Пільги тільки там, де передбачено
ПИТАННЯ: 1. Чи можна пільги, передбачені лише для самих працівників надавати і членам їх сімей?
2. Чи мають право на пільги для певних категорій працівників пенсіонери з числа цих працівників?
3. У якій мірі зараз можна застосовувати Інструкцію про порядок забезпечення безплатними квартирами з опаленням і світлом педагогічних, медичних, ветеринарних, культурно-просвітніх працівників і кіномеханіків, затверджену постановою Мінфіну УРСР, Мінздраву УРСР, Мінкультури УРСР і Держагропрому УРСР від 21.09.1988 р.?
ВІДПОВІДЬ: 1. Переліки і категорії пільговиків не підлягають розширеному тлумаченню. Особи, що прямо не визначені як такі, що мають право на пільги, користуватись ними не можуть. Таким чином, якщо, наприклад, Законом "Про ветеринарну медицину" (ст. 7) від 25.06.1992 р. не передбачено надання пільг членам сім'ї відповідного працівника, то вони не можуть претендувати на ці пільги. Якщо йдеться про оплату за користування житлом, опаленням, світлом, то ці витрати діляться на кількість членів сім'ї. Частка оплати, що припадає на пільговика, підлягає виключенню або відповідно до Закону зменшенню, 'решта сплачується на загальних підставах. Коли ж пільги передбачені для всієї родини пільговика, що мешкає з ним, то користування житловоко-мунальними послугами здійснюється безкоштовно або з відповідною знижкою (ст. 22 Закону "Про міліцію" від 20.12.1990 р. тощо).
2. Пільги для пенсіонерів з числа певних категорій працівників, що мають право на такі пільги, надаються лише тоді, коли це прямо передбачено відповідними законодавчими актами. Так, наприклад, вже згаданим Законом "Про ветеринарну медицину" пільги для працівників поширюються і на пенсіонерів за умови, що вони пропрацювали у сільській місцевості і зараз живуть там.
Чинне законодавство не передбачає розширеного тлумачення переліків пільговиків. Розширення кола пільговиків можливе лише на підставі відповідних нормативних актів, наприклад, згідно з Законом "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.1993 р. Саме із цієї причини в одних законах йдеться лише про працівників певних категорій, а в інших згадуються й члени їх сімей і пенсіонери.
3. Підзаконні відомчі акти (накази, інструкції, положення тощо) діють лише в тій частині, що не суперечить законам. Якщо навіть відповідні зміни до підзаконних актів і не внесені, все одно вони не чинні у тій частині, що суперечить відповідним законам. Це повною мірою стосується і пільг. Якщо пільги встановлені якимось законом (законами), то цей перелік для відповідної категорії громадян слід вважати вичерпним.