.
ВАС України вважає, що відповідно до частини другої статті 106 АПК рішення арбітражного суду перевіряється в порядку нагляду в повному обсязі. Отже, резолютивна частина рішення, навіть оголошена і викладена в письмовій формі, не може бути перевірена в порядку нагляду.
Останнє зауваження викликає низку заперечень.
По-перше, виходить, що рішення арбітражного суду набирає чинності не негайно після його прийняття (ст.115 АПК), а лише після закінчення підготовки мотивованого рішення, його розсилання.
По-друге, виходить, що право на подання заяви про перевірку законності й обгрунтованості рішення виникає не в день прийняття і оголошення рішення (ст.102 АПК), а лише після закінчення підготовки мотивованого рішення, його розсилання і після одержання тексту мотивованого рішення сторонами.
По-третє, не може бути оскаржене і перевірене в порядку нагляду саме "коротке" рішення, яке має всі аксесуари рішення, крім описової (п.2 ст.84 АПК) і мотивувальної (п.3 ст.84 АПК) частини, наприклад тому, що воно не було проголошене у повному складі суддів, не було викладене письмово тощо.
Цей висновок ВАС України, викладений в абзаці шостому (останньому) пункту 12 інформаційного листа, суперечить абзацу другому, в якому записано: фактично у випадку застосування цієї норми АПК (статті 85 АПК - авт.) відкладається не прийняття рішення, а викладення його мотивувальної частини. Таким чином, ВАС України "підтверджує", що рішення вважається прийнятим з моменту його оголошення. Отже, і оскаржене воно може бути в порядку нагляду з моменту його оголошення, а не після закінчення підготовки тексту мотивованого рішення. Інакше бути не може - оскаржується в порядку нагляду рішення як юридичний факт, а не рішення як документ.