КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Що робити з земельним паєм?
Конституцією України встановлено: земля э основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Разом з тим пунктом 1 розділу XV "Перехідні положення" Основного Закону передбачено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Базовим законом, яким регулюються земельні відносини, с Земельний кодекс України. Але, прийнятий шість років тому, він не повністю відповідає конституційним засадам регулювання земельних відносин, особливо в період здійснення земельної реформи. Зокрема, Земельним кодексом не врегульовані питання щодо переходу права власності на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Не врегульовані питання й іншими законодавчими актами, зокрема, Цивільним кодексом, Законом "Про власність" та іншими законами.
До внесення відповідних змін та доповнень до законодавчих актів не врегульовані питання регулюються указами Президента та іншими законодавчими актами.
З метою прискорення здійснення земельної реформи Указом Президента від 10 листопада 1994 р. N 666/94 ро невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" рекомендовано місцевим радам за участю Держкомзему передавати відповідно до земельного законодавства безплатно у колективну власність землі колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність. Організаціям землеустрою доручено здійснювати поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості).
Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням в ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. Цим же Указом встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави (ст. 3).
Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, регулюється Указом Президента від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", яким встановлено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними (ст. 2). Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною державною адміністрацією (ст. 5).
Форма сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) затверджені постановою Кабінету Міністрів від 12 жовтня 1995 року N 801.
Цим же Указом визначено, що у разі виходу власника земельної частки (паю) із колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського Акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на землю, сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
З метою захисту прав власників земельних часток (паїв) в умовах становлення ринкових економічних відносин Указом Президента від 21 квітня 1998 р. N 332/98 встановлено, що в разі відчуження шляхом купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, переважне право на його придбання мають члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, а також селянські (фермерські) господарства та громадяни, які мають право їх створити (ст. 1). У ст. 2 цього Указу визначено, що договори купівлі-продажу, дарування, міни права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, після нотаріального посвідчення підлягають реєстрації районною державною адміністрацією за місцезнаходженням колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства з внесенням відповідних змін до записів у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Крім того, відповідно до ст. 18 Земельного кодексу, договори купівлі-продажу земельних ділянок між місцевими радами та громадянами для ведення селянського фермерського господарства понад площу, що передається безоплатно, а також договори купівлі-продажу земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Обов'язкове нотаріальне посвідчення встановлено також для договорів:
відчуження земельних ділянок, переданих громадянам у приватну власність сільськими, селищними радами для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, садівництва, дачного і гаражного будівництва (ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про приватизацію земельних ділянок");
купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення між відповідними державними адміністраціями, виконавчими комітетами рад та громадянами або юридичними особами, в статутному фонді яких відсутня будь-яка частка майна, що перебуває в загальнодержавній власності для здійснення ними підприємницької діяльності (ст. 3 Указу Президента від 12 липня 1995 р. N 608/95 "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності");
купівлі-продажу, дарування, міни права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом (ст. 2 Указу Президента від 21 квітня 1998 р. N 332/98 "Про захист прав власності земельних часток (паїв);
оренди земельних ділянок (ст. 13 Закону "Про оренду землі").
Згідно зі ст. 47 Цивільного кодексу недодержання нотаріальної форми угоди тягне її недійсність з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього ж Кодексу.
Порядок посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, який був затверджений спільним наказом Мін'юсту та Держкомзему від 6 червня 1996 р. N 14/5; 48 і зареєстрований Мін'юстом 24 червня 1996 р. N 324/1349 із змінами та доповненнями, затвердженими наказом Мін'юсту та Держкомзему від 1.06.1998 р. N 31/5; 59 та зареєстрованими Мін'юстом України 1 червня 1998 р. N 357/2797.
Начальник управління законодавства про охорону довкілля Міністерства юстиції України