Робота з ЕККА: знову зміни
Наказом ДПА України від 31.12.98 р. N 660 викладено у новій редакції Положення про порядок реєстрації і застосування ЕККА при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затверджене наказом ДПА від 18.09.97 р., зареєстроване в Мін'юсті 12.12.97 р. за N 594 (надалі Положення). Нова редакція Положення зареєстрована Мін'юстом 2 березня цього року і відповідно до п. 4 наказу ДПАУ N 660 буде введена в дію після опублікування в газеті "Урядовий кур'єр". Текст документа буде опубліковано у найближчому номері.
З Положення про касові апарати зникло визначення ЕККА
Нова редакція Положення, як це не дивно, не містить визначення терміна контрольно-касового апарата, а також класифікації ЕККА. Таким чином, сьогодні у жодному з нормативно-правових документів не роз'яснено, що розуміють податківці під контрольно-касовим апаратом.
Майже не змінилися вимоги до товарного чека, яких слід дотримуватися при розрахунках у разі відключення електроенергії або виходу з ладу ЕККА. Відтепер дозволяється замість печатки на кожній частині товарного чека проставляти штамп підприємства. Крім цього, міністерства й інші центральні органи виконавчої влади для підприємств і організацій, що входять до сфери їх управління, можуть за погодженням з ДПА України встановлювати іншу форму товарного чека.
Відтепер на період виходу з ладу за бажанням суб'єкта підприємницької діяльності дозволяється використовувати резервний ЕККА. Резервний касовий апарат повинен бути належним чином зареєстрований у державній податковій інспекції за місцезнаходженням підприємства.
У новій редакції Положенні змінилися терміни зберігання журналу використання ЕККА і контрольної стрічки ЕККА. Новий термін зберігання використаних контрольних стрічок та журналів використання ЕККА - 1 рік після їх закінчення. Нагадаємо, що раніше журнал використання ЕККА слід було зберігати 3 роки; контрольна стрічка ЕККА зберігалась в господарській одиниці разом з журналом використання ЕККА 30 робочих днів, а потім передавалася на підприємство, де зберігалася 3 роки.
Відповідно до внесених змін журнал використання ЕККА, використані контрольні стрічки касового апарата, ключі від ЕККА, реєстраційне посвідчення, акт опломбування і акт реєстрації ремонту ЕККА повинні подаватися службовим особам перевіряючих органів за їх вимогою. Враховуючи той факт, що відповідно доп. 6 ст. 11 ЗУ "Про державну податкову службу" працівники ДПА мають право вилучати у підприємств документи, які свідчать про приховування об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, наведене твердження виглядає цілком логічним.
Що таке "робоче місце касира"?
Найбільш приємна зміна - незастосування фінансових санкцій до підприємства і посадових осіб, якщо різниця між сумою готівки за реалізовані товари і сумою, зазначеною в поточному звіті ЕККА, не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 8 грн.50 коп.
Проте, як завжди, не обійшлося без каверзи. Попередня редакція Положення містила вимогу до касира: не тримати в грошовій скриньці ЕККА власних грошей. Тепер, відповідно до п. 6.5. Положення, "касир не повинен тримати на робочому місці власних грошей". Якщо навіть раніше податківці могли спокійно прийняти особисті гроші касира, які знаходились у його гаманці, за неоприбутковану в касі готівку, то тепер, придумавши відповідне визначення терміна "робоче місце касира", це зробити ще легше. Тому - порада: не тримайте у кишені більш ніж 8,5 грн, навіть якщо у вас у цей день зарплата.
При проведенні реєстрації операцій продажу через ЕККА касир зобов'язаний був. крім усього іншого, "назвати покупцю (клієнту) суму здачі і видати її разом з чеком і придбаним товаром". Якщо ж він не виголошував суму здачі, податківці могли його оштрафувати за "порушення вимог Положення". Тепер касир повинен видати покупцю чек і суму здачі разом з товаром. Нібито полегшення. Проте не забувайте, що відповідно до п. 22 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого ПКМУ N 108 від 08.02.95 р., "касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану від покупця, і покласти одержані від нього гроші окремо на видному місці, віддрукувати чек на касовому апараті, назвати покупцеві належну йому суму здачі і видати її разом з чеком".
Пломбувати ЕККА можна і в офісі
Операції з опломбування, розпломбування та переопломбування ЕККА відтепер можна проводити не тільки в ДПА, як це вимагалося раніше, а й за місцем застосування ЕККА або в організації сервісного обслуговування. Проте присутність матеріально відповідальної особи підприємства залишається обов'язковою.
Представнику організації сервісного обслуговування дозволяється проводити розпломбування ЕККА у разі виходу його з ладу, дозволяється знімати пломби на корпусі ЕККА, паперові пломби на мікросхемах програмної та фіскальної пам'яті, а також у місці підключення з'єднувача шлейфа фіскальної пам'яті до материнської плати.
Зменшення відповідальності - найбільша несподіванка
Раніше податківці, керуючись Положенням, штрафували за недостатній "кут повороту індикатора клієнта ЕККА", відсутність "на видному покупцеві місці" повідомлення про обов'язковість видачі касового чека, відхилення на копійчину суми готівки у скриньці ЕККА від суми, зазначеної у поточному звіті ЕККА.
При цьому працівники ДПА керувались ст. 9 Положення, де містилось таке твердження: "За порушення суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків із споживачами... та вимог цього Положення, за рішенням Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах стягуються до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності фінансові санкції згідно з чинним законодавством".
У новій редакції Положення стаття 7 "Відповідальність" майже не відрізняється від процитованого. Тепер він звучить так: "За порушення суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків із... та порядку застосування електронних контрольно-касових апаратів, визначеного розділом 6 цього Положення, за рішенням органів державної податкової служби України стягуються до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності фінансові санкції згідно з чинним законодавством".
Також додано вже згадуваний новий абзац: "У разі порушення вимог п. 6.5 Положення фінансові санкції не Застосовуються, якщо відхилення суми готівки за реалізовані товари (надані послуги) від суми, зазначеної в поточному звіті ЕККА, не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян".
Зміни, які відбулися, викликають радісне здивування. До голови лізуть нереальні версії обгрунтування того, що сталося: чи серед податківців завівся гуманіст, який потай співчуває підприємцям, чи працівники ДПА врешті-решт вирішили хоч трохи полегшити життя платників податків.
Прийняття і реєстрація у Мін'юсті цього документа на практиці означає, що штрафні санкції не повинні застосовуватись за: відхилення суми готівки у касі від суми, зазначеної у поточному звіті ЕККА менш ніж на 8,5 грн; відсутність біля ЕККА на видному місці повідомлення "Касир зобов'язаний вручити покупцю (клієнту) касовий чек" (це вимагається у п. 5.3 Порядку); недостатній поворот індикатора клієнта ЕККА в площину, "яка забезпечує максимальну зручність в одержанні клієнтом (покупцем) інформації про сплату грошових сум за отриману покупку (надану послугу)" (вимагається у п. 5.1 Порядку); порушення цілісності пломб ЕККА (п. 5.1 Порядку).
Розмір санкцій залишився незмінним
Санкції за порушення підприємцями порядку проведення розрахунків із споживачами стягуються, як і раніше, згідно із законодавством. Під останнім мається на увазі Закон України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95р. N 265/95-ВР.
Відповідно до ст. 6 цього Закону застосовуються санкції у розмірі:
-від 10 до 100 н.м.д.г. (170-1700 грн) у разі проведення розрахунків із споживачами за готівку без застосування ЕККА чи ТКК, з використанням не зареєстрованого належним чином ЕККА;
- від 20 до 200 н.м.д.г. (340-3400 грн) у разі повторного порушення встановленого порядку застосування ЕККА чи ТКК, виявленого протягом календарного року після попередньої перевірки;
-від 10 до 50 н.м.д.г. (170-850 грн) у разі застосування зіпсованого ЕККА.
Посадовим особам та працівникам підприємства також загрожують адмінштрафи, які накладають на них інспектори ДПА відповідно до ст. 155-1 КУпАП "Порушення порядку проведення розрахунків із споживачами".
Згідно з положеннями цієї статті за проведення розрахунків із споживачами за готівку без застосування ЕККА, із використанням не зареєстрованого чи зіпсованого контрольно-касового апарата або з порушенням встановленого порядку застосування ЕККА на посадових осіб наклада-- ють штрафи у розмірі 170 грн і на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - 51 грн. Невидача громадянамспоживачам касового чи товарного чека тягне за собою накладення штрафу у розмірі 85 грн.
Неподання, несвоєчасне подання або подання за невстановленою формою до ДПА звітності, пов'язаної із застосуванням ЕККА, незбереження документів, визначених порядком застосування ЕККА буде "коштувати" посадовій особі підприємства ті ж 85 грн.
Зазначені штрафні санкції застосовують також за порушення підприємцями порядку проведення розрахунків із споживачами, встановленого статтями 1 і 2 закону N 265/95-ВР та порядку застосування ЕККА, визначеного розділом 6 нової редакції Положення.
Що залишилось незмінним:
перелік документів, які слід подати до ДПА для проведення реєстрації ЕККА;
випадки, коли ДПА може опломбовувати (розпломбовувати) касові апарати;
процедура зняття ЕККА з реєстрації;
вимоги щодо кута повороту індикатора клієнта та наявності на видному місці повідомлення про обов'- язковість вручення клієнту касового чека;
інформація, яка повинна міститись у касовому та товарному чеках;
особливості роботи у період виходу ЕККА з ладу чи відключення електроенергії.
Вас не оштрафують, якщо:
1) проводити розрахунки зі споживачами через ЕККА, які належним чином зареєстровані та перебувають на гарантійному або післягарантійному обслуговуванні в організації сервісного обслуговування;
2) обов'язково видавати споживачеві касовий чек на повну суму покупки (послуги), який повинен містити усі необхідні реквізити;
3) вести журнал використання ЕККА, складати звіт з операцій, здійснюваних на цьому апараті;
4) забезпечувати зберігання зазначених документів протягом строку, встановленого чинним законодавством;
5) подавати до ДПА звітність, пов'язану із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця;
6) реалізовувати товари, надавати послуги за наявності цінника на товар чи прейскуранта на послугу;
7) у разі поломки ЕККА чи відключення електроенергії використовувати належним чином оформлену і зареєстровану в ДПІ товарно-касову книгу (ТКК) разом з товарними чеками;
8) якщо відхилення суми готівки за реалізовані товари (надані послуги) від суми, зазначеної в поточному звіті ЕККА, не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів.