Як організувати в офісі проходження договорів з урахуванням
положення про гербовий збір
1. Ознайомте керівників підрозділів та менеджерів, які мають відношення до підготовки угод, з основними вимогами "Положення...".
2. Визначте, що, якщо угода укладається письмово, в ній мусить бути пункт, який обумовлює порядок сплати гербового збору.
3. Організуйте збір заявок від підрозділів на купівлю марок гербового збору виходячи із орієнтовної потреби на місяць та номіналів марок.
4. Підготуйте наказ по фірмі, де визначте відповідальних за збір і узагальнення заявок від підрозділів, купівлю марок, їх зберігання та маркування угод (це може бути загальний відділ, договірно-комерційний відділ, бухгалтерія, юридичний відділ тощо).
5. Встановіть порядок маркування угод. Наприклад, угода маркується марками відповідного номіналу під час її реєстрації в загальному відділі після підписання. Одночасно здійснюється погашення марок печаткою.
6. Особливо зверніть увагу бухгалтерії та інших підрозділів, що угоди без марок до оплати не приймаються.
7. Окремим пунктом наказу визначте порядок збору інформації для звітування про гербовий збір ДПА.
8. Через 6-8 тижнів узагальніть перший досвід роботи з гербовим збором та внесіть відповідні корективи до наказу з урахуванням пропозицій підрозділів.
ЯК СКЛАСТИ НАКАЗ ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗБОРУ
Орієнтовний текст наказу може бути таким:
ТзОВ "Все для Вітчизни"
25.12.98 N ---------------
--------
м.Львів
НАКАЗ
На виконання Указу Президента України від 6 листопада 1998 року N 1222 "Про гербовий збір" та Постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1998 року N 1976 "Про затвердження Порядку виробництва, зберігання, обліку та реалізації марок гербового збору"
наказую:
1. Довести до відома керівників служб та підрозділів тексти вищеназваних Указу і постанови КМУ.
2. Керівникам служб та підрозділів подати загальному відділу орієнтовні відомості про необхідну на I квартал 1999 року кількість марок гербового збору кожного номіналу.
Бухгалтерії забезпечити придбання марок гербового збору на підставі узагальнених даних загального відділу.
3. Відповідальність за збереження гербових марок покласти на головного бухгалтера.
4. Керівникам служб та підрозділів включати в тексти договорів пункт про зобов'язання сторін щодо маркування договорів.
5. Встановити такий порядок оформлення договорів:
- після узгодження проекту з юристом та економістом і його підписання бухгалтерія здійснює маркування договору, загальний відділ - погашення марок печаткою і реєстрацію договору.
6. Заборонити реєстрацію та оплату договорів без належного маркування марками гербового збору відповідно до вимог Указу та постанови КМУ.
Керівник______________ (підпис)
ЯК КУПИТИ МАРКИ ГЕРБОВОГО ЗБОРУ
1. Ідіть в Ощадбанк, який знаходиться в районі за місцем реєстрації вашого підприємства.
2. Отримайте і заповніть заявку-розрахунок (у двох примірниках, якщо оплата здійснюється в безготівковій формі, один з яких залишається в установі банку, а другий з позначкою банку про сплату повертається замовникові), в якій вкажіть суму, на яку хочете придбати марки гербового збору. А також - перепишіть N розрахункового рахунка Ощадбанку.
3. Здійсніть оплату за марки гербового збору. У платіжці вказати: "Без ПДВ".
4. Візьміть свідоцтво про реєстрацію підприємства в органах статистики, свідоцтво платника ПДВ, копію платіжного доручення про оплату за марки гербового збору, доручення підприємства на одержання марок гербового збору, свій примірник заявки-розрахунку і знову підіть в Ощадбанк.
5. Пред'явіть працівниці (ку) Ощадбанку перераховані в п.4 документи, вкажіть якого номіналу марки бажаєте отримати на проплачену вами суму і отримайте останні разом з "ярликом, що супроводжує цінність" (так звана накладна).
Якщо оплату за марки ви вирішили здійснити за готівку, то зробити це слід саме на цьому етапі. Заявка-розрахунок у цьому випадку заповнюється в одному примірнику. Не забудьте при цьому отримати відповідний чек про сплату і включити його в авансовий звіт про витрачені на господарські потреби кошти.
ПРО ГЕРБОВИЙ ЗБІР ФІНАНСОВИХ САНКЦІЙ НЕ БУДЕ - БУДУТЬ АДМІНШТРАФИ (85-170 грн.)
Здогадка наших авторів, що фінансових санкцій за марки не буде, поки що підтверджується. По-перше, відповідно до закону про податкову службу фінансові санкції до підприємств застосовуються лише у випадках, передбачених відповідними законами про оподаткування. Наразі закони про оподаткування нічого не говорять про гербовий збір. Збір взагалі не податок, бо інакше Президент не мав би права його вводити.
По-друге, сама сума можливих санкцій досить мізерна (наприклад 10% від 2 грн.), тож ДПА не буде з цим возитися.
Проте у податківців широкі плани щодо застосування адмінштрафів (від 5 до 10 н.м.д.г.) - 85-170 грн. Судячи з того, що розповідав на зустрічі з газетярами заступник голови ДПАУ Василь Лопата, а потім підтвердив у розмові з кореспондентом "ГК" начальник новоствореного відділу зі справляння гербового збору ДПАУ Микола Дидик, перевіряти вас будуть точно. Без штрафів не обійдеться, адже заплутаність трактувань створює родюче підгрунтя для цього. Податківцям, як видно, нема куди дітися: за інформацією першого заступника голови ДПАУ Федора Ярошенка, що була оприлюднена на засіданні Кабміну, в цьому році заплановано зібрати 625 млн. грн. збору, в тому числі у січні - 20 млн. А як повідомив Василь Лопата, зібрано трохи більше 500 тис. грн. Отже, штрафи неминучі, ДПА буде намагатися будь-що добрати необхідну суму.
НЕЗАКОННІСТЬ ГЕРБОВОГО ЗБОРУ БУДЕ НЕВАЖКО ДОВЕСТИ,
ЯКЩО СПРАВА ДІЙДЕ ДО СУДУ
Зрозуміло, було б добре, якби хтось вже звернувся до суду і створив прецедент. Та наразі таких випадків немає, і багато хто з підприємців між судом і адмінштрафом буде обирати друге, бо менше проблем.
Разом з тим, юристи вважають, що в суді у нового збору позиція буде слабкою. Його законність викликає сумнів, по-перше, у зв'язку з тим, що він дублює ряд існуючих податків і зборів. По-друге, з огляду на Закон "Про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування" (набрав чинності 17.12.98 р., надруковано у "ГК" N 1, с.7) та постанову ВР на цю ж тему (там же) збір просто можна не сплачувати - його скасовано (самі прочитайте!).
По-третє. За логікою авторів збору, ВР заборонила лише нові податки, а це не податок, це марки, і вони законні. Якщо й так, то цими марками не має права займатися ДПА. Є закон про податкову службу, де чітко написано, що податківці займаються ПОДАТКАМИ, і тільки ними (шляховий збір вони не збирають, бо це не податок). Є закон про систему оподаткування (ст.20), який обумовлює, що за стягнення "податків і зборів (обов'язкових платежів), які не передбачені цим законом, посадові особи державних податкових органів несуть відповідальність згідно з законами України". Ну не має права ДПА цим займатися - поясніть це в суді. Тим більше, що суди, схоже, спокійно і зважено дивляться на цю "філателію".
ЯК ОБЛІКОВУВАТИ МАРКИ?
У бухобліку на підставі "ярлика, що супроводжує цінність", виданого Ощадбанком, оприбутковуйте марки на рах. 05 "Сировина і матеріали" одночасно - на позабалансовому рахунку 004 "Бланки суворої звітності" за номінальною вартістю, списуючи на собівартість у міру використання (на підставі актів списання). У податковому обліку вартість марок відразу відноситься до валових витрат з подальшим перерахунком по п.5.9 ЗУ про прибуток.
ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ ДОКУМЕНТІВ ДО АРБІТРАЖНИХ СУДІВ ВІД УЧАСНИКІВ
ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ ЗАЛИШАЄТЬСЯ БЕЗ ЗМІН
На відміну від бізнесових кіл, де помітніше певне хвилювання через неможливість зрозуміти всі тонкощі застосування марок гербового збору, в обласних арбітражних судах - відносний спокій. За інформацією Вищого арбітражного суду України, система арбітражних судів працює в тому ж режимі, що й до набрання чинності Положенням про гербовий збір. Усі документи учасників господарських спорів, які звертаються в арбітраж, суди приймають без марок згаданого збору, оскільки розглядаються конфлікти, пов'язані з угодами, укладеними до 1999 року. Проте й надалі нововведень не передбачається, бо система арбітражних судів, приймаючи документи до розгляду, керується насамперед Цивільним та Арбітражно-процесуальним кодексами України, а не четвертим абзацом пункту 22 Положення про гербовий збір.
Один із працівників ВАСУ, який побажав залишитися невідомим, пояснив, що порядок приймання документів на розгляд судів зміниться лише за умови внесення відповідних поправок до вищеназваних кодексів.
З огляду на це спостерігачі припускають, що за умови збереження нинішнього порядку приймання документів арбітражними судами, між ними та ДПА, на яку покладено контроль за виконанням документа, розробленого кабмінівськими "філателістами", виникне черговий конфлікт (перший розпочався минулого року й супроводжувався обіцянками прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка залишити суддів без зарплатні). Очевидно тиск на суди з боку виконавчої влади посилюватиметься.
ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ НЕЗРОЗУМІЛИМ
Чому ДПА намагається зібрати по декілька гербових зборів з кожної угоди?
В зв'язку з тим, що маркувати треба всі примірники угоди, у підприємців дилема: або ділити суму збору на кількість примірників і платити саме стільки, скільки вимагає Положення про збір, або маркувати повною сумою збору кожен примірник і таким чином збільшувати загальну суму платежу в декілька разів.
З тексту Положення та таблиці зборів (ст. 9-13, див. "ГК" N 2-3, с.19) випливає, що ставка збору залежить від суми угоди, а не від кількості примірників угод. Якщо угода на 300 тис. грн., то сплатити треба 10 грн. Якщо хтось вважає, що на кожен з примірників треба наклеїти марку 10 грн., то сума збору безпідставно збільшується принаймні вдвічі.
Якщо 10 співзасновників створюють АТ із статутним фондом 5 млн. грн., то збір за це визначено у сумі 120 грн. Якщо ДПА наполягає на обклеюванні марками вартістю 120 грн. кожного з 11 оригіналів статуту, то сплачений збір безпідставно збільшується в 11 разів - до 1320 грн.
Можливо, Президент саме цього і хотів, але з тексту його Указу та Положення це не випливає. В той же час в інтерв'ю з "ГК" керівники ДПА безсумнівно наполягали на гіршому для платника варіанті. Офіційних письмових роз'яснень з цього приводу немає.
Чому якщо сума угоди невідома, треба наклеювати марку номіналом 1 грн.?
Саме це порадили кореспонденту "ГК" податківці. Але такого положення немає в жодному з документів про гербовий збір. Так само, як ніде не вимагається наклеювати марки на протоколи про наміри та угоди про спільну діяльність, що не мають предметом угоди конкретні розрахунки.
Чому треба клеїти марки не тільки на угоди, а й на рахунки?
Завдяки експромту на прес-конференції пана В. Лопати, тепер пропонується наклеювати марки і на рахунки-фактури. Податківець пояснює це так: рахунок виставляють після певної усної домовленості, а усна домовленість - це також угода (згідно з ЦК), отож наклеюйте. Але в жодному документі, що регламентує збір, рахунки не згадуються. Та й шанований представник ДПА надрукував статтю в "Урядовому кур'єрі", де про рахунки-фактури мовчить.
Що стосується посилання на Цивільний кодекс (мовляв, усна угода - теж угода), то вона не витримує критики і дуже небезпечна для податківців, бо, якщо керуватися ЦК, половину податків цілком законно можна не платити.
Чому Кабмін замість роз'яснення Положення почав дописувати його?
Президент поклав на Кабмін функцію роз'яснення Положення про гербовий збір, але вже перший документ, що вийшов з КМУ (постанова від 14.12.98 р. N 1976, див. "ГК" N 2-3, с.21) суттєво допорнює гербовозбірне першоджерело.
Серед іншого, наприклад, пропозиція "скріплювати" марки відтиском печатки. Вона, по-перше, незрозуміла: чиєю печаткою зі сторін, що підписують; якщо всіх-то де розміщувати ці 3-4 печатки тощо. По-друге, це суперечить Положенню, бо згідно з ним засоби захисту марок від повторного використання мусить розробити Мінфін (ст.16).
Після цієї "нормотворч ості" тепер не ясно, чи вважати угоду промаркованою, якщо марка є, а печатки немає? Або якщо є і марка, і печатка, але тільки однієї зі сторін?