Інноваційний фонд вчора та сьогодні
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.92 р. N 77 "Про створення Державного інноваційного фонду" (зі змінами і доповненнями) підприємства, об'єднання та організації відраховують до Фонду кошти у розмірі 1% обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору.
Починаючи з 1995 року кошти Державного інноваційного фонду щороку включаються до доходної частини Державного бюджету. Так, відповідно до ст. 15 Закону України від 31.12.98 р. N 378-XIV "Про державний бюджет України на 1999 рік" обчислення збору до Державного інноваційного фонду здіснюється суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності за ставкою 1% від:
- обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), зменшеного на суму ПДВ та акцизного збору - для суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють виробничу діяльність чи надають послуги;
- обсягу реалізації продукції власного виробництва, зменшеного на суму податку на додану вартість і акцизного збору - для підприємств-виробників сільськогосподарської продукції;
- сум торговельної або збутової націнки (надбавки) на реалізовані товари - для торговельних, посередницьких і постачальницько-збутових підприємств;
- суми валового доходу - у банківській та страховій сферах діяльності.
Фінансових санкцій за несплату збору до Державного інноваційного фонду не передбачено. Правильність нарахування і своєчасність сплати платежів до інноваційного фонду перевіряється податковими органами під час проведення документальних перевірок платників. У разі несплати збору у встановлений термін не внесена до бюджету сума відрахувань вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені із розрахунку 120% облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення несвоєчасно внесених податків і неподаткових платежів"). Термін сплати збору до Державного інноваційного фонду - 15-е число наступного за звітним місяця (згідно з Порядком формування і використання спеціального фонду позабюджетних коштів цільового призначення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України і Державного комітету України з питань науки і технологій від 10.11.92 р. N 12-02, N 35-51/328, N 1-8/1278).
Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. (зі змінами і доповненнями) сума інноваційного збору відноситься до валових витрат підприємства. У податковому обліку сума нарахованого (перерахованого) збору включається до рядка 19 "Суми внесених (нарахованих) податків, зборів, обов'язкових платежів" Декларації про прибуток підприємства. Отже, неправильне визначення бази для обчислення інноваційного збору може призвести до необгрунтованого заниження прибутку і недоплати податку на прибуток до бюджету.
Деякі платники при визначенні збору до Державного інноваційного фонду помилково орієнтуються на дані податкового обліку, тим самим безпідставно завищують базу оподаткування і, відповідно, валові витрати (наприклад, враховуючи до бази оподаткування попередню оплату). При обчисленні збору до Державного інноваційного фонду слід враховувати, що відповідно до п. 7.2 Положення N 250 в бухгалтерському обліку реалізованою продукцією (роботами, послугами) вважається вартість відвантаженої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.
Питання визначення бази для нарахування збору до Державного інноваційного фонду особливо важливе для постачальницько-збутових і торговельних підприємств.
Що стосується періоду, починаючи з 1998 року, то з 01.01.98 р. набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 1998 рік", ст. 29 якого встановлено, що до законодавчого врегулювання питання сплати збору до Державного інноваційного фонду суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності сплачують до Державного інноваційного фонду збір у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) або валового доходу у торговельній, посередницькій, постачальницько-збутовій, банківській та траковій діяльності, зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору.
До набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.97 р. N 869 "Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні", якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 250, валовий доход для постачальницько-збутових і торговельних підприємств визначався як сума торговельних надбавок, знижок, націнок на реалізопдні (продані) товари. Після внесення вказаних змін таким валовим доходом може бути сума товарообороту, так як у формі N 2 "Звіту про фінансові результати" торговельні й постачальницько-збутові підприємства в рядку "Виторг від реалізації" відображають саме цю величину, а не валовий доход, обчислений відповідно до існуючих правил бухгалтерського обліку.
Така неузгодженість законів, розроблених у різних періодах та в умовах абсолютно різних підходів до принципів оподаткування, може призвести до необгрунтованого заниження прибутку до бюджету.
ДПА України у своєму листі (N 14-211/10-3973 від 12.06.96 р.) надала роз'яснення, що "до прийняття Закону України про інноваційну діяльність та інноваційний фонд зберігається розмір і порядок нараховування зборів до Державного інноваційного фонду, який існував раніше". В даний час на розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект закону "Про збір до Державного інноваційного фонду".
Починаючи з 01.01.99 р. (із введенням в дію Закону України "Про державний бюджет України на 1999 рік") ситуація для торговельних підприємств, дещо змінилася. Так, згідно зі ст. 15 цього Закону, торговельні, посередницькі, збутові підприємства обчислюють збір до Державного інноваційного фонду від торговельної або збутової націнки (надбавки) на реалізовані товари. Це означає, що такі підприємства повинні нараховувати збір за кожною операцією окремо, що в результаті дає прибуток.
У статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який введено в дію з 01.07.97 р., наводиться визначення валового доходу, що є об'єктом оподаткування податком на прибуток, а не об'єктом нарахування збору до інноваційного фонду.
При визначенні обсягу реалізованої продукції з метою здійснення нарахування до Державного інноваційного фонду слід керуватись п. 3.1 Інструкції "Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства" N 139 від 18.08.95 р. (зі змінами і доповненнями), згідно з якою реалізованою продукцією вважається вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), що зазначено в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах, включаючи продажну вартість відвантаженої на виконання бартерного контракту продукції (робіт, послуг).
Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) або, що те ж саме, виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) відображається в рядку 010 форми N 2 "Звіт про фінансові результати". Саме ця величина без урахування ПДВ і акцизного збору і є об'єктом обкладення збором до Державного інноваційного фонду.
Операції, які, згідно з п. 3.8 Інструкції N 139 "Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства", відображаються у рядку 060 "Інші операційні доходи і витрати" форми N 2 (наприклад: продаж власних основних фондів і нематеріальних активів; реалізація продукції підсобних (допоміжних) виробництв чи господарств на сторону; здача в оренду окремих інвесторних об'єктів основних фондів) чи операції, які відповідно до п. 3.9 Інструкції 139 повинні відображатися у рядку 061 "Інші позареалізаційні доходи і витрати" (наприклад, прибутки минулих років, виявлені у звітному році, штрафи, пені, неустойки за порушення господарських договорів; кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми власності, щодо якої минув термін позовної давності; курсові різниці за операціями в іноземній валюті; прибутки від спільної діяльності), не мають регулярного і постійного характеру і не можуть вважатися видом діяльності будь-якого підприємства.
Крім цього, у бухгалтерському обліку вони відображаються інакше, ніж операції з реалізації продукції (робіт, послуг) або товару, що відображаються у рядку 010 "Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)".
Таким чином, збір до Державного інноваційного фонду на обсяги реалізації за подібними операціями не нараховується.