Соціальні виплати
1. Допомога по тимчасовій непрацездатності
Підставою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності. Допомога, як правило, нараховується адміністрацією без попереднього рішення профспілкової організації.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності.
Якщо тимчасова непрацездатність настала під час перебування працівника в щорічній (основній чи додатковій) відпустці, допомога надається за всі дні звільнення від роботи, підтверджені лікарняним листком.
Допомога по тимчасовій непрацездатності під час відпустки без збереження заробітної плати, у тому числі відпустки по догляду за дитиною віком до 3-х років, не нараховується. Допомога в цьому випадку може бути нарахована лише з того дня, коли працівник мав приступити до роботи.
Якщо непрацездатність настала під час роботи і продовжується в період тимчасової зупинки роботи підприємства, цеху, відділу, то допомога за час зупинки надається в тому ж розмірі, в якому виплачується за цей час заробітна плата робітникам і службовцям тієї ж професії і кваліфікації, але не вище допомоги, яку працівник отримував би на загальних підставах.
Працівникам, які захворіли під час тимчасової зупинки підприємства або його структурного підрозділу, допомога по тимчасовій непрацездатності за період простою не надається, оскільки такі працівники знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати.
Допомога при санаторно-курортному лікуванні надається, якщо чергової і додаткової відпустки робітника або службовця недостатньо для лікування і проїзду в санаторій і у зворотному напрямку і якщо путівка видана за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Допомога при карантині надається, якщо працівника було усунено від роботи органами санітарно-епідеміологічної служби внаслідок інфекційного захворювання осіб, що його оточують.
Якщо працівник внаслідок захворювання на туберкульоз або професійного захворювання тимчасово непрацездатний на своїй роботі, але може виконувати без порушення режиму лікування іншу роботу і якщо оплата праці за новим місцем роботи нижча, ніж на попередньому, тоді йому видається лікарняний листок на час переводу, але не більше як на 2 місяці. Допомога в такому випадку нараховується за загальними правилами, а надається в такому розмірі, щоб разом з новим заробітком не перевищувала попереднього заробітку.
У разі необхідності догляду за хворою дитиною віком до 14 років працюючій матері або одному з працюючих членів сім'ї надається допомога по тимчасовій непрацездатності, але не більше ніж на 14 календарних днів.
Працюючій матері або іншій працюючій особі, звільненій від роботи у зв'язку з перебуванням у стаціонарі разом з хворою дитиною, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування в стаціонарі.
У разі захворювання матері, яка перебуває у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-річного віку, а також непрацюючих жінок, які доглядають дитину віком до 3-х років, допомога по догляду за здоровою дитиною призначається одному з працюючих членів сім'ї чи іншій працюючій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, на весь період захворювання матері або іншої особи, яка до захворювання здійснювала догляд за дитиною.
Робітникам і службовцям, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання видається на загальних підставах, а при загальному захворюванні - не більше ніж за 75 календарних днів. Допомога в цьому періоді надається за робочі дні.
Працюючим інвалідам допомога по тимчасовій непрацездатності, крім випадків трудового каліцтва або професійного захворювання, надається не більше 2-х місяців підряд або не більше 3-х місяців у календарному році.
Працюючим інвалідам війни та іншим інвалідам, які прирівняні за пільгами до інвалідів війни, інвалідам-чорнобильцям допомога, крім випадків трудового каліцтва або професійного захворювання, надається до 4-х місяців підряд або до 3 місяців протягом календарного року.
Розмір допомоги залежить від розміру заробітної плати, загального трудового стажу та причини непрацездатності.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається:
а) в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати:
- працівникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;
- працівникам, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання;
- працівникам, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років (учнів до 18 років):
- ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- працівникам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- одному із батьків або особі, що їх замінює і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, включаючи санаторно-курортне лікування, та потребує нагляду батьків згідно з висновками лікарської консультаційної комісії медичного закладу, в якому дитина лікується чи перебуває на диспансерному обліку;
- дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби;
- працівникам із числа колишніх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - відповідно до статті 47 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми";
б) в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати:
- працівникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;
в) в розмірі 60 відсотків середньої заробітної плати:
- працівникам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років.
Визначення загального трудового стажу
Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається загальний трудовий стаж.
Тривалість загального трудового стажу визначається згідно з записами у трудовій книжці. У разі відсутності трудової книжки до уваги приймаються довідки, військовий квиток, витяги з наказів та інші документи, що містять дані про місце і час роботи.
До загального трудового стажу зараховується стаж роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та виду діяльності, протягом якого працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню.
Сезонна робота в галузях народного господарства, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.97 р. N 278 "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей", зараховується до загального трудового стажу роботи за рік роботи.
Інші сезонні роботи зараховуються до загального трудового стажу роботи за їх фактичною тривалістю.
До загального трудового стажу також включаються:
- служба в Збройних силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях;
- час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі;
- час перебування на службі в митних органах;
- період перепідготовки та навчання новій професії, участі в оплачуваних громадських роботах та період одержання допомоги по безробіттю;
- час догляду одному з батьків за потерпілою дитиною внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею віку 12 років;
- час відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку;
- період, протягом якого виплачувалася допомога по вагітності та пологах, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам із числа військовослужбовців, звільнених із Збройних сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, а також із органів внутрішніх справ у зв'язку з вагітністю та пологами, за умови, що вони приступили до роботи чи навчання до досягнення дитиною трирічного віку;
- період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті у дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування;
- час навчання на курсах і у школах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації і перекваліфікації, якщо направленню на курси чи школу безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань;
- час роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому закладі освіти;
- час навчання у професійно-технічному закладі освіти;
- час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;
- час вимушеного прогулу особи, взятої під захист;
- термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи.
До загального стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не включається:
- час навчання у вищому закладі освіти (у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі і клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;
- час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним;
- час роботи засуджених у колонії-поселенні і відбування виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передбачено законом.
Коли допомога по тимчасовій непрацездатності не надається
Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
а) працівникам, які навмисно заподіяли шкоду власному здоров'ю з метою ухилення від роботи або інших обов'язків чи прикидалися хворими (симулянти). Попередньо видані їм суми допомоги підлягають стягненню в судовому порядку;
б) при тимчасовій непрацездатності від захворювань або травм, що настали внаслідок сп'яніння або дій, пов'язаних із сп'янінням, а також внаслідок зловживанням алкоголем;
в) працівникам, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідок травм, отриманих при скоєнні ними злочинів (крім осіб, засуджених до виправних робіт, яким допомога надається на загальних підставах);
г) за час проходження періодичного медичного огляду працівників у передбачених законом випадках, а також при призові на військову службу, в тому числі і з розміщенням у стаціонарній лікувальній установі;
д) за час примусового лікування за рішенням суду (крім психічно хворих);
е) за час знаходження під арештом і за час судово-медичної експертизи.
Працівники, які зробили прогул без поважних причин безпосередньо перед настанням тимчасової непрацездатності, порушили режим, встановлений для них лікарем, або не з'явилися без поважної причини у призначений термін на медичний огляд у медико-соціальну експертну комісію, позбавляються права на допомогу з того дня, коли було допущено порушення, на термін, встановлений профспілковим комітетом або створеною ним комісією по соціальному страхуванню, які призначають такі допомоги.
Як обчислюється розмір допомоги
Допомога по тимчасовій непрацездатності визначається виходячи з середньомісячної зарплати, яка обчислюється з заробітку за останні 2 календарні місяці.
Працівникам, які працювали на підприємстві або установі менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Якщо перед настанням тимчасової непрацездатності працівник не працював і не мав заробітку, розрахунок проводиться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження та надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю включаються: основна заробітна плата, доплата і надбавки за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками, високі досягнення в праці, умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші), виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Щомісячні премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
Премії, які виплачуються за триваліший проміжок часу, включаються в частині, що припадає на розрахунковий період. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку як 1/12 винагороди, визначеної за попередній календарний рік. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Для нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю середньоденний заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не перевищує подвійної тарифної ставки, посадового окладу (крім надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у випадках виробничого травматизму, професійного захворювання, захворювання осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС і віднесені до I та II категорій).
Виходячи із середньоденного заробітку визначається допомога за всі робочі дні періоду непрацездатності залежно від призначеного розміру допомоги у відсотках до заробітку.
У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), в розрахунковому періоді заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнти їх підвищення.
Якщо підвищення тарифних ставок і окладів відбулося в період тимчасової непрацездатності, то розмір допомоги коригується з дня підвищення тарифних ставок або окладів.
Оподаткування соціальних виплат
+---------------------------------------------------------------------------+
¦ ¦ Податки ¦
¦ +-----------------------------------¦
¦ Види допомоги ¦ Прибутковий¦ Збір до ¦ Збір до ¦
¦ ¦ податок з ¦ Пенсійного¦ Фонду ¦
¦ ¦ громадян ¦ фонду ¦ соцстраху¦
+---------------------------------------+------------+-----------+----------¦
¦Допомога по тимчасовій непрацездатності¦ так ¦ ні ¦ ні ¦
+---------------------------------------+------------+-----------+----------¦
¦Допомога по вагітності та пологах ¦ ні ¦ ні ¦ ні ¦
+---------------------------------------+------------+-----------+----------¦
¦Допомога на поховання ¦ ні ¦ ні ¦ ні ¦
+---------------------------------------+------------+-----------+----------¦
¦Допомога на народження дитини ¦ ні ¦ ні ¦ ні ¦
+---------------------------------------------------------------------------+
Бухгалтерський облік нарахування допомоги
Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається в бухгалтерському обліку записом по дебету рахунка 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню" та кредиту рахунка 70 "Розрахунки по оплаті праці".
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється в строки, встановлені для виплати заробітної плати.
Відповідно до п. 5.1 Інструкції "Про прибутковий податок з громадян", затвердженої наказом ГДПІ від 21.04.93 р. N 12, допомога по тимчасовій непрацездатності включається до сукупного оподатковуваного доходу і оподатковується податком з громадян на загальних підставах.
Що стосується нарахувань збору до Пенсійного фонду на допомогу по тимчасовій непрацездатності, то Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. N 400/97-ВР (зі змінами та доповіненнями) визначено, що збір нараховується на фактичні витрати на оплату праці, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Мінстату України від 11.12.95 р. N 323 та зареєстрованою в Мін'юсті України 21.12.95 р. за N 465/1001 визначено (п. 4.6), що допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, одноразова допомога при народженні дитини, по догляду за дитиною до встановленого законодавством строку, грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, допомога на дітей віком до 16 років (учнів до 18 років) - не входять до складу фонду оплати праці, а тому на ці виплати збір до Пенсійного фонду не нараховується.
На виплати по тимчасовій непрацездатності не нараховується також збір на обов'язкове соціальне страхування.
2. Допомога по вагітності та пологах
Нарахування та виплата допомоги по вагітності та пологах регулюються Положенням про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, яке затверджене Міністерством праці та соціального захисту населення, Міністерством освіти, Міністерством фінансів та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.03.93 р. за N 10.
Допомога по вагітності та пологах виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування України незалежно від стажу роботи.
Право на допомогу по вагітності та пологах
Право на допомогу по вагітності та пологах мають жінки, які працюють на підприємствах незалежно від форм власності, а також звільнені з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства, але за умови, що вони зареєстровані як безробітні у службі зайнятості не менше 10 місяців.
Право на допомогу мають також жінки, які працюють на умовах індивідуальної (групової) оренди або в селянському фермерському господарстві, за умови сплати страхових внесків.
Жінкам - членам творчих спілок, творчим працівникам, які не є членами творчих спілок, а також працюючим за авторським договором допомога надається за умови сплати страхових внесків.
Право на допомогу мають військовослужбовці, звільнені з військових формувань України у зв'язку з вагітністю та пологами, та особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Допомога по вагітності та пологах надається також жінкам, які навчаються з відривом від виробництва.
Тривалість відпустки по вагітності та пологах
Допомога по вагітності та пологах виплачується за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів.
У разі ускладнення пологів або народження двох чи більше дітей допомога надається за 70 календарних днів після пологів.
Працюючим жінкам, які віднесені до 1-4 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка надається тривалістю 180 календарних днів (по 90 календарних днів до і після пологів).
Допомога по вагітності і пологах обчислюється сумарно і надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
Особа, яка усиновила в установленому порядку новонароджену дитину, має право на допомогу по вагітності та пологах на період післяродової відпустки.
Якщо відпустка по вагітності та пологах надається в період тимчасової непрацездатності жінки, то лікарняний листок з цієї причини закривається і видається новий лікарняний листок з дня надання відпустки по вагітності і пологах. Попередній лікарняний листок оплачується за правилами виплати допомоги по тимчасовій пепрацездатносгі по день його закриття включно, а новий - за правилами забезпечення по вагітності та пологах незалежно від того, чи продовжується тимчасова непрацездатність і після початку відпустки по вагітності.
Жінкам, які направлені на роботу в установленому порядку після закінчення вищого або спеціального навчального закладу, аспірантури, клінічної ординатури, професійно-технічного навчального закладу, допомога по вагітності та пологах надається починаючи з дня, що призначений для явки на роботу. Допомога в цьому випадку обчислюється із посадового окладу (ставки) за посадою, на яку спеціаліст був направлений.
Жінкам - членам колгоспів допомога по вагітності та пологах призначається, якщо строк відпустки настав у період роботи в колгоспі. При цьому встановлені в колгоспі міжсезонні перерви, періоди тимчасової непрацездатності, засвідчені лікарняними листками, відпустки без збереження заробітку, надані колгоспом, у тому числі по догляду за дитиною віком до 3 років, прирівнюються до періоду роботи в колгоспі.
Якщо жінка до настання відпустки по вагітності та пологах перебувала в щорічній відпустці, то з початком відпустки по вагітності та пологах щорічна відпустка переривається. При цьому щорічна відпустка повинна бути продовжена на невикористане число днів по закінченні відпустки по вагітності та пологах, за умови, що жінці не надана частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При наданні відпустки по вагітності та пологах під час перебування у відпустці по догляду за дитиною жінкам надається, за їх вибором, або допомога по вагітності та пологах, або по догляду за дитиною.
Якщо відпустка по вагітності та пологах настає в період відпустки без збереження заробітної плати або коли жінка не працювала внаслідок відсторонення від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по вагітності та пологах виплачується на загальних підставах.
За час перебування під арештом, відбування міри покарання, за час судово-медичної експертизи, а також за час примусового лікування за рішенням суду, крім психічних хворих, допомога по вагітності та пологах не надається. Якщо відповідно до чинного законодавства з жінки зняті обвинувачення у скоєних нею протиправних діях, зазначена допомога надається з дня настання права на відпустку по вагітності та пологах.
Жінкам, які навчаються заочно або на вечірніх відділеннях вищих або середніх спеціальних навчальних закладів і не працюють, допомога не призначається.
Жінки із числа військовослужбовців, звільнених із Збройних сил України, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань у зв'язку з вагітністю та пологами, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, та в цей період знову звертаються за допомогою по вагітності та пологах, мають право на цю допомогу на загальних підставах.
Призначення та виплата допомоги по вагітності та пологах проводиться підприємствами або установами за місцем основної роботи (служби, навчання), а іншим жінкам, які мають право на цю допомогу, призначення і виплата її провадиться органами соціального захисту населення за місцем проживання.
Підставою для призначення жінкам допомоги по вагітності та пологах є виданий в установленому порядку лікарняний листок, а для жінок-військовослужбовців видана в установленому порядку довідка лікувального закладу.
Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, допомога по вагітності та пологах до їх працевлаштування призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії та лікарняного листка.
Жінкам, які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців, допомога по вагітності та пологах призначається на підставі довідки державної служби зайнятості за місцем проживання і лікарняного листка.
Розмір допомоги
Допомога по вагітності та пологах надається:
- працюючим жінкам - у розмірі 100% заробітку;
- жінкам, які займаються підприємницькою діяльністю, в тому числі на умовах індивідуальної (групової) оренди, або працюють в особистому селянському (фермерському) господарстві, - у розмірі 100% заробітку;
- жінкам - членам творчих спілок, творчим працівникам, які не є членами творчих спілок, а також які працюють за авторським договором, - у розмірі 100% заробітку;
- жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, - у розмірі 100% заробітку, який вони одержували за останнім місцем роботи;
- жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні не менш 10 місяців, - у розмірі мінімальної заробітної плати;
- жінкам, які навчаються з відривом від виробництва, - у розмірі місячної стипендії;
- жінкам із числа військовослужбовців, звільнених із Збройних сил України, Національної гвардії України, прикордонних військ України, Служби безпеки України, Військ цивільної оборони, інших військових формувань у зв'язку з вагітністю та пологами, - у розмірі 100% грошового забезпечення, обчисленого виходячи з окладу, який вони отримували до звільнення;
- жінкам-військовослужбовцям - у розмірі 100% грошового і натурального забезпечення;
- жінкам із числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ - у розмірі 100% грошового забезпечення.
При нарахуванні допомоги по вагітності та пологах слід керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100.
Згідно з п.2 зазначеного Порядку допомога по вагітності та пологах обчислюється виходячи з середньомісячної заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують відпустці по вагітності та пологах.
Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплати за попередні два місяці роботи.
Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промислововсті і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати для забезпечення допомогою у зв'язку з вагітністю та пологами середня заробітна плата може обчислюватись виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Виплати, що включаються у розрахунок
середньої заробітної плати
При обчисленні середньої заробітної плати у випадках надання допомоги по вагітності та пологах включаються: основна заробітна плата, доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками, високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий час, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку як 1/12 винагороди, визначеної за попередній календарний рік.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
При обчисленні середньої заробітної плати у зв'язку з виплатою допомоги по вагітності і пологах не враховуються:
- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'- язки працівника (за винятком доплат суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачуються працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
- одноразові виплати (компенсації за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
- компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
- премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
- грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
- пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
- літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
- вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
- виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
- вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства.
При обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'- язків, щорічної і додаткових відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Якщо перед настанням відпустки по вагітності та пологах працівник не мав заробітку, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Допомога по вагітності та пологах обчислюється виходячи з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається ді-_ ленням заробітної плати за фактично відпрацьовані 2 календарні місяці на число календарних днів за цей період.
У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому періоді, так і в періоді відпустки по вагітності та пологах заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді визначається середньоденний заробіток. У разі коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулося у період відпустки по вагітності і пологах, за цим заробітком здійснюється нарахування тільки в частині, що стосується днів відпустки по вагітності та пологах з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Позаштатні працівники забезпечуються допомогою по вагітності та пологах, якщо вони працюють за трудовим договором. Допомога позаштатним працівникам нараховується за правилами, встановленими для працівників з відрядною оплатою праці.
У бухгалтерському обліку нарахування допомоги по вагітності та пологах відображається записом по дебету рахунка 69 "Розрахунки по соцстраху" та кредиту рахунка 70 "Розрахунки по зарплаті".
Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" допомога по вагітності та пологах не включається до сукупного оподатковуваного доходу і не оподатковується прибутковим податком з громадян. На допомогу по вагітності та пологах не нараховується та не сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та на обов'язкове державне соціальне страхування.
З. Допомога на поховання
Виплата допомоги на поховання регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 837 "Про розмір допомоги на поховання" та Порядком виплати допомоги на поховання, затвердженим наказом Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці України, Державного комітету житлово-комунального господарства України, Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду України від 02.11.94 р. N 193/ 107/61/88/08-14-627/44 (у редакції наказу від 29.10.96 р. N 148/232/88/95/08-14-759/123).
Допомога на поховання (додаткова допомога на поховання) виплачується сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, у разі смерті:
а) громадянина, який перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією (крім працюючих пенсіонерів), - за рахунок коштів Фонду соціального страхування України за місцем основної роботи у розмірі 150 грн;
б) працівника, який втратив роботу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за якими зберігалася середня заробітна плата за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш як на три місяці, - за рахунок коштів Фонду соціального страхування України за місцем звільненім, у випадку ліквідації підприємства допомога виплачується відділеннями Фонду соціального страхування прямо чи за їх вказівками одним з підприємств, установ, організацій у розмірі 150 грн;
в) особи, яка не перебувала у трудових відносинах, але сплачувала страхові внески до Фонду соціального страхування України на умовах добровільного соціального страхування, - за рахунок коштів Фонду соціального страхування України органом, в якому була зареєстрована ця особа у розмірі 150 грн;
г) аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вузу очної форми навчання, учня професійного закладу освіти - за рахунок коштів Фонду соціального страхування України за місцем навчання у розмірі 150 грн;
д) безробітного, який зареєстрований у державній службі зайнятості, - за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення центрами зайнятості у розмірі 150 грн;
е) особи, що перебувала на утриманні зазначених вище громадян, - за рахунок коштів місцевих бюджетів за рішенням органів місцевої влади у розмірі 150 грн;
є) дитини, яка мала тільки одного з батьків або опікуна, які не працюють (не навчаються, не зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні, не є пенсіонерами) у зв'язку із доглядом за цією дитиною, і отримували на неї від органів соціального захисту населення державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або по догляду за дитиною-інвалідом до досягнення 16-річного віку чи грошову виплату матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, а також у разі смерті одержувачів вищезазначених видів допомоги за рахунок коштів, із яких виплачувалась державна допомога на дитину, органами, що проводили таку виплату у розмірі 150 грн.
У разі смерті пенсіонера допомога на поховання виплачується у розмірі двомісячної пенсії померлого, але не менше 150 грн, якщо ж пенсіонер одержував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", допомога на поховання виплачується у розмірі тримісячної пенсії.
Допомога на поховання надається органами, що призначають пенсію, за місцем проживання померлого і виплачується за рахунок коштів, з яких виплачувалась пенсія, органами, що проводять її виплату. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 N30 "Про допомогу поховання" визначено, що органи внутрішніх справ надають сім'ям або особам, які здійснювали поховання осіб рядового і начальницького складу, що загинули (померли) під час проходження служби, допомогу на поховання та компенсацію матеріальних витрат на ритуальні послуги і спорудження надгробків у загальному розмірі 500 грн за рахунок коштів, передбачених на утримання органів внутрішніх справ.
Для оформлення допомоги на поховання подається заява та довідка про смерть (у відповідний орган, підприємство, установу, організацію) видана органами реєстрації запису актів громадянського стану, а у разі смерті утриманця, крім того, довідка з місця проживання про перебування його на утриманні. На звороті довідки про смерть робиться розпорядження керівника підприємства (відповідного органу) про призначення допомоги на поховання з зазначенням дати та суми, яка належить до виплати, і завіряється печаткою.
Додаткова грошова допомога на поховання надається у випадку, коли середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї померлого або особи, що здійснила поховання, за попередній квартал не перевищував 48 грн. У цьому випадку, окрім необхідних документів, потрібно подати довідку про склад сім'ї померлого та довідки про доходи кожного з членів сім'ї померлого або особи, яка здійснила поховання, за попередній квартал. Додаткова грошова допомога на поховання надається в розмірі 90 грн за рахунок коштів, з яких виплачувалась допомога на поховання.
Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї визначається з урахуванням померлого та його доходів тільки у разі спільного проживання або прописки. Працездатні особи, що не працюють (не служать, не навчаються і не зареєстровані у державній службі зайнятості), при обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім'ї у складі сім'ї не враховуються.
Допомога на поховання, у тому числі яка надається за рахунок юридичних або фізичних осіб, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу громадян і не обкладається податками і зборами, які нараховуються на фонд оплати праці (збір на обов'язкове соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування) (стаття 3 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян").
Допомога на поховання не виплачується у разі:
- смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою);
- викидня;
- смерті осіб, поховання яких проводиться за рахунок коштів державного бюджету.
4. Одноразова допомога при народженні дитини
Одноразова допомога при народженні дитини надається згідно з Законом України від 21.11.92 р. N 2811-XII (із змінами) "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Положенням про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства освіта України, Міністерства фінансів України, зареєстрованим Мін'юстом України від 19.03.93 р. за N 10 (зі змінами і доповненнями).
Підставою для призначення одноразової допомоги при народженні дитини є довідка про народження дитини, видана органами ЗАГСу для одержання допомоги (для додаткової допомоги матерям - довідка медичного закладу, де вказується дата взяття на облік тощо).
Загальний розмір одноразової допомоги при народженні дитини визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року N 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян" і становить 53 грн 80 коп. (35 грн 80 коп. - основна сума допомоги і 18 грн додаткова).
Додаткова допомога при народженні дитини у розмірі 18 грн надається матерям, які стали на облік в медичному закладі в ранні строки вагітності (до 12 тижнів), регулярно відвідували і виконували рекомендації лікарів.
Одноразова допомога надається за умови, якщо звернення про її призначення надійшло не пізніше 6 місяців від дня народження дитини. У разі народження двох і більше дітей одноразова допомога призначається сім'ї на кожну дитину.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення окремих виплат органами соціального захисту населення" від 25 березня 1999 р. N 563-XIV (зокрема внесено зміни до ст. 19 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми") одноразова допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків. Закон набрав чинності з 22 квітня 1999 р. Попередня редакція ст. 19 закону передбачала виплату допомоги за місцем роботи одного з батьків.