Про надання фінансових гарантій
Постановою Кабінету Міністрів N 364 від 15 березня 1999 року внесено зміни до Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки підакцизних товарів до митниць призначення у разі їх транзитного переміщення через територію України (затверджено постановою Кабміну від 29 червня 1996 року).
Нагадаємо, що постанова Кабінету Міністрів N 700 від 29 червня 1996 року запровадила три альтернативні заходи щодо фінансових гарантій транзитного перевезення підакцизних товарів:
гарантійний лист вітчизняного банку (письмове зобов'язання гаранта перед митними органами щодо внесення передбачених законодавством обов'язкових платежів у разі порушення перевізником зобов'язань, взятих у зв'язку з переміщенням товарів транзитом через територію України);
грошова застава, яку вноситься на депозитний рахунок митниці при ввезенні товарів та повертається перевізникові при вивезенні цих товарів з території України;
страхування фінансової відповідальності перевізника, що здійснюється на підставі страхового поліса української страхової компанії.
Сума фінансових гарантій, згідно з постановою N 700, повинна відповідати розміру всіх обов'язкових платежів, визначених для підакцизних товарів (акцизний збір, мито, ПДВ, митні та інші збори), нарахованих згідно з порядком, установленим для оподаткування ввезених в Україну товарів з метою вільного використання. Власник товарів або уповноважена ним особа на власний розсуд обирає один із видів фінансових гарантій.
Але досі реальний вибір для перевізників підакцизних товарів був дещо обмежений: грошова застава та супроводження вантажу під митною вартою. Позаяк Держмитслужба так і не визнала жоден з державних і комерційних банків гарантом при транзитних перевезеннях підакцизних товарів. (Згідно з постановою N 700 гарантом можуть бути уповноважені Держмиткомом в установленому порядку банк чи страхова компанія, що бере на себе відповідальність щодо внесення обов'язкових платежів у разі порушення перевізником зобов'язань, узятих у зв'язку з переміщенням товарів транзитом через територію України.)
Звичайно ж, банків, які б хотіли виступити у ролі гаранта, а отже, розширити діапазон банківських послуг, та страхових компаній, які теж не проти узятися за новий вид страхування, - чимало, але... Виконання поставлених перед ними Держмитслужбою вимог потребувало неабияких зусиль і, головне, коштів. Зокрема, аби виконувати функції незалежного фінансового посередника, банк повинен мати ліцензію-дозвіл Нацбанку на видачу гарантійних зобов'язань. Крім того, за умовами митників, гарант транзитних перевезень зобов'язаний розташувати свої представництва або філії у всіх митних пунктах пропуску підакцизних товарів, створити надійний захист своїх документів - банківських гарантійних листів. А також бути платоспроможним та мати надійний зв'язок. Такі умови не змогли виконати і страхові компанії.
Однак головна причина, через яку фінансові установи так і не змогли домовитися з митниками, дещо інша. Як правило, банк, що видає гарантію за клієнта (суб'єкта господарювання), для "підстраховки" приймає від нього грошову чи майнову заставу. Нею погасить можливі збитки у разі невиконання клієнтом зобов'язань. Здавалося б, Держмитслужба не має підстав для хвилювань. Але, за словами начальника відділу контролю за доставлянням вантажів Держмитслужби України Валерія Луговця, вітчизняний Цивільний кодекс містить певні недоречності, через які митні органи не можуть стягнути з банківської установи чи страхової компанії кошти, якщо суб'єкт ЗЕД порушив узяті на себе зобов'язання про транзит підакцизних товарів.
Зокрема, згідно з Роз'ясненням Президії Вищого арбітражного суду України від 6 жовтня 1994 року N 02 - 5/706, чинне законодавство не передбачає солідарної відповідальності боржника і гаранта. Тобто Держмитслужба має право у претензійнопозовному порядку вимагати від банку-гаранта сплати заборгованості перевізника лише у разі неплатоспроможності самого перевізника. Саме це, стверджують митники, не забезпечує повною мірою виконання головної мети фінансових гарантій: безумовності та своєчасності надходження коштів до державного бюджету у разі невиконання перевізником-порушником узятих на себе зобов'язань про транзит. "Як правило, коли товар "губиться", - знайти перевізника неможливо, а тим більше перевірити, чи має він на рахунку якісь кошти. Тож, отримуючи гарантійний лист банку, суб'єкт ЗЕД фактично може завозити в Україну підакцизні товари, не сплачуючи при цьому жодних податків. Залишався осторонь і банк-гарант",пояснює Валерій Луговець.
Подібне могло б статися й у разі надання фінансових гарантій у вигляді страхування відповідальності перевізника. Згідно з п. 1 статті 25 Закону України "Про страхування", страховик має право відмовити у виплаті відшкодування у разі навмисних дій страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку. Оскільки недоставлення транзитних підакцизних товарів на митницю призначення, властиво, і є навмисним, митники знову ж таки не могли б домогтися благородної мети - безумовної сплати страховго відшкодування на користь державного бюджету.
Аби запобігти випадкам, коли підприємці ухиляються від сплати належних митних податків, використовуючи вади чинного законодавства, уряд запровадив новий вид гарантування доставки вантажів: надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками. Згідно з Постановою Кабміну "Про Положення про надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення" N 1216 від 4 жовтня 1996 року, незалежним фінансовим посередником (гарантом) є уповноважена Держмитслужбою юридична особа, зареєстрована в Україні у формі повного чи командитного товариства. За словами Валерія Луговця, ефективність саме цієї форми випливає з її правової природи, оскільки засновники такого товариства відповідатимуть за доставлення товару всім своїм майном.
Врешті-решт, щоб гарантовано отримувати належні податки, Держмитслужба й уряд винаходять зовсім вже оригінальний спосіб - гарантування гарантії. Тобто банківська установа чи страхова компанія надає фінансові гарантії доставки товару до митниці призначення незалежному фінансовому посереднику, останній "відповідає" за доставлення перед митницею. 15 березня цього року з'являється Постанова Кабміну "Про внесення змін і доповнень до Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення". Згідно з внесеними змінами фінансові гарантії у формі гарантійного листа банку та договору страхування фінансової відповідальності перевізника застосовуються вже не інакше як "фінансове забезпечення гарантій, що надаються митним органам незалежними фінансовими посередниками".
А отже, фінансове забезпечення наданих гарантій провадиться виключно через незалежного посередника - зі страховиком укладають договір страхування фінансової відповідальності перевізника перед митним органом щодо обов'язкової (своєчасної) доставки товару до митниці призначення або шляхом отримання від перевізника застави у розмірі митного боргу (чи отримання гарантійного листа уповноваженого банку на суму митного боргу). Тим самим скасовано положення, згідно з якими фінансові гарантії безпосередньо може надавати уповноважений банк.
Така схема - бездоганна, якщо вважати всіх суб'єктів ЗЕД потенційними порушниками митного законодавства. Інакше, як не крути, для перевізників підакцизних товарів обов'язкова участь незалежного фінансового посередника при страхуванні відповідальності або застосуванні банківських гарантій означає додаткові витрати. Спочатку підприємець платить страховій компанії чи банківській установі за те, що вони гарантуватимуть його добропорядність незалежному фінансовому посередникові. Потім оплачуватиме послуги незалежного фінансового посередника, який вже відповідатиме за транзит підакцизних товарів перед митницею. Звичайно ж, на практиці процедура буде простішою. Суб'єкт ЗЕД - перевізник підакцизних товарів звертається до незалежного фінансового посередника, який уже сам знаходить уповноважений банк чи страхову компанію, аби забезпечити підприємця необхідними документами. Але ж платити двічі перевізнику доведеться у будь-якому разі.
Проте митники запевняють, що послуги незалежного фінансового посередника того варті. Мовляв, посередник фахово підкаже, до якої фінансової установи звернутися (чи має вона відповідну ліцензію, які висуває умови надання фінансових гарантій тощо). Адже звертаються суб'єкти ЗЕД до брокерів при митному оформленні вантажів, то чому не скористатися послугами незалежного фінансового посередника? Та не слід забувати, що вдаватися до послуг брокера - річ добровільна. А от надати митниці гарантійний лист банку чи страховий поліс перевізники можуть тільки через незалежного фінансового посередника.
Втім, юристи таки радять підприємцям вдаватися до послуг незалежних фінансових посередників. Бо це набагато дешевше, аніж замовляти супроводження товару під охороною митної варти чи сплачувати митниці грошову заставу. До того ж, якщо кількість фінансових посередників зростатиме, ймовірно, останні з часом зменшать плату за свої послуги.
Нез'ясованим наразі залишається одне: чи зможе в майбутньому банк або страхова компанія працювати безпосередньо з митницею, якщо виконає її вимоги щодо визнання такої фінансової установи гарантом при транзитних перевезеннях підакцизних товарів? Як запевнив Валерій Луговець, Держмитслужба готова розглянути будьякі пропозиції, позаяк цей ринок ще не заповнений і місця стане на всіх.