Виставкове майно та митні платежі
Виставковий бізнес, як правило, "гальмують" різноманітні податкові та митні перешкоди. На відміну від України, у цивілізованих країнах для переміщення та пропуску виставкового майна за кордон достатньо мати один-єдиний документ - так званий Карнет АТА, який дає власнику право безмитного ввезення та вивезення виставкового майна. Та цього достатньо лише за кордоном. В Україні усе набагато складніше.
Порядок ввезення (вивезення) виставкового майна
З кожним роком усе більше українських підприємств беруть участь в різноманітних виставках як за кордоном, так і приймаючи іноземних учасників в Україні. Для того щоб не потрапити у халепу і без проблем провезти виставкове майно через митний кордон України, потрібно вчасно і належним чином оформити усі необхідні документи.
Переміщення товарів для участі у виставці через митний кордон України підлягає декларуванню митниці з поданням вантажної митної декларації (ВМД) та відповідного митного оформлення. Виставкове майно підлягає митному оформленню за умови подання організатором (учасником) виставки письмової заяви (у якій вказуються мета, час і місце проведення виставки, юридична адреса і телефони організатора (учасника) виставки, номери рахунків у банку інша інформація (на вимогу митниці), що може бути використана при подальшому митному оформленні виставкових товарів).
Окрім договору та підготовленої заявки, перед ввезенням (вивезенням) виставкового майна з метою попередньої підготовки документів до розмитнення слід підготувати також рахунок-проформу із зазначенням виду вантажу (виставковий або представницький). Для транспортування виставкового вантажу до місця складування і у зворотному напрямку до митниці подається провізна відомість або Карнет. Окрім цього, митниці подаються ліцензії, банківські документи щодо розрахунків за контрактом, відповідна бухгалтерська документація та інші матеріали для підтвердження митної вартості товарів, заявлених у ВМД.
Після цього чи не найважливішим етапом підготовки документів є процедура митного оформлення виставкового обладнання. Митне оформлення виставкового майна у випадку ввезення (вивезення) через митний кордон України вважається завершеним за умови дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог тарифного та нетарифного регулювання та подання до митниці необхідних документів:
- документів, що підтверджують сплату встановлених чинним законодавством платежів:
- вантажної митної декларації (оформлюється експонентом на митниці окремо на кожний з чотирьох видів вантажу: виставкові експонати, стендове обладнання, рекламні матеріали, представницьке майно (подарунки та інше);
- зобов'язання особи не реалізовувати товари, оформлені відповідно до митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), без дозволу митниці і відповідного митного оформлення та заявлення їх з метою вільного використання в установлений термін;
- копії письмової заяви організатора міжнародної виставки з резолюцією начальника митниці:
- договору (контракту, запрошення тощо) щодо участі у виставці;
- дозвільних документів, установлених чинним законодавством.
Митне оформлення тимчасового ввезення (вивезення) виставкового майна відбувається у митниці, в зоні діяльності якої знаходиться ваше підприємство або проводиться виставка. Митне оформлення партії товарів фактурною вартістю менше 100 доларів США (за винятком товарів, що підлягають імпортному контролю) проводиться за листом підприємства без подання ВМД.
Перелік товарів для тимчасового ввезення визначатиме митниця
Нещодавно Державною митною службою України прийнято Наказ N 784 від 16 грудня 1998 р. "Про затвердження Тимчасового порядку застосування митного режиму тимчасового ввезення".
Позитивним у цьому наказі є те, що скасовано дію окремих нормативних документів, а натомість з'явився єдиний зведений документ, розмежовано порядок митного оформлення виставкових експонатів та іншого майна.
Негативним є те, що Держмитслужба взяла на себе право визначати перелік категорій товарів, які можуть декларуватися в режимі тимчасового ввезення.
Законом України "Про митну справу в Україні" встановлено компетенцію митних органів України. Пунктом "г" статті 6 закону Держмитслужбі надано право на "використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів" і аж ніяк не надається право законодавчого їх встановлення. Тому, перебравши від законодавця на себе функцію визначення переліку товарів, що можуть оформлятися в режимі тимчасового ввезення (п. 1.7 "е" наказу), Держмитслужба посвоєму протрактувала положення статті 71 Митного кодексу, якою не передбачено обмежень щодо категорій предметів, товарів, які можуть ввозитися тимчасово на термін до 1 року. Жодного посилання на законодавче встановлені норми чи юридичне правоздатні нормативні документи міністерств і відомств у підтвердження перебраної на себе функції в наказі не згадується. Очевидно, що при написанні вищезгаданого пункту наказу наперед було застосовано норми нового (затвердженого у першому читанні, але ще нечинного) Митного кодексу, якими таке право митним органам тільки передбачається надати.
Наказ у цей час вже застосовується, завдаючи при декларуванні несподіваних неприємностей підприємцям, яким у деяких митницях на місцях пропонують декларувати в режимі "імпорт" устаткування, предмети і навіть браковану продукцію, що повертаються з метою усунення недоліків. Вимоги митниць щодо оформлення окремих категорій товарів і предметів складу тимчасового ввезеного майна у режимі імпорту є безпідставними, оскільки абзац 14 статті I ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" дає чітке визначення поняття імпорту: "Імпорт (імпорт товарів) - купівля в іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності товарів та їх ввезення на територію...". Адже не йдеться про купівлю продукції, а лише про ввезення майна закордонного власника (без переходу права власності) протягом певного часу (до 1 року) у порядку, передбаченому статтею 71 Митного кодексу.
Виходячи з того, що режим імпорту передбачає справляння належних платежів, виникає ще одна юридична колізія.
Статтею 23 ЗУ "Про Єдиний митний тариф" передбачено можливість умовно-безмитного ввезення і вивезення і встановлено, що товари, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені до зворотного вивезення за її межі у встановлені строки, пропускаються через митний кордон України без сплати мита. Строки умовно-безмитного ввезення та вивезення визначаються Митним кодексом України. Вимоги сплати мита при ввезенні продукції митного органу порушують не тільки законодавство про митну справу, а й Інструкцію Держмитслужби "Про порядок справляння ввізного (імпортного) мита", затверджену наказом N 344 від 22.09.97 р. (Мін'юст N 397/2201 від 12.09.97 р.), пунктом 1.1 якої визначено: "Ввізне мито справляється при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів (далі - товари), що ввозяться (імпортуються) за вантажною митною декларацією на митну територію України з метою вільного використання на цій території, з урахуванням винятків, передбачених цією Інструкцією". Крім того. п. 1.9 Інструкції передбачає застосування звільнення щодо категорій товарів, що підпадають під визначення статті 23 ЗУ "Про Єдиний митний тариф".
Як декларувати виставкове майно
На розмір ваших видатків впливає також процедура декларування, яка є складовою митного оформлення виставкового майна. Декларувати виставкове майно в митній декларації можна як самостійно, так і на договірній основі через осіб, уповноважених митницею до декларування (митних брокерів).
У випадку самостійного декларування ввезення (вивезення) виставкового майна кошти, які належать до сплати за декларацією, перераховуються на рахунок митного органу. Якщо у штаті вашого підприємства є працівник, спроможний оформити декларацію й усі інші необхідні документи, видатки будуть незначними, зважаючи на його зарплату та величину митних платежів. Якщо ж такого працівника немає, вам доведеться звернутися до митних брокерів, послуги яких платні. Так, наприклад, оформлення однієї товарної позиції може обійтися вам у 23 гривень і більше, тому попередньо слід з'ясувати розцінки у різних брокерських фірмах і врахувати вартість їх послуг при розрахунках з партнерами.
При самостійному декларуванні керівник підприємства зобов'язаний:
а) пред'явити митниці виставкове майно;
б) податну митницю документи, які включають відомості, необхідні для проведення митного контролю та митного оформлення;
в) сплатити мито. якщо майно підлягає митному оподаткуванню, та митні збори;
г) забезпечити доставку виставкового майна під митним забезпеченням (пломбами) до місця складування (за умови наявності власного транспортного засобу);
д) забезпечити зворотне ввезення в Україну виставкового майна згідно із зобов'язанням;
е) забезпечити доставку виставкового майна до регіональної митниці.
У разі проведення декларування митним брокером кошти з урахуванням митних платежів перераховуються на рахунок підприємства, яке від вашого імені проводитиме декларування і перерахує суму митних платежів на депозит у митний орган. Можливий варіант, коли вартість роботи брокера та вартість розмитнення може бути виставлена за окремим рахунком.
До окремих видів товарів при їх ввезенні в Україну Держмитслужбою застосовується спеціальна процедура попереднього декларування. Це стосується підакцизних товарів згідно з переліком, поданим у додатку до постанови Кабінету Міністрів від 23.01.97 р. N 52 (див. стор. 66), а також окремих швидколіквідних товарів, перед ввезенням яких є обов'язковим внесення попередніх платежів (регламентовано наказом ДМСУ N 305 від 22.05.98 р. "Про затвердження Тимчасового переліку товарів, що ввозяться за попередньою декларацією" у розмірі, передбаченому при оформленні в режимі звичайного імпорту, тому зміна узгодженого переліку (а звідси, відповідно, і рахунка-проформи) призведе до ситуації, за якої транспорт з експонатами буде затриманий прикордонною митницею, або ж до браку коштів на депозиті у митниці.
Депозит на митниці
Особливе місце у процесі підготовки експонатів до розмитнення займає розрахунок суми коштів, які необхідно мати на депозиті в митниці. Тут виходити слід з того, що переміщення та пропуск виставкового майна через митний кордон України здійснюється в режимі "тимчасове ввезення" або "тимчасове вивезення".
Виставкові експонати, які тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені для зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України на пільгових умовно-безмитних умовах зі сплатою окремих видів митних зборів (стаття 23 Закону України від 05.02.92 р. N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф").
Пільговий умовно-безмитний режим пропуск виставкового майна, яке тимчасово ввозиться (вивозиться) за межі митної території України, здійснюється на строк проведення виставки з урахуванням часу, необхідного на транспортування експонатів, монтажу та демонтажу експозиції, який не перевищує одного року з дати митного оформлення тимчасового вивезення.
Ставки митних зборів визначаються Постановою Кабінету Міністрів від 27.01.97 р. N 65 "Про ставки митних зборів". Володіючи узгодженою специфікацією та знаючи розмір ставок митного збору, можна порахувати суму коштів, необхідних для оформлення виставкового майна:
- за митне оформлення тимчасово ввезеного/вивезеного майна під зобов'язання про його зворотне вивезення/ввезення розмір ставки за кожною митною декларацією становить ЗО доларів США, за кожним додатковим аркушем до неї-15 доларів США;
- за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад - ЗО доларів США за кожною вантажною митною декларацією та 15 доларів США за кожним додатковим аркушем до неї;
- за перебування товарів та інших предметів під митним контролем за перші п'ятнадцять днів збір не справляється, за кожен наступний календарний день - 0,05% загальної митної вартості товарів та інших предметів.
Якщо працівник митного органу працюватиме з виставковим майном за вашим викликом поза розташуванням митниці, то відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України N 65 від 27.01.97 р. за митне оформлення товарів та інших предметів додатково справлятимуться платежі у розмірі:
- у робочий час-20 доларів США за годину роботи;
- у вихідні дні - 40 доларів США за годину роботи;
- у святкові дні - 50 доларів США за годину роботи.
Ускладнити розрахунок може раптова зміна преліку а також наявність у ньому предметів, які підлягають попередньому декларуванню, наявність представницьких матеріалів, розрахунок коштів за якими проводиться відповідно до розрахунків при ввезенні товарів в режимі "імпорт".
У зв'язку з тим, що усі розрахунки з митницею щодо ввезення (вивезення) виставкового майна прив'язані до курсу вільно конвертованої валюти, в умовах коливання курсів для розмитнення на депозит у митницю кошти, як правило, переводяться з урахуванням динаміки зміни курсу та сум, необхідних для оформлення попередньої і акцизної декларацій (заставні платежі), тому не виключено, що у вас на депозиті у митниці залишилися певні суми. Для того щоб їх повернути, слід звернутися у письмовій формі до керівника митного органу з клопотанням про повернення. На підставі резолюції керівника. поданої до митниці, проводиться звірка використання коштів, про що оформляється відповідний акт за участю представника митниці і суб'єкта ЗЕД, на підставі якого кошти повертаються.
Витратні матеріали
Існують деякі товари, які пропускаються через митний кордон України в режимі "тимчасове ввезення (вивезення)" та митницею не вважаються виставковим майном (рекламна продукція, сувеніри, буклети та ін.). Такі товари відносяться до витратних матеріалів, ввезення (вивезення) яких здійснюється в режимі "вільного використання" (стаття 71 Митного кодексу) після здійснення відповідного митного оформлення та сплати мита і митних зборів і ПДВ.
Якщо товари ввозяться (вивозяться) у режимі "імпорт", розрахунок коштів проводиться у порядку, передбаченому для звичайного імпорту, виходячи з чинних на день декларування ставок митних платежів (митний збір - 0,2%, але не менше ніж 5 доларів США і не більше ніж 1000 доларів США, мито - у розмірі і порядку, передбаченому Єдиним митним тарифом, акцизний збір та ПДВ). Сплата за оформлення акцизної та попередньої декларацій після доставлення перевізником експонатів у митницю призначення буде зарахована за оформлення імпорту виставкового майна, що дає можливість не витрачати зайві обігові кошти.
Досить часто під час проведення виставки за кордоном український учасник укладає комерційні угоди з купівлі-продажу виставкових експонатів. Виставкові експонати перебувають за кордоном у режимі "тимчасове вивезення" під зобов'язання про зворотне повернення, видане організатором виставки, і знаходяться під митним контролем. Відповідно до частини 2 статті 70 Митного кодексу товари і предмети, які знаходяться під митним контролем, можуть бути заявлені з метою вільного використання. Таким чином відбувається зміна режиму з "тимчасового вивезення" на режим "вільне використання", або "імпорт".
Потрібно лише погасити зобов'язання про зворотне ввезення. Підставою для погашення зобов'язання про зворотне ввезення є наявність дозволу митних органів на проведення зміни митного режиму з "тимчасового вивезення" на "імпорт", зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу та оформлена на покупця вантажна митна декларація в режимі "імпорт". До цього часу особливих проблем не було. На ім'я керівника митниці подавався лист-клопотання від декларанта і покупця, контракт, і уже після отримання дозволу оформлялася вантажно-митна декларація. На цій підставі експонати ставали товаром та погашалося зобов'язання про зворотне вивезення.
Інша ситуація з товарами, які були ввезені на митну територію України. Відповідно до наказу Державної митної служби N 558 від 09.09.98 р. "Щодо митного контролю за товарами, заявленими в митний режим "тимчасове ввезення", начальникам митниць заборонено розглядати питання про надання дозволу щодо розміщення в митний режим "імпорт" (вільне використання) товарів, заявлених до цього в режимі "тимчасове ввезення". Відповідно до п. 2.1 цього наказу розгляд матеріалів та підготовку рішень щодо зміни митного режиму здійснює Управління нетарифного регулювання Держмитслужби з залученням (за необхідності) фахівців інших управлінь. Матеріали з зазначених питань до Держмитслужби надсилаються начальниками регіональних митниць з відповідними висновками щодо обгрунтованості та правомірності попереднього оформлення товарів в режимі "тимчасове ввезення" з пропозиціями щодо митного оформлення товарів в митний режим "імпорт" та підтвердженням, що такі товари використовуються на час звернення в заявлених цілях. Рішення про надання (не надання) дозволу та випуск таких товарів у вільне використання підписуються заступником голови Держмитслужби.
Як укладати договір про участь у виставці
Складання і укладення договору - найважливіший етап підготовки до ввезення (вивезення) виставкового майна. Детально підготовлений договір позбавить вас зайвих клопотів, пов'язаних з митним оформленням обладнання. Наказом МЗЕЗторіу N 75 від 05.10.95 р. (зареєстровано Мін'юстом за N 367/903 09.10.95 р.) затверджено "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)". Це Положення використовується при укладенні договорів купівлі-продажу товарів, у т.ч. договорів про надання послуг, виконання робіт між українськими та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та видів діяльності.
Типові платіжні умови договору (контракту), яким передбачається розрахунок із застосуванням документарного акредитива та документарного інкасо, а також типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, передбачені у спільній Постанові Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 21 червня 1993 р. N 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)".
До розділів, які повинні бути передбачені в договорі на проведення виставки, відповідно до наказу МЗЕЗ- торгу N 75 від 05.10.95 р. включаються:
1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
2. Преамбула.
У преамбулі визначається повне найменування сторін учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів (наприклад, "Виконавець", "Експонент", "Замовник") та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (статут підприємства, установчий договір тощо).
3. Предмет договору.
У розділі вказується мета укладення договору та узагальнений перелік послуг та робіт, які організатор виставки зобов'язується надати експонентові (крім традиційних оренди виставкових площ та обладнання, надання охорони, розмитнення експонатів, до переліку можуть також входити бронювання та оплата місць в готелі, забезпечення харчуванням, транспортом, організація культурної програми). Вказуються також і види експонатів. Якщо перелік таких експонатів досить широкий і потребує більш детальної характеристики - усе це вказується у додатку (специфікації), який є невід'ємною частиною договору про що робиться відповідний запис у самому договорі.
4. Обсяги виконання робіт (надання постуг).
Визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) з організації та проведення виставки (інформаційно-рекламні заходи), умови функціонування виставки, конкретизуються розміри виставкових площ, що будуть надаватися експонентові, а також можуть зазначатися (за згодою сторін) умови перебування експонентів в Україні.
5. Базисні умови поставки експонатів (приймання-здачі виконаних робіт або послуг).
У цьому розділі вказується вид транспорту та базисні умови ввезення експонатів згідно з правилами "ІНКО- ТЕРМС", атакож регламентуються обов'язки контрагентів щодо ввезення (повернення) і визначається момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, визначаються конкретні терміни проведення виконаних робіт (послуг).
6. Загальна вартість договору.
У розділі визначається загальна вартість виконаних робіт (послуг), що надаються згідно з договором, та валюта платежів.
7. Умови платежів.
У розділі визначаються спосіб, порядок та строки фінансування розрахунків (у т.ч. щодо сплати податків, мита, зборів) та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору вказуються:
- умови банківського переказу або умови документарного акредитиву чи інкасо (з гарантією), визначені відповідно до спільної Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 року N 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті";
- умови за гарантіями (якщо вони є або якщо вони необхідні), вид гарантій (умовна або на вимогу), умови та термін дії гарантій, можливість змін умов договору без зміни гарантій.
8. Умови здачі (приймання) робіт, послуг.
У цьому розділі може встановлюватися перелік та процедура оформлення документів, якими засвідчується факт надання послуги та виконання робіт.
9. Упаковка та маркування.
У розділі повинні бути відомості про вимоги до упакування експонатів (ящики, мішки, контейнери тощо). нанесене на них відповідне маркування (найменування експонента та виконавця, номер договору, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а при необхідності також умови їх повернення).
10. Форс-мажорні обставини.
Розділ містить відомості про те, за яких обставин умови договору можуть бути невиконані сторонами (стихійні лиха, військові дії, ембарго, втручання з боку влади тощо). Тут також встановлюються умови, за яких сторони звільнюються від відповідальності на строк дії цих обставин або можуть відмовитися від виконання договору частково чи в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Визначається порядок підтвердження дії форс-мажорних обставин.
11. Санкції та рекламації.
У розділі встановлюється порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та порядок подання рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'- язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій, наприклад, у відсотках від вартості або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів (від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору, способи врегулювання претензій.
12. Арбітраж.
Вказується порядок доарбітражного врегулювання, місце арбітражного розгляду спорів та повна його назва, країна і матеріальне право (т. зв. керівний закон), яке застосовуватиметься при розгляді спорів, обумовлюються випадки, за якими сторони можуть звернутися до суду (цей пункт застосовується відповідно до положень наказу МЗЕЗторгу N 773 від 28.11.96р.).
13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.
За домовленістю сторін у договорі (після розділу "Арбітраж") може застосовуватися розділ "Особливі умови", в яких, як правило, вказуються домовленості щодо страхування, гарантій, рекламних заходів, умови залучення субвиконавців договору, агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі документації на експонати, збереження, різноманітні захисні застереження, кількість підписаних примірників договору, можливість та порядок внесення доповнень і змін до договору, передачі зобов'язань третій стороні та ін