Закон про фіксований сільскогосподарський податок діяв без змін лише один місяць
ПИТАННЯ: Замість яких податків і зборів сплачується фіксований сільськогосподарський податок та хто є його платником?
ВІДПОВІДЬ: Указом Президента України, а потім законом від 17.12.98 р. N 320- XIV в Україні на строк з 01.01.99 р. до 01.01.2004 р. введено фіксований сільськогосподарський податок (ФСП). Згідно із статтею 9 закону N 320-XIV від сплати фіксованого сільськогосподарського податку звільняються до 01.01.2001 року всі сільськогосподарські товаровиробники, у тому числі вітчизняні дослідні господарства науководослідних установ і навчальних закладів, професійно-технічні училища сільськогосподарського профілю та сортовипробувальні станції (дільниці).
ФСП має сплачуватись замість таких податків і зборів:
1. Податку на прибуток;
2. Плати (податку) на землю;
3. Податку з власників транспортних засобів;
4. Комунального податку;
5. Збору на геологорозвідувальні роботи;
6. Збору на обов'язкове соціальне страхування;
7. Збору на дорожні роботи;
8. Збору на обов'язкове пенсійне страхування;
9. Збору до Держіннофонду;
10. Плати за придбання торгового патенту;
11. Збору за спеціальне використання природних ресурсів.
Законом від 03.02.99 р. N 414-XIV "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", який набрав чинності з дня його опублікування - 20 лютого 1999 р., поновлена сплата сільськогосподарськими товаровиробниками зборів на обов'язкове соціальне та пенсійне страхування.
Крім того, скасована пільга щодо сплати фіксованого сільськогосподарського податку вітчизняними достідними господарствами науководослідних установ і навчальних закладів, професійно-технічних училищ сільськогосподарського профілю та сортовипробувальних станцій (дільниць).
Платниками ФСП є власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби.
Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.
Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлена у відсотках до їх грошової оцінки у таких розмірах:
1) для ріллі, сіножатей та пасовищ-0,5;
2) для багаторічних насаджень - 0,3.
Платники податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та поліських територіях, сплачують фіксований сільськогосподарський податок у таких розмірах:
1) для ріллі, сіножатей та пасовищ-0,3;
2) для багаторічних насаджень - 0,1.
Перелік таких платників визначається обласними радами відповідно до Закону "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та Постанови Кабінет Міністрів України від 25.12.98 р. N 2068 "Про визначення поліських територій України".
Платники фіксованого сільськогосподарського податку мають право на вибір форми сплати фіксованого податку в грошовій або/та у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.
Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара угідь встановлюється на початку року і не підтягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року.
Сплата податку має провадитися щомісяця до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у 1 кварталі - 10 відсотків, II кварталі - 10 відсотків, III кварталі - ЗО відсотків, IV кварталі - ЗО відсотків.
Відповідно до закону платниками ФСП можуть стати сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються вирощуванням, переробкою та збутом за умови, що вартість реалізованої сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загального валового доходу підприємства.
Оскільки таке перевищення може становити і 1 відсоток, то на решту 49 відсотків сільськогосподарське підприємство може займатись іншою підприємницькою діяльністю (торгівля, надання побутових послуг, інша підприємницька діяльність) без сплати вищезазначених податків до 01.01.2001 року та сплачуючи лише фіксований сільськогосподарський податок і ПДВ з 01.01.2001 р. до 01.01.2004 р.
Тим більше, що сума фіксованого сільськогосподарського подать належна до сплати у бюджет, не залежить від обсягів реалізації продукції (доходу) або фінансового результату (прибутку), а визначається виходячи з площі угідь та ставки податку.
Такі умови сприятливі не тільки для вирощування, переробки та збуту сільськогосподарської продукції, а й для розвитку малого бізнесу на селі, у складі сільськогосподарського підприємства.