КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Про сплату гербового збору
З 1 січня цього року в нашій країні запроваджено справляння гербового збору з договорів, векселів та установчих документів суб'єктів підприємницької діяльності. Часу минуло небагато, а від платників податків вже надходять запитання, прохання роз'яснити те чи інше положення Указу Президента України від 6 листопада 1998 р. "Про гербовий збір".
Передусім хочу попередити запитання скептиків - це не новий вид податку. Україна намагається лише дотримуватись практики цивілізованих держав. У Великобританії, наприклад, згідно з прийнятим 1891 року законом, який діє і до цього часу, гербовий збір стягується при оформленні особами цивільно-правових угод.
В Італії він сплачується при отриманні будь-яких документів і реєстрів, і гербовим збором обкладаються всі нотаріальні операції. У Китаї гербовий збір стягується при реєстрації або видачі документів. Існував гербовий збір і в колишньому СРСР.
Хоча більшість платників податків і ознайомилася в пресі з указом Президента, постановою Кабінету Міністрів України, наказами Державної податкової адміністрації з цього питання, необхідно наголосити на тому, що гербовий збір не справляється з договорів, укладених до 1 січня 1999 року, векселів, виданих до тієї ж дати, та установчих документів, поданих для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності теж до 1 січня нинішнього року.
Докладніше хочу зупинитися на наказі Державної податкової адміністрації України N 636 від 17 грудня 1998 р. Ним затверджено форму розрахунку сум сплаченого гербового збору, який подається його платником до державного податкового органу за місцем своєї реєстрації щомісяця до 15 числа, наступного за звітним. За наявності відповідних умов це можна зробити і в електронному вигляді.
У розрахунку кількість марок гербового збору вказується в штуках, суми збору - в гривнях, сума договору або векселя та розмір статутного фонду в тисячах гривень. До розрахунку вносяться також дані про придбані, анульовані, використані марки та їх залишок окремо за кожний звітний період без підсумку, який наростає.
А от спільний наказ Міністерства фінансів, Ощадбанку та ДПА України за N 261/637/62 від 18 грудня минулого року встановлює порядок обліку коштів, що надходять від реалізації марок гербового збору, і звітності про кількість та номінальну вартість реалізованих і нереалізованих марок. Цей облік ведеться в органах державної податкової служби, якій звітують установи Ощадбанку, юридичні і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Бо останні взагалі не є платниками гербового збору.
Окремо треба сказати про реєстраційний обліковий номер з тимчасового реєстру податкової адміністрації. Його отримують практично неприбуткові організації. Даний номер та ідентифікаційні номери (особистий і організації) обов'язково вказуються в розрахунку платника гербового збору.
Тепер щодо марок гербового збору. Це - спеціальний знак, наявність якого підтверджує сплату гербового збору. А маркування - це позначення марками гербового збору оригіналів договорів, векселів та установчих документів. Марки виготовляються офсетним та високим способом друку із застосуванням спеціальних зображень з високим ступенем захисту, їхні номінали - 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 400 грн., нумерація складається із серії з трьох літер і шестизначного номера.
Придбати марки можна лише в установах Ощадбанку, Треба звернути особливу увагу на те, що їх одержувач подає до установи Ощадбанку доручення і свій примірник замовлення-розрахунку. Отримуючи марки, він ставить особистий підпис у журналі обліку, що складається за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією. В Ощадбанку вже є марок на суму понад 30 млн. грн. Спеціалізоване підприємство Міністерства фінансів виготовляє їх, марки продовжують надходити до філій Ощадбанку.
До державного бюджету перераховується 80 відсотків надходжень гербового збору, решта - до місцевих бюджетів.
Платникам гербового збору слід звернути увагу на другий пункт постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня минулого року. У випадку виконання договорів у письмовій формі, зазначається в ньому, шляхом обміну листами, телеграмами та іншими документами, підписаними сторонами, які їх надсилають, маркування здійснюється шляхом наклеювання марок гербового збору на вказані документи. Важливо й те, що договори, в яких вартість товарів, робіт або послуг не зазначається, маркуються виходячи із розрахунку вартості цих товарів, робіт чи послуг на строк дії договору. Якщо ж визначити вартість товарів неможливо, то такі договори маркуються виходячи з даних за попередній рік. I останнє: маркування оригіналів договорів, векселів і установчих документів провадиться з одночасним скріпленням наклеєних марок гербового збору відбитком печатки суб'єктів господарської діяльності, які складають ці документи. Серед запитань, що надходять до податкових органів, є й таке, що указом Президента нібито не передбачено маркування перших екземплярів договорів. У цьому випадку раджу уважно прочитати пункт п'ятий Положення по гербовий збір до указу Президента, відповідно до якого маркуванню підлягають всі оригінали договорів, за якими сторони беруть на себе зобов'язання передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити гроші, а також з договорів, якими вносяться зміни, спрямовані на збільшення сум зазначених договорів, векселів та установчих документів. Слід додати, що маркування здійснюється сторонами договору за письмовою угодою. Якщо такої угоди немає, то маркування провадить сторона договору, яка здійснює оплату за ним, а у разі товарообмінних (бартерних) операцій - обома сторонами рівними частками. У випадку укладення договорів за межами України між її резидентами та нерезидентами маркуванню підлягають оригінали договорів, що належать резидентам України. Коли ж договір укладається між трьома і більше особами, то і в таких випадках маркується оригінал договору між ними. Має бути письмова угода, яка визначає відповідального за маркування.
Дехто побоюється, що гербовий збір негативно позначиться на собівартості продукції. Наведу такий приклад. Підприємство за рік, скажімо, укладе договорів на 7 млн. грн., сплатить при цьому 50 тис. грн. гербового збору, що не перевищує тисячного відсотка від загальної річної суми договорів. Договір на суму до 2 тис. грн. маркується маркою вартістю в одну гривню до 100 тис. - 5 гривень. Погодьтеся, це не може істотно вплинути на собівартість продукції.
Насамкінець хочу застерегти тих, хто спробує підробити гербову марку. Це зробити неможливо. Вона має багато ступенів захисту. Підробка обійдеться набагато дорожче її вартості. До того ж ми передбачили чіткий механізм контролю за розповсюдженням марок, за звітністю. Так що недоцільно займатися їх фальсифікацією. I про відповідальність не слід забувати.
Василь Лопата,
заступник голови