КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Дещо про оплату праці
ЗАПИТАННЯ: 1.Чи нараховувати і виплачувати компенсацію в разі, коли заборговану зарплату видають матеріалами, товарами?
2.Як обчислити коефіцієнт приросту споживчих цін для компенсації невиплаченої зарплати за січень, лютий, березень... 1999 р.
3.Чи можна підвищити посадові оклади працівників до мінімального розміру зарплати (74 грн.) уразі, коли на підприємстві є заборгованість із заробітної плати?
4.Якщо робітник за норми тривалості робочого часу 176 годин працював 120 годин і за відрядними розцінками йому нараховано 60 грн. заробітної плати, чи зобов'язане підприємство доплатити йому до мінімальної заробітної плати (74 грн.)?
Чи зобов'язане підприємство а такому разі заплатити не менш як 2/3 мінімальної зарплати чи тарифної ставки?
ВІДПОВІДЬ: 1.Згідно з Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати компенсації підлягає належна до виплати заробітна плата за відповідний місяць після утримання податків і платежів.
Суми компенсації за затримання заробітної плати нараховують і виплачують працівникові в тому самому місяці, в якому виплачують заборговану заробітну плату за відповідний місяць.
Отже, лише після нарахування належної до виплати працівникові заробітної плати за відповідний місяць (а в разі затримання виплати - і нарахування компенсації), за згодою працівника на суму належної йому заробітної плати він може придбати матеріали і товари.
2.Згідно з п.3 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 р. N 1427 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. N 692, індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін враховують наростаючим підсумком з початку того року, в якому виникла заборгованість із заробітної плати, що підлягає компенсації.
Щоб з'ясувати, чи потрібно виплачувати компенсацію, якщо заробітну плату за лютий 1999 р. (наприклад, 100 грн.) вам виплачують у травні 1999 р., для порівняння беруть індекс споживчих цін за квітень 1999 р. наростаючим підсумком з початку 1999 р. - 105,9% (останній місяць перед виплатою) і індекс споживчих цін за лютий 1999 р. наростаючим підсумком з початку року 102,5% (за який виплачують заборговану заробітну плату): 105,9 - 102,5 = 3,4% - тобто понад одиницю. Отже, компенсацію потрібно виплачувати.
Визначаємо коефіцієнт приросту споживчих цін: К = (105,9 : 102,5) - 1,0 = 1,033 - 1,0 - 0,033.
Сума належної працівникові компенсації становитиме 3,3 грн. (100 грн. х 0,033).
Щоб з'ясувати, чи потрібно виплачувати компенсацію, якщо, наприклад, заробітну плату за лютий 1998 р. (ті самі 100 грн.) вам виплачують у травні 1999 р., для порівняння беруть індекс споживчих цін за січень 1998-квітень 1999 р. наростаючим підсумком з початку року - 127,1% (останній місяць перед виплатою) і індекс споживчих цін за лютий 1998 р. наростаючим підсумком з початку року - 101,5% (за який виплачують заборговану заробітну плату): 127,1-101,5 = 25,6% - тобто понад одиницю. Отже, компенсацію потрібно виплачувати.
Визначаємо коефіцієнт приросту споживчих цін: К = (127,1 : 101,5)-1,0 = 1,252 -1,0= 0,252.
Сума належної працівникові компенсації становитиме 25,2 грн. (100 грн. х 0,252).
У разі затримання виплати заробітної плати за кілька місяців суму компенсації обчислюють за кожний місяць окремо. Компенсацію виплачують у тому самому місяці, в якому виплачують заборговану заробітну плату за відповідний місяць. Кожного місяця, з публікацією нового індексу Держкомстатом України, розраховуються нові коефіцієнти приросту споживчих цін.
3.Норми Указу Президента України від 31.08.98 р. N 958/98 "Про додаткові заходи щодо стримування штучного зростання заборгованості з заробітної плати" не виключають права підприємств самостійно в колективному договорі встановлювати тарифні сітки, схеми посадових окладів, як це передбачено законами України "Про оплату праці" (ст. 15), "Про підприємства в Україні" (ст. 19), КЗпП (ст.97).
Підприємства, що порушили трудове законодавство і заборгували своїм працівникам належну їм винагороду за працю, на період до погашення цієї заборгованості не можуть збільшувати розміри тарифних ставок і посадових окладів, крім випадків, передбачених законодавством. Умови запровадження нового розміру мінімальної заробітної плати визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.99 р. N 200 "Про забезпечення виконання Указу Президента України від 31.08.98 р. N 958 "Про додаткові заходи щодо стримування штучного зростання заборгованості з заробітної плати", якою передбачено, що госпрозрахункові підприємства, які мають заборгованість із заробітної плати, підвищують тарифні ставки і посадові оклади, не допускаючи подальшого зростання цієї заборгованості. Тобто, якщо перегляд посадових окладів на вашому підприємстві спричинить подальше зростання заборгованості із заробітної плати, то переглядають посадові оклади лише тих працівників, розмір посадових окладів яких менший за 74 грн., без збереження міжпосадових співвідношень, передбачених галузевою угодою. За ст. 14 Закону України "Про оплату праці" підприємствам дозволено застосовувати оплату праці, нижчу від норм, визначених галузевою угодою, тимчасово на період подолання фінансових труднощів терміном не більш як шість місяців. Для збереження міжпосадових співвідношень за складних економічних умов на підприємстві можна переглянути структуру фонду оплати праці, збільшивши питому вагу тарифної його частини.
4.Відповідно до ст.21 Закону України "Про оплату праці" розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати в разі невиконання норм праці, виготовлення бракованої продукції та з інших передбачених чинним законодавством причин, котрі мали місце з вини працівника.
У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплачують за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в такому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу), як це передбачено ст.111 КЗпП.
У наведеному в листі прикладі не зазначено причину, з якої працівник не відпрацював повну норму робочого часу (120 годин замість 176 за нормою).
Якщо це був простій не з вини працівника і працівник попередив власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра) про початок простою, час такого простою згідно зі ст. 113 КЗпП оплачують з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки за встановленим працівникові розрядом (окладом).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, довкілля, не з його вини, за працівником зберігають середній заробіток.
Час простою з вини працівника не оплачують.
Якщо працівник не відпрацював норму робочого часу через надання йому відпустки без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням у порядку, визначеному частиною другою ст.26 Закону України "Про відпустки", таку відпустку оплачують (або не оплачують) відповідно до норм колективного договору.
Якщо працівник відпрацював норму тривалості робочого часу і виконав місячний обсяг робіт, оплата його праці не може бути нижчою за встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати (з 1 січня 1999 р. - 74 грн.).